Шляхи вдосконалення якості практичного навчання
Одним із завдань сучасної освіти є створення умов для ефективної адаптації майбутнього спеціаліста в професії, засвоєння особистістю моделей професійної поведінки.
Практична підготовка – обов'язковий компонент освітньо-професійної підготовки, що має на меті інтегрування теоретичних знань і практичних умінь і навичок студентів в єдиному процесі.
Сучасною освітою визначаються такі основні напрямки практичної підготовки студентів: аудиторна, навчальна, виробнича.
Під час аудиторної практичної підготовки економічного циклу (семінарські та практичні занятя) студенти детально розглядають окремі теоретичні положення навчальної дисципліни, формують вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання індивідуальних та колективних завдань:
Практичні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, довідковою літературою.
Логічним продовження процесу засвоєння отриманих теоретичних знань є навчальна практика. Мета такої практики – оволодіння студентами системою умінь і навичок з конкретної навчальної дисципліни («Фінансовий облік», «Економічний аналіз», «Інформаційні системи і технології на підприємстві», «Менеджмент», «Маркетинг», «Організація виробництва», «Планування та організація діяльності підприємства» та інші).
Поєднуючою ланкою між семінарськими (практичними) заняттями і навчальною практикою є розроблені викладачами практикуми, задачники, робочі зошити, збірники зразків заповнення документів. Усі елементи навчання детально описуються в інструкційних картках, які студенти отримують до кожного заняття.
Навчальним практикам з економічних спеціальностей, як найважливішому елементу навчального процесу, приділяється велика увага, тому і застосовуються найбільш раціональні методи їх проведення, які направлені на інтенсифікацію та ефективність роботи студентів, максимальне наближення занять до реальних умов виробництва. Під час занять з навчальних практик викладачі намагаються навчити студентів вирішувати конкретні виробничі ситуації, економічні проблеми, моделювати виробничі процеси. Чітко визначаючи завдання практики, викладачі враховують спеціалізацію кожного з видів практики. Тільки така підготовка дозволяє молодому фахівцю швидко адаптуватися до виробничих умов і працювати з максимальною віддачею.
Під час проходження навчальної практики з бухгалтерського обліку студенти виконують наскрізне індивідуальне, яке розроблено за матеріалами базового підприємства. Це завдання послідовно відображає облікові функції, відповідно до яких складається кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку по господарських операціях, оформляються спочатку первинні облікові документи, а потім в кінці відповідного звітного періоду складаються зведені документи, тобто кінцевий баланс та інші форми фінансової звітності підприємства. Перевагою виконання наскрізного завдання є те, що його розв'язування дає можливість засвоїти окремі облікові функції в якості єдиної взаємопов'язаної системи. Окрім цього, до кожного дня навчальної практики додаються завдання, які включають текстові, документальні та ілюстративні задачі бухгалтерського обліку. Поліпшенню практичної підготовки студентів сприяє проведення ділових ігор на посадах бухгалтера з різних ділянок обліку (з рослинництва, тваринництва, заробітної плати, матеріально-технічного постачання та ін.) за матеріалами базових передових підприємств Хорольського району. Крім того, у формі ділових ігор знайомляться з особливостями складання документів, ведення бухгалтерської та фінансової документації підприємства. Застосування ігрових технологій навчання дозволяє максимально наблизити умови навчання до реальних умов виробництва і формує якісні професійні вміння
Особливістю навчальної практики з економічного аналізу являється залучення студента виконувати одну із найскладніших функцій управління - аналіз господарської діяльності підприємства. Виконання наскрізних індивідуальних завдань, які складені за матеріалами базових підприємств, дозволяє комплексно закріпити, систематизувати і поглибити знання та навики зі здійснення всього процесу аналізу діяльності підприємства. Для проведення цієї роботи використовується робочий зошит.
Навчальна практики з організації і планування виробництва проводиться в навчальних кабінетах. Вихідним матеріалом для проведення навчальної практики є річні фінансові звіти господарств. Під керівництвом викладача студенти самостійно складають організаційно-розпорядчі, господарсько-договірні документи, виробничі програми, технологічні карти, виробничий план діяльності підприємства. А також організовуються творчі групи, які створюють фільми-відеоролики з рекламою продукту за тематикою навчальної практики «Маркетингова програма підприємства».
На навчальній практиці «Інформаційні системи і технології на підприємстві» студенти вчаться самостійно застосовувати сучасні інформаційні технології та програмне забезпечення, а саме використовувати офісний пакет MICROSOFT OFFICE для створення бізнес-плану, користуватися базами даних джерел в мережі Інтернет.
