Шляхи вдосконалення методичної діяльності ШМК. «Лабораторія досвіду»

Шляхи вдосконалення методичної діяльності ШМК

«Лабораторія досвіду»

Підготувала керівник ШМК

природничих наук

                                                                           Криворізької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №68

          Коваль Ірина Іванівна

Мета:

• Акцентувати увагу на тому, що необхідність створення єдиного методичного простору, де відбувається зростання  виховного процесу,  творчого потенціалу вчителя, а також зміни в теорії та практиці управління в школі потребуюсь індивуально-інформаційного підходу до організації                                                                                                                                                                                роботи  ШМК.
• Презентувати систему роботи щодо стимулювання  самоосвітньої  діяльності вчителів до саморозвитку, готовності вчителя до інноваційної діяльності.

Шляхи  вдосконалення   методичної  діяльності

«Лабораторія досвіду»

Підготовка підростаючого покоління до життя й праці в демократичному суспільстві підвищує вимоги до педагогічної діяльності особистості сучасного вчителя. Вчителі можуть створити нову уяву й вивільнити приховані сили людства. Але далеко не кожен учитель успішно реалізує професійні задачі, що стоять перед ним. Труднощі в практичній педагогічній роботі відчувають не тільки початківці, але й педагоги зі стажем. Причиною цих труднощів виступає особистісний аспект готовності вчителя до розв’язання навчально-виховних проблем.

Необмежені можливості у наданні допомоги вчителеві-практику містить методична служба школи, покликана сприяти подоланню труднощів учителя в розв’язанні професійних завдань, підвищенні рівня професіоналізму засобами методичної роботи школи.                           

Проблеми підготовки вчителя у всі часи  виступали предметом дослідження багатьох вчених. Відомий інтерес у цьому напрямкові представляють роботи О.А.Абдулліної, Л.В.Кондрашової, Л.С.Нечипоренко, В.А.Семіченко, О.С.Цокур та ін. Шляхи формування професійних якостей майбутніх вчителів досліджували  О.С.Анісімов, Н.В.Кичук, З.Н.Курлянд. Способи  і засоби розвитку професійної майстерності обґрунтували  Є.С.Барбіна, І.А.Зязюн, В.О.Сластенін та ін.

В умовах нестабільності суспільства, зниження обсягів фінансування школи  учитель   обділений сучасною інформацією, необхідною новою літературою, дидактичними і методичними засобами, що не може негативно не впливати на рівень його професіоналізму. Методична робота  покликана хоч частково задовольнити ці потреби. У  шкільній бібліотеці  у методичному кабінеті зібрано достатньо велику картотеку періодичних педагогічних видань, методичних посібників, наукової педагогічної літератури. Аналіз шкільної практики свідчить про те, що не тільки забезпечення матеріальної бази визначає високий рівень професіоналізму вчителя. Потрібна ще цілеспрямована, систематична робота з розвитку творчої індивідуальності, стилю діяльності і активної професійної позиції учителя.

Девізом нашого педагогічного колективу є слова « У гарній школі всі піклуються один про одного, бережуть здоров’я і добре ім’я кожного». Колективом однодумців називав школу В.Сухомлинський. Ми вирішили, що тільки спільними зусиллями згуртованого колективу можна розв’язувати проблеми нинішньої освіти.

Особливою спрямованістю сучасної методичної роботи є орієнтація на створення найсприятливіших  умов для самоосвіти і професійного самовдосконалення вчителів.

У діяльності вчителя немає дрібниць, у ній все важливе : і чисто витерта дошка, і порядок у кабінеті, і порядок у класі, і програми, і підручники, і , навіть шкільне повітря. Але особистість вчителя важить найбільше. Німецький педагог А.Дістервег писав : « Найважливішим явищем у школі , найбільш повчальним предметом для спостереження , найбільш цікавим прикладом для учня є сам учитель. Він – втілений метод навчання , саме втілення принципу навчання і виховання. Його особистість завойовує йому повагу, вплив і силу».

Освіта вчителя продовжується все життя. Сучасна парадигма освіти, впровадження нових технологій вимагає якісно нового підходу до підвищення професійної майстерності педагога. Неперервна освіта вчителя – головна проблема, якій підпорядкована вся методична робота з педагогічним  колективом.  Мета – задоволення інтересів педагогів у постійному підвищенні свого професійного рівня, стимулювання творчого потенціалу вчителя на основі сучасного освітнього рівня.

Завдання методичної  роботи - мотивація освітньої діяльності вчителя, оззброєння знаннями сучасної науки і практики, розвиток умінь і навичок самоосвіти, стимулювання дослідницької діяльності вчителя.

 Треба пам’ятати про девіз древніх «Nosce te ipsum!» («Пізнай самого себе!») Система неперервної освіти вчителя має три рівні:  1) зовнішній;  2) самоосвіта як така; 3) внутрішкільний. Зовнішній – це курси, творчі відрядження, конференції, семінари, всеукраїнські проекти, науково-дослідницька діяльність, консультації з вивчення досвіду. Самоосвіта –це робота над індивідуальною науково-методичною проблемою, вивчення літературних джерел, виступи на засіданнях кафедр, опис досвіду роботи у вигляді публікацій у пресі, авторських посібників, виставок. Внутрішкільний рівень – це майстер-класи, психолого-педагогічні семінари, тренінги, комп’ютерні  курси, творчі групи, школи педагогічних досліджень. Всі три рівні неперервної  самоосвіти направлені на яскравий та  ефективний розвиток творчості учителя, успішну атестацію педагогічних працівників.

Успіх залежатиме від глибини інтересу до себе. Для цього треба бути активним та рішучим : читаючи, розмовляючи, засвоюючи, роблячи, приєднуючись, слухаючи, виявляючи, згадуючи, ти можеш пізнати свої можливості, постійно поновлювати, розвивати свій внутрішній світ, тобто ти можеш стати «людиною, котра сама себе зробила» - селфмейдменом (найвища похвала у американців). 

Самоосвіта невіддільна від морального удосконалення.

       Сучасна школа потребує педагога нового типу – вчителя дослідника, новатора, компетентного професіонала. Креативність необхідна складова праці вчителя.

       Позитивність мислення, відкритість новому досвіду, внутрішня свобода – необхідні складові для роботи творчого вчителя.

       Модель формування розвитку вчителя нової формації має два етапи:

перший етап – формування – має три рівні:

-  початковий,

-  середній,

-  вищий;

другий етап – розвиток -  є в ідеалі нескінченним і його можна розділити на два рівні:

• інсталяційний(практика під керівництвом наставника);
• продуктивний (самостійна трудова діяльність).

Для вчителя необхідне визнання в суспільстві , професійна компетентність, емоційна стабільність і стресостійкість.

         Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи учнів і своїх дітейна життєву неуспішність, або пробувати щось змінити в собі у своєму ставленні до новітніх технологій.

        Працюючи над плануванням роботи ШМК я поділяю цю роботу на два етапи:

• Підготовчий.

 На засіданні шкільної методичної комісії обов’язково проводимо аналіз науково-методичної проблеми, над якою працює заклад, РМО вчителів математики, фізики, географії, хімії, біології.

• Другий етап.

     Визначаємо  три основні напрямки роботи ШМК, стратегію розвитку творчої особистості.

       На сьогоднішній день вчитель перш за все професіонал, мудрий наставник, дослідник, компетентний ерудит, поліглот з креативним підходом до своєї справи , відкритий та емоційний.

       Керівник створює умови для розвитку творчої компетенції інноваційного учителя, користуючись мовою фізики – створюємо психолого-педагогічний прискорювач. Роботу такого прискорювача розподіляю на 5 напрямків роботи:

1. Проводимо діагностику педагогічної компетентності учителів та їх комунікативних умінь.
2. Готуюємо психолого-педагогічний супровід для роботи вчителів, враховуючи стиль навчання кожного та етапи емоційного вигоряння.
3. Стимулюємо у школі діяльність вчителя, користуючись методиками створення “ситуації успіху ”,”авансування”,”даю шанс”.
4. Готуємо програму розвитку творчого потенціалу особистості. Перш за все на засіданнях ШМК вивчаємо документи МОН України, передовий творчий досвід вчителів району, області, країни, вивчаємо  державну соціальну цільову програму підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти.
5. Організую локальне спрямування самоорганізації і самостійності.

Актуальність проблематики самоосвіти педагогів є одним із критеріїв оцінювання ефективності методичної роботи в школі, показником для атестації вчителів. Модель сучасного, творчо працюючого вчителя вміщує в собі: культуру зовнішнього вигляду, техніку саморегуляції, елементи акторської техніки, техніку володіння засобами навчання, культуру й техніку педагогічного спілкування, техніку педагогічної оцінки, техніку вирішення педагогічних конфліктів, проблему педагогічних вимог.

Важко стати ідеальною людиною, ідеальним вчителем, але варто цього прагнути. Це  можливо лише за умови, коли в основі вчительської діяльності  буде високий професіоналізм. А вчитель буде гуманістично спрямованою особистістю, яка має педагогічні здібності та відповідні психолого – педагогічні якості. Все це повинно гармонійно поєднуватись.

У своїй роботі керуюсь тим, що методична робота з учительським колективом повинна носити особистісно-зорієнтовану спрямованість, щоб кожен педагог мав можливість удосконалювати рівень професіоналізму, оволодівати секретами педагогічної майстерності і збагачувати внутрішній світ власної особистості. Структура методичної  роботи  об′єднала  в собі:  шкільну предметну методичну комісію,  психолого – педагогічний семінар, динамічні групи вчителів. Кожна структурна ланка покликана вирішувати специфічні задачі й виконувати певні функції  в удосконаленні професіоналізму педагогів. Так, мета психолого – педагогічного семінару: усвідомлення учасниками своїх рольових установок та їхніх можливих протиріч. Під час заняття вчителі працювали в міні – групах над проблемою « Які вимоги ставить соціальна роль  „Учитель” ?

 З метою вивчення мотивації учасників семінару було проведено анкетування, основу його склав опитувальник мотиваційних джерел, розроблений  Д. Барбуто та Р.Сколком. Обробка даних анкетування  показала, що  педагогам присутня :  внутрішня мотивація ( бажання отримати задоволення  та насолоду від процесу  діяльності );   зовнішня мотивація (заробітна плата, премії); зовнішня мотивація (схвалення іншими); внутрішня мотивація (самовдосконалення, самореалізація: бажання відповідати власним стандартам рис, компетентності і цінностей); інтегративна мотивація (узгодженість завдань працівника із завданнями організації: бажання досягти мети)

Самоосвітня робота над темою має такі етапи:

1. Загальношкільна тема.
2. Індивідуальна тема самоосвіти.
3. Дата початку роботи над темою.
4. Дата закінчення роботи над темою.
5. Цілі й завдання самоосвіти за темою.
6. Основні питання, намічені для вивчення. Етапи опрацювання матеріалу.
7. Література на тему по роках.
8. Чий досвід передбачається вивчити на дану тему.
9. Творча співпраця за темою самоосвіти.
10.  Практичні виступи (доповіді, реферати).
11.  Вивчення передового досвіду (скільки відвідано уроків, позакласних заходів).
12.  Коли й де виступав з повідомленням про власний педагогічний досвід.
13.  Висновки по закінченню роботи.

Підвищення рівня професіоналізму вчителя поєднане із систематичним  і цілеспрямованим методичним навчанням. На заняттях школи педагогічної майстерності вчителі знайомляться із специфікою і способами впровадження  особистісно зорієнтованої системи навчання, використання активних форм і методів у процесі навчальної роботи.

Однією з  умов ефективної  реалізації завдань ШМК є створення атмосфери довіри на заняттях школи педагогічної майстерності і уроках, творчого пошуку відповіді на «вічні» запитання: сенсу життя, розуміння себе і свого місця у світі та ін.

