Система уроків з теми «Мудрість байки»

Система уроків з теми «Мудрість байки»

Вчитель: Мосійчук Ірина Антонівна,

вчитель – методист

зарубіжної літератури та  російської мови

Висоцької ЗОШ І – ІІІ ступенів

Висоцької сільської ради

Дубровицького району

Рівненської області

ТЕМА: « Людина народжується не для того, щоб щезнути безвісно..., а щоб залишити після себе слід на Землі, в думках, у серцях інших людей»              (В .Сухомлинський)

МЕТА: створити атмосферу психоемоційного сприйняття байки, допомогти учням відчути атмосферу створення байки, познайомити із жанровими особливостями байки; формувати вміння і навички аналізу художнього тексту, розвивати логічне мислення, спостережливість, зв’язне мовлення; розвивати навички виразного читання байок; виховувати позитивні риси характеру.

ОБЛАДНАННЯ: збірки байок; портрети видатних байкарів; ілюстрації до байок; тексти байок; байки учнів.

ТИП УРОКУ: урок - пізнання.

ЕПІГРАФ: Базікають, що байка «вік свій одробила»

І час її списать в архів.

Не тратьте, друзі, марно слів,

Потрібно, щоб вона влучніше била!

П.Шабатін

 

                                     ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Світ душі людської... Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий... Де він знаходиться?.. Який він?.. Цього не знає ніхто, бо ніхто не може побачити душу людську. Її можна тільки зрозуміти, розкрити, побувавши у КРАЇНІ МРІЙ, ФАНТАЗІЙ, ЧУДЕС. Сьогодні я запрошую вас, діти, здійснити таку подорож у КРАЇНУ МИНУЛОГО.

КОЛО ІДЕЙ. Але для того, щоб ми вільно почували себе там, необхідно отримати перепустку, правильно відповівши на декілька запитань.

 

1.               Кому належать такі слова: «Базікають, що байка «вік свій одробила...»?
2.               Як ви розумієте цей вислів?

(Заслуховуємо думки учнів)

Ну що ж. Перепустка у КРАЇНУ МИНУЛОГО у нас є. Під час перебування тут ми познайомимося із історією виникнення байки, з її жанровими особливостями. Спробуємо дати відповідь на запитання: «Чи дійсно людина народжується для того, щоб залишити після себе слід на Землі?» Крок за кроком ми будемо розкривати таємниці цього жанру, який допомагає зрозуміти душу людську...

Тому пропоную вашій увазі міні - проект, який допоможе  нам з вами у цьому.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

МІНІ - ПРОЕКТ «ЗВІДКИ ПРИЙШЛА  БАЙКА?»

 УЧЕНЬ. Шлях байки своєрідний і повчальний. Це одна із найцікавіших сторінок в історії світової літератури. Жоден літературний жанр, мабуть, не має такої цікавої історії розвитку.

Ще коли вперше прадавня людина широко відкрила очі й зачаровано подивилася навколо себе, вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий. І для цього вона створила міф, казку, які прекрасними витворами раннього людського розуму і уяви. Вона опоетизувала ще не пізнані і незбагненні нею природні явища, навколишнє середовище, заселила Небо і Землю героями, богами і напівбогами, різними духами.

УЧЕНИЦЯ. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього?.. Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку. Звичайно, крім байки були прислів’я, приказки, притчі. Але байка швидко ставала найпопулярнішою і найпоширенішою формою критичного мислення людини, першим, поряд із міфами, жанром словесного мистецтва. І тому витоки її ми вже знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації.

УЧЕНЬ. ЩО Ж ЯВЛЯЛА СОБОЮ ПЕРВІСНА БАЙКА?

Відповідь на це питання цікавить усіх любителів цього жанру. Виявляється,  первісна байка була видом усної народної творчості. Її створив народ. Вона переходила з вуст в уста, змінювалася, удосконалювалася, як і кожний вид фольклору. Уже в УІІІ - УИ ст. до н.е. жила певна байкарська традиція в грецькій літературі. Байку зустрічаємо в літературних творах окремих письменників. Правда, спочатку це був не самостійний твір, а майстерно вплетена розповідь в основну канву твору. Наприклад, байку про Яструба і Солов’я знаходимо в поемі Гесіода «Роботи і дні».

Вчені припускають, що цей твір Гесіода являє собою першу літературну байку, яка дійшла до нас, хоча і називається «Притча про Солов’я та Яструба».

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ  ТВОРУ ГЕСІОДА. (Але перед цим нагадуємо правила виразного читання. Пам’ятку отримує кожен учень)

Правила виразного та правильного читання

1. Читай голосно, чітко, але не кричи.
2. Стеж за словами у рядку, не переставляй їх, будь уважним до кожного слова.
3. Правильно став наголос у кожному слові.
4. Дотримуйся пауз у кінці речень, між абзацами й частинами тексту.
5. Намагайся зрозуміти та уявити те, про що читаєш.
6. За допомогою інтонації прагни передати ставлення автора до подій, персонажів, виділяй голосом важливе.

 

Басню теперь расскажу я царям, как они ниразумны.
Вот что однажды сказал соловью пестрогласному ястреб,
Когти вонзивши в него и неся его в тучах высоких.
Жалко пищал соловей, пронзенный кривыми когтями,
Тот же властительно с речью такою к нему обратился:
             "Что ты, несчастный, пищишь? Ведь намного тебя я сильнее!
Как ты ни пой, а тебя унесу я, куда мне угодно,
И пообедать могу я тобой, и пустить на свободу.
Разума тот не имеет, кто мериться хочет с сильнейшим:
Не победит он его — к униженью лишь горе прибавит!"
             Вот что стремительный ястреб сказал, длиннокрылая птица.
РОБОТА НАД КОЛОМ ПИТАНЬ.

2.               Про що розповідається у цьому творі?
3.               Які слова із тексту говорять про марну боротьбу слабкого із сильним?
4.               Які образи використовує автор, щоб показати це?
5.               Гесіод називає свій твір  байкою. Чому?
6.               Чи можемо ми сказати, що в стосунках, характерах птахів відображено людські стосунки та характери?

ВЧИТЕЛЬ. Відображення людських стосунків, характерів або явищ в образах тварин, птахів, рослин називається алегорією. В байці через алегоричні образи виражається певна ідея, мораль. Тому кожна байка має повчальне спрямування (робимо відповідний запис у словник).

ТВОРЧА РОБОТА.

Розгляньте малюнок. Доберіть  слова, якими можна було підписати даний малюнок.

Уявіть собі, що ви художники.  Які б ілюстрації  ви намалювали до цього твору?

 

 

 

 

 

                 

 

 

 

 

                                         

 

 

РОБОТА  в групах З ДЕФОРМОВАНИМИ  РЕЧЕННЯМИ. Завдання: утворити   речення:

Невеликий, байка, але, твір, чудовий.

Це, повчальний, твір, характер.

Гесіод, твір, байка, є.

Цікава, Гесіода, притча, дуже.

Учням з середнім рівнем досягнень можна запропонувати картки з початком речень.

Байка – це …

Вона складається …

Гесіод – автор …

Його твір …

 

 

ВЧИТЕЛЬ. А зараз прошу до слова ГРУПУ ЕКСПЕРТІВ, які познайомлять нас із особливостями розвитку байки (проект «Особливості розвитку байки»):

 1. Часто можна почути запитання: «Що розповідають легенди про першого байкаря?» Виявляється, про нього, про першого байкаря, немає достовірних відомостей. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Він жив так давно(6ст. до н.е.), що до нас не дійшли певні відомості про нього. Адже, якщо вірити переказам, це було дві з половиною тисячі років в Давній Греції. І вимовляли давні греки його ім’я Айсопос.

 

2. Проте зародження долітературної байки вчені відносили до УІ ст.. до н.е., тобто до часів Езопа. На сьогодні відомо, що байка існувала більш як на тисячоліття раніше.

Коли у перші роки XX ст. вчені прочитали клинописні шумерські дошки, то виявилося, що частина сюжетів байок, які приписують Езопу, були відомі ще шумерійцям в III - II ст.. до н.е., тобто задовго до того, як жив Езоп. Отже, долітературна байка починає свої витоки з сивої давнини, з перших кроків людської цивілізації.

 

3.Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками: римським поетом Федром(І ст. н.е.) і грецьким поетом Бабрієм(ІІ ст. н.е.)

ОГЛЯД  БІОГРАФІЧНО – ЛІТЕРАТУРНИХ ПОРТРЕТІВ Федра та Бабрія.

 

УЧЕНЬ.

                    Відомості про  життя Федра (демонстрація портрета)

 досить суперечливі.  Він  народився в області Пієрія у Македонії. Був греком за походженням. Змалку став рабом. За яких обставин це трапилося,  невідомо. Незабаром він потрапляє до Риму. Тут Федр здобуває освіту. Проте вона була досить загальною та поверхневою. За наказом імператора Августа його було відпущено на волю.

         Після цього він був шкільним вчителем - граматиком. Знайомиться з ідеями стоїцизму, прихильником якого стає. Тоді ж став складати байки. За часи правління імператора Тіберія Федр у своїх байках виступав з критикою володаря та його можновладця Сеяна. За це зазнав утисків та відправився у вигнання з Риму. Після страти Сеяна у 31 році повертається до Риму, де продовжує свою літературну діяльність. Він знаходить меценатів серед заможних та впливових римлян — це Евтіх, Партикулон, Філет. Їм Федр присвячує свої байки.

       До кінця життя Федр продовжував працювати із створення байок та жити у Римі. Проте щодо деталей його життя у цей період нічого невідомо. Помер Федр,  ймовірно,  у Римі.

          Писав він, звісно, латиною. Спочатку Федр у складанні байок наслідував Езопа, але поступово виробив власний стиль. Темами байок Федра були політичні події та діячі, соціальні негаразди. Він у похмурих барвах змальовує сучасний йому світ. Особливою темою стають особисті вади людини.

          Байки Федра відрізняють жанровою новизною, повчальністю.  Основні персонажі — це тварини. Але є й люди та боги.

           Всього Федром складено близько 150 байок.

         Федр усвідомлює тісний зв'язок з езопівською традицією: часто згадує ім'я Езопа і навіть робить його дійовою особою десяти своїх байок. Утім, дослідники відзначають поступову еволюцію у його ставленні до Езопа. Якщо спочатку Федр усвідомлює себе лише поетичним інтерпретатором Езопових байок, то вже в другій книзі оголошує про намір позмагатися зі славетним грецьким попередником. Відчувається, що у Федра визріває передчуття перемоги у цьому змаганні. Так, у п'ятій книзі він уже не вагаючись каже про свою незалежність від Езопа і про власний внесок у розвиток байки. М. Гаспаров зробив підрахунки на доказ твердження Федра: із 116 байок Федра приблизно третина (36 байок) мають паралелі з Езопом. Однак показовим є їхній розподіл: у першій книзі Федра із 31 байки езопівське коріння мають 17; у другій книзі з 8 байок — дві; у третій книзі з 19 байок — одна; у четвертій книзі з 22 байок — 11; у п'ятій з 10 байок — жодної. Цей аналіз свідчить про те, що з плином часу Федр і справді дедалі менше залежав від зразків езопівської творчості.

       Певний вплив на Федра справив також і Горацій. Це виявилося в орієнтації Федра на автобіографічні оповісті Горація, на гораціанську оповідну легкість, а також у культивуванні окремих мотивів, запозиченні слів і словосполучень, характерних для творчості Горація.

      Розвиваючи моралістичний аспект байки, Федр досягнув значного багатства ідейного змісту своїх творів. Байки Федра відтворюють недосконалість світу. Найчастіше він підкреслює жорстокість і насильство, що панують навколо («Вовк і ягня», «Жаби проти сонця» й ін.). Федр неприязно ставиться до можновладців та багачів, які зловживають своєю могутністю, привласнюють плоди чужої праці («Бджоли і трутні перед судом оси», «Вовк і журавель» та ін.). Багато байок Федра мають виразне історичне забарвлення і є, по суті, сатирою на режим і дійсність імператорського Риму. Федр відверто співчуває пригнобленим рабам.

         Проте, співчуваючи важкому рабському становищу, Федр застерігає рабів від повстання проти існуючого устрою. Він радше сповідує смиренність і намагання пристосуватися до свого становища, докоряючи рабовласникам і закликаючи їх отямитися, усвідомити можливу помсту пригноблених («Півень і коти - носії», «Лисиця і журавель» та ін.). Федр симпатизує не лише рабам, а й усьому простому людові. Він показує, що бідні, безправні люди чи не найбільше страждають від політичних конфліктів, запеклої боротьби за владу.

           У деяких байках можна вловити натяк на конкретні історичні події. Приміром, байка «Жаби, що просять собі царя» пов'язана зі зміною правління Августа і Тіберія, байка «Жаби проти сонця» спрямована проти можливого шлюбу Сеяна з удовою Друза, брата Тіберія. У багатьох байках вгадуються події автобіографічного значення, а також принципова оцінка власного суспільного становища, у тому числі й розуміння творчих заслуг. Так, у байці «Старий пес, кабан і мисливець» Федр уподібнює себе в старості до мисливського пса, втомленого доблесно прожитим життям. У байці «Півень і перлина» байкар нарікає на брак гідного товариства і належного розуміння його творчості. У байці «Стариця й амфора» висловлює надію на нові здобутки, незважаючи на похилий вік. А прихильність до жанру байки Федр пояснює своїм соціальним становищем, а також небезпеками сучасності, яка змушує поета вдаватися до іносказання:

Тепер же розповім я про походження

Байок дотепних. Рабське упослідження,

Яке не сміло мовити без остраху,

У байочках свої жалі засвідчило,

Сховавшись за умовністю і жартами.

А я ще далі протоптав цю стежечку,

Примножив хистом цю печальну спадщину,

Згадавши у байках і власні злигодні.

