Сигнали оповіщення населення про надзвичайну ситуацію. Визначення стану потерпілого. Перша допомога при надзвичайних ситуаціях. 

Сигнали оповіщення населення про надзвичайну ситуацію. Визначення стану потерпілого. Перша допомога при надзвичайних ситуаціях. 

Види сигналів оповіщення До видів сингалів, що застосовуються для забезпечення оповіщення населення відносяться:- звукові (електросирени, гучномовці, динаміки тощо);- світлові (будь які світлові сигнали які інформують про небезпеку (прапори, світлодіодні пристрої);- комбіновані: вид сигналів що включає в себе звукове та світлове оповіщення. 

Термінова інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації передається після переривчастого звучання електросирен, яке означає «Увага всім!».«Увага всім!» - це головний сигнал цивільної захисту. Сигнали оповіщення цивільного захисту, повідомлення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, ефіру, оповіщення, Інтернету.Інформація передається протягом 5 хвилин після подання звукових сигналів (сирени, гудки та інші). Вислухавши ці повідомлення, кожен громадянин має діяти без паніки і метушні у відповідності до отриманих вказівок. Обов'язково попередьте своїх сусідів про отриману інформацію. Кожен громадянин повинен знати телефон служби порятунку – 101.

Способи доведення сигналів:телебачення, радіо;електросирени, гудки підприємств, гудкитранспортних засобів;гучномовці, телефони, посильні. Почувши звуки електросирен, гудки підприємств, інших сигнальних засобів (що значить“УВАГА ВСІМ”), кожен громадянин зобов’язаний:увімкнути радіоприймач, телевізор на каналі місцевого віщання;уважно прослухати звернення до населення, яке пролунає післявідключення сирен, гудків тощо;продумати і виконати усі рекомендації, що пропонуються;знайти можливість сповістити про отриману інформацію сусідів чи знайомих. Оповіщення в умовах воєнного стану здійснюється за сигналами: Ракетна і авіаційна небезпека – ПОВІТРЯНА ТРИВОГА;Радіаційне зараження – РАДІАЦІЙНЕ ЗАРАЖЕННЯ;Хімічне зараження – ХІМІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ;Біологічне зараження – БІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ.

З моменту подачі сигналу «Повітряна тривога» для вжиття заходів захисту може залишитись кілька хвилин. Почувши сигнал «Повітряна тривога» необхідно: - ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, теле- та радіоприймач, уважно прослухати інформацію; - якщо є можливість, попередити сусідів;- закрити вікна, вимкнути всі нагрівальні прилади, перекрити газову мережу, загасити печі, вимкнути світло; - швидко одягнутися, перевірити наявність пришитих з внутрішнього боку одягу в дітей дошкільного віку записів: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону; - взяти індивідуальні засоби захисту та завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтарик та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди; - зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги відповідальної особи (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам; - уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами цивільного захисту.

Наслідками надзвичайних ситуацій є людські жертви. Високий відсоток смертельних випадків міг би зменшитися в рази, якщо б потерпілим своєчасно було надано першу допомогу. Люди не надають потерпілим допомогу з різних причин: не вміють цього зробити, невпевнені у власних можливостях, страх перед відповідальністю за когось тощо.

Визначення стану потерпілого Потерпілий може бути у стані: непритомності, паніки, відчуття фізичного болю. У стані непритомності у потерпілого слід визначити ознаки життя: наявність пульсу та дихання, реакції зіниць ока на світло. Пульс можна визначити, натиснувши на тіло в тих місцях, де артерія найближче розташована до поверхні шкіри

Наявність дихання визначають за допомогою дзеркальця (якщо не спостерігаються характерні рухи грудної клітини). Його підносять близько до рота або носа потерпілого: при вдиханні і видиханні має з’явитися «запотівання» поверхні дзеркала. Можна скористатися пір’їною чи кількома волосинами, шматочком легкої тканини тощо, за рухами яких (або їх відсутністю) визначити наявність (або відсутність) дихання.

Піднявши повіку і спрямувавши на зіницю ока світловий потік, можна визначити наявність (або відсутність) мозкового кровообігу: широка нерухома зіниця свідчить про його відсутність.

ВИСНОВКИ: Послідовність надання першої допомоги: усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води), оцінити стан потерпілого; визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування; виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.); підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника; викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.