Все частіше у психолого – педагогічній лексиці трапляються слова  «гуманізація», особистісно зорієнтована  взаємодія, «самореалізація», само актуалізація». Проте ще не завжди є можливість реалізувати це на практиці.

Наприклад, 70-80% вчителів на питання, скільки треба виховувати людину, дають відповіді: «Усе життя» , та перевагу віддають не стільки інтелектуальному  факторові , а й емоційному, керуючись таким девізом: « Примножувати , а не помічати  людину в людині».

На засіданнях педрад педагоги ознайомилися із пам’ятками:

•           Інноваційна особистість - це…
•           Ефективний учитель  - це…
•           Шляхи впровадження нових сучасних технологій
•           Компетентна особистість  - це…

та ін.

Круглі столи, педагогічні ярмарки, аукціони ідей, педради – анфілади, педагогічні мости, лабораторії невирішених проблем, фестивалі відкритих уроків – це неповний перелік форм методичної роботи, які проводяться у школі. Та головне ж , не форма. А зміст. Зміни акцентів. Нас цікавить думка дітей, який вплив здійснює школа на дитину, чи комфортно їй знаходитися 6-8 годин у школі,  що в перекладі означає «будиночок радості». Другим домом називають школу. І педагог проводить в ній половину життя , і учень – одинадцять років свого дитинства і юності.

Роль ІКТ у самоосвіті вчителя

 З появою в роботі вчителя комп’ютера та інтернету значно підвищуються можливості вчительської самоосвіти .З’являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації. Нагадуємо, що мета у цьому випадку залишається колишньою: “Підвищення ефективності навчання”. Які нові способи самореалізації відкриваються перед учителем за умови використання комп’ютера та інтернету?

• Розробка комплекту електронних уроків, об’єднаних предметною тематикою або методикою викладання.
• Розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді.
• Розробка пакету стандартного поурочного планування теми чи групи тем.
• Комплект дидактики із предмета (самостійні, практичні й контрольні роботи).
• Розробка комплекту роздавального матеріалу із предмета (картки, завдання й запитання на тему предмета)
• Створення глави або сторінки електронного підручника.
• Створення термінологічного словника на предметну тему, главу.
• Створення збірника предметних кросвордів.
• Розробка комплекту тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних предметних заходів( пізнавальні ігри, конкурси).
• Розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учня.
• Розробка проекту організації та занять гурткової роботи.
• Пакет адміністративної документації класного керівника.
• Пакет адміністративної документації методичного предметного об’єднання.
• База даних методик навчання.
• Пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій (інтерактивної, диференційованої, блочної, випереджальної та ін.).
• Проект особистої методичної веб-сторінки.
• Проект веб-сторінки педагогічного колективу навчального закладу.
• База даних питань і завдань на тему предмета, по главах.
• Пакет психолого-педагогічних матеріалів для вчителя.
• Пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій.

Для того, щоб учитель працював успішно, застосовуємо у школі такі методи роботи: ”емоційне підвищення”,”авансування”, ”даю шанс”, “сповідь”, “загальна радість”, “емоційний сплеск”. Вчителі успішно у своїй роботі застосовують методики: ”обміну ролями”, ”Еврика”, ”навмисна помилка”, “зараження”, “лінія горизонту”, “сходи”, ”стеж за нами”.

Інноваційні форми роботи активно вивчаємо на першому підготовчому етапі роботи, активно втілюємо в життя інноваційні технології:

1. ІКТ
2. Проектні технології
3. Здоров’язберігаючі технології
4. Навчання як дослідження

Тому в план роботи ШМК включаю такі види роботи :

1. Турнір для профі
2. Портфоліо для вчителя
3. Методична експертиза
4. Парад проектів
5. Методичний сервер
6. Педагогічний міст
7. Декада авторських уроків
8. Професійний бестселер

 Для того щоб сформувати завдання для вчителя, працюємо за такими напрямками:

1. Створюємо банк інтелектуальної продукції, банк креативних ідей; накопичуємо інформаційно-методичну базу викладання предметів одного циклу
2. Проводимо моніторинг результативності роботи вчителя
3. Працюємо на саморозвиток і самовдосконалення – проводимо педагогічні ярмарки, вчительські конкурси; формуємо комп’ютерну матрицю
4. У кінці кожного етапу роботи над проблемою - створюємо конгломерат результатів роботи.
5. Складаємо картки успішності вчителів, моніторинг досягнень.