(Переказ Г. Безкоровайного)

          В епоху Федра майже всі грецькі жанри були засвоєні римською літературою, тільки байка залишалася осторонь. Відтак Федр заповзявся створити римський еквівалент грецької байки. Передусім, намагаючись додати жанрові піднесеності, Федр відмовився від прозового викладу і звернувся до поезії, узявши за основу ямбічний триметр, розмір доволі гнучкий, придатний для будь-якого матеріалу. У стилі своєї байки Федр зберіг прагнення до стислості, лаконізму, він уникає зайвої деталізації та підкресленої поетизації, прагне бути влучним і точним. Дбаючи про мораль байки, значно розширивши та збагативши її, Федр був змушений подбати і про розширення кола баєчних сюжетів. Чимало історій він створив самостійно, деякі запозичив із попередньої традиції. Збірки Федра вирізнялися строкатістю, різноманітністю сюжетів, проте їх об'єднувала спільність моралістичних настанов, єдність авторської особистої інтонації. Федр прагне виконувати роль філософського проповідника, народного наставника. Найближчим для нього є стоїчний ідеал: стоїчне розуміння долі, висока оцінка свободи, незалежності, здатності до самообмеження і т.д. Досягнення Федра у жанрі байки створили йому репутацію творця байки як самостійного літературного жанру. До Федра байка існувала переважно в таких формах: як фрагмент, що виконує роль аргументу, у складі твору іншого жанру, або ж як навчальний матеріал для риторичних вправ.

 

УЧЕНИЦЯ.  Останнім  значним байкарем античності, нащадком традицій Езопа та Федра був Бабрій (демонстрація портрета)

                                                         

Він  мав італійське походження. Втім дати життя, народження та смерті невідомі. Можливо,  його покровителем був один із нащадків царя Тиграна V, царя Вірменії. За деякими відомостями Бабрій жив за імператора Олександра Севера, але це малоймовірно. За останніми даними Бабрій мешкав наприкінці правління імператора Траяна — на початку володарювання Адріана. Писав свої байки давньогрецькою. Головним чином займався переробкою байок Езопа («Хворий олень», «Лисиця та олень», «Вовк та журавель») та Федра,  використовуючи їх теми й сюжети. Бабрій разом з тим створював байки на сучасні йому теми. Втім творчість його не характеризується особливою художньою силою. Байки написані холіямбами на кшталт віршів Гіппонакта. У мові Бабрія вперше помітні ознаки переходу від метричного принципу віршування до тонічного — збіг наприкінці вірша ритмічного наголосу з природними мовними наголосами.

          Байки Бабрія були досить популярними до IV—V ст. н. е., здебільшого серед інтелектуальної еліти Римської імперії.

       Бабрій випустив свою збірку під назвою «Байки» у 10 книгах.

 

ВЧИТЕЛЬ. А зараз, діти, давайте познайомимося з байками Федра і Бабрія.

Та для початку я запрошую вас на  КОНКУРС  СОЦІАЛЬНОЇ  РЕКЛАМИ «ЧИТАЙ І ДУМАЙ, ДРУЖЕ МІЙ!» Об’єднайтеся, будь ласка,  у групи. Уявіть, що книги Федра та Бабрія читали не всі.  Ви повинні  прорекламувати  книги цих байкарів. Це може бути  вислів із закликом до  читання конкретної книги або щось інше.

ЧИТАННЯ ВЧИТЕЛЕМ НАПАМ’ЯТЬ БАЙОК ФЕДРА І БАБРІЯ. (Тексти байок  є у кожного учня)

 

Федр.  Про собачу зажерливість

Якось Собака з м'ясом через річку плив

І раптом одсвіт у воді побачив свій,

Але подумав, що то інший Пес пливе,

І здобич в нього вирішив забрать. Проте

Відкривши рота, вмить позбувся він свого

І бажаного осягнути теж не міг.

Хто зазіхає на чуже, своє втрача.

Переклад Володимира Литвинова

 

 

Бабрій. «Соловей и ласточка»

Кто пострадал , тот избегает даже  места, где испытал страдание.

Соловья  уговаривала ласточка жить в одном доме и под одной крышей с людьми, как живёт она сама. Но соловей ответил: «Не хочу я  вспоминать всю муку былых моих несчастий, потому и живу  в одиночестве».

Перевод М. Гаспарова

 

ПОВТОРНЕ ЧИТАННЯ УЧНЯМИ ВГОЛОС  ТА КОЛЕКТИВНЕ ОБГОВОРЕННЯ.

ПОРІВНЯННЯ  БАЙОК з використанням пам’ятки (має кожен учень)

Пам’ятка «Як  порівнювати художні твори?»

1. Уважно прочитай твори.
2. Визнач, що спільного в порівнюваних творах.
3. Визнач, чим відрізняються твори.
4. Зроби висновки  з   порівняння.
5. Вибери  спосіб  викладу думок. Він може бути  послідовний (спочатку розповідь про один твір, потім у  порівнянні з ним – про другий)  або   паралельний (одночасне порівняння обох творів).

 

АСОЦІАТИВНИЙ КОШИК.

Завдання: зібрати  в кошик слова, які  асоціюються зі словом «БАЙКА».

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

В цьому класі друзі всі:                     (три хлопки)

Я і ти, і ми, і ви.                                  ( три хлопки)

Добрий день, тому, хто зліва.            (поворот наліво)

Добрий день, тому, хто справа.         ( поворот направо)

Ми – одна сім’я.          (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В цьому класі друзі всі:                  (три клацання пальцями)

Я і ти, і ми, і ви.                               ( три клацання пальцями)

Не лякайся  той, хто зліва.               (торкнутися плеча сусіда зліва)

Не лякайся  той, хто справа.            (торкнутися плеча сусіда справа)

Ми – одна сім’я.                     (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В  цьому класі друзі всі:         (три плескання по грудях)

Я і ти, і ми, і ви.                      ( три плескання по грудях)

Пожалій того, хто зліва.           (погладити по голові сусіда зліва)

Пожалій того, хто справа.         (погладити по голові сусіда справа)

 Ми – одна сім’я.      (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В цьому класі друзі всі:                     (три плескання по колінах)

Я і ти, і ми, і ви.                                   ( три плескання по колінах)

Помирися з тим, хто зліва.                 (взяти за руку сусіда зліва)

Помирися з тим, хто справа.               ( взяти за руку сусіда справа)

Ми – одна сім’я.                              (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В цьому класі друзі всі:                     (три притопи ногами)

Я і ти, і ми, і ви.                                  ( три притопи ногами)

Посміхнись  тому, хто зліва.            (посміхнутися сусідові зліва)

Посміхнись   тому, хто справа.         ( посміхнутися сусідові справа)

Ми – одна сім’я.                                  (розвести руки в сторони, показати на                 

                                                                всіх)

 

МІНІ - ПОЕКТ «БАЙКА У КРАЇНАХ СХОДУ».

УЧЕНЬ. Самобутністю розвитку байки в III - УІ ст. н.е. відзначалися і країни Сходу. Староіндійські твори збірки «Панчатантра», перекладені згодом арабською мовою під назвою «Каліла і Дімна», стали широко відомі в усіх країнах Сходу, а в Хуст. - і на Русі. Це окремі новели, герої яких, розповідаючи про різні пригоди, часто зверталися до байки, як до повчання.

