Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

Тема уроку: Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

Мета уроку: сформувати уявлення про особливості сімейного життя, освіти, виховання афінян і спартанців;охарактеризувати наукові досягнення греків; розвивати вміння критично мислити, працювати в групах, висловлювати власну думку; виховувати у школярів повагу до історичного минулого.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, карта, робочий зошит, роздатковий матеріал, наочність.

ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою).

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Перевірка домашнього завдання

  III.  Мотивація навчальної діяльності

   Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами ознайомимося з особливостями сімейного життя, освіти, виховання, науковими досягненнями афінян і спартанців.

Учні записують у зошити тему і план уроку.

Гра «Отримай перепустку в міста»

Учитель. До грецького берега підпливає корабель з туристами, що мріють відвідати чудову країну Грецію. Саме до двох грецьких міст Афін та Спарти ми з вами і попрямуємо. Але вартові цих міст великі патріоти свого міста. Вони відмовляються відкрити брами, доки ми не доведемо, що добре знаємо історію Греції. Щоб туди потрапити, потрібно дати відповідь на питання і отримати перепустку. Вартові міст передали свої завдання. Відповісте на них – і зможете проходити.

1.                              На якому півострові знаходиться Давня Греція? (Балканському)
2.                              На які дві великі групи поділялося населення в Давній Греції? (аристократи та демос)
3.                              Що в перекладі означає слово «демократія»? (влада народу)
4.                              Як називалися змагання на честь бога Зевса Олімпійського (Олімпійські ігри)
5.                              Хто такий Лікург? (легендарний мудрець Спарти, законодавець)
6.                              Найвищим органом Афінської держави були(народні збори)
7. Повноправні громадяни Давньої Спарти (спартіати)

ІV. Вивчення нового матеріалу

А зараз ми розпочинаємо екскурсію старовинною Елладою.

Поділ учнів на три групи (Оливки, виноград, риба)

Учні опрацьовують матеріал, розповідають, створюють один пазлик.

1. Група.   Виховання та освіта давніх греків

Поява на світ дитини була в грецькій родині великим святом. Коли народжувався хлопчик, на двері будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка – вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері або годувальниці. Греки вважали дітей відповідальними за вчинки батьків.

У різних полісах дітей виховували по-різному. У Спарті, зокрема, їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. Але в інших містах виховання було домашнім. Дитину із семи років передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Пізніше хлопчики починали відвідувати школу. Найчастіше вони мали трьох учителів. Перший навчав дітей читати, писати та рахувати. Другий – музики, а третій – стежив за їхнім фізичним розвитком.

 За подальше навчання слід було платити. Основними предметами з 12 років була граматика (література, переважно поезія), риторика - мистецтво красномовства. До 16 років ця освіта завершувалася, і наставав період 2-3-річних атлетичних вправ. У 18 років юнак вступав у вік ефебів (початкова 2-річна військова або прикордонна служба). Після її завершення чоловік вважався повнолітнім. Він міг продовжити навчання в елітарних філософських школах. Крім риторики, у них навчали мистецтва діалектики – правильного розмірковування.

Бесіда.Які особливості освіти та виховання успадковані сучасною школою від давніх греків?

Для кого з жителів Греції освіта була недоступною? (Для рабів і дівчаток)

2 група. Сімейне життя греків

Греки першими з давніх народів почали дотримуватися звичаю, за яким у чоловіка повинна бути одна дружина. Здебільшого майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Тільки в Спарті майбутню дружину треба було (за погодженням з нею) викрасти.

Шлюбу передували заручини, але обіцянку давала не дівчина, а її батько чи брат. На весілля запрошували родичів і друзів сім’ї. На ньому не було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. Чоловік на руках вносив наречену в будинок, а гості обсипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами.

Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність. Вона не ухвалювала жодних рішень, позбавлялася права виходити без дозволу з жіночої половини будинку. Жінки сідали за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому жінка могла вийти лише для того, щоб піти до храму, та й то разом із чоловіком.

На відміну від афінянок, спартанки були цілковитими господинями в домі, оскільки їхні чоловіки нічим, крім полювання, спорту та війни, не займалися. За переказами, одна знатна спартанка на закид якоїсь іноземки, що спартанські жінки верховодять над своїми чоловіками, відповіла: «Але ж ми їх і народжуємо».

Завдання. Дайте відповіді на запитання:

1.          Чим відрізнялося становище жінки в Афінах і Спарті?
2.          Що спільного і відмінного було у весільному обряді давніх греків та українців?

3 група  Розвиток науки у Давній Греції

Філософія зародилася наприкінці 7 ст. до н. е. в Іонії. Спочатку філософська думка Греції не була відокремлена від природничих та математичних знань. Потім стали формуватися окремі напрями наукового знання – астрономія, математика, медицина та географія. Проте кожна з цих нових галузей залишалася філософською, оскільки намагалася пояснити, як влаштовано світ – природу, людину, людське суспільство.

Слово філософія – грецького походження. Воно перекладається як «любов до мудрості».

Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створено ні богами, ні кимось із людей. У природі, у житті, вважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок – атомів.

Науки так швидко розвивалися, що деякі філософи почали твердити, що всі наукові істини мінливі та непевні. Чимало послідовників мав Сократ. Він уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує.    Учення Сократа розвивав його учень Платон. Платон був переконаний, що світ створено за ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. Із часом від філософії відокремилася нова наука – математика. Найсильнішою була математична школа, створена Піфагором. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа – настанови, яким має бути лікар.

   У 5 ст. до н. е. з’явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.

Завдання. Усно пояснити зміст філософських висловлювань.  (НА СЛАЙДІ)

Філософські погляди греків

Робота з історичним джерелом

Учитель зачитує учням «Притчу про три сита» і пропонує відповісти на запитання.

Притча про три сита

      До Сократа прибіг один чоловік і схвильовано почав:

- Послухай, Сократе, я мушу тобі сказати, що твій приятель...

- Зачекай, - зупинив його Сократ. - Просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.

- Які три сита?

- Перш ніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?

- Ні, я просто чув це.

- Отже, ти не впевнений, що це правда. Тоді просій через друге сито - сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?

- Ні, навпаки.

- Виявляється, - продовжував Сократ, - ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений у тому, що це правда. Спробуємо третє сито - сито користі. Чи так уже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?

- Ні, в цьому немає необхідності.

- Отже, - підсумував Сократ, - у тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ні користі. Навіщо тоді говорити? Поховай його в собі і не переобтяжуй ні себе, ні інших...

Запитання

•             Чому перш ніж щось сказати, треба просіяти думку через сита «правди», «добра» та «необхідності»?
•             Яка користь від трьох сит для людини, а яка - для суспільства?
•             У яких випадках зникає необхідність щось говорити?

Один марнотрат, скаржачись, що йому завжди бракує грошей, запитав Сократа, де йому позичити чималу суму.

- Позич у себе, обмеживши свої витрати, - порадив філософ.

V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

Піфагор залишив нам безліч цікавих задач. Пропоную Вам для розв’язання одну з них

Джерела свідчать, про те, що після своєї знаменитої теореми Піфагор приніс у жертву биків. Скільки биків було принесено у жертву, якщо відомо, що він купив у одного пастуха 36 биків, а другого – у двічі більше, у третього – четверть того, що купив у першого, а у четвертого – стільки ж, що і першого, а один бик був у нього свій.

Відповідь: 36+72+9+36+1= 154

VІ.  Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Наукові знання швидко поширювались і займали вагоме місце в житті греків. Сьогодні ми вражені глибиною думки давньогрецьких учених, які передбачили багато винаходів і досягнень науки. Учені Еллади проклали людству шлях до пізнання навколишнього світу і самі зробили перший крок у цьому напрямі.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §28, підготувати хмаринку слів з теми