Шляхи формування толерантності презентація

«Шляхи формування толерантності в молодшому шкільному віці»Кухарська Анастасія 31-в ФППОМ

Реалії сучасного життя в Україні вимагають нових підходів до виховання підростаючого покоління. Для гармонійного розвитку українського суспільства в майбутньому важливо модернізувати й удосконалювати педагогічні технології виховання і утвердження загальнолюдських цінностей у стосунках людей. Вирішення окреслених завдань неможливо без виховання толерантності.

Поняття «толерантність»(від лат. Tolerantia - терпіння)- соціологічний термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв.

У педагогічному контексті толерантність визначається як певна риса особистості, яка характеризується вмінням без агресії сприймати інші погляди, спосіб життя, поведінку шляхом встановлення зі співрозмовником довірливих стосунків через співпрацю, компроміс, емпатію, доброзичливість тощо (І. Бех, Т. Осипова, В. Рахматшаєва та ін.).)

Сучасні науковці І. Бех Н. Бібік О. Савченко. Розглядають проблему толерантності як одну з актуальних у контексті формування особистості молодшого школяра. Науковці наголошують, щоб виховати таку особистість вчитель початкових класів має використовувати систему виховання толерантності молодших школярів, що забезпечуватиме комплексне формування в учнів зазначеної якості.

Виховувати толерантність – означає прищеплювати повагу, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності. Мета виховання толерантності – виховання в підростаючому покоління потреби і готовності до конструктивної взаємодії з людьми і групами людей незалежно від їх національної, соціальної, релігійної приналежності, поглядів, світогляду, стилю мислення і поведінки.

Толерантність поділяється на кілька видів:

На основі аналізу психолого-педагогічної наукової літератури (І. Бех, Я. Береговий, О. Савченко, М. Шевченко) можна визначити такі підходи до виховання толерантності:

Виходячи з цих положень, ми вважали, що процес виховання толерантності має базуватись на таких принципах:

Процес виховання толерантності має ґрунтуватися на тому, що визначальними ідеями його є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Виховання толерантності відбувається як у процесі навчання, так і під час позакласної роботи. Так, у навчально-виховному процесі особливу увагу у контексті виховання толерантності ми приділяли завданням, що містяться в підручниках і навчальних посібниках в межах уроків читання, основ здоров’я, математики, мови тощо; А в позакласній роботі спеціально готували тематичний матеріал для проведення позаурочних і позакласних заходів.

Спираючись на дослідження науковців (І. Зязюн, О. Колодій, І. Харламов, Л. Хоружа та ін), в організації системи виховання толерантності потрібно використовувати різні методи і прийоми, правильний вибір яких суттєво впливатиме на результативність виховання толерантності. Можна виділити такі групи методів:

Реалізація кожного методу виховання толерантності передбачає використання сукупності прийомів, які відповідають педагогічній ситуації, особливостям учнів, індивидуальному стилю педагогічної діяльності вчителя. Відповідно можна виділити три групи прийомів виховання основ толерантної поведінки у молодших школярів.

Перша група пов'язана з організацією діяльності дітей в класі:

Друга група пов'язана з організацією діалогової рефлексії:

Третя група пов'язана з використанням художньої літератури, кінофільмів:

Проведена робота дозволила нам зробити висновки про те, що:по перше толерантність є важливою рисою особистості, яка характеризує її як суб’єкта суспільства, який здатен спілкуватися з різними людьми і досягати позитивного результату;по друге процес виховання толерантності має розглядатися як цілеспрямована, організована діяльність, в якій знання про толерантну поведінку реалізуються в реальній поведінці дитини;і по трете виховання толерантності потребує створення системи, яка забезпечує поетапне формування цієї якості.

Дякую за увагу!