Поступово старогрецька та староіндійська байки розійшлися по всьому світу і стали постійним джерелом, з якого брали мотиви і сюжети майже всі відомі байкарі.

Користуючись традиційним сюжетом, вони створювали свої оригінальні твори, вкладаючи в них новий дух, відтворювали національний колорит, національні характери, ставали виразниками заповітних дум свого народу: Лафонтен - у Франції, Красіцький - у Польщі, Крилов - у Росії, Глібов - на Україні. Це визнані класики цього найпопулярнішого жанру.

Так, наприклад, байка Крилова - це гостра сатира, часто політична сатира на вельмож. У його творах звучить протест проти нерівності,

несправедливості, проти зла і кривди, деспотизму самодержавно - кріпосницького суспільства ХУІІ ст.. від селянина - бідняка до короля. Мораль часто виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму.

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ БАЙКИ ЛАФОНТЕНА «ЖАБА І ВІЛ»

МЕТОД «ПРЕС». Як ви думаєте, чи можна  назвати твір Лафонтена  байкою?

            Під час відповіді  необхідно  дотримуватись  формули щодо  висловлювання думки (пам’ятку  отримує  кожен  учень):

• Я вважаю… (вислови свою думку).
• Тому що … (поясни  свою позицію).
• Наприклад … (наведи факти).
• Таким чином … (зроби висновок).

 

 

КОЛЕКТИВНИЙ ПРОЕКТ «ОСОБЛИВОСТІ  РОСІЙСЬКОЇ  ТА УКРАЇНСЬКОЇ  БАЙКИ».

УЧЕНЬ. У Росії байка стає особливо популярною з середини ХУІІІ ст. Сатиричні притчі Кантеміра і Сумарокова, філософсько - етичні твори Хемніцера, стилістично довершені і емоційні байки Дмитрієва торували шлях до найвищого злету російської байки в творчості Крилова. Так, наприклад, сатиричні твори Сумарокова були направлені проти дворян і державних судових чиновників. Цей поет відкрив російський байковий вірш, зрозумівши, що байку краще писати різносюжетними віршами. У творі «Дурень» розповідається, як якийсь дурень був вибраний у Боги. Але, опинившись на такій посаді, він не проявив ні розуму, ні почуттів. І тоді

Перестали люди кланятись уроду І кинули його у воду.

УЧЕНИЦЯ. Або ще один твір: «Кисельник». Ось його зміст: Бідняк продав кисіль, але скоро став ще біднішим. У церкві він украв золотий предмет, проте його зловили. Ось його слова: «Богу потрібно не чистеє плаття, Богу потрібна чистая душа».

УЧЕНЬ. Багато висловів із байок Сумарокова стали крилатими. Ось, наприклад, «Навіщо голова, якщо розуму нема».

УЧЕНИЦЯ. Довгий шлях розвитку пройшла і українська байка. Вона тісно пов’язана з прислів’ями та приказками, які ставали джерелом, з якого виростала байка.

На Україні ще в ХУІІ - ХУІІІ ст. байку інколи використовували як засіб повчання, як можливість говорити просто про складні речі відомі проповідники і вчені І. Галятовський, А. Радивиловський та ін. До байки як епічного жанру часто зверталися у своїх поетиках і риторика вчені Києво - Могилянської академії.

Окреме місце посідає байка в творчості  Сковороди. Теми для байок він черпав із життя, викриваючи поміщиків, чиновників. Його твори прозові, але мають дещо іншу форму, ніж твори Езопа.

ЗНАЙОМСТВО ІЗ БАЙКОЮ «СОБАКА ТА КОБИЛА» (ЧИТАННЯ ЗА РОЛЯМИ).

РОБОТА НАД КОЛОМ ПИТАНЬ.

1. Поясніть назву твору.

2.Доведіть, що це байка.

3. В чому полягає особливість розповідної частини твору Сковороди та моралі.

       УЧЕНЬ. Великий внесок у розвиток української байки зробили

Білецький - Косенко, Гулак - Артемовський, Боровиковський та багато інших. А найбільшого розвитку байка досягла у творчості Л. Глібова. З байками у свій час виступали М. Старицький, О. Пчілка, І. Франко, В. Самійленко.

        Справжнім великим талантом байкаря володів М. Годованець, який       по - новому озвучив байки Езопа, Федра, Бабрія. Чи не вперше український читач познайомився з байками Аристофана, Платона, Аристотеля, Плутарха, з візантійською байкою, творами Лессінга, Леонардо да Вінчі, Флоріана, Лашамбоді, Красіцького та інших байкарів світової літератури.

     УЧЕНИЦЯ. Говорячи про українську байку, ми не можемо не назвати ім’я нашого земляка П. Х. Красюка. По праву байкарями назвемо і учнів нашої школи, твори яких є на виставці і з якими ви  зможете познайомитися самостійно.

      ВЧИТЕЛЬ. Ось таким, діти, є шлях розвитку байки.

      КОЛЕКТИВНА РОБОТА: визначити  характерні ознаки байки, опираючись на проаналізовані  під час уроку байки.

ІV. ПІДСУМОК

ГРА «ЗАКІНЧИ РЕЧЕННЯ».

Для байки  характерними є … .

Складається байка із …

 

«МІКРОФОН». Чи дійсно людина народжується для того, щоб залишити після себе слід на Землі?

Заслуховуємо думки учнів, які використовують у своїй розповіді матеріал уроку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати статтю підручника про байку.

2. Записати до зошитів особливості «езопової мови».

3. Підготувати ілюстрацію до байки (за вибором)

 

 

 

 

УРОК II.

ТЕМА: «Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є насправді...» А. П. Чехов (Езоп.   «Вовк  і  Ягня», «Крук і  Лисиця», «Мурашки й Цикада». Поєднання конкретного і загального  в байках Езопа. Втілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість,  дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа)

МЕТА: поглибити знання учнів про байку; вияснити особливості байок Езопа; розвивати зв’язне мовлення, уяву учнів, вміння аналізувати байку; виховувати інтерес до байок  Езопа.

ОБЛАДНАННЯ: байки Езопа, пам’ятки: «Особливості виразного читання байки», «Вимоги до дебатів», ватман, кольорові олівці, картина Дієго Веласкеса «Езоп»; фільм  режисера Олега Рябоконя «Езоп» (1981р.)

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі умінь і навичок

ЕПІГРАФ: Мети досягає той, хто не знає втоми

                                Іспанське прислів’я

                                 ХІД УРОКУ.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВЧИТЕЛЬ. Не так давно, діти,  я почула легенду, з якої хочу розпочати  сьогоднішню нашу з вами розмову.

  Настав вечір. Один чоловік запалив маленьку свічку і почав підійматися з нею сходами, які, закручуючись спіраллю, губилися десь високо під склепінням вежі.

 — Куди ми йдемо? — запитала свічка.

 — Ми піднімаємося на вежу, щоб освітити шлях кораблям у гавань.

 — Але жоден корабель не зможе побачити мого світла, — заперечила свічка. — Хоча твій вогник і маленький, — відповів чоловік, — усе ж продовжуй горіти так яскраво, як тільки можеш, решту ж залиш мені.

 Так перемовляючись, вони дісталися самого верху вежі і підійшли до великої лампи. Чоловік запалив лампу за допомогою маленької свічки, і незабаром великі відполіровані дзеркала за лампою відбили її світло, поширюючи його на милі навколо і вглиб моря, освітлюючи шлях кораблям.

Тобто, діти, як маленька свічка або навіть сірник можуть розпалити величезне вогнище і вказати шлях сотням людей, так і невеличке полум’я  душевного тепла і гарного прикладу в змозі змінити життя, світогляд і долю людей, навіть якщо  людина  сама  цього ще не усвідомлює  повною мірою. Просто  потрібно  бути  світлом для людей, які тебе оточують, як той маячок, який радісно спрямовував кораблі в безпечну гавань.

Саме  таким був  великий Езоп, про твори якого ми  сьогодні  і поведемо мову. Під час роботи ще раз нагадаємо особливості байки і ... А в тім, побачите самі.

Та спочатку давайте попрацюємо над творчим проектом «Особливості байки».

ЗАВДАННЯ: заповнити таблицю, даючи відповідь на запитання. Якщо ви погоджуєтесь із твердженням, напроти номера запитання ставте «так», якщо ні - «ні».

1. Чи справді «Базікають, що байка вік свій одробила»?
2.  Байка - це вид усної народної творчості..
3.  Першою літературною байкою, яка дійшла до нас, є твір Гесіода «Притча про Яструба та Солов’я».
4.  Першим байкарем є Езоп.
5.  Федр – це римський поет.

6. У Центральній Європі байка стала популярною у другій половині 17ст.

7.  Кантемір, Сумароков - представники української байки.
8.  Автором твору «Кисельник» є Сумароков.
9.  Українську байку представляють Г. Сковорода, П. Красюк.
10.  Байка складається із трьох частин.
11.  Чи дійсно людина народжується для того, щоб залишити після себе слід на Землі?

ПЕРЕВІРЯЄМО ТАБЛИЦЮ.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ.

ВЧИТЕЛЬ. А сьогодні ми поговоримо  про  твори  великого Езопа.

Демонстрація портрету  та статуї Езопа

Езоп. Картина Дієго Веласкеса (1640)

 

 

Статуя Езопа, яка датується І – V ст.

Колекція мистецтва Вілли Альбані. Рим

 

 

 

 

КОЛО  ІДЕЙ. Що вам, діти, відомо про Езопа?

ПРЕЗЕНТАЦІЯ МІНІ - ПРОЕКТУ «Езоп – перший байкар»

 

УЧЕНЬ. Езоп (грец. Αίσωπος, жив у VI ст. до н. е.) — видатний байкар, засновник жанру байки, «Батько байки». Писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. Точну кількість байок не встановлено, але вважається, що Езопу належить близько 400 байок. В образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. Жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані Федром, Бабрієм та Авіаном. Чимало запозичень і сюжетів Езопа використали відомі байкарі Жан Лафонтен та Леонід Глібов.

УЧЕНИЦЯ. Перший грецький історіограф Геродот свідчить, що Езоп народився у Фрігії (Мала Азія) був рабом аристократа Ксанфа на острові Самос.

 Отримавши волю, подорожував Грецією, Вавилонією та Єгиптом.

УЧЕНЬ. Езоп був невеликим на зріст, некрасивим і горбатим. Мав гострий розум і умів створювати байки. Його перший господар вирішив продати балакучого раба, якого купив простуватий філософ Ксанф з Самосу. Езоп вразив його дотепними відповідями. Коли Ксанф спитав Езопа, чи той хоче, щоб він його купив, Езоп нібито відповів: «А хіба тобі не все одно, чого я хочу? Купи мене в радники, тоді й запитуй». А на запитання, чи він завжди такий балакучий, Ксанф отримав відповідь, що за балакучих птахів завжди платять дорожче. Після того, як на репліку Ксанфа: «Але ти ж не птах, а виродок», Езоп відповів, що бочки в підвалах теж потворні, але вино в них гарне. Тоді ілософ взяв його до себе.

УЧЕНИЦЯ. Завдяки дотепному й винахідливому рабу Ксанф залишився в пам'яті поколінь, бо саме з ним легенда пов'язує багато езопових жартів і мудрих рішень. Широко відома історія, як Ксанф наказав Езопові купити на базарі для бенкету всього найкращого, що є у світі. Езоп приніс лише язики різного приготування і пояснив здивованому господарю, що найкраще у світі — це язик, бо саме ним домовляються, встановлюють закони, висловлюють високі й мудрі думки. На прохання купити наступного дня найгіршого, що є у світі, Езоп знову приніс язики — і довів Ксанфу, що в світі немає нічого гіршого ніж язик: ним люди обманюють один одного, починають сварки та війни.

УЧЕНЬ. Якось після обіду, перебуваючи добряче напідпитку, Ксанф хвальковито заявив, що може випити море, а на ранок вжахнувся від своєї обіцянки. Езоп врятував його від ганьби, порадивши Ксанфу виставити своєму супернику перед суддями й глядачами, які зберуться на березі моря, таку умову: хай суперник перекриє всі ріки, що впадають в море, бо Ксанф дійсно обіцяв випити море, але не обіцяв випити і ріки.

УЧЕНИЦЯ. За однією з легенд про смерть Езопа, цар Крез послав його у місто Дельфи принести у величному храмі пожертву богові Апполону. Підступні й жорстокі жерці, які вже давно ненавиділи Езопа, підклали в його торбину священний золотий кубок бога і обвинуватили в крадіжці, а потім засудили Езопа до смерті, і скинули зі священної скелі Парнаського хребта в безодню.

УЧЕНЬ.  Взагалі легенди  про Езопа мають  дві групи джерел: літературні свідчення і народний «Життєпис». Для літературної традиції Езоп - автор байок, фракієць, людина зі звичайною зовнішністю, в минулому раб, проте в кращі часи своєї діяльності - вільний, співбесідник семи мудреців і підлеглих царя Креза, загинув у Дельфах через свою ворожнечу з Аполлоновими жерцями. Його скинули зі скелі. Скидання зі скелі - давній фольклорний мотив; існував звичай скидати зі скелі виродка, злочинця, того, хто не підкорився. Езоп не міг підкоритися рабству, і у своїх байках говорив завжди про вільні людські почуття і права. Для народної традиції Езоп - жартівник, мудрець, виродок, раб безглуздого філософа, а потім - радник східного царя, загинув у Дельфах через свою ворожнечу з богом Аполлоном. Народна традиція дійшла до нас у вигляді унікальної пам’ятки: «Життєпису Езопа», літературна традиція дійшла лише у фрагментах. Десь у ІУ ст. н.е. легенди зливаються в одне русло: основою стає «Народний життєпис», відредагований, згладжений.

У переказах Езоп виступає як ідеальний поет, мислитель, наставник. Народ обдарував його найкращими рисами: благородством. Розумом, любов’ю до простої людини.

