Словник термінів і понять. Для туристичного гуртка.

Словник

термінів і понять

           Для туристичного гуртка

Абсолютна висота – висота місцевостінад пересічним рівнем моря.

Азимут – кут між напрямком на північ і напрямком на певний обєкт. Кути зчитуються за годинниковою стрілкою.

Алювій, алювіальні відклади – відклади, що нанесені водними потоками з уламкових матеріалів (гравію, піску, глини).

Амплітуда температури – різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний період часу.

Антропогенний рельєф – рельєф земної поверхні, що змінений або створений внаслідок діяльності людини.

Аргіліт – осадова гірська порода, що утворюється в результаті ущільнення глин, від яких відрізняється твердістю і

 нерозмоканням у воді.

Асиметрія рельєфу – неоднакова крутизна схилів долин, межирічь, гір.

Балка – суха, або з тимчасовим водотоком, долина з пологими схилами та увігнутим днищем, що інколи заростають

 чагарником або лісом.

Берег – смуга взаємодії суходолу з водоймою чи водотоком.

Бір – сосновий ліс, що росте переважно на сухому піщаному грунті.

Болото – надмірно зволожена ділянка суші з вологобюбною рослинністю і шаром торфу не менше ніж 20 см..

Брекчії – великоуламкова порода, що вкладається із зцементованих гострокутних уламків, розміром понад 10 мм..

Верховодка – підземні води, що залягають поблизу земної поверхні вище від рівня грунтових вод.

Витік – початок річки, місце з якого з’являється постійна течія води в річищі.

Витрата води – об’єм води, що протікає за одиницю часу через переріз потоку (м3 сек).

Відслонення – природні виходи корінних гірських порід на земну поверхню, що утворились під дією текучих вод,

 морського прибою, льодовиків та інших процесів або відкриті штучно при спорудженні каналів, тунелів, виїмок

 тошо.

Водний режим – зміна в часі рівнів та обсягів води в річках, озерах і болотах. Фазами водного режиму є повінь, межень,

  паводок.

Водні ресурси – води суші, що придатні для використання у господарстві.

Галька – уламки гірських порід розміром від 10 до 100 мм., що округлені та відшщліфовані текучою водою або хвилями.

Географічна карта – зменшене зображення на папері умовними позначеннями і в масштабі великої територіїабо всієї

  планети.

Геологія – наука про історію розвитку Землі, особливо земної кори, її складу, будови, рухів та історії розвитку, а також

  поширення в ній корисних копалин.

Гирло річки – місце, де річка впадає в океан, море, озеро чи іншу річку.

Гірські породи – природні матеріальні утворення, що складаються з механічного поєднання різних за своїм складом

  мінералів. Поділяються на магматичні, осадові, метаморфічні.

Гора, горб – опукла форма поверхні з добре вираженими, вершиною, підошвою, схилами.

Горизонталі – лінії на географічній карті, що з’єднують точки з однаковою висотою над рівнем моря і дають уяву про

 рельєф земної поверхні.

Грунт – верхній пухкий шар землі, що має родючість.

Делювій – нагромадження дрібних частинок – продуктів вивітрювання гірських порід, що змиті талими і дощовими

 водами зі схилів височин.

Джерело – природний вихід підземних вод на зекмну поверхню.

Діброва – ліс з переважанням дуба та домішками інших, переважно широколистяних, порід дерев.

Долина – лінