Ситуація успіху на уроках біології та хімії

СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ НА УРОКАХ біології та хіміїГребенюк Олена Євгеніївна, вчитель Лисківської філії І-ІІ ст. Царичанської ЗОШ І-ІІІ ст.

Успіх б`є в голову, Невдача б`є в серце Лоренс Пітер Серед сучасних педагогічних технологій специфічне місце займає технологія створення успіху. Вона є однією з тих технологій , що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання.

Одним з перших мислителів, який почав шукати теоретичну основу для вирішення практичних питань успішності виховання і навчання, був Ян Амос Коменський. Він поставив велике завдання – створити педагогіку, що дає гарантію успіху - без найменшої можливості провалу, прагнув до того, щоб у школах було більше дозвілля, радостей і грунтовного успіху. Я. А. Коменський вважав, що всі діти здатні до навчання, яке потрібно пристосувати до вроджених здібностей дитини, щоб можна було застосувати ці здібності легко і приємно. Навіть щодо дітей повільних і млявих він бачив можливість успішного навчання. «Для того щоб вони не падали духом, треба дати їм пережити радість успіху», - писав великий педагог. Таким чином, Коменський надавав велике значення особистісним переживанням дітей у процесі навчання і вважав, що всі вони можуть бути успішними у навчанні, за винятком тих, «у кого Бог відняв сенс і розум»   “Пророки технології”І. Теоретичний блок.

“Пророки технології”Ушинський К. Д.«Успіх підтримує інтерес учнів до навчання» « Розумова праця учня, успіхи й невдачі у навчанні – це його духовне життя, його внутрішній світ, ігнорування якого може призвести до сумних результатів. Дитина не тільки дізнається щось , засвоює матеріал , але й проживає свою працю , висловлює глибоке особисте відношення до того що , їй вдається, що не вдається.»

“Пророки технології” Народження педагогічної технології “ситуації успіху” було зумовлено самим життям. У своїй педагогічній діяльності Макаренко А. С. розробляв ідею “завтрашньої радості” або “ситуація авансування довірою”, а Сухомлинський В. О. розвинув цей прийом у створеній ним “школі радощів”. Макаренко А. С. Сухомлинський В. О.

“Ідеологи технології” “Педагогіка емоційного зараження”Лутошкін. А. М. Караковський В. А.«Педагогіка творчості»

Результати дільності цих педагогів підводять нас до усвідомлення можливостей впровадження у навчально-виховний процес сучасної школи такої педагогічної технології , яка була б націлена на те, щоб викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні. Вона є однією з тих технологій , що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання.

Досить часто школярі висловлюють небажання виконувати домашні завдання, йти до школи, вчитися, пасивні на уроках. Що може змінити цю ситуацію і перетворити навчання у захоплюючу подорож безмежною країною знань? ІІ. Практичний блок

Гуманізація шкільної освіти передбачає створення умов, спрямованних на розкриття і розвиток здібностей школярів,їхню позитивну самореалізацію. Ця спрямованність грунтується на повазі та вірі в дитину і відображається в цілях шкільної життєдіяльності, в її змісті, організації і засобах, а також в характері взаємодії членів шкільного колективу.

знання, знання, знання за будь яку цінуа учень?з його внутрішнім світом, проблемами на другий план. Кожна людина намагається бути успішною і це природно

УСПІХудачарадістьзадоволеннядосягненнясподіванняпереживання вдячність. Асоціативний кущ

Що таке ситуація успіху? Ситуація успіху — це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.  Ситуація успіху дарує атмосферу приязні та взаємодопомоги, впевненості і захищеності. Учитель повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, джерело, яке дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися.

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні. Основою педагогічної технології «Створення ситуації успіху» є особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання.

Типи успіху- неочікувана радість -це почуття задоволення від того, що результати діяльності учня перевершили його очікування. З педагогічної точки зору-це результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя; - спільна радість – полягає в тому, щоб учень досяг необхідної для себе реакції колективу. Вона може бути підготовленою вчителем або спонтанною. Спільною радістю вважають тільки ті реакції колективу, які дають можливість дитині відчути себе задоволеним, стимулюють її зусиля. Це, перш за все, має бути емоційний відгук оточуючих на успіх члена свого колективу;- радість пізнання – це радість пізнання нового, хоча вона по своїй суті альтруїстична. Пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання. Така радість не може вирости на пустому місці, народитися без серйозних причин. Її головна умова – спілкування.

Немає більших цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні,в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані . Створення пізнавального інтересу є предметом турботи вчителя, який формує радість пізнання.

Алгоритмстворення ситуації успіху 1. Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах.(Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем). 2. Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.(У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.)3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання.(Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…)

4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання.(Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…)5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється.(Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…)6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій.(Ми дуже хочемо розпочати роботу…)7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі.(Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…; найбільше тобі вдалося…)

Ситуація успіху – головний нерв гуманізації навчання, виховання. Успіх народжує успіх.«Надійні» «Упевнені»«Ті, що умніваються»«Зневірені»Характеристика учнів, які прагнуть до успіху це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі, рівень їх домагань адекватний можливостям. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі. здібності можуть бути і вищими, ніж у „надійних”, але система не відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням; спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У класі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Недоліки таких учнів: збої в роботі, швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти у дружніх, дбайливих сім’ях. це загалом успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов'язані, зазвичай, з навчанням. Вони більш-менш відповідально ставляться до справи. Головна розпізнавальна риса їх — невпевненість у своїх силах. Причини цього можуть бути різні: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна пси­хологічна атмосфера в сім'ї, епізодичні невдачі тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на несправедливість учителів, на необ'єктивність оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем цієї категорії залежить і від особистості учня, і від рівня взаємин з учителем, і від конкретної ситуації. це переважно діти, які мають непогану підготовку, здібності. Однак після відчутної колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причинвтратили її. Причини відчаю можуть бути різноманітні. Серія невдач, нетактовність педагога, си­туація в родині, у якій спочатку дитина займала місце загального улюбленця, а потім потрапила в ситуацію "Попелюшки".

Прийоми створення ситуації успіху. Емоційне прогладжування. Авансування. Навіювання (Ти це можеш... Ти це знаєш...)Навмисна помилка. Рушай за нами. Даю шанс. Загальна радість. Еврика. Проектні презентації

Прийоми досягнення успіху. Більше заохочень. Коментар, що дає надію. Похвала вказує шлях, догана підмітає сходиІнтонація, жести, погляди. Так. Який я радий!Я вже сто разів казав!Що з тебе візьмеш?Ти просто золото. Тобі нічого робити?Слухай краще, як відповідає твій друг!Я знаю, що ти можеш більше. Як же ти мене здивував!Я в тобі не сумніваюсь.

На уроках біології та хімії:на початку уроку формулюю його мету і визначаю обсяг роботи, пропонуючи учням самим визначити, що їм під силу;пропоную дітям самим собі поставити оцінку за самостійну роботу;називаючи тему уроку,учні мають визначити над чим працюватимуть на уроці;даючи завдання додому, пропоную визначити, яку мету переслідує його виконання;після проведення різноманітних ігрових вправ обговорюємо і оцінюємо результати

Ситуація успіху має штучно створений характер, бо вчитель на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях учнів і не зважає їх недоліки. Створення ситуації успіху – це педагогічна технологія, яка допомагає дитині зрости успішною, відчути радість від подолання труднощів, формує переконання. Що все в житті дається завдяки затраченим зусиллям.

Ситуація успіху – доволі тонкий педагогічний інструмент. Ним мусить володіти кожен учитель, адже він – майстер, який бере участь у творенні найголовнішого – Людини.

Колеги, дякую за увагу!style.colorfillcolorfill.typefill.onrrrrr