Ситуативні моделі інтерактивного навчання на уроках у 5 класі

1 

Застосування    ситуативних    моделей  інтерактивного  навчання  на  
практиці

Навчання  рідної  мови  повинно  бути  тісно  пов’язане  з  практичною 

спрямованістю,  на  яку  орієнтують  концепції  мовної  освіти,  чинні  програми  з 
української мови. 

Треба  створити  такі  умови  на  уроці,    які  б  сприяли  бажанню  дітей 

висловлюватися,  взаємодіяти  із  співрозмовником,  впливати  на  нього.  Для  цього 
необхідна мовленнєва  ситуація, під час якої учні вчитимуться моделювати свою 
поведінку,  враховуючи  адресата,  умови    і  завдання  спілкування.  Ця  проблема 
може  бути  вирішена  за  допомогою  ситуативних  мовленнєвих    завдань.  Вони 
сприяють  розвитку    мовленнєво-комунікативних  умінь,    стимулюють  мислення 
учнів,  потребують  конструктивної  діяльності    з  елементами  творчості, 
підвищують  розумову  активність  і  розширюють  можливості  практичного  
застосування своїх умінь. 

На  уроках    мовленнєвого  розвитку  в  5-му  класі  пропоную    застосовувати 

такі ситуативно-моделюючі завдання 
                      

Ситуативні завдання для учнів 5-го класу 

1.  Зверніться  до  свого  товариша  з  проханням  відшукати  в  бібліотеці 

потрібну  книгу.  Запишіть  усі  можливі  варіанти  звертання.  Змоделюйте  свою 
поведінку та мовлення, якщо з таким проханням ви звернетеся до бібліотекаря; до 
незнайомого. 

2.

Виберіть із запропонованих висловів тільки ті, за допомогою  яких 

можна ввічливо звернутися до незнайомої людини в ситуації «Подорож до 
Львова». Складіть діалог, уживаючи ті слова ввічливості, які ви виписали. 

Скажіть будь ласка; швиденько, підкажи мені; дозвольте запитати; ей, 

підкажіть,  як  мені  знайти...;  прошу  допомогти  мені  відшукати;  чекайте, 
мені  треба  дізнатися;  будьте  ласкаві,  поясніть;  дозвольте  мені  запитати 
вас;  чи можу я попрохати вас; куди ви, мені треба дещо дізнатися. 

3.

Придумайте та розіграйте діалоги в ситуаціях, де є прохання. Які 

слова (вислови) використовують ввічливі люди, коли просять  що-небудь або 
відповідають на прохання? 

4.

Уявіть зображуваний предмет. Продовжте текст за одним із додатків. 



Я відчинив двері. Мама притримувала рукою новенький велосипед... 



На арені цирку з’явилися маленькі поні... 



Переді мною було море... 

5.

Перебудуйте  діалог  так,  щоб  він  відповідав  правилам  спілкування. 

Розіграйте його. 

2 

Павлик підійшов до лавки. 

—

Ей, ти! Ану, посунься! 

—

Не хочу! 

—

Посунься, бо вже ноги заболіли стовбичити!   

—

Не посунусь ані на сантиметр! 

—

Який ти впертий та неприязний!   

—

Сам ти такий! 

6.

Створіть усну розповідь, використовуючи в мовленні наведені фра-

зеологізми. Поясніть їх значення. 

Пекти раки; вік живи

 — 

вік учись; скінчив діло

 — 

гуляй сміло;                          

де багато  слів, там мало діла; з ким поведешся, від того й наберешся. 

8.

Поміркуйте  і  складіть  усну  розповідь  про  те,  чи  слід  хвалитися 

добрими справами. Аргументуйте. 

9.

Уявіть,  що  вам  подарували  котика.  Напишіть  товаришеві  листа  й 

опишіть  свого  улюбленця  (характер,  звички,  зовнішність).  Який  тип  і  стиль 
мовлення використаєте? 

10.

Змоделюйте  свою  поведінку,  тип  і  стиль  мовлення,  якщо  вам  треба 

взяти  участь  у  невеличкій  дискусії  з  однокласниками  на  тему:  «Моя  улюблена 
телепередача», «Що цікавіше — книга чи комп’ютер? А що корисніше?» 

11.

Перебудуйте  діалог  так,  щоб  він  відповідав  правилам  спілкування. 

Висловіть своє ставлення до поведінки учасниць діалогу. 

—

Олено, дай мені фарби помалювати! 

—

Не дам! 

—

Та дай хоч одну, чи тобі шкода? 

—

Шкода, не дам жодної! 

