Синхронізоване календарно-тематичне планування уроків історіі, 10 клас(профільний рівень)

№

Дата

Зміст навчального матеріалу

Д.зав

Очікувані результати навчально-пізнавальноі діяльності

Історія України

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку.

Ст.5-8

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;

– територіальні межі розселення українців як етносу;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

 – показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.

2

ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст. Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Ст.5-8

Всесвітня історія

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

1

Вступ. Основні тенденціі світового соціально-економічного, політичного і культурного розвитку в 1914-1945 рр.

П.1

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

2

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін.

П.2-3

3

Воєнні діі в 1914р.

П.2-3

4

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній 1915-1916 рр.

П.4-5

5

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній 1915-1916 рр. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни.

П.4-5

6

Воєнні кампаніі та подіі 1917-1918 рр. Російська революція 1917 р

П.6-7

7

Воєнні діі в 1918 р.                             Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині.

П.6-7

8

Поразка Німеччини та її союзників.      Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

П.6-7

9

Практичне заняття

Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

Навчальний проект: Будні війни (збірка візуальних матеріалів)

Ст.31

10

11

Урок узагальнення з розділу 1

 «ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ»

П.1-7

Історія України

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

3

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав..

П.1-2

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;

– використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;

– охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

4

Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.

П.1-2

5

Воєнні дії на території України в 1914–1915 рр.

П.3-4

6

Воєнні діі на територіі Украіни в 1916-1917 рр.

П.3-4

7

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

П.3-4

8

Практичне заняття:

Українські січові стрільці- перше в новітній історіі національне військо

П.5-6

9

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр

П.3-4

10

Практичне заняття

Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел)

П.7-8

11

Історія рідного краю

Дніпропетровщина напередодні і в роки Першої світової війни

12

13

 Урок узагальнення з розділу 1

 «Україна в роки Першоі світової війни»

П.1-8

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

14

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський.

П.9-10

Знати:

– зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;

– етапи Української революції 1917–1921 рр.;

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;

– на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;

– проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

15

Практичне заняття:                Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій

П.9-10

16

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

П.11-12

17

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.

П.11-12

18

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

П.13-14

19

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

П.15-16

20

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

П.15-16

21

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

П.15-16

22

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР.                 Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами.

П.17-18

23

IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР. Більшовицько-російська окупація України.

П.17-18

24

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

П.17-18

25

Практичне заняття: Державотворча діяльність Украінськоі Центральноі Ради

П.19-20

26

Практичне заняття: Джерела про Брестський мирний договір і війну УНР з радянською Росією

П.21-22

27

Навчальний проект: Питання суверенності, соборності й територіальноі цілісності Украіни під час революціі в світлі історичних джерел

П.9-20

28

29

Урок узагальнення з розділу 2

 «Початок української революціі»

П.9-20

Всесвітня історія

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

12

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція.

П.8-9

Знати та розуміти:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 – час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

 – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

 – причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

 – охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

 – дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

 – визначити джерела нестабільності в Європі;

 – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

13

Українське та російське питання на Паризькій конференції.

П.8-9

14

 Версальський договір. Створення Ліги Націй.

П.8-9

15

Мирні договори з союзниками Німеччини

.

П.8-9

16

17

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

П.10

18

Міжнародні відносини в 1920-х рр..

П.11

19

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

П.11

20

Практичне заняття:

Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

Ст.51

21

 Урок узагальнення з розділу 2

 «ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ»

П.8-11

Історія України

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

30

Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика.

П.23-24

Знати:

– зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

 – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;

– ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;

– розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.

31

Зародження повстанського руху. Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

П.23-24

32

Антигетьманське повстання і відновлення УНР.

П.25-26

33

Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

П.25-26

34

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич.

П.27-28

35

Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

П.27-28

36

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання. Військова присутність Антанти на півдні України.

П.27-28

37

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР.

П.27-28

38

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

П.29-30

39

Більшовицько-російська окупація України. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

П.29-30

40

Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка.

П.29-30

41

Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.

П.29-30

42

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.

П.31-32

43

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму. Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху

П.31-32

44

Практичне заняття: Портрет Симона Петлюри на тлі епохи

П.33-34

45

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука.

