"Символи моєї держави"

 

                                    Виховний захід “Символи моєї держави”

Мета:Поглибити знання учнів про символи України,ознайомити з історією створення Гімну,його авторами . Виховувати повагу до символів Української держави,як однієї із складових менталітету українців.

 

    Обладнання . Конституція України,на плакатах зображення герба України,прапора,вишиті рушники,прапор.

                                 Вступне слово вчителя.

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце,де вона народилася,де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом-казкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини.

    У кожного з вас теж є своє родинне вогнище,є дім,в якому ви живете,де живуть ваші мама,тато,бабуся,дідусь,ваші братики й сестрички. А от коли скласти маленькі батьківщини кожного з вас,вийде наша велика держава – Україна.

    У нашого народі на його землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці,як і інші народи,пройшли  довгий шлях розвитку, що зафіксувався в усіх сферах життя – культурі,мові,побуті. Україна може пишатися своєю древньою величною історією.

   Україна - це наша земля, наш рідний край,наша країна з славною багатовіковою історією і мудрими,талановитими людьми, з чарівною піснею,що дивує весь світ, багатющими народними традиціями, з мальовничою природою.

1.Україна-це небо блакитне,

Величава річок течія.

Це весняна трава оксамитна,

Солов’ їні пісні у гаях

2.Україна – це сонце веселе,

Що весною всіх вабить теплом.
Рідна вулиця рідна оселя,

І журлива верба над ставком.

3.Україна-це вірші Шевченка

І схвильований шум  яворів

Україна – це рідная ненька  

Це безмежжя степів і лісів.

4.І все це злилось воєдино,

Від Карпат і до теплих морів. Україно,моя Батьківщино,

Будь щаслива во віки – віків.

 

Найбільшим святом для українського народу став день 28 червня 1996 року – день прийняття Основного Закону – Конституції України.

У статті 20 цього документа записано: «Державними символами України є Державний Прапор України,Державний Герб і Державний Гімн України».

            (Учень виносить прапор)

1.Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва. Жодне військо без прапора не вирушало в похід. Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Згідно з неї слово “хохол” – монгольського походження. “хох” – синій, “улу “ – жовтий. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

«…Бій одлунав. Жовто-сині знамена.

Затріпотіли на станції знов…»

(Балада Сосюри).

Саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави.28 січня сесія Верховної Ради України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України.

Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

 

Ведуча: Тризуб є один із найдавніших знаків на  території України,його зображення дійшло до нас з часів Трипільської культури( 5-3 тис. до н. е.). Він був родовим знаком Рюриковичів – князів Русі(зображення тризуба вішається на дошці).

                                                                   «Тризуб»

                                                                   (Вірш В. Ткаченка)

Тризуб(як сокіл,що йде в піке),

Облюбував собі на лавах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишав його зображення у шкурах

Цей герб наводив жах – було й таке!

 

Існує багато різних тлумачень цього символу. Але,безперечно,тризуб – знак державної влади. Він зустрічається на монетах князя Володимира,його синів Святослава і Ярослава мудрого. Він є у гербі Анни Ярославни,королеви Франції. Аналогічне клеймо має й церква,яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві.

У 1918 році 12 лютого малою радою в Коростені затверджено Державним гербом УНР зображення золотого тризуба на синьому тлі. Автором проекту був відомий художник В.Кричевський.

Як державний знак він символізує соборність(єдність) усіх українських земель.

Малий Державний герб – золотий Тризуб(знак княжої держави Володимира Великого) на синьому щиті – затверджено постановою Верховної Ради “Про державний герб України” від 10 лютого 1992 року.

Великий Державний герб повинен містити як головний герб України,так і зображення герба Війська Запорозького.                                                                                                                                                    

Вірш «Золотий непокірний тризуб»

Як птах золотий,в переливах

На прапорі має,горить

Це знак наш,це фабрики й ниви.

Це символ,що будем ми жить.

Це хліб наш,вугілля і цукор

Степи плодовиті ,моря…

Це праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов,наша мужність ,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

    Велична й трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла Україна». Втративши свою державність,Україна кілька століть не мала свого національного гімну. Його заступали патріотичні пісні,часто регіонального характеру,що не охоплювали долі всього народу,розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархії…

    Волелюбний дух українського народу,його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах,у творчості Тараса Шевченка,Івана Франка,Михайла Старицького,Лесі Українки,Миколи Вороного,Олександра Олеся та багатьох інших.

    Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Жодному іншому творові не судилася така велична і трагічна доля. Велична,бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним,здобути волю,виражена незламна віра у відродження України. А трагічна,бо понад століття пісню-гімн переслідували,забороняли,знищували-але не знищили.                                                                                                                                                                                     Настав час відродження,воскресіння. Воскресла Україна,відроджуються національні традиції,її символіка,патріотичні і духовні гімни,а серед них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цією піснею на устах боролись за волю України,страдали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах,ішли на заслання,гинули героїчною смертю у повстанських загонах . Студенти-герої Крутів котрі уціліли,потрапили в полон,і їх майже всіх жорстоко замучили банди Муравйова. Коли побитих,замордованих другого дня вели на розстріл,гімназист Пінський,родом із Західної України,заспівав «Ще не вмерла Україна»,його підтримали й інші полонені,та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

А сьогодні це символ,який затверджений Конституцією України. І,звичайно,найкращі сьогодні слова про її автора Павла Чубинського та композитора Михайла Вербицького.

Народився Павло Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя Чубинський пов’язав із вивченням народного побуту,збиранням і дослідженням українського фольклору. За наукові праці був удостоєний високих нагород. Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувались переслідуванням його як українського патріота який мав сміливість демонструвати свою любов до України,її мови,культури. Та найяскравішим виявом патріотичних почуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна»,за що поет поплатився засланням в Архангельську губернію. Чубинський сім літ був відірваний від України,»карався,мучився,але не каявся». Ні постійні переслідування уряду,ні заслання не змогли охолодити його до відданості Україні.

    Помер Чубинський 26 січня 1884 року в Києві,а місцем вічного спочинку став родинний хутір.     

 Михайло Вербицький – талановитий композитор,один із організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Він – автор багатьох музичних творів. Та найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко-патетична музика вірша П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Вчитель

- Коли звучить?(Гімн звучить на відкритті різних урочистих свят,змагань,під час зустрічей з представниками інших країн…)

- А чому саме в сьогоднішній час навчання в школі ми починаємо з підняття прапора і звучання гімну?

- Чи всі учні нашої школи усвідомили важливість цього?

- Чи можна назвати громадянином України того,хто не знає слів цієї пісні,хто не поважає символи своєї держави?

Завдання кожного справжнього громадянина України - знати,поважати символи своєї держави,не дозволяти глумитися над ними,гордитися тим,що ми живемо у вільній державі,маємо свої символи ,закони,свою мову і культуру,свої пісні.

Україна…Вона в усьому,що нас оточує:в місяці,зорях,стежці,якою ви йдете до школи,у кожному камінчику,деревці. Все це рідне і близьке кожному з нас,і рушничок,вишитий старенькими бабусиними руками,і червона калина,що росте на подвір’ї біля вашої оселі

 

 

    Звучить пісня «Червона калина» сл. І муз. Наталії Май.

 

1.Матуся навчила нас пісню співати,

У полі ранковому стрічати зорю.

Матуся навчила людей шанувати                   -2 рази

І вірно любити Вкраїну свою.

                       Приспів

Там червона калина,мов святий оберіг,

Споришева стежина приведе на поріг.

Там матуся співала колискові пісні,

На добро дарувала вишиванку мені.

2.Матуся навчила добро пам’ятати,

Стежину топтати у ріднім краю.

Матуся навчила утоми не знати            -2 рази

І вірно любити Вкраїну свою    

                Приспів                                                                                                                               

Україна – це й зелена трава у дворі вашого дому,на якій можна бігати,сидіти,лежати і дивитися в небо,як там пливуть білесенькі хмаринки. І в полі,і в лузі,і в лісі-вам скрізь хороше,бо ви вдома,на своїй землі. Навкруги земля ваших батьків,ваших предків.

       Україна – це історія народу,який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Це його славні лицарі Петро Сагайдачний,Іван Мазепа,Іван Сірко,Богдан Хмельницький,Максим Залізняк,Олекса Довбуш,Устим Кармелюк,які віддали своє життя за щастя народу. Це і такі відомі всьому світові діячі української культури,як Тарас Шевченко і Іван Франко,Леся Українка і Олександр Довженко,Микола Лисенко і Оксана Петрусенко,Марія Заньковецька і Соломія Крушельницька,Микола Костомаров і Михайло Грушевський.

 

1.На білому світі є різні країни

Де ріки,ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини!

 

 

 

2.Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми маєм

Її-Україною звуть!

3.Горнусь до тебе,Україно!

Як син до матері горнусь.

За тебе,рідна та єдина

Щодня я Богові молюсь.

Молюсь за тебе Україно,

І свої сили віддаю,

Щоб відродити із Руїни наш дух і славу бойову.

4.Очистимо усі джерела

   Дніпро-Славутич оживе

І заспіваєм: «ще не вмерла Вкраїна наша,

І не вмре!»

Звучить гімн України.