Перша помстадруга помстачетверта помста. Княгиня із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря,. Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини,. У 964 році передала владу синові. У 946 р. відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. Ольга (945 – 964 рр.)
СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВЕ,ИГОРЯ СЫНА СВЯТЪСЛАВЛЯ,ВНУКА ОЛЬГОВАпідпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинив ворота ДунаєвіКнязь Галицький, який правив в часи походу Ігоря Святославича проти половців. Ця подія описана в літературному творі. Ярослав Осмомисл (1153 — 1187 рр.)
Православний святий, київський іконописець і мозаїст, ювелір, лікар, чернець та священник Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника іконопису, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у грецьких майстрів.Іконописець Аліпій. Києво-Печерський патерик —збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, складено в XIII столітті
У 70-х роках здобув у Кракові вчені ступені бакалавра та магістра. Згодом він прибув до Болоньї, здобув ступень доктора і викладав там астрономію та медицину.1488 – 1494 – працював професором медицини у Краківському університеті, здобувши титул «королівського лікаря». Юрій Дрогобич. ПРОГНОСТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА 1483 РІК
Перший ректор Острозької школи (академії). Разом з Іваном Федоровичем — один із видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи. Герасим Смотрицький. Василь – Костянтин Острозький. Острозька Біблія
Діяч південно-Західного відділу Російського географічного товариства і Київської (Старої) громади. У 1875 р. емігрував до Швейцарії, де в Женеві видавав перший український політичний журнал «Громада» (1878 р.). Поширював ідеї соціалізму, який мав громадівський характер: об’єднання громадян як вільні й самостійні утворення будуватимуть між собою відносини на федеративних засадах з низу до верху – аж до всесвітньої федерації, як наступниці держави. В останні роки життя обіймав посаду професора історії в Софійському університеті (Болгарія). Михайло Драгоманов
Член-засновник «Просвіта», один із засновників НТШ (1873), «Рідної школи» (1881). Засновник і видавець газети «Батьківщина» (1873), співзасновник і співробітник «Діла» (1880), місячника Ruthenische Revue (Ukrainische Rundschau) у Відні.1883–1895 — посол до Галицького сейму.1885 — ініціатор і співзасновник Народної Ради. Творець так званої «нової ери». Юліан Романчук
Біолог, вчений Новоросійського (в Одесі) університету, вихованець Харківського університету, автор теорії утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних, довів, що між безхребетними й хребетними тваринами існує еволюційний зв'язок. Він відкрив явище фагоцитозу - поглинання клітинами організму мікробів.Ілля Мечников
Український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбурґів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895-1948)Василь Вишиваний
Номан Челебіджіхан Кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму. Слова його вірша кримськотат. «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!») стали національним гімном кримських татар.
Під час бою на горі Маківці потрапив до російського полону. Організував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. У листопаді 1918 р. підтримав Директорію УНР. Полковник армії УНР. Один з організаторів і керівників Української військової організації (УВО), із 1929 р. був головою Організації Українських Націоналістів (ОУН). 1938 р. загинув у Роттердамі.Євген Коновалець
Один із засновників товариства «Просвіта» в Закарпатті, Педагогічного товариства, Учительської громади. Обирався до Чехословацького парламенту від Народно-християнської партії, яку заснував і очолював. У жовтні 1938 р. став прем’єр-міністром Підкарпатської Руси, а після проголошення 15 березня 1939 р. незалежності Карпатської України – її президентом. Августин Волошин
Український державний, військовий, та політичний діяч. Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця. Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та Української Військової Організації. Андрій Мельник
Акт відновлення Української держави. Український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б. Ярослав Стецько
Український політик і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950). Роман Шухевич
Один з організаторів Української робітничої селянської спілки (1959 р.). Був членом Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (відома як Українська Гельсінська група – 1976 р.). Голова Української Гельсінської спілки (1988р.), голова Української республіканської партії. Співавтор Декларації про державний суверенітет, автор Акта проголошення незалежності України. Левко Лук'яненко
— український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно). Василь Стус
Український дисидент-правозахисник, літературознавець і перекладач. Виступив проти інструкції Міністерства освіти УРСР «Про посилення вивчення російської мови у школах України», яку назвав «найсвіжішим Валуєвським указом». Етапом був відправлений у пермські табори, де незабаром відмовили нирки. Валерій Марченко
За його підтримки в Москві було проведено демонстрацію представників кримсько – татарського населення. Він виступив на захист подій «Празької весни» в Чехії. Генерал-майор, активний учасник дисидентського руху. Відстоював права кримських татар на повернення на батьківщину. Учасник Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ, 1976 р.). двічі був заарештований, перебував у спеціальних психіатричних лікарнях Радянського Союзу. Петро Гриґоренко
Політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в'язень, Народний депутат України. Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. Мустафа Джемілєв