"Слава козацька не вмре - буде жити, бо вміють козаченьки Вкраїні служити!" /посвята в козачата/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   «Козацькому роду – нема   переводу»

Сценарій посвяти в козачата

 

 

                                          

 

 

 

 

 

 

Мета:  посвятити учнів у козачата; розширити знання школярів про козаків; виховувати в дітей любов до рідного краю, бажання бути гідними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними; домагатися створення дружнього колективу.

Обладнання: святково прикрашена зала, на дошці портрети гетьманів, ілюстрації до теми; виставка літератури доби Козаччини.

 

Перебіг заходу

Звучить «Козацька пісня»

Ведуча. Дорогі друзі, шановні гості, вчителі! Сьогодні ми зібралися з нагоди особливого свята – свята, якого немає в жодному календарі, але для нашої школи воно вже стало традиційним! Кожен рік,  до свята Покрови та Дня українського козацтва, наша дружна шкільна родина приймає поповнення!

               Кожен  рік в осінню пору

           Зростає рід козацтва наш

           Посвяту відзначаєм на Покрову,

           У  козачата приймаємо  2-й  клас.

Ведучий. Дзвінко музика лунає!

        Час посвяти вже настав –

        Отож запросимо  ми  друзів,

        Які вступили в другий  клас!

 

Звучить козацький марш – «Запорозька похідна»( обробка В.Гуцала).

Під звуки маршу класовод заводить другокласників,

одягнутих у козацьке та українське вбрання

 

Ведуча: Ну ось тепер і справді всі зібралися. Ми відкриваємо сьогоднішнє свято - посвяту у козачата.

      У нас на святі присутні гості: …………………………………………………………………………………………….

 

Виходять учні 2 класу

1.  Є святкових днів багато,

Нам усіх і не згадать...

2. А між ними й наше свято —

Вшанування козачат.

3. Добрий день вам, люди добрі,

Щиро просимо до нас.

4. Раді вас усіх вітати,

щастя, радості бажати!

5. Любі гості, мами й тата,

Сьогодні в нас — козацьке свято.

6. Добре, що прийшли до нас

В цей чудовий світлий час.

7. Ми вам зичим літ багато

На добро і згоду.

ВСІ:  Хай не буде переводу

Козацькому роду.

 

Звучить мелодія Козацького маршу,

входять Отаман і Писар

Писар (згукує козаків): Агов, братове! Всі на раду!

Отаман. Козацьку раду на честь Посвяти в козачата вважати відкритою.
                             

Звучить пісня «Козаки» («Тінь сонця»).

Зявляються троє козаків

1-й козак:
Де Дніпро наш котить хвилі,
Рве стрімкі пороги,
Там країна, вся зелена,
Славний край розлогий,

2-й козак:
Там козацтво виростало,
Слави й волі здобувало,
Україно, Україно,
Славний край козачий!
3-й козак:
Там, де Чорне море грає,
Буг, Дністер хвилюють,
Де шляхами, де степами
Козаки мандрують,
За народ там і за віру
Ніс козак життя в офіру.
Україно, Україно,
Славний край козачий!
1-й козак:  Всюди ми бували, друзі. Куди ж ми потрапили цього разу?
2-й козак:  В Стамбулі воювали, в Парижі гостювали, а такого не чували…
3-й козак: І таких чудес не бачили. Чуєш, музика без музик грає. А на цій диво-стіні наші портрети намальовані.
1-й козак: Та ми ж в Україні!
2-й козак:  Звідки ти знаєш?
3-й козак:  Та осьо ж люди у вишиванках!
1-й козак:  Гей, хлопці! А чи є серед них наші браття-козаки?
Голоси за кулісами:  Є! (на сцену вибігає половина хлопців)
2-й козак:А чи залишились ще в Україні справжні лицарі?
Голоси за кулісами:  Так! (вибігає друга половина хлопців)
3-й козак:   А гарні козачки?
Голоси за кулісами:  Ми!  (на сцену вибігають дівчата)
Ми веселі дівчата

Готувалися до свята,

Рано встали, коси заплітали

Та веселу пісню вам приготували.