П.35-36

46

Мистецтво. Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій.

П.35-36

47

Практичне заняття( проектна діяльність): “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”

П.23-36

48

Урок узагальнення з розділу 3.  «РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ»

П.23-36

Всесвітня історія

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

22

Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”.

П.12

Знати та розуміти:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

 – “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

 – цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

 – сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

 – світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

 – виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

 – охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

 – порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

– пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

23

Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

П.12

24

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр.

П.13

25

Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

П.13

26

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

П.14

27

Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

П.14

28

Італія. Становище Італії після Першої світової війни.

П.15

29

Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

П.15

30

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки.

П.16-17

31

Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни.

П.16-17

32

Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

П.16-17

33

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР.

П.18-19

34

Нова економічна політика.

П.18-19

35

Спланована модернізація.

П.18-19

36

Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

П.18-19

37

Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою.

П.20-21

38

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Громадянська війна в Іспанії.

П.20-21

39

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

П.20-21

40

Практичне заняття: Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

Ст.90

41

42

Урок узагальнення з розділу 3

 «ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В

МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

П.12-21

Історія України

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

49

Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України.

П.37-38

Знати:

– зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

– суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

– протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

– оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

– причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

– мету зросійщення більшовиками України;

– взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

– визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

– визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;

–визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

50

Адміністративно-територіальний поділ УСРР. Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Молдавська АСРР.

П.37-38

51

Масовий голод 1921–1923 рр.

П.37-38

52

Впровадження непу в УСРР

П.39-40

53

Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

П.39-40

54

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

П.39-40

55

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

П.39-40

56

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація.

П.41-42

57

Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

П.41-42

58

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі.

П.43-44

59

Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

П.43-44

60

Практичне заняття:Голодомор мовою документів, свідчень, чисел...

П.45-46

61

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання

П.47-48

62

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр.

П.47-48

63

Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій.

П.47-48

64

 Конституція УРСР 1937 р.

П.47-48

65

Практичне заняття:  Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х рр. в Україні.

П.49-50

66

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Розстріляне відродження.

П.51-52

67

Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

П.51-52

68

Практичне заняття:                    Повсякденне життя украінців                                                 Історія рідного краю Наш край в період утвердження  комуністичного тоталітарного  режиму

П.53-54

69

70

 Урок узагальнення з розділу 4

 «ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ»

П.37-54

Всесвітня історія

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

43

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої..

П.22-23

Знати:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 – труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

 – особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

 – перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

 – синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

 – охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

 – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

44

Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський

П.22-23

45

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

П.24

46

Угорська революція. Режим М. Горті.

П.25

47

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску

П.26

48

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

П.27

49

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

П.28

50

Проголошення Югославії. Національна проблема

П.28

51

52

Практичне заняття:

Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.

Ст.119

53

Урок узагальнення з розділу 4

 «ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ»

П.22-28

Історія України

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

71

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація.

П.55-56

Знати:

– зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

– правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;

– охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

72

Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Українські політичні організації. УНДО. УВО. ОУН. Євген Коновалець. 

П.55-56

73

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне  та економічне життя.

П.57-58

74

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

П.57-58

75

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

П.57-58

76

77

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

П.55-58

78

Практичне заняття:

Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

79

 Урок узагальнення з розділу 5

 «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

П.55-58

Всесвітня історія

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

54

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення

П.29-30

Знати:

 – час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 – зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 – вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 – тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

 – синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

 – виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

 – проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

 – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

55

 Зовнішня експансіоністська політика.

П.29-30

56

Китай. Національна революція.

П.31-32

57

Боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

П.31-32

58

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді

П.33

59

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк.

П.34-35

60

Палестинська проблема. Модернізація Ірану.

П.34-35

61

Здобуття незалежності Афганістаном.

П.34-35

62

Краіни Латинськоі Америки

П.36-37

63

Реформи 1930-х рр.. Боротьба за економічну незалежність. США та Латинська Америка.

П.36-37

64

Практичне заняття:

Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Ст.149

65

66

Урок узагальнення з розділу 5

 «ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ»

П.29-37

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

67

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

П.38

Знати:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 – причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

68

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Антикомінтернівський пакт. Нарощення озброєнь.

П.38

69

Політика “умиротворення” агресора.

П.39

70

Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода.

П.39

71

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу.

П.40

72

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

П.40

73

Практичне заняття:

Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.

Ст.160

74

Навчальний проект: Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності.

П.38-40

75

Урок узагальнення з розділу 6

 «ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

П.38-40

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

76

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика сновних періодів війни.

П.41-42

Знати:

– зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

– визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

– охарактеризувати течії в Русі Опору;

– визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

– обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

77

Початок Другоі світової війни. Основні театри воєнних дій. «Дивна війна».

П.41-42

78

Воєнні дії на першому етапі війни (1939 ― червень 1941 р.). Загарбання нацистською Німеччиною Європи. «Битва за Англію». «Битва за Атлантику».

П.41-42

79

Бойові дії в Північній Африці.

П.41-42

80

Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941—1942 рр.

П.43-44

81

Утворення антигітлерівської коаліціі, іі значення.

П.43-44

82

Вступ у війну США. Перл-Харбор. Бойові дії на Тихому океані.

П.43-44

83

Воєнні діі в другій половині 1942-1943 рр. Сталінградська битва. Поразка німецьких військ на Орловсько-Курській дузі.

П.45-46

84

Битва за Дніпро. Поразка німецьких та італійських військ у Тунісі. Висадка англо-американських військ в Італії.Тегеранська конференція.

П.45-46

85

Окупаційний режим у поневолених краінах.

П.47-48

86

Рух опору.

П.47-48

87

Воєнні діі в 1944р. Вигнання німецьких військ та їх союзників із території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну та Східну Європу

П.49-50

88

Відкриття Другого фронту. Завершальний період війни в Європі та Азії.

П.49-50

89

Перебіг бойових дій у Тихому океані

П.49-50

90

Капітуляція Німеччини та її союзників.Завершення та підсумки війни.

П.51

91

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

П.51

92

Світ після Другоі світової війни. Створення ООН.

П.52

93

Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

П.52

94

95

Практичне заняття:  Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

Ст.206

96

Урок узагальнення з розділу 7

 «ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА»

П.41-52

Історія України

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

80

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН.

П.59-60

Знати:

– зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

– зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;

– причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;

– основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;

– вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;

– причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;

– природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

– причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;

– руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

– використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

– пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;

– обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та

вирішення українського питання на завершальному етапі війни;

– визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;

– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;

– охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

81

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії.

П.59-60

82

83

Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

П.59-60

84

Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.

П.61-62

85

Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець)

П.61-62

86

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок.

П.63-64

87

Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

П.63-64

88

89

Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні.

П.63-64

90

Опір окупантам. Український визвольний рух. Радянський партизанський рух.

П.65-66

92

Українська повстанська армія.    Українська головна визвольна рада.

П.65-66

93

Українсько-польське протистояння.

П.65-66

94

Вигнання з Украіни нацистських окупантів. Бойові дії 1942–1943 рр

П.67-68

95

Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро.

П.67-68

96

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України.

П.67-68

97

Депортація кримських татар та інших народів Криму.

П.67-68

98

Завершення бойових дій на території України. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй.

П.69-70

99

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

П.69-70

100

Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Ціна війни.

П.69-70

101

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література.

П.69-70

102

Образотворче мистецтво. Музика та кіно

П.69-70

103

Практичне заняття: Війна в пам’ятниках рідного краю. Війна в об’єктиві камери.

Історія рідного краю

Дніпропетровщина під час Другої Світової війни (1939 – 1945 рр.)

104

Урок узагальнення з розділу 6

«УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

П.59-70

105

Резерв

Всесвітня історія

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

97

Освіта.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

П.53-54

Знати:

– зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

– провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

– передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

– вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

– характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

– визначати тенденції в розвитку культури;

– розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

– висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.

98

Вчені-лауреати Нобелівськоі преміі.

П.53-54

99

Основні тенденціі в розвитку літератури та мистецтва

П.55-56

100

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період.

П.55-56

101

Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

П.55-56

102

Практичне занняття:  Друга світова війна в об’єктиві кінокамери.

Ст.228

103

104

Урок узагальнення з розділу 8

«ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

П.53-56

105

Резерв