Синхронізоване розширене календарно-тематичне планування з історії у 7 класі

Про матеріал

Тема: Синхронізоване розширене календарно-тематичне планування з історії у 7 класі

До підручників:

1. Пометун О.І. Всесвітня історія: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О.І.Пометун, Ю.Б.Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 224 с.

2. Власов В.С. Історія України: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.С.Власов. – К.: Генеза, 2016. – 192 с.

Синім кольором в програмних вимогах додано матеріал по підготовці до ЗНО

Перегляд файлу

7 клас. Історія України (35 год.). Всесвітня історія (35 год.)

Дата

Тема і зміст уроку

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

Результати навчальної діяльності

Домашнє завдання

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

 

Повторення

Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян.

 

 

Знаю:

  • хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;
  • види джерел з історії Середньовіччя;
  • напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію:

  • Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;
  • Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);
  • як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Умію:

  • охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;
  • перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;
  • назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;
  • укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Опрацювати

§ 1

Принести зошит для таблиці

2

 

Вступ до історії Середніх віків

Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

 

Розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя»

Період, дата

Події на теренах України

Події поза Україною

Примітки

Раннє Середньовіччя

Зріле (Високе) Середньовіччя

Пізнє Середньовіччя

 

 

 

Опрацювати

§ 2

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

3

 

Становлення середньовічної Європи

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

 внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство;

 позначити на контурній карті «варварські» королівства.

Знаю:

  • хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;
  • територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію:

  • поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);
  • показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;
  • охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;
  • визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Опрацювати

§ 3

4

 

Імперія Карла Великого

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

 внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Франкську імперію;

 позначити на контурній карті імперію Карла Великого

Опрацювати

§ 4

5

 

Візантійська імперія Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

 внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Візантійську імперію;

 позначити на контурній карті Візантію

Опрацювати

§ 5

6

 

Арабський світ

Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

 внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення;

 позначити на контурній карті напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат

Опрацювати

§ 6

7

 

Практичне заняття № 1 «Вплив Візантії, імперії Карла Великого, Арабського Халіфату на становлення середньовічної Європи»

зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

Опрацювати

§ 7

8

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Перші середньовічні держави»

 

Опрацювати С.56

Повторити  § 3-7

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

1

 

Східнослов’янські племена – предки українців – напередодні утворення держави

  • позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів

Знаю:

  • дати подій:
  •      860 р. – похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією;
  •      882 р. об’єднання північних та південних руських земель Олегом утворення Київської держави (Русі-України),
  •      907, 911, 941, 944 рр. – походи князів на Константинополь, перші русько-візантійські договори,
  •      945 р. - повстання древлян проти князя Ігоря;
  • персоналії: Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, літописця Нестора;

 

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  • роль міста Києва в утворенні Русі;
  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «племінний союз», «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво», «віче», «літопис»;
  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

 

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення
  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України у VIII–IX ст., шлях «із варягів у греки», напрямки походів київських князів ІХ–Х ст. (в т.ч. на Константинополь), походи князя Святослава, територіальні межі Русі-України (Київської держави) за Олега;
  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
  • укласти історичний портрет руського князя.
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
  • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Опрацювати

§ 3

2

 

Утворення Київської Русі

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега), їхні походи/реформи;
  • позначити на контурній карті напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.

Опрацювати

§ 4

3

 

Київська Русь за перших Рюриковичів

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління перших князів (Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

Опрацювати

§ 5

4

 

Практичне заняття № 1 «Історичні джерела про князя Святослава та його походи»

  • позначити на контурній карті напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;
  • на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет князя Святослава.

Опрацювати

§ 6

5

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Виникнення та становлення Русі – України»

 

Опрацювати С.41-44

Повторити  § 3-6

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

9

 

Зв’язок людини і природи

Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

 

Знаю:

  • основні стани середньовічного суспільства;
  • найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

  • станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;
  • причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;
  • роль християнської церкви в Середньовіччі;
  • поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

  • показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;
  • описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;
  • охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Опрацювати

§ 8

10

 

Середньовічне європейське суспільство

 

Опрацювати

§ 9

11

 

Практичне заняття № 2 «Життя і традиції рицарів і селян»

 

  • зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

Опрацювати

§ 10

12

 

Світ середньовічного міста

  • позначити на контурній карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя,

Опрацювати

§ 11

13

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Середньовічний світ Західної Європи»

  • підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя або учнів);

 

Опрацювати С.87

Повторити  § 8-11

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

14

 

Походи вікінгів та їхні завоювання

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії;
  • позначити на контурній карті напрямки походів вікінгів.