 

Співають пісню «А ми дівчата з України»

 

Ведуча.  Запорозька Січ. .. Скільки подвигів, скільки велетнів - героїв народила вона: Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Данило Нечай, Богун , Кривоніс.

Козацтво на Україні зародилось в XV столітті. Селяни, які не хотіли бути кріпаками, тікали на низ Дніпра, за пороги. До лав козацтва вступали найсміливіші, наймужніші люди, адже на них чекали військові походи і битви. Та козаки не тільки воювали. Перед ними розкинулись простори родючої землі. Вони бралися за плуга, годували худобу, ремісникували. Згодом козаки створили систему укріплень. Від слова «Засіка»(укріплення з дерев) дістала свою назва Запорозька Січ. Січ була притулком для всіх хто боровся за волю. Недарма слово «козак» в тюркських мовах означає «вільна людина».

«Славне Запоріжжя» казали українці про Січ. Запорізьких козаків – «святих лицарів» - оспівав народ у своїх думах , піснях. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ ! Ось це гніздо, звідки вилітають всі горді і міцні, як леви, ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну».

А давайте заглянемо у Січ.

 

На сцені сидять хлопці і лаштують зброю

Ведучий:  Чого примовкли, хлопці? Може розкажете, добрі молодці, як вас в козаки приймали, заповідей козацьких навчали.

Хлопці схвалено вигукують: «Добре. Гаразд. Розкажемо»

Отаман: Чого прийшов в Січ?

Хлопець: Хочу бути козаком,

Щоб не бути кріпаком,

Щоб від пана втекти.

Отаман:  Цього замало, ану руки покажи (роздивляється руки).

Руки в мозолях, трудові. Значить, наш.

-А якої віри . Чи хреститись вмієш?

Хлопець:  Вірю в Христа (показує хрест і хреститься).

Отаман:  Добре. А умови прийому до козацтва знаєш?

Хлопець:  Ні, не знаю, а які це умови?

Отаман (розкриває лист і читає):

Щоб був вільний не жонатий,

Розмовляв українською мовою,

Присягав на вірність народу,

Сповідав православну віру,

пройшов військове навчання.

Хлопець: А ще: щоб умів гарно танцювати, співати,  на кобзі грати, горілку пити і ворога бити!

Отаман: Саме так, синку!

 

Ведуча: Козаки були великими пересмішниками. Вони славилися веселістю і охотою до жартів. Особливо любили вигадувати прізвиська товаришам.

Діалог козаків

Козак 1:  Іване, як тебе прозвали на Січі?

Козак 2: Палієм.

Козак 1: А за що?

Козак 2: Та, не знаю. Та ... Відчепись .

Козак 3: А за те, що він взимку підпалив курінь і оставив нас без житла.

Козак 2:  Петро?

Козак 3: Га.

Козак 2: А тебе як прозвали на Січі?

Козак 3: Та, Непийпиво .

Козак 2:А за що?

Козак 3: Та не знаю.

Хлопці сміються і питають: Петро, а скільки ти пива вип’єш?

Козак 3:  Та, відро випю .

Ведуча:  Отак і залишилась в нашій мові такі прізвища як  Ковбаса, Тягнирядно, Півторакожуха, Замниборщ, Гречка, Сало.

Ведуча:  Ой забула спитати про козацьку кашу. Жінок в Січ не  приймали, а хто ж вам кашу варив?

Козак 1(ображено): Що? Та що ми самі каші не зваримо?

Той козак не козак, що каші в Січі не їв.

Козак 2: Того ноги не носять, хто каші не їв.

Козак 3:Поїси каші, то будеш нашим!

Хлопці ( готують казан каші, сідають, їдять).

До них підходить інший козак

Козак 4: Хліб та сіль, наші молодці!

Хлопці: Їмо та свій, а ти у порога постій.

 

Козак 4: Ні, братці, давайте і мені місце (витягує ложку).

Отаман:   От хлопець догадливий. Вечеряй,братчику, вечеряй.

Ведуча: В ті часи звичайною козацькою справою були куліш, юшка, локшина, галушки, риба, а в першу чергу пироги з сиром.

Хлопці:  Оце поїли, оце добре. Смачна каша. Спасибі за хліб і за сіль.

 

Ведуча: Отака була Запорозька Січ, отакі були козаки. 

Пісня-відео «Гей, ви, козаченьки»

 

Отаман. То що, козаки! Дайте слово сказати. Чи не час до коша й козачаток приймати?

Козаки. Саме час! Саме час! В самий раз! В самий раз!

Ведуча: А скажіть мені, чи ще є козаки та козачки, що силою та завзяттям

         можуть похвалитися? (Так!!!)

Ведучий: Та рідної мови не цураються?  (Так!!)

Ведуча: Та наспіви й танці українські полюбляють? (Так!!)

Ведучий:  Та народну мудрість  та гру старовинну не забули? (Так)

Ведуча: Так, не перевелись козаки на нашій землі. Саме вони сьогодні

          покажуть, на що здатні.

Отаман.   Одержавши на раді згоду,

                   Дітей козацького роду

                   У наше коло викликаю,

                   Їх перевірити жадаю!

Діти виходять наперед

                   Поведу таку я річ:

                   – Що ви знаєте про Січ

                   І про нашу Україну?

                   Розкажи усім нам, сину (Звертається до одного з учнів)

Учні 2 класу

1.Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла назустріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла!

2. Лиха ж отчий край зазнав -

Не бажаємо нікому!

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

3. Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна і тужила Україна

Під п’ятою у заброд.

4.Але наш народ боровся.

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко…

5. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

6. Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

7.  Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

8. Українка я маленька,

Україна – моя ненька

В неї щира я дитина,

Добра , люба та єдина.

9. Українка я маленька ,

Українці батько й ненька,

На Вкраїні родилася ,

В свою маму удалася.

10. І тому найдорожчого нам ,

Є і буде у кожну хвилину,

Серед інших країн, лиш одна, -

Дорога нам усім Україна.

 

Отаман (звертається до козачат)

Що говорить вам «козак» -

Це крилате, горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козачата:

1. Козаки – це вільні люди!
2. Козаки – безстрашні люди!
3. Козаки – борці за волю,
4. За народу щасну долю!

Отаман. Молодці, діти! Багато ви знаєте про козаків. А чи умієте співати нашої козацької?

Пісня «Будемо козаками»

Писар. Ой, і розумні у нас козачата, і співучі.

Отаман. Що ж побратими-козаки, варті вони приєднатись до наших побратимів?

Козаки:  Варті!

Писар.  Учням  2-го класу  підготуватись до урочистої присяги!

                                                діти виходять наперед

Отаман. Козацькому гурту ви, бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Козачата (Разом)

Готові! Так! І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем!

Козачата називають по черзі правила:

1. Шануй маму і тата, завжди працюй завзято.
2. Люби рідну країну, що зветься Україна.
3. За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!
4. Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи!
5. Козак – чесна, смілива людина,

     Найдорожча йому – Батьківщина!

6. Козак - це той, хто за освіту,

      Хто прагне волі і блакиту!

7. Козак – слабкому захисник,

      Цінити побратимство звик!

8. Козак – усім народам друг,

      І лицарський у нього дух!  

9. Козак вкраїнську любить мову,

     Він завжди здержить своє слово!

Писар: То ж  присягніть, що правил цих ви незабудете, що справжніми синами свого народу будете!

Ведуча: Україно! Цвіте  вишневий! Щоб  наша  мова  буяла  пишним  цвітом  ми присягаємо: Любити  і  шанувати  материнську  мову.

Всі:  Присягаємо!

Ведуча: Берегти  і  збагачувати  цей  найдорожчий  скарб.

Всі:    Присягаємо!

Ведуча: Знати  досконало  нашу  державну  мову.

Всі:     Присягаємо!

Ведуча: Очищувати  нашу  прекрасну  мову  від  словесного  сміття.

Всі:   Присягаємо!

Ведуча: Передавати  нащадкам  наше  пісенне  диво.

Всі:     Присягаємо! Присягаємо! Присягаємо!

 

Проводиться посвята

Козачата (разом). Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!

 

Пісня «Ми маленькі козачата»

Ведуча:  Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Прийняли сьогодні вас у козачата!

Із цим святом славним вас усіх вітаєм,

Натхнення, сил і мудрості бажаєм!

 

Отаман. Що ж, братове,  в козачат ми другокласників прийняли, а тепер  нам треба перевірити  учнів 3-го класу, яких ми рік назад  прийняли у лави козачат, тому влаштуємо їм невеличке випробування.

Писар. Мудру річ говориш, брате! А що, козаки, не боїтесь випробувань? (Ні) Тоді виходьте, зараз побачимо.

 

Виходять учні 3-го класу

1. Вже чимало літ пройшло з тих давніх часів,

Як багато в Україні було козаків!

Справжніх лицарів завзятих, вправних вояків,

Й дух козацький лине ще з далечі віків.

2. Колись Байда-Вишневецький у лиху годину

Заснував козацьку Січ – серце України.

Усіх недругів не раз козаки долали,

Батьківщину й земляків завжди захищали.

3.Ох, як славні козарлюги ворогів рубали,

Туркам, ляхам чи татарам  - дісталось немало!

В козака – сестриця шабля, як блискавка грає.

Вірний друг – кінь вороний, в біді виручає!

4. Віє вітер із Коша – і гомонять люди.

Що козаки-запорожці славу ще здобудуть.

Вони ж з своїм отаманом в боях гартувалась.

Жодних труднощів ніколи – зроду не боялись.

5. Та й не весь час воювати, як будь  козаком –

В добрий час курили люльку з добрим тютюном.

Та й любили танцювати, побенкетувати,

Пісню гарно заспівати – не в будні, а в свято.

6. Щоб дзвінкіша була шабля і нищила ворогів –

Ніхто краще не пробив їх за козацьких ковалів.

Викує коваль вам косу, вила, заступ чи леміш

Щоб жилось всім козакам і багатше, й щасливіш.

7. Український край козацький – край, як рай, чудовий,

До козацької господи завітаєм знову.

Хоч давно часи минули ті козацькі славні,

Ми традиції навіки збережем ті давні.

8. Отаке життя козацьке – гарне і тривожне

Було сите і голодне, бідне і заможне.

І веселе, і трагічне, і солодке, і гірке.

Коли тепле і холодне, коли зле й привітне –

Та завжди у всі часи долали негоду –

Бо усі ми українці – козацького роду

 

Ведучий:  Ну що, правду я казав? Добрі козаки вийдуть з наших хлопців?

Ведуча: Дійсно, козаки наші хлопці, козаки!

Отаман. Я, Отаман, перед усім своїм козацьким військом засвідчую: учні 3-го класу підтвердили, що добре знають про наших славних предків і готові наслідувати їхньому хороброму прикладу. Вони довели, що гідні називатись козаками (звертаючись до писаря)

Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на додачу видай Січі знак,

Хай з козачата виросте козак!

Писар: Тож хай козацтво захищає

      Вас всіх від лиха і біди,

      Хай кожен з вас в житті зростає

      Зі щасті, хліба і води!

Отаман(вручає посвідчення): Служи Україні!

Козаки. Готові служити!

 

Пісня «Ми козаки, ми гордість України»

Ведуча. Готові служити наші козаки українському народу, як на Січі колись служили день-у-день славетні діди-прадіди.