12.

Уявіть себе в ролі вчителя. Розкажіть про правила вживання м’якого 

знака. Яким  типом і стилем мовлення ви скористаєтеся? 
   

 Формування  діалогічного мовлення із застосуванням ситуативних вправ

Розвиток  діалогічного  мовлення  сприяє  збагаченню  словникового  запасу 

школяра,  розвиває  увагу,  творчість,  допомагає  орієнтуватися  в  різних  ситуаціях 
під  час  спілкування.  Складаючи  діалоги,  бажано  користуватися  різними 
словниками: тлумачним, орфографічним, фразеологічним, іншомовних слів. 
         

На  уроках літератури  у  5  класі  під час  вивчення усної народної 

творчості  пропоную такі  види  ігрових  завдань

Вправи  побудовані в жартівливому ключі.                                                                   

Методичний хід —виправлення помилки — допомагає глибше і точніше 
зрозуміти семантичні відтінки вислову. 

Вправа3.

Знайдіть  у  прислів’ях  предмети  побуту,  які  вже  не  використовуються, 

впишіть у клітинки кросворду. Із чого видно, що прислів’я складені давно? Що ви 

3 

знаєте про ці предмети селянського вжитку?

По горизонталі: 

1.

Муха обуха не боїться (

обух

— груба палиця, товста з одного кінця). 

2.

Добрий  інтерес,  як  повний  черес  (

черес

—  шкіряний  пояс,  у  якому  носили 

гроші). 

3.

Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли. 

4.

Пере язиком, як праником (

праник

— дерев’яний валок для прання). 

5.

Щоб  чоловіка  пізнати,  треба  з  ним  горнець  солі  з’їсти  (

горнець

—  невелика 

випукла керамічна посудина із широкою шийкою). 

6.

Товкти  воду  у  ступі  (

ступа

—дерев’яна  посудина  для  подрібнення  твердих 

продуктів на сипучі). 

7.

Як повна скриня, то й миша ґаздиня (

скриня

  —  велика  дерев’яна  коробка,  у 

якій тримали одяг). 

8.

Чекайте,  ціпи,  прийде  на  вас  осінь 

(

ціпи

—дві прив’язані одна до одної палиці, 

якими молотили зерно). 

Відповіді. По горизонталі:

1. Обух. 2. 

Черес. 3. Граблі. 4. Праник. 

По вертикалі:

1.Горнець. 2.Ступа. 3.Скриня. 4.Ціп. 

 
Додаткове завдання 

(на вибір): 

1)

Зашифруйте будь-яке із цих прислів’їв у ребус. 

2)

Розгадайте ребус: 

Можна  запропонувати  дітям  скласти  кросворд  самостійно  з  віднайдених  слів: 

ступа, скриня, черес, обух, праник, горнець, ціп, граблі.

Відповідь: 

товкти воду в ступі. 

Впишіть  у  календарик  упорядковані  вами  приказки,  розподіливши  «обов’язки» 
дванадцяти місяців. 
     

Вправа  5. 

Автор  складав  «список  обов’язків»  дванадцяти  місяців  і  все 

переплутав  (а  може,  і  не  все).  Щоб  виправити  помилки,  вам  доведеться  ще  й 

4 

пригадати  старі  назви  місяців,  щоб  приказки  римувались.  Попросіть допомоги  у 
бабусь.

1.

Прийшов 

серпень

  —  кіт  як  старець,  вдома  не  ночує,  бо  весну  чує; 

У  серпні

  зі 

стріх капле, а в квітні травицею пахне. 

2.

У  січні«(ластівка  день  починає,  а  соловей  кінчає; 

Січень  — 

переплітень,  бо 

переплітає трохи зими, трохи літа. 

3.

Дуб 

у  лютому

  в  листя  одягається,  а  скотина  трави  наїдається; 

Лютий

  ліс 

прибирає, літо в гості закликає. 

4.

У  грудні

  перша  ягідка  в  роток,  а  друга  —  в  козубок; 

Грудень  —

  з  косою,  а 

серпень — з серпом. 

5.

У липні

 день одбуває, а спека прибуває; 

У липні 

літо маківкою повито. 

6.

Травень

  виймає  серпа  зі  стріхи,  а  вересень  його  ховає;  Принеси  нам, 

травню,

стільки кіпок, як на небі зірок. 

7.

Від 

вересня

 вогонь і в полі, і в хаті; Як 

вереснів,

 то й дощик сіє. 

8.

Жовтень

  ходить  по  краю  та  й  виганяє  птахів  із  гаю;  Не  встиг 

у  жовтні

роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході. 

9.

Червень

  стелить  землю  листям,  а  грудень  —  снігом; 

Червень

  зимі  ворота 

відчиняє. 

10.

Квітень

  землю  грудить,  а  хату  студить; 

Квітень 

око  снігом  радує,  а  вухо 

морозом рве. 

11.

Березень

 снігом січе, а мороз вогнем пече; 

Березень

 наступає — мороз людей 

обіймає. 

12. 

У листопаді 

сніг весною пахне; 

Листопад 

сильний хуртовинами, а 

березень 

—капелем. 
  Виберіть  прислів’я,  яке  вам  найбільше  сподобалося.  Удома  зашифруйте  його  в 
ребус і запропонуйте друзям його відгадати. 

Підказка: січень

(січе зиму навпіл) — тріскун, льодовик, щипун, сніговик;

лютий

— лютень, зимобор, межень; 

березень 

— березіль, март,  марець; 

квітень 

— цвєтєнь, апріль (сонячний); 

травень

— май (від імені давньоримської богині 

Майї), пісенник, травник (збирали лікарські рослини), місяць-громовик;  

червень

(від назви комахи червець, якою фарбували тканину) — кресень, кресник 

(крес — живлющий вогонь), ізок, іюнь (від імені богині Юнони);  

липень

— білень 

(найкраще вибілювалося полотно), дощовик, косень, сінокіс; 

серпень

— живець, 

хлібосол ; 

вересень

(від назви вічнозеленої рослини вересу) — руєн, ревун, 

покрійний (від свята Покрови); 

5 

жовтень

—хмурень, весільних(від14 жовтня дозволялося справляти весілля); 

листопад- 

падолист,напівзимник, 

ворота зими, грудкотрус; 

грудень 

—студень, стужайло. 

Вправа  6.   

Запишіть  на  промінчиках  сонечка  якомога  більше  ознак  прислів’їв  і 

приказок.

   Вправа  7. 

Намалюйте  жартівливі  малюнки,  запропонуйте  сусідові  за  партою 

відгадати  прислів’я  (можливий  поділ  на  команди,  які  одна  одній  пропонують 
розгадати  малюнки,  ними  намальовані).  Оцінюється  дотепність,  змістова  від-
повідність малюнка.

Наприклад: 

1)

Сонця  в  мішок  не  зловиш 

—  намалюйте  дядька,  який  намагається  зловити  в 

мішок сонце. 

2)

Хліб  за  шлунком  не  ганяється,  а  шлунок

  — 

за  хлібом 

—  ви  бачили  вигляд 

шлунка в енциклопедіях, спробуйте намалювати, як він ганяється за хлібом. 

3)

Совість гризе без зубів 

— намалюйте свою совість, пригадайте, коли вона вас 

гризе. 

 Вправа 8.  

Автор переплутав звірів з людьми, а потім ще й переплутав їх звірині і 

людські якості. Впорядкуйте прислів’я та приказки, продумайте, які людські риси 
приписуються цим тваринам.

Лінивий, як гадюка; не всі сороки ходять на чотирьох ногах; як осел наплакав; у 

закритий  рот  теля  не  влізе;  кіт  на  вухо  наступив;  пригріти  муху  за  пазухою; 
скільки пса не годуй, а він усе в ліс дивиться; як вовк на нові ворота; як ведмідь 
під кущем; баран на хвості приніс; меле язиком. 
  Вправа  9. 

Пригадайте  прислів’я,  у  яких  є  повчання,  порада,  пересторога  з

дієсловом у наказовому способі. 

Наприклад:

  Не  хвали  день  до  вечора;  Не  вчи  рибу  плавати,  а  злодія  — 

красти; Знай, цвіркун, свій припічок; Замітай коло свого порога; Не кидай каміньв 

6 

небо,  бо  голову  розіб’єш;  Не  бери  залізав  руки,  поки  на  нього  не  плюнеш;  Не 
кусай багато, бо нековтнеш; Не чіпай смолу, бо прилипне. 
  

Додому можемо запропонувати таке завдання 

     Виберіть прислів’я, яке вам найбільше сподобалося, і напишіть невеликий твір-
пригоду, байку чи казку з таким заголовком. Побудуйте свою розповідь так, щоб 
прислів’я у ній було останнім реченням — як мораль у байці. 

Наприклад. 

Треба  розумом  надточити,  де  сила  не  візьме.  Не  розкусивши  горіх, 

зерна не з’їси. Покарали кота мишами. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а 
один язик, щоб менше говорив.