"Славні часи козаччини

Інформаційно – літературна композиція                                                  «СЛАВНІ  ЧАСИ  КОЗАЧЧИНИ!»

(До Дня українського козацтва та

Дня захисника України)

Святково прибрана зала: атрибути козацтва, рушники, малюнки

Звучить козацький марш. На сцену виходять ведучі.

Ведучий  1     Україна… Наша рідна Вітчизна, Батьківщина. Який би зміст не вкладали ми в це слово, він залишиться незмінним. Це місце, де ми народились, де живуть найрідніші наші люди: мама, тато, брати, сестри. Так є, так було і, сподіваємось, так буде.

ТАНЕЦЬ   «Україна – це ми»

Ведучий  2      Споконвіку наша земля, мов магніт, притягувала до себе завойовників різного роду, племені. А чи знаєте ви, хто були найкращими захисниками просторів нашої Вітчизни?   …  Так, це були козаки.

Ведучий  3      Скажіть, а чи знаєте ви, коли ми відзначаємо День українського козацтва? А що це за день?.. (відповіді дітей) Так, дійсно.  14 жовтня в Україні раніше відзначали велике релігійне свято – Покрови Пресвятої Богородиці. Ведучий  4      Завдяки пошанованому ставленню українського козацтва до цього свята, за ним закріпилась ще одна назва – Козацька Покрова, адже Матір Божу козаки вважали своєю заступницею. У свідомості народу воно ( свято ) стало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, доблесть, мужність і лицарство.

Ведучий 1        Про козаків можна розповісти безліч цікавих історій. Їх життя  вабить своєю незрівнянною мальовничістю та колоритом. Сьогодні ми розкажемо вам про деякі звичаї цих хоробрих запорожців.

Ведучий 2       З давніх-давен людям відомо: "Дерево життя - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок - символ минулого, другий - сучасного, а третій - майбутнього". Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію.

Ведучий 3       У минулому  українського народу було  таке  неповторне  і легендарне  явище, як Запорозька Січ.  Це про неї Микола Гоголь писав: "…так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки  вилітають ті горді й дужі, як леви,чоловіки ! Ось звідки розвивається воля і козацтво на всю Україну!"

Ведучий 4       КОЗАК . І в нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Ми чули про них  на уроках з історії України,читали у різних оповіданнях , козацьких піснях, бачили у кінофільмах, уявляємо їх за картиною І.Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" та за мультфільмами про пригоди трьох козаків-побратимів.

Учениця  1

З давніх-давен  так повелося...

Сутужно жити довелося...

Й на тернах рідної країни,

Зросло козацтво України.

Як промінь ясний з - поміж неба,

В захисниках була потреба,

І тут з’явився він - КОЗАК,

Сталевих шебель він мастак.

Учениця 2

Він вільним був, із духом сильним,

Був мужнім, хвацьким та кмітливим,

Народ в обиду не давав,

Невпинно ворогів вбивав.

За святу землю, матір, Бога,

Була йому одна дорога.

Учениця 3

За покликом людської долі,

Щоб зберегти безцінну волю.

Немало пройдених шляхів,

Лягло й немало ворогів,

Та лиш КОЗАК стоїть й понині,

На нашій славній Україні.

Пісня

Ведучий 1     Після того, як чоловік прибував на Січ, його життя змінювалось докорінно –  про це говорить хоча б те, що тепер його починали інакше називати.

 Відразу після того, як новоспечений запорожець записувався до козацького куреня, він змінював своє прізвище на якесь прозвище, яке часто досить яскраво характеризувало його зовнішність або внутрішній світ.

Ведучий 2     Саме через цей звичай і виникали такі прізвища як Перебийніс, Рябошапка, Сторчеус, Палій, Лелека, Ґава, Нечеса. Так як новачків було прийнято висміювати, то козаки часто давали їм прозвища, які могли взагалі їм не підходити. Наприклад, козака – розбишаку називали Святим, а дуже високого – Малютою.

Ведучий 3       Щоб стати козаком – запорожцем, новобранець довго вивчав військову справу і традиції січової спільноти. На завершення йому обов’язково треба було пройти неймовірно складні випробування. По – перше, він повинен був з’їсти  дуже пекучий від перцю борщ і, по – друге,  випити кварту горілки. Після цього – пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не зірватися у воду.

Ведучий 4         Але і це ще не все. Кандидат у запорожці повинен був сісти на необ’їждженого  коня лицем до хвоста, без сідла і вуздечки, проскакати полем і повернутися назад, не впавши на землю. Коли новачок з гідністю проходив всі випробування, його підстригали і переодягали в новий одяг. Новоспеченому козаку брили голову, залишаючи пасмо волосся – «оселедець».

Танець «Повзунець»

Ведучий 1         Військова дисципліна на Січі була заснована на принципах людської гідності. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за порушення дисципліни. Серед козаків, хоч і дуже рідко, траплялися ганебні вчинки. Але суворо каралися такі злочини, як бійки з убивством, крадіжки, неповернення боргу або втеча з поля бою, зрада.

Ведучий 2       Запорозькі козаки завжди були гостинними до заїжджиш людей. Кожен бажаючий міг пройти в курінь, пити і їсти з козаками – курені у козаків завжди стояли відкритими. Будь – який подорожній міг зайти й пригоститися навіть тоді, коли нікого не було вдома. Але забирати якісь речі з куреня собі було заборонено – за це гостя могли суворо покарати.

Ведучий 3       Ви, мабуть, знаєте, що до фортеці Запорозької Січі під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Козак повністю віддавався військовій службі, а по-друге, у нього було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас кружляла смерть, мати дружину та дітей за таких обставин – це прирікати їх на сирітство.

Ведучий 4      Тому мати, сестра, кохана, наречена, дружина з дітьми плакали, виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекали роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали… Вели без чоловіків господарство, ростили й виховували синів і знову проводжали їх услід за батьками.

ТАНЕЦЬ – СОЛО  «Не питай»

Ведучий 1     Пошана до матері, до бабусі, до сестри козака – майбутнього козака – поступово переростала в пошану до дівчини, до майбутньої дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний не зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір’ю.

Ведучий 2     Сильні духом люди ніколи не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарство, - там мужність і ніжність ідуть поруч. Особливо ганебним злочином вважалася зрада кохання, зрада дружині або другові. Народ вважав, що людина , непорядна в особистому житті,  не може прислужитися своїй землі, Вітчизні. Якщо хтось здатний зрадити близьку людину, то він зрадить і Батьківщину.

Ведучий 3         З літописів, хронік, державних документів,  пісень та дум  ми дізнаємося про одну з найгероїчніших сторінок світової  історії - Запорозьку Січ- першу демократичну державу. Якщо ж вилучити з літопису України 300-річний період козацького війська, забути наших гетьманів, то історія України буде неповноцінною на політичній карті світу.

Ведучий 4           Уже в ХХ столітті козацькі традиції передавалися борцям за незалежність України – Армії Української Народної Республіки та Українській повстанській армії. У роки Другої Світової війни багато українців – солдат Радянської армії перед боєм з нацистами зверталися до Господа та Діви Марії з молитвою про порятунок та перемогу.

Ведучий 1         Тому свято Покрови Пресвятої Богородиці у нашій країні – це ще і день, коли ми згадуємо про славних воїнів, які прагнули свободи і боролись за незалежність України. Сьогодні це День українського козацтва та День захисника України.

Ведучий 2         Сучасність наша не виняток. Для нашого народу прийшло нове випробування. І дух козачий прокинувся у нас. «Сміливці, герої, захисники!» - так звертаємося ми сьогодні до воїнів, які захищають нас у зоні АТО. Саме про них цей фільм.

ФІЛЬМ  «АЕРОПОРТ»

ТАНЕЦЬ   «Не твоя війна»

Ведучий 3       Ми любимо свою Вітчизну за все – і за цей наш вітряний степ, і за ясні зорі, і за чумацький шлях, яким наші предки мандрували до Криму, і за материнську пісню. Але найбільше – за те, що відкладалося в душі народу й передавалося з покоління в покоління. Таким духовним надбанням є пам’ять про волелюбних, відважних лицарів наших степів – запорозьких козаків.

Учениця 1

За честь і гідність України,

За волю, правду і добро

Вони боролись щохвилини,

Їх кров лилася як вино!

Учениця  2

Всіх ворогів вони долали,

Всі землі наші зберегли,

Завжди від лиха захищали

І гордо прапор наш несли!

Учениця  3

Сини Твоєї Батьківщини.

В них сила духу непоборна!

Козацтво – слава України,

Це гордість наша всенародна!

 ГІМН  УКРАЇНИ