Ведучий. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на погоду чи пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха, - житнє борошно, зварене у воді й засмаженою олією.

Ведуча. Ти смакуєш український борщ?

Ведучий. Так, полюбляю, особливо коли його приготує моя мама. З квасолею, сметаною і з салом.

Ведуча. Цікаво, а чи є у нашому коші козаки, які самі б змогли приготувати борщ?

 

Конкурс «Хто швидше назве продукти, з яких готують борщ»

Двом учасникам дати  картки з переліком продуктів. Вони повинні підкреслити ті продукти, з яких готують український борщ

Продукти:  Яловичина, цукор, квасоля, щавель, оцет, цибуля, буряк, гарбуз, морква, гречка, рис, олія, сало, ковбаса, свинина, борошно, шпроти, картопля, сир, часник, сметана, капуста, кукурудза, огірок, томатний соус, солодкий перець, яблуко, слива, гострий перець, петрушка, укріп, сіль, черешня, груша, помідор.

 

Ведуча. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалася тетеря – зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, куліш з салом,баранина, дичина.

Ведучий. Після такої розваги мабуть зголодніли козаки! Тож почастуємо всіх присутніх їжею козаків.

Частування кулішем

Ведуча.  Запорізька Січ. Козаччина. Найлегендарніше минуле українського народу, його святині. Синонімом свободи, людської національної гідності, мужності.

Ведучий.  Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що він чи вона козацького роду, а щоб підкреслити чоловічі якості хлопчини чи юнака, говорять: «З нього буде добрий козак». То ж будьте гідні звання «Славний козак»!

Ведуча. Хай, добрі люди, вам щастя буде!

Хай буде доля на всі роздолля!

Ведучий.  І до того літ багато на любов і згоду.

Хай не буде переводу

Ведучі (разом.) Козацькому роду!

Отаман. На цьому урочисту Козацьку Раду вважати закінченою.

 

Пісня «Козацькому роду нема переводу»

Ведуча. Свято закінчено! Вітаємо другокласників зі вступом у козачата, а всім іншим, присутнім в цьому залі, дякуємо за увагу і бажаємо міцного козацького здоров'я, миру і злагоди, творчих успіхів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

 

 Клятва-присяга українського козака на вірність Україні

 

Приймаючи клятву-присягу українського козака перед  Богом нашим Всевишнім, перед українським народом  ім'ям моїх матері і батька, всім мені найсвятішим і  дорожчим, святою землею нашею українською,

КЛЯНУСЯ, що готовий віддати життя, захищати свободу нашого народу українського, його споконі порядки, традиції та звичаії, самостійну Україну!

КЛЯНУСЯ все своє життя щиро дбати про духовний  матеріальний добробут, моральне і фізичне здоров'я  українського народу, українську мову і культуру,  українську духовність, звичаї та традиції українського козацтва, виховувати своїх нащадків у дусі українського козацького лицарства, бути всім справді українським козакам побратимом!

КЛЯНУСЯ як зіницю ока берегти і плекати єдні українського козацтва, як одного з найвагоміших рантів  єдності  українського  суспільства  і  всього равінства світу.  Рішуче боротися проти   розколу українського козацтва.

ПРИСЯГАЮ,   що  буду  стояти   на  смерть  за  державність,   свободу   і   незалежність  України,   недоторканість її кордонів і її територіальну цілісність, до остаїннього подиху життя і останньої краплини крові служити Україні, всі свої сутнісні духовні і фізичні сили, розум  емоції і волю. А якщо порушу цю клятву, то нехай  українська земля не прийме моє тіло, і буду я проклят моїм родом і українським народом, і хай покарають мене Бог і мої побратими — українські козаки.

Слава Всевишньому! Навіки слава Богу нашому!  Слава Україні! І слава її героям!

Слава Українському козацтву! Слава! Слава! Сла