УЧЕНИЦЯ. Байкам Езопа притаманний дидактизм. У байках присутній повчальний висновок («мораль байки»), зазвичай знаходиться наприкінці твору. Деякі байкарі згодом розміщували мораль також на початку своїх творів. «Батько байки» засуджує людські вади (зрадливість, хитрість, брехливість, хвалькуватість, лінощі тощо).

УЧЕНЬ. Оскільки Езоп був рабом, то в багатьох байках присутня тема «вичавлювання з людини раба», наприклад, байка про вибір шляху вільною людиною і рабом, у якій шлях раба спочатку розкішний і зручний, але виводить до урвища, а шлях вільної людини спочатку кам'янистий і незручний, але закінчується зеленим затишним моріжком.

УЧЕНИЦЯ. Важливим атрибутом Езопових байок є їхня алегоричність — зображення реальних осіб, явищ і предметів з використанням асоціацій. Наприклад, Вовк у байці «Вовк і Ягня» є алегорією жорстокості, брутальної влади.

Езоп не першим увів тварин до оповідок, але вважається «канонізатором» образу тварини в байці, його твори населені десятками «класичних» алегоричних образів тварин: Вовк — жорстока сила, Лисиця — хитрість, Ягня — наївність і беззахисність тощо.

УЧЕНЬ. Згодом традиція інакомовлення (насамперед — реалізації алегорії за допомогою тварин) стала настільки поширеною, що виникло поняття «Езопова (езопівська) мова» — зашифрований спосіб викладу думок з натяками, недомовками та інакомовленням, з метою уникнення цензурної заборони і можливих репресій. Звісно, інакомовлення найактивніше використовували там, де влада була брутальною та деспотичною (тоталітарною). Популярності Езопових байок сприяла їхня афористичність. Багато висловів, які наявні в Езопових байках або приписуються йому, стали крилатими.

УЧЕНИЦЯ. Характерною специфічною рисою Езопових байок є їхній крайній лаконізм, відсутність чи мінімальна кількість «художніх оздоб» — епітетів, метафор, порівнянь. Це стисло - короткі прозаїчні оповідки, де в буквальному сенсі немає жодного зайвого (тобто неінформативного) слова.

Послідовники Езопа почали писати байки у віршах, розгортати їх у цілі драматизовані сценки, з розгорнутими діалогами, портретами персонажів.

В Езопа майже відсутній «місцевий колорит», в його послідовників часто відчутні «національні риси».

УЧЕНЬ. Чимало сюжетів «Езопових байок» набули поширення у європейській літературі — всі європейські письменники, які складали байки, певним чином були спадкоємцями Езопа. Наслідування можна простежити в українській літературі, зокрема у творчості Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова, І. Франка, М. Годованця та ін. Байки Е. перекладали Т. Зіньківський, А. Білецький, Ю. Мушак.

 

ПРАКТИКО – ОРІЄНТОВАНИЙ ПРОЕКТ:

• виразне  читання  вчителем  байки  Езопа «Мурашки й Цикада»

 

МУРАШКИ Й ЦИКАДА

Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».

Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.

Переклад А. Білецького, Ю. Мушака

 ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ УЧНЯМИ БАЙКИ «Мурашки й Цикада»:

 

• нагадуємо особливості виразного читання байки  (пам’ятки роздані кожному учню).

1.               Перечитайте текст; уявіть, про що у ньому йдеться.
2.               Визначте основну тему, думку.
3.               З якою метою ви читатимете текст?
4.               Виділіть найважливіші у змісті слова.
5.               Визначте паузи.
6.               Подумайте, як можна використати інші засоби виразності мовлення: темп мови, гучність голосу...

 

 ВЧИТЕЛЬ. А зараз я запрошую вас до дебатів за змістом цього

твору. Ознайомтеся, будь ласка, із ВИМОГАМИ ДО ДЕБАТІВ (пам’ятки є на кожній парті):

1. Заперечуючи чи стверджуючи свою думку, слід наводити докази, посилаючись на текст.

2.Основною умовою перемоги є не тільки ствердження своєї думки, а й доповнення чи запитання до свого товариша.

3. Під час дебатів необхідно пам’ятати правила спілкування: перемагає не вигукування, а вміння аргументувати і культурно доводити свою правоту.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДЕБАТІВ.

1. Доведіть, що твір Езопа - це байка.

2. На що ви звернули увагу під час читання твору?

3. Якими ви уявляєте собі героїв твору? Чому?

ТВОРЧА РОБОТА: створення колективної роботи «Герої твору Езопа в моїй уяві»

(на дошці прикріплено ватман; учні по черзі підходять до дошки і доповнюють малюнок кольоровими  олівцями).

МІКРОФОН.

ВЧИТЕЛЬ. А.П.Чехов говорив: «Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є насправді...» А що ви, діти, думаєте відносно цього? Як ці слова пов’язані із байкою Езопа?

 

ДИДАКТИЧНА ГРА «ДОПОМОЖИ  ПІЗНАЙКОВІ».

Завдання: визначити, що сказано невірно у даних висловах. Обгрунтувати свої міркування:

1. Мурашки  зустрілися з Цикадою влітку.
2. Цикада попросила у Ягняти пити.
3. Цикада ціле літо танцювала.
4. Вовк допоміг Цикаді.
5. Твір про Мурашок та Цикаду – це казка.

ЛЯЛЬКОВА ІНСЦЕНІЗАЦІЯ БАЙКИ «ВОВК І ЯГНЯ»

РОБОТА НАД КОЛОМ ПИТАНЬ:

1. Із скількох частин складається цей твір?
2. Про що іде мова у першій частині?
3. Що повчального несе в собі цей твір?
4. Перечитайте цей твір і складіть діалог.

ГРА «БУДЕМО НАСЛІДУВАТИ ЧИ НІ?».

Завдання: учні класу об’єднуються у дві групи. Члени І групи  повинні назвати позитивні та негативні риси в образі Вовка, члени ІІ – в образі Ягняти та обґрунтувати свою думку.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

                              Трава низенька – низенька. ( Всі присіли)

Дерева високі - високі. (Піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише – гойдає. (Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє. (Нахил вправо, вліво)

То вгору, то назад.  (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає. (Нагинаються вперед)

Птахи летять – відлітають. (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.(Всі сідають).

 

РОБОТА З ТЕКСТОМ БАЙКИ «КРУК І ЛИСИЦЯ»:

• виразне читання байки зарані підготовленим учнем:

КРУК І ЛИСИЦЯ

Крук украв шматок м'яса і сів на якесь дерево. Побачила це Лисиця з захотіла відібрати м'ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилось б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос.

Крук хотів похвалитися, що голос у нього є, закрякав і випустив м'ясо. Лисиця підбігла, схопила м'ясо і сказала: " О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем".

Ця байка стосується нерозумної людини.

Переклад А. Білецького, Ю Мушака.

 

• повторне читання учнями байки «про себе»;
• читання байки вголос «ланцюжком»;
• робота з ілюстрацією: розглянути ілюстрацію, розкрити її суть,  опираючись на байку Езопа «Крук і Лисиця»:

 

 

• творча робота. Завдання: з’єднати картки  відповідно до кольору. Прочитати висловлювання  Л. Толстого та розкрити його суть,  опираючись на байку «Крук і Лисиця». Визначити ставлення автора до зображуваного

 

 

 

 

 

(Знання рецепта ще не означає, що ліки  подіють)

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА.

Езопова мова -   замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань.

МЕТОД «ПРЕС». Опираючись на  байку, розкрити особливості езопової мови.

ГРА «ЗБЕРИ  ПРИСЛІВ’Я» (РОБОТА В ГРУПАХ).

Завдання: скласти прислів’я,  визначити, чи виражає воно  головну думку твору Езопа «Крук і Лисиця»:

І – Вік, вік, живи,  учись.

ІІ – Вір, а, своїм,чужим, не, очам,словам.

ІІІ – Коваль, щастя, всяк, свого.

«КОЛО ІДЕЙ». Якось Б Пастернак сказав: «Подібно до оригіналу, переклад повинен  справляти враження життя,  а не словесності…» Що він мав на увазі?  Свою думку підтвердіть, опираючись на  байки  Езопа.

ДЕМОНСТРАЦІЯ УРИВКІВ ІЗ ФІЛЬМУ  режисера Олега Рябоконя «Езоп» та  бесіда за  побаченим.

 

ІV. ПІДСУМОК.

Вправа «Мікрофон». 

Вчитель підходить  до   учнів  і  ставить запитання.

 1. Чи сподобалася   вам сьогоднішня   зустріч?

2. Що  нового ви   дізналися?

3. Розкрийте  значення   епіграфу, опираючись на   вивчений матеріал.

Оцінки за роботу на уроці.

V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ.

1.  Дібрати запитання для інтерв’ю з  Езопом.

2.  Скласти кросворд  за змістом байок  Езопа.

3.  Написати   байку  (за бажанням).

 

 

ІІІ

ТЕМА: Моральні проблеми в  байках І. А. Крилова «Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня».  Яскравість алегоричних образів.

МЕТА: познайомити учнів із особистістю Крилова; працювати над вдосконаленням навичок аналізу байок, виразного читання твору;  звернути увагу на оригінальність творів російського байкаря;   порівняти  байки Езопа та Крилова; розкрити  специфіку художнього втілення  сюжетів та образів  байок Крилова  у  світовому мистецтві; розвивати зв’язне мовлення, уяву дітей; виховувати щирість, правдивість,  доброту, справедливість у ставленні до інших.

ОБЛАДНАННЯ: збірки байок Крилова, ілюстрації, виконані учнями до байок Крилова, матеріал для гри «Сходження на вершину Знань», тлумачний словник, мультфільми  за сюжетами байок Крилова

ТИП УРОКУ: бесіда з елементами гри

ЕПІГРАФ: Сильна людина другом.

                   Байдужість - мерзенна гидь.

                   В людях одвічна туга –

                   Друзів не загубить.

Євтушенко

ХІД УРОКУ.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Коли вперше людина широко відкрила очі й здивовано подивилась навколо себе, коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалась якось пояснити світ, створивши міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха? Як оберегти інших від нього, від лиха? Ці питання поставали перед нею. І щоб дати відповідь на них, людина створила байку, яка житиме вічно. Бо байки не лише читають, вчать напам’ять. Вони є крилатими висловами. Вони беруться в основу написання якогось твору. За сюжетами  байок  створюються мультфільми.

Велика роль у створенні байки належить відомому російському поету

І. А. Крилову.

Демонстрація портрета письменника

 

Портрет І. А. Крилова роботи К. П. Брюллова

 

 І сьогодні на уроці ми  познайомимося із життєвим  і творчим шляхом І.А.Крилова,  будемо працювати   над вдосконаленням навичок  аналізу байок, виразного читання твору,  звернемо  увагу на оригінальність творів російського байкаря,  порівняємо байки Езопа та Крилова, розкриємо специфіку художнього втілення  сюжетів та образів  байок Крилова у  світовому мистецтві.

 

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ.

Що ж цікавого відомо про  російського байкаря?

Презентація колективного проекту «І. А. Крилов – відомий російський байкар» 

УЧЕНЬ. Народився І. А. Крилов у 1769 році в Москві в родині бідного армійського офіцера. Батько служив в драгунському полку, вислужившись з солдатів. Був головою магістрату в Твері, помер, залишивши вдову з двома малолітніми дітьми. Дитячі роки Івана Крилова пройшли в Твері. Грамоті вивчився вдома, французькою мовою займався у сім'ї знайомих. У 1777 Крилов був записаний в цивільну службу підканцеляристом калязінського нижнього земського суду, потім тверського магістрату.

 

УЧЕНИЦЯ. В кінці 1782 року  поїхав до Санкт - Петербургу з матір'ю, якій вдалося влаштувати його на службу в Петербурзьку Казенну палату. Відсутність освіти заповнював самостійним вивченням літератури, математики, французької та італійської мов. У 14 років (1784 рік) написав оперу «Кофейница», відніс її до книгаря Брейткопфа, який дав за неї авторові на 60 рублів книг (Расина, Мольера і Буало), але оперу не надрукував. «Кофейница» була опублікована тільки в 1868 році. У казенній палаті Крилов отримував лише 80 - 90 рублів на рік, чим не був задоволений, тому перейшов у Кабінет Її Величності. З 1787 р. по травень 1788 р. служив у Гірській експедиції у Санкт - Петербурзі. У 1788р.  Крилов залишився без матері і на його руках залишився молодший брат, Лев, про якого він все життя піклувався, як про сина (той в листах називав його зазвичай «російською тятенькой» — татусем).

 

УЧЕНЬ. У 1789р. в друкарні І. Г. Рахманінова Крилов надрукував щомісячний сатиричний журнал «Пошта Духів». Зображення недоліків російського суспільства вклалося тут у фантастичну форму листування гномів з чарівником Малікульмульком. «Пошта Духів» виходила з січня по серпень, оскільки мала тільки 80 передплатників; у 1802 р. вона вийшла другим виданням. Вийшовши у  1791р. у відставку, Крилов став власником друкарні і з січня 1792 р. почав друкувати в ній журнал «Глядач», що мав сатиричний ухил. «Глядач» мав 170 передплатників і в 1793р. перетворився на «Санкт - Петербурзький Меркурій», який проіснував усього рік й не мав особливого успіху. З 1792 р. за Криловим було встановлено поліцейське спостереження. Поява повісті «Каїб» і кількох сатиричних творів викликала незадоволення Катерини II і в кінці 1793 р. Крилов був вимушений виїхати з Санкт - Петербургу до провінції і припинити літературну діяльність.

УЧЕНИЦЯ. З 1794р.  до осені 1795 р. жив у Москві, був прийнятий в багатьох відомих родинах, але його ім'я потрапило в поліцейський реєстр затятих карткових гравців, через що, за деякими свідченнями, Крилов був вимушений покинути Москву. У 1797р.  він зустрівся в Москві з князем       С. Ф. Голіциним і виїхав до нього в село, в Україну, як вчитель дітей і секретар. До того часу Крилов вже мав різнобічну освіту, добре грав на скрипці, знав італійську і виявився чудовим викладачем мови і словесності. У 1801 князя Голіцина було призначено ризьким генерал - губернатором, і Крилов найнявся до нього секретарем. У 1803 р. знову  вийшов у відставку.             

          Наступні два роки Крилов вів велику гру в карти, вигравши дуже велику суму, роз'їжджав ярмарками. У 1805 р. Крилов був в Москві й показав І. І. Дмітрієву свій переклад двох байок Лафонтена: «Дуб і Тростина» і «Розбірлива наречена». Крилов завжди любив Лафонтена (якого називав Фонтеном) і, за переказами, вже в ранній юності випробовував свої сили у перекладі байок. 1806 він надрукував тільки 3 байки. У 1808 – 1810 рр. Крилов служив в Монетному департаменті під керівництвом Оленіна.

УЧЕНЬ. У 1809 році вийшла перша книга байок. В 1812 році Крилов отримав посаду бібліотекаря, а в 1816 році став бібліотекарем у Публічній бібліотеці, де пропрацював майже до кінця свого життя — до 1841 року.

        Помер Іван Андрійович Крилов в Петербурзі 21 листопада 1844 року. Похований в Олександро - Невській лаврі.

 

РОБОТА ІЗ БАЙКОЮ «БАБКА Й МУРАВЕЛЬ»:

• демонстрація презентації  «З історії написання  байки «Бабка й Муравель»
• прослуховування у грамзаписі  байки «Бабка й Муравель»
• повторне читання учнями  байки (про себе)
• «МІКРОФОН» (за змістом байки):

1. Чи насправді герої  цієї байки діють і розмовляють, як люди?
2. Які риси характеру  людей можна помітити в образах героїв?
3. Знайдіть у тексті рядки, де автор показує  своє  ставлення до героїв?
4. Знайдіть головну думку  твору та прокоментуйте її. Як вона пов’язана з епіграфом до уроку?
5. Прочитайте байку мовою оригіналу та порівняйте з перекладом.
6. Порівняйте  байку Крилова «Бабка й Муравель» із байкою Езопа «Мурашки й Цикада», користуючись пам’яткою (пам’ятку отримує кожен учень):

Пам’ятка  «Як порівнювати  поетичні твори»

1. Уважно прочитай твори.
2. Зверни увагу, передусім, на такі елементи  художніх творів: тема,  ідея, сюжет, персонажі,  художні засоби , використані  авторами творів.
3. Визнач, що спільного в  порівнюваних  творах.
4. Визнач,  чим вони відрізняються.
5. Зроби висновки з порівняння.
6. Обери спосіб викладу думок. Він може бути послідовний (спочатку  розповідь про один твір, потім у  порівнянні з ним – про другий) або  паралельний (одночасне порівняння  обох творів).

 

• ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ БАЙКИ ЗА РОЛЯМИ. Завдання: передати під час читання  внутрішній стан героїв.
• РОЗМИНКА «Хвиля в морі». Завдання: дібрати звуки так, щоб, імітуючи коливання морської хвилі, передати зміст  байки Крилова

 

• ПЕРЕГЛЯД  МУЛЬТФІЛЬМІВ ЗА БАЙКОЮ КРИЛОВА «БАБКА Й МУРАВЕЛЬ»  режисера В. Старевича (1913р.) та М. Федорова (1961 р.) «Стрекоза и Муравей». Завдання: переглянути  мультфільми, порівняти із  змістом твору та  висловити своє ставлення до  побаченого.

РОБОТА ІЗ БАЙКОЮ «ВОВК І ЯГНЯ»:

• виразне читання байки вчителем
• читання байки учнями  за ролями
• РОЛЬОВО - ІГРОВИЙ ПРОЕКТ «СХОДЖЕННЯ НА ВЕРШИНУ ЗНАНЬ».

           Ігрове поле складається з червоного планшета, на якому зображено пейзаж із нанесеним на ньому маршрутом сходження і привалами. Привали пронумеровані(їх десять), старт позначено прапорцем. Збоку на планшеті знаходяться картки із завданнями для кожного привалу.

          Перед грою формуються дві команди, кожна з яких обирає капітана. Вони (капітани) знаходяться на старті - вихідній базі. Потім капітани кидають ігровий кубик (по черзі). На шести гранях цього кубика є шість завдань у вигляді малюнків. Завдання складаються так, щоб їх можна було виконати усно. Крім того, відповіді на них являють ряд чисел: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Команди виконують завдання, що знаходяться на верхній грані кубика, і одержують число, яке вказує номер привалу, на який переходить команда. Просування команд маршрутом позначається кольоровими прапорцями. На кожному привалі команди виконують завдання, «вийняті» з певної «кишені». На деяких привалах на команду очікує сюрприз - невдача, наприклад, туман, злива, дощ,... Може бути запис: «Очікується сходження лавини. Терміново спуститися на один перехід». Виграє та команда, члени якої раніше досягнуть вершини Знань.

Завдання на привали:

1.  Доведіть або спростуйте думку Євтушенко про те, що «Сильна людина другом...».
2.  Поясніть назву твору Крилова.
3.  Доведіть, що «Вовк і Ягня» - це байка.
4.  Розкрийте суть моралі цього твору.
5.  Підберіть рядки із тексту, які можна підписати під малюнками (ілюстрації виконані учнями).
6.  «Очікується сходження лавини. Терміново спустіться на один перехід».
7.  Уявіть, що ви - актори театру. Проінсценізуйте твір Крилова.
8.  «Підніміться на один перехід».
9.  Чи пов’язана «Езопова мова» із твором Крилова?
10.  Які алегоричні образи використовує  І. А. Крилов?

 

              ІУ. ПІДСУМОК.

 Розгадайте криптограму і прочитайте те, що у вас вийде. Як пов’язані ці слова із темою нашого уроку?

22,11,16,31,18,1 III 16,32,6,11,18,1 /// 6,21,24,4,19,17.

2,1.14,6,14,9,12,22,23,31 - 17,7,21,10,7,18,18,1 /// 4,11,6,31.

З III 16,32,6,33,26 III 19,6,3,12,28,18,1 III  23,24,4,1 –

6,21,24,10,12,3 III 18,7 III 10,1,4,24,2,11,23,31.

                                      8,3,23,24,29,7,18,15,19.

 

У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати презентацію на тему «Втілення сюжетів і образів  байок Езопа  та  Крилова  у мистецтві».

2.  Створити мультфільм за змістом байки Крилова «Вовк і Ягня».

3. Написати  байку.

 

Література:

1. Бергсон А. Сміх. – К.: Дух і Літера, 1994. – 167 с.
2. 2. Летнянка  І. Д.  Дитина та гра. -  Тернопіль – Харків:  Ранок, 2011.- 247с.
3. Сухомлинський  В.О. Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988. –  303 с.
4.  Шевцова О. А.  Ігрова  дидактика. – Харків: Видавнича група «Основа», 2011. -  366с.