У матеріалі описана система роботи з національного виховання учнів.Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрархічного, взаємозалежного, детермінованого відкритого процесу в його постійному розвитку й саморозвитку. В умовах прогресуючої спеціалізації освіти та формування комунікативних перешкод (бар'єрів) між людьми системний підхід виступає основою організації та впровадження в практику такого всеохоплюючого феномена, як національне виховання.
Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку. Актуальність створення системи національного виховання в умовах творення Української державності визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами входження особистості в соціальне життя, необхідності забезпечення єдності, наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, постійного коректування виховного процесу.
Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрархічного, взаємозалежного, детермінованого відкритого процесу в його постійному розвитку й саморозвитку. В умовах прогресуючої спеціалізації освіти та формування комунікативних перешкод (бар’єрів) між людьми системний підхід виступає основою організації та впровадження в практику такого всеохоплюючого феномена, як національне виховання. Складниками системи національно-патріотичного виховання є: мета, завдання, принципи національно-патріотичного виховання, суб’єкти діяльності та відносини між ними, процес національно-патріотичного виховання, умови, у яких воно відбувається, управління, що забезпечує інтеграцію складників у цілісну систему і розвиток цієї системи.у Костянтинівській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №1 заступником директора ЗНР Філенко Ольгою Миколаївною та педагогом-організаторм Гатеж Тетяною Володимирівною розроблена система національно-патріотичного виховання учнів «Я–українець»
Так, головною метою національно-патріотичного виховання у Костянтинівській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №1 є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури Мета національного виховання конкретизується через систему виховних завдань, провідними з яких є такі: *забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;* формування національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати;*виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та дотримання законів;*забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;*формування мовної культури, оволодіння українською мовою та її вживання в повсякденному житті. Основними принципами національно-патріотичного виховання є принципи національної спрямованості виховання, культуро відповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, толерантності, особистісної орієнтації, життєвої творчої самодіяльності й акмеологічний принцип.
Щоб наша учнівська молодь мала стійкі сформовані патріотичні цінності, школа має виконати досить важливу місію. А саме: знаючи, що дитина виховується прикладом тих, хто її оточує, важливо сформувати у педагогів патріотичні цінності та уміння передавати та демонструвати їх. Для цього необхідно, плануючи методичну діяльність із педагогами різних категорій, використовуєм різноманітні активні та інтерактивні форми роботи:*круглі столи;*інтерактивні читання;*школи майстерності;*науково-методичні семінари тренінгового характеру, призначені для формування ідеалогічної компетентності та патріотичного світогляду вчителя ,тощо.
Особливою умовою у роботі з національно-патріотичного виховання стало застосування технології наскрізної дієвості по формуванню патріотизму, яка охоплює увесь контингент школи-інтернату з 1 по 9 клас. Саме вона спроможна перетворити почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Для успішного впровадження новітніх підходів до виховання почуття патріотизму педагогічний колектив дотримується принципів послідовності та неперервності. Так. елементи національного виховання впроваджуються на уроках історії України, всесвітньої історії, основах правознавства, української літератури та інтегрованого курсу “Література”, іноземної мови, географії, мистецтва,фізичної культури.
Ефективність національно-патріотичного виховання у позакласній роботі значною мірою залежить від форм та методів організації, пріоритетним з яких є активні методи, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. Виховні заходи мають проводитись із максимальним залученням учнів до їх підготовки. Педагоги школи-інтернату звертають увагу на місце проведення заходу та розміщення його учасників. Процес виховання не повторює процес навчання зовнішньо, тобто, при проведенні годин спілкування чи інших заходів класного колективу учні не сидять як на уроці – один за одним, а бачать вираз обличчя один одного при спілкуванні, контактують очима і таке інше.
У костянтинівській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №1 набули розповсюдження такі інноваційні форми і методи національно-патріотичного виховання:*засідання круглого столу;*віртуальна подорож в минуле;*виставки фотоколажів;*проектна та пошукова діяльність;*юнацька військово-патріотична гра “Джура”;*фестивалі української пісні та казки;*WEB-пошуки та квести;*зустрічі з сучасними письменниками;*інтерактивні заняття в міському краєзнавчому музеї;* Патріотичні екскурсії по Україні. *зустрічі з воїнами АТО, тощо.
Самоврядування – один із головних принципів діяльності учнівської спільноти. Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Головним пріоритетом діяльності шкільної учнівської ради “Велика рідня”-є патріотичний напрямок. Кожна хвилина, вкладена учнями в ефективну громадську діяльність сьогодні, - це реальний результат завтрашнього дня. Лідери учнівського самоврядування вважають, що збереження історико-культурних традицій народу, знання героїчного минулого – це основа особистості майбутнього патріота. Проводячи різні заходи на патріотичну тематику, вони не тільки вшановують пам'ять про тих, хто загинув, знайомляться з українськими традиціями минулого, створюють нові тандеми української сучасності, розвивають почуття «національної гідності».
Саме в дитинстві людиною усвідомлюється її роль у вирішенні справ громадянського життя як основи подальшої позиції в дорослому житті. Однією із форм залучення дітей до участі у громадському житті є учнівське самоврядуванн, як один із головних принципів діяльності учнівської спільноти. І саме через шкільне самоврядування, яке пройшло довгий шлях, до початку безпосередньої практики, відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян нашої держави, із глибоко усвідомленою життєвою позицією, почуттям національної самосвідомості, які б змогли розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, приймати власні рішення. Суть його полягає у реальній участі дітей в управлінні класу, школи, сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації особистості, ефективному входженню в доросле життя. Орган учнівського самоврядування- це Президентська рада, яка діє на добровільних засадах, на основі єдності інтересів, відповідно до Статуту школи, Конституції України, законів України «Про об’єднання громадян», «Про молодіжні об’єднання та дитячі громадські організації», Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки та Конвенції про права дитини.
У 2016-2017 н.р. президентською радою Костянтинівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №1 був започаткований та втіленний у життя проект “Моя Україна, я твоя дитина!”. Цей проект - це можливість донести до учнів нашої школи, викладачів, батьків, що патріотизм – основа духовного життя кожної людини, її прагнення до волі та процвітання своєї країни. Патріотизм становить одну з найважливіших складових частин національного світогляду поведінки людини у її ставленні до рідного краю, до інших націй і народностей.
21 жовтня 2017 року у закладі лідерами учнівського самоврядування був проведений День Гідності. Учні вперше приєдналася до такої події. Поняття «гідності» є одним з найважливіших для людини. Адже усі ми, як дорослі так і діти, постійно стикаємося з необхідністю і можливістю вибору: з ким і як спілкуватися, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Це рішення, зрештою, і формує наш світогляд, але й визначає світ довкола нас: спочатку в школі, потім під час навчання у вищих навчальних закладах, потім на роботі, вдома, в родині, в суспільстві. Усесвітній День Гідності – це незалежний соціальний, політично та релігійно, нейтральний проект, мета якого керувати почуттям власної гідності у повсякденному житті. Цього року ми чекаємо на представників Ed. Camp Ukraine, які розділять з нами святкування цієї події.
Лідери учнівського самоврядування разом з куратором організовують зустрічі з цікавими людьми. Позитивним результатом такої роботи є виховання любові до рідної мови, держави, мистецтва, розширення світогляду, розвиток творчих здібностей. Оксана Тебешевська - автор книг «Іван Мазепа - Безсмертний гетьман українства», «На крилах свободи», численних статей, рецензій та навчальних посібників, за якими зараз займаються школярі. Сергі́й Жада́н — український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» тощо. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проектів.
У шкільних стінах плекається громадянин, який діятиме і мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя. Благотворна атмосфера сприяє яскравим проявам творчості в роботі лідерів. Для них працює Школа лідерів, де вони навчаються проводити акції, виступи, писати проекти. Лідерство додає енергії, розвиває організаторські здібності. Ось чому головне завдання школи – знайти і підтримати учнівську молодь, чия життєва позиція спрямована на активну участь у суспільному житті.
Виходячи з цього, національне виховання сьогодні є нагальною потребою, оскільки високий рівень національної свідомості здатен забезпечити соціально-політичну стабільність та гідне місце країни в цивілізованому світі. Система національно-патріотичної роботи Костянтинівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №1 це:*По-перше, національне виховання виокремлено як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справа, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну. По-друге, ми виховуємо в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. По-третє, системно здійснюємо виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни. По-четверте, вважаємо, що важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України. По-п’яте, формуємо моральні якості особистості, культуру поведінки, виховуємо бережливе ставлення до природи, розвиваємо мотивацію до праці.
У системі виховання Костянтинівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №1на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, його прав, ставлення до нього як до суб'єкта власного розвитку, опору у його вихованні на сукупність знань про людину та високий професіоналізм. Національне виховання найбільш відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українця, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян. Усвідомлення прагнення підвищити ефективність наскрізної системи національного виховання не виключає, а передбачає бережливе ставлення до надбань вітчизняного і світового педагогічного досвіду, глибоку обізнаність з Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини та іншими документами ООН, якими керуються всі громадяни, навчально-виховні заклади і уряди країн світового співтовариства.