Під час проведення навчальної практики з дисципліни «Менеджмент» викладачі намагаються поєднувати традиційну методику (розрахункові завдання, поглиблення вивчення теоретичного матеріалу) із інтерактивними, ігровими технологіями. Успішно застосовують ділові ігри «Робочий день керівника», «Корабельна аварія», які з допомогою імітаційного методу дозволяють спроектувати несподівані ситуації і потребують прийняття нестандартних, ризикованих рішень. Кейс-метод сприяє кращому розумінню професійної сфери управління, створення середовища, де студенти можуть обговорювати проблеми і труднощі, що виникають, аналізувати помилки і недоліки як свої, так і інших людей, вчитися вести дискусію, що посилює інтеграцію групи.
Під час проведення навчальної практики з маркетингу, широко застосовується дослідницький метод, коли студенти самі складають анкету і проводять міні-дослідження з метою виявлення споживчих смаків та вподобань, а потім аналізують їх відмінності, в залежності від віку, статі, рівня доходу та соціального статусу опитаних респондентів. При вивчення теми «Життєвий цикл товару» застосовується метод «Снігова куля» (колективний пошук спільного пошуку на об’єкт). Він сприяє врахування досвіду кожного учасника, виявленню сильних і слабких сторін групи, більш детальному входженню в тему, що має кінцеву мету – формування спільних цілей і спільного рішення щодо відновлення життєвого циклу товару або повного знання його з виробництва на етапі спаду.
Важливою складовою навчальної практики є проведення екскурсій до центру зайнятості, районного та коледжівського архіву, пенсійного фонду, фінансової та податкової інспекції, фінансового управління, казначейства, банків, діючих передових с/г підприємств, суб’єктів малого бізнесу, запрошення провідних фахівців установ на зустрічі зі студентами коледжу, під час яких обговорюються актуальні питання, що існують в галузях.
З метою підвищення рівня практичної підготовки фахівців та посилення зв'язків освіти з виробництвом налагоджено тісну співпрацю коледжу з сільськогосподарськими підприємствами району та області. Адаптація студента до виробництва починається з першого курсу, шляхом виконання невеликих завдань, через які відбувається ознайомлення із технологічними процесами галузей рослинництва, тваринництва, а завершується вивченням аналізу та прогнозуванням розвитку підприємства під час проходження виробничої практики.
Іще одним напрямком самостійного навчання студентів, якому приділяється значна увага у навчальному закладі, є формування пошуково-інформаційної культури. Високий рівень динаміки сучасних процесів у економіці, потребують здатності майбутнього фахівця орієнтуватися в інформаційному полі свої професії, оперативно реагувати на зміни, швидко, а головне – самостійно вчитися. Тому студентів ознайомлюють з інтенет-ресурсами, що можуть виступати джерелами інформації (сайти товарних бірж, бази даних фінансових установ, страхових компаній, державних установ та контролюючих органів, спеціалізованих тематичних форумів, фондових ринків тощо). З метою набуття практичних умінь швидко орієнтуватись у великій кількості джерел інформації у мережі Інтернет, проводити критичний аналіз їх достовірності, студенти замість рефератів у класичному вигляді виконують аналітичні дослідження інтернет- мережі із обраної теми. Для цього цього в 4 навчальний кабінетах є вільний доступ до мережі Інтернет.
Невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у Хорольському коледжі ПДАА є виробнича практика. Її мета – оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професійної діяльності, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
До початку практики студенти проходять інструктаж, на якому детально розглядаються всі етапи та складові практики на виробництві, ознайомлюються з вимогами до підготовки та оформлення звіту-щоденнику.
Як підсумок – захист роботи, де студенти презентують результати проходження практики, ілюструючи їх власноруч створеними презентаційними проектами.
Таким чином, у коледжі здійснюється реалізація підготовки конкурентоспроможних, висококваліфікованих, креативних, здатних до постійного фахового самовдосконалення протягом трудової діяльності спеціалістів, які зроблять вагомий внесок у розбудову сучасної української держави.
Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє засвоїти більший обсяг професійних знань, використовуючи різноманітні методики пізнавального та творчого характеру (навчальні фільми, програми, тести, моделюючі програми тощо). Належний кадровий потенціал та матеріальна база дозволила широко впровадити комп’ютерізацію навчального процесу у нашому коледжі. Зараз у нас уже створено базу навчально-методичного забезпечення в електронному вигляді з циклу професійно-практичної підготовки. Проблема підготовки і використання спеціалістів – це насамперед економічна проблема, проблема стилю господарювання. Для різних сфер людської діяльності необхідні робітники за різноманітними функціональними напрямами, різним рівнем знань. Тому в процесі навчання необхідно враховувати характер майбутньої роботи студентів. В умовах сучасного стану суспільства і економіки особливу увагу слід звернути на підготовку гнучкого, високоадаптованого і компетентного спеціаліста. Такий підхід до професійної компетентності майбутнього спеціаліста, особливо для спеціалістів, які будуть працювати в бізнесі, є в теперішній час головною метою. Вирішення цієї задачі повністю залежить від керівника практики, його вміння керувати та управляти діяльністю колективу студентів. Наскільки якісно викладач буде очолювати роботу студента, настільки у останнього буде формуватись професійна компетентність.