ВИХОВНИЙ ЗАХІД «Герої живуть вічно»

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «Герої живуть вічно»

Мета: узагальнити знання учнів про героїв,  формувати пізнавальний інтерес до української армії, козацтва, патріотів; виховувати доброзичливе ставлення до героїв різних епох ; зміцнити почуття патріотизму.

Обладнання: виставки літераури «Книги  про героїв», відеоролик,  ілюстрації до теми,  кросворд, пазли зі слів, епіграф, поезії, фото.

Епіграф:

Герой – це людина, що у рішучий

момент робить те, що потрібно робити

в інтересах людського суспільства

Ю. Фучик

Вчитель: доброго дня, шановні присутні, сьогодні ми побуваємо у подорожі разом з героями України.

Учень: найперше, що ми зробимо, це дізнаємося тему нашого заходу. На дошці зображений кросворд, зараз ми його розгадаємо.

КРОСВОРД

Учень: ми деяким учням роздали слова на аркушах, давайте же разом складемо тему уроку. Дітки, у кого є аркуші, виходьте до дошки (виходять учні, у яких на аркушах написані слова ЖИВУТЬ і ВІЧНО)

Вчитель: отже,прочитаємо разом «ГЕРОЇ ЖИВУТЬ ВІЧНО»!

Вчитель: Вищий прояв краси людини виражається в турботі про процвітання своєї Батьківщини, у готовності в будь-яку хвилину встати на її захист. Любити Батьківщину - значить пишатися її досягненнями, бути корисним для свого народу, боротися з тим, що заважає нам жити.

Учень: Від того, якими інтересами живе людина, як бере участь у рішенні, нехай навіть маленьких, але суспільно корисних завдань, залежить готовність до подвигу. А подвиг неможливо здійснити без любові до рідної землі.

Вчитель: У кожної епохи є свої герої. Всі вони проявляють любов до своєї землі та патріотизм.

Учень: Діти, а що ж для вас патріотизм?(запитує учнів)

Вчитель: так, молодці, дякуємо за відповіді. Патріотизм відповідно до любові, керує людською свідомістю. Це вияв нескінченної любові до рідної землі.

Учень: патріот живе в єдності зі своїм народом, бо народ – і є його життя.

Вчитель: історія будь-якого народу  має певні дати, періоди, які є вирішальними в його житті.

Учень:кожна епоха має своїх героїв, героїв  Батьківщини.

Вчитель: я знаю, що наші учні готували вірші про героїв, і зараз ми їх послухаємо.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду — сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21.02 2014)

***

Зачинившись на сто замків

Від народу — чи від тюрми? —

Через спини силовиків

Розкажи, за який ти мир.

 

Вже вмирають — і ще помруть

В найкрасивішому із міст?

Вимиваючи кров із рук,

Розкажи нам про компроміс

Ти собі себе залишив.

Зупиняєш війну? Якби ж.

А під запах горілих шин

Ти, напевне, спокійно спиш?

Не пече тобі та межа,

Що розділює нас — і «їх»?

Ми не чуєм, як тобі жаль,

Бо відспівуємо своїх.

Ріки крові уже течуть.

На країні — вогненний шов.

Дзвони дзвонять — щоб ти почув.

Дзвони дзвонять — щоб ти пішов.

Тетяна Власова (19.02.2014)

***

Казав чоловік: мені не бачити сонця,

І дітей зустріну лиш біля могили.

У тілі моєму — свинець і стронцій¸

Але смерть мене не зупинила.

Його питали: якого чорта?!

Чому тобі не сиділось вдома?

Ти ж ніби людина другого сорту,

Тебе ж роками борола втома?

А він на це: страх пече і душить,

І від безсилля мене все боліло.

Крім зброї, у нас є мрії і душі.

Людина складається не тільки з тіла.

Режим стріляє в потилиці й спини,

Убивають людей мисливські гвинтівки.

А все, що ми можем — палити шини.

Україна бере початок з бруківки.

Цвітуть на Майдані смерті тюльпани,

Тріпочуть на вітрі криваві знамена,

Вогонь облизує трупи і рани.

Україна бере початок із мене.

І знов питали: як снайпер поцілив,

Як куля знайшла тебе в тьмі вечоровій?

Він відповідав: Я приїхав із Сміли.

В мене серце світиться від любові.

Я не був героєм і хотів лише жити,

Але пульс зупинився від пострілу ката.

Навіть мертвим я не покину битву,

Я й з неба вам буду допомагати.

Лиш не зупиняйтесь, вставайте, боріться,

Не може тривати вічно облога!

Нас не зупинить жодна міліція,

Єдиний наш вихід — це перемога!

 

Андрій Любка (20.02.14)

 

Учень: Герої завжди була в Україні. Відомо вам слово «козак»?Хто це?

(учні відовідають)

Вчитель: так, молодці. Це вільні люди, що над усе любили волю, свободу, рідну мову, землю. Козаки - це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України. Вони були героями України.

Учень: а зараз ми подивимося відеоролик, де ви побачите якими ж були справжні козаки – герої України.

Відеоперегляд.

Вчитель: вам сподобалося,діти? Якими ж були козаки?

(учні відповідають)

Учні: Козаки є героями народних – фольклорних творів. Герої багатьох народних дум вчать нас завжди пам’ятати, хто ми і чиї ми діти; любити і шанувати славну історію нашого народу, бути чесними, сміливими і мужніми, безмежно любити свою Вітчизну. І якщо буде в тому потреба – не вагаючись віддати за неї навіть своє життя, як це зробили мужні народні герої, оспівані в думах і піснях.

Вчитель: дітки,зверніть увагу на виставку літератури: «Герої рідної землі». Тут у нас є збірки народних дум та билин, де розповідається про героїв Батьківщини, книги про козаків.

Учні: ви можете завжди знайти в шкільній бібліотеці літературу та дізнатися більше про наших героїв.

Вчитель: минула доба Коззачини, та все ж знову Старше горе – війна ввірвалася на наші землі ще у 1941 році. 70 років тому Україна була звільнена від нацистських окупантів. 70 років тому українську землю перестали топтати чоботи окупантів. 70 років живе в людських серцях пам'ять про тих, хто в далекому 1941 році став на захист своєї Вітчизни. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війни 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва і його перемого над фашизмом. Хіба можна забути тих, хто поліг у полях, хто віддав своє життя за щастя інших?

Учень: звичайно, не можна, бо це були герої, які рятували наше майбутнє. І 9 Травня ми святкуємо День Перемоги, та шануємо пам*ять загиблих воїнів.

Вчитель: час змінюється…

Учень: але герої живуть вічно!

Вчитель: вже давно минула доба Козаччини, Великої Вітчизняної війни, та прийшло знову лихо на нашу землю. Сьогодні воїни-учасники війни на Сході України оберігають нашу землю та наше життя. Борються за наше світле майбутнє.

Учень: перегляньмо разом відео про сучасних наших героїв.

Вчитель: зверніть увагу на екран, тут ми бачимо  фото наших захисників.

Вчитель: отже, дітки, що ви зрозуміли із нашого виховного заходу? (учні відповідають)

Учень: ми повинні пам’ятати героїв, бути патріотами, жити для того, наша Україна була незалежна, вільна, щоб над нашими головами було чисте та мирне небо! Щоб на усьому світі панували мир та віра у майбутнє!

Вчитель: дякуємо за увагу!

Тищук Тетяна Миколаївна

Вчитель української мови та літератури

КПЛ №171 «Лідер»