На продуктивному рівні, коли вже передбачається певна результативність, а діяльність учителя кваліфікується в категорії, усе раніше перераховане стає обов’язковим. Чим вище кваліфікаційна характеристика педагога, тим діаметрально ширше вимоги до рівня його розвитку. Тому у роботі із самоосвіти важлива динаміка.

Алгоритм роботи педагога над індивідуальною проблемою:

1. Вибір проблеми індивідуальної  науково-методичної роботи:

• Ознайомлення з нормативно-правовими документами;
• Вивчення прогресивного педагогічного досвіду з даної теми.

2. Детальне ознайомлення із проблемою за допомогою літературних джерел:

• Складання картотеки літературних джерел;
• Виписки із літературних джерел.

3. Уточнення теми й розробка попереднього варіанта плану індивідуальної науково-тематичної роботи:

• Обґрунтування вибору теми;
• Актуальність і новизна ;
• Вибір адекватних методів і способів пошукової діяльності;
• Формулювання мети й завдань роботи;
• Розробка календарного плану індивідуальної роботи.

4. Вибір і розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності.
5. Запровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.
6. Аналіз та оцінка результатів індивідуального досвіду роботи над науково-методичною проблемою, формулювання висновків та пропозицій.
7. Літературне оформлення роботи, звіт про отримані результати перед колегами.

Програма саморозвитку педагога

1. Учитель повинен знати:

• Історію виникнення технології
• Теоретичне обґрунтування нових результатів
• Проблеми,які можна вирішити за допомогою даної технології
• Результати, які можна отримати після її застосування на практиці
• Методи та прийоми,що використовуються в даній технології
• Методи та прийоми роботи учнів
• Етапи освоєння технології вчителем та учнями

2. Учитель повинен уміти розробити:

• Модифікований варіант навчальної проблеми
• Календарно-тематичний план
• Плани різних типів уроків,навчальні модулі та роздавальний матеріал до них
• Зміст навчальних проектів
• Завдання для учнів до навчальних проектів
• Нові тексти різнорівневих завдань для рубіжного та підсумкового контролю,тестові контрольні завдання.

3. Учитель повинен застосовувати на практиці:

• Методи та прийоми нової технології
• Проводити заняття різних типів
• Аналізувати заняття й викривати недоліки
• Навчати учнів нових прийомів навчальної діяльності
• Проводити самоаналіз
• Оцінювати результативність нової технології, застосовуючи методи педагогічної діагностики
• Здійснювати контроль самостійної роботи

Так, учитель – це креативна особистість, лідер, стратег, наставник, тренер, помічник, який створює умови для розвитку й розкриття творчого потенціалу кожного : «Ми не намагаємось стати кращими за інших, ми прагнемо стати завтра кращими за нас сьогоднішніх».

ВИСНОВКИ

Таким чином, зростання соціальних вимог до школи вимагає підвищення професійного рівня вчителя. Учитель сучасної школи повинен не просто вчити чи виховувати, він повинен формувати світосприйняття і світорозуміння, світогляд і волю, ідеали, поняття моральності й краси; формувати духовно – інтелектуальну , творчу особистість, адаптовану  до нових умов, різнобічно розвинену , соціально зрілу, яка успішно засвоює ціннісно – нормативний досвід поколінь, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування. Тому особливого значення набуває розвиток педагогічної творчості, створення колективу однодумців, які б усвідомили значення своєї ролі у суспільстві і на основі цього безперервно самовдосконалювались та розвивали власний творчий потенціал.