Знаю:

  • час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;
  • дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;
  • території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію:

  • причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;
  • суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;
  • значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;
  • феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;
  • поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;
  • показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;
  • розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;
  • описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;
  • охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);
  • охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);
  • визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Опрацювати

§ 12

15

 

Хрестові походи

Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Хрестові походи
  • позначити на контурній карті територію поширення християнства, напрямки Хрестових походів;

 

Опрацювати

§ 13, 14

16

 

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про перше скликання англійського парламенту і Генеральних штатів у Франції
  • позначити на контурній карті, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік

Опрацювати

§ 15

17

 

Франція та Англія у ХІІ–ХV ст. Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ. Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Столітню війну, інші події
  • позначити на контурній карті кордони Королівства Франція, Королівства Англія
  • встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

Опрацювати

§ 16, 17

18

 

Священна Римська імперія. Держави Середземномор’я в Середні віки

Устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями. Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реконкісту, утворення королівства Іспанія, утворення Священної Римської імперії
  • позначити на контурній карті кордони Священної Римської імперії, Королівства Іспанія, італійських торговельних республік

Опрацювати

§ 18, 19

19

 

Практичне заняття № 3 «Станово-представницькі монархії у Західній Європі»

  • зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках); тезово (усно або письмово) представити результати зіставлення (висновки);

Опрацювати

§ 16-19

19

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Європейське суспільство і держави в XXV століттях»

 

 

Опрацювати с.138 Повто-

рити  § 12-19

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

6

 

Київська держава за часів князя Володимира Великого

 

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого, хрещення Русі;
  • позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича;

 

Знаю:

  • Дати подій:
  •      980-1015 рр. - правління князя Володимира Великого,
  •      1019 – 1054 рр. – правління князя Ярослава Мудрого,
  •      988 р. -  впровадження християнства як державної релігії,
  •      1036 р. - розгром печенігів під Києвом Ярославом Мудрим,
  •      початок ХІ ст. - час зведення Софійського собору,
  •      1019 р. - укладення «Руської правди»;
  • персоналії: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона, Антонія Печерського, іконописця Алімпія;
  • історично-культурні пам’ятки:
  •      Софійський собор у м. Київ  перша половина ХІ ст., сучасний вигляд;
  •      Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів  1036 р., сучасний вигляд;
  •      мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в м. Київ  перша половина ХІ ст.;
  •      мініатюра «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія  1056–1057 рр.;

 

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
  • поняття «язичництво», «християнство», «монархія», «імперія», «Руська правда», «віче», «вотчина», «вотчинне землеволодіння», «умовне землеволодіння», «бояри», «смерд», «ізгой», «закуп», «рядович», «холоп», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри», «билина», «літопис».

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення
  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
  • розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати

§ 7

7

 

Київська держава за правління Ярослава Мудрого

 

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Ярослава Мудрого, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права;
  • позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

Опрацювати

§ 8

8

 

Культура Русі доби розквіту

Писемність, освіта, архітектура та монументальний живопис Київської Русі. «Руська правда»

 

  •  Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, синтаксична роль (Учень складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Опрацювати

§ 9 § 10

9

 

Практичне заняття № 2 Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства

  • визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

Опрацювати

§ 11

10

 

Суспільне та господарське життя за доби розквіту Київської Русі.

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. «Руська правда»

  • зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;
  • охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;

 

11

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Київська держава (Русь – Україна) наприкінці Х у першій половині ХІ ст.»

  • здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Опрацювати С.81-84

Повторити  § 7-11

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

12

 

Київська Русь за наступників Ярослава Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого, зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври,;

 

Знаю:

  • Дати подій
  •      1097 р. Любецький з’їзд (снем) князів;
  •      1113 р. укладення «Повісті минулих літ»;
  •      1113 – 1125 рр. -  правління Володимира Мономаха в м. Київ;
  •      1187 р.  перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах,
  •      1187 р.   створення «Слова о полку Ігоревім»;
  • персоналії: Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославовичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла, літописця Нестора;
  • історично-культурні пам’ятки:
  •      Успенський собор Києво-Печерської лаври  1073–1078 рр., сучасний вигляд;
  •      Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в м. Київ  1108–1113 рр., сучасний вигляд;
  •      П’ятницька церква в м. Чернігів  кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.;
  •      Вишгородська ікона Богородиці;
  •      Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими;
  •      мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборника»  1073 р.

 

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
  • поняття: «роздробленість», «літопис»;
  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення
  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
  • укласти історичний портрет руського князя.
  • пояснювати причини та сутність політичної роздробленості Русі-України (Київської держави);
  • визначати етапи розвитку Київської держави (Русі-України);
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
  • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Опрацювати

§ 12

13

 

Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Мономаха
  • позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

 

Опрацювати

§ 13

14

 

Українські землі в середині XII – першій половині XIIІ ст.

Політичне та мистецьке життя Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств доби роздробленості. Кочові народи степів України XXIII ст.  Крим у складі Візантійської імперії

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про першу писемну згадку назви «Україна», інші події;
  • позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

 

Опрацювати

§ 14, 15

15

 

Практичне заняття № 3 Твори давньоруської літератури як історичні джерела

  • визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Опрацювати

§ 16

16

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII століть»

 

Опрацювати С. 115-118

Повторити  § 12-16

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

17

 

Галицько-Волинська держава: від створення до монгольської навали

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу
  • позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського

Знаю:

  • дати подій:
  •      1199 р.  утворення Галицько-Волинської держави;
  •      1223 р. – битва біля р. Калка;
  •      12381264 рр. правління Данила Романовича;
  •      1239-1242 рр. - час монгольської навали на Русь
  •      1240 р.  захоплення Києва монголами;
  •      1245 р. – битва біля м. Ярослав;
  •      поїздка Данила Романовича в Золоту Орду;
  •      1253 р. – коронування Данила Романовича;
  • персоналії: Романа Мстиславовича, Данила Романовича (короля Данила), Лева Даниловича, Юрія І Львовича, Юрія ІІ Болеслава;
  • історично-культурні пам’ятки:
  •      Успенський собор у м. Володимир  1160 р., сучасний вигляд;
  •      церква святого Пантелеймона поблизу м. Галич  кінець ХІІ ст.;
  •      Холмська ікона Богородиці  ХІІ ст.;
  •      Дорогобузька ікона Богородиці  остання третина ХІІІ ст.

 

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • показати на карті територію Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) за правління Романа Мстиславовича та Данила Романовича, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
  •     встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;
  • укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.
  • характеризувати розвиток політичного, соціального і господарського життя королівства Руського (Галицько-Волинської держави), залежність українських князівств від Золотої Орди, особливості та наслідки золотоординського панування; діяльність вказаних персоналій;
  • визначати передумови, особливості та значення утворення королівства Руського (Галицько-Волинської держави), на південно-західних землях Русі;
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
  • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Опрацювати

§ 17

18

 

Монгольська навала на українські землі

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича
  • позначити на контурній карті напрямки монгольських походів на Русь у 1239–42 р.

Опрацювати

§ 18

19

 

Практичне заняття № 4 Літописні джерела про зовнішню політику князя Данила Романовича

  • підготувати та представити історичний портрет короля Данила.

Опрацювати

§ 19

20

 

Галицько-Волинська держава за Данила Романовича

та його нащадків

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Данила Романовича та його нащадків;

Опрацювати

§ 20

21

 

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст. Розвиток освіти, літописання, архітектури та малярства в Галицько-Волинській державі

  • виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

 

Опрацювати

§ 21

22

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)»

 

Опрацювати С.150-153

Повторити  § 17-21

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

20

 

Держави Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст. Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ. Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни

у Чехії.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Грюнвальдську битву і гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
  • позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн;
  • виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Знаю:

  • час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;
  • території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію:

  • наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;
  • роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;
  • значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
  • поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
  • показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи;
  • обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Опрацювати

§ 25, 27

21

 

Землі Північно-Східної Русі у ХІ–ХV ст.

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ cт. Іван ІІІ.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, правління володарів держав Східної Європи;
  • позначити на контурній карті території Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського

Опрацювати

§ 26

22

 

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ

Культура Османської імперії.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Османської імперії, падіння Константинополя, володарів держав Східної та Центральної Європи;
  • позначити на контурній карті території Османської імперії, напрямки завойовницьких походів турків

Опрацювати

§ 28

23

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Країни Центральної та Східної Європи в XXVст.»

 

Повторити  § 25-28

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

23

 

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав.

 

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав;
  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

 

Знаю:

  • дати подій:
  •      час входження українських земель до складу різних держав,
  •      1362 р. – битва біля р. Сині Води;
  •      1385 р. укладення Кревської унії;
  •      40-і рр. ХV століття – утворення Кримського ханства;
  •      1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії;
  •      1489 р. перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;
  •      1514 р. – битва біля м. Орша;
  • персоналії: Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Хаджі-Герея, Костянтина Івановича Острозького, Юрія Дрогобича;
  • історично-культурні пам’ятки:
  •      Вірменський собор у м. Львів  1363 р.;
  •      костел святого Варфоломія в м. Дрогобич 1392 р. – ХV ст.;
  •      верхній замок у м. Луцьк друга половина XIV ст. XV ст.;
  •      Кам’янець-Подільська фортеця  XIV XVI ст.;
  •      Хотинська фортеця  XIІІ XVI ст.;
  •      Покровська церква-фортеця в с. Сутківці 1476 р.;
  •      замок Паланок (Мукачівський замок) XIV XVII ст.;
  •      Генуезька фортеця в м. Судак  1371–1469 рр.;
  •      Ханський палац у м. Бахчисарай  1532–1764 рр.;
  •      ікона святого Юрія Змієборця із с. Станиля поблизу м. Дрогобич;
  •      ікона Богородиці з пророками з церкви у с. Підгородці;
  •      церква Зішестя Святого Духа в с. Потелич  1502 р.;
  •      ікона «Успіння Богородиці» авторства Олексія Горошковича  1547 р.

 

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
  • поняття «унія», «шляхта», «шляхтич», «магнат», «султан», «магдебурзьке право», «магістрат», «цех», «Дике поле», «козак».

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
  • порівнювати особливості перебування українських земель у складі сусідніх держав;
  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
  • характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії;
  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; причини виникнення українського козацтва;
  • укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
  • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Опрацювати

§ 22

с.155-159

24

 

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства після Кревської унії 1385 року

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Кревську унію,

 

Опрацювати

§ 22

с. 159-163

25

 

Крим та українське Причорномор’я. Українські землі у складі Угорщини, Молдови та Московії

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

Опрацювати

§ 23

26

 

Суспільне та господарське життя

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

  • зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
  • укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

Опрацювати

§ 24

27

 

Культура XІV–XV ст.

Розвиток освіти. Архітектура та образотворче мистецтво. Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

 

Опрацювати

§ 25

28

 

Практичне заняття № 5 Етнічний склад населення українських земель та повсякденне життя

  • порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

Опрацювати

§ 26

29

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав.   Кримське ханство»

 

Опрацювати С.188-192

Повторити  § 22-26

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

24

 

Вплив церкви на середньовічне суспільство

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський. Середньовічні єресі

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про розкол християнської церкви;
  • позначити на контурній карті межі поширення впливу католицької і православної церков;

 

Знаю:

  • хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;
  • основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;
  • університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

  • основні відмінності між католицизмом і православ’ям;
  • роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;
  • значення книгодрукування для розвитку європейської культури;
  • історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;
  • поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;
  • показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;
  • обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;
  • визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

Опрацювати

§ 21

25

 

Наука та освіта у середньовіччі Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про винайдення книгодрукування;
  • позначити на контурній карті та надписати університетські центри
  • створити повідомлення «Книга і культура читання в Середньовіччі»;
  • описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня;

Опрацювати

§ 20, 22

26

 

Раннє Відродження. Гуманізм

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про раннє Відродження;
  • позначити на контурній карті та надписати міста, пов’язані з початком Відродження

Опрацювати

§ 23

27

 

Практичне заняття № 4 «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи». Архітектура і мистецтво.

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про час поширення романського і готичного мистецьких стилів,
  • підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».
  • Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства).

Опрацювати

§ 24

28

 

Повторювально-узагальнюючий урок «Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя»

 

Опрацювати С.171

Повторити

§ 20 - 24

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

29

 

Життя в Піднебесній імперії

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури. Японія

 провести уявну екскурсію до середньовічних пам’яток культури Китаю;

 підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Знаю:

  • території середньовічних Індії та Китаю.

Розумію:

  • значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;
  • поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Умію:

  • показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

Опрацювати

§ 29

30

 

Середньовічне суспільство Індії

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

 провести уявну екскурсію до середньовічних пам’яток культури Індії;

 підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Опрацювати

§ 30

31

 

Урок узагальнення «Внесок цивілізацій середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи»

 

 

Повторити

§ 21-24,

29-30

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

30

 

Урок узагальнення «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину»

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

 на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;
  • розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Повторити  § 1-26

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.5
Загальна:
4.4
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Нешева Валентина Олександрівна
    Авторка та колеги, що працювали за синхронізованими планами, відпишіть, будь ласка, як ви впровадили таке викладання? Керівництво школи мені зауважує, що в навчальній програмі по 1 (до прикладу 7 клас) годині історії на тиждень, а отже щотижня має бути 1 година історії України та 1 година всесвітньої, тож, на їх думку, синхронізоване викладання неможливе. Буду вдячна за посилання на документи або контакти людей, до яких можна звернутися з цього питання
    Загальна:
    3.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    3.0
    Відповідність темі
    4.0
  2. Губарева Ольга Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
29 серпня 2018
Переглядів
1380
Оцінка розробки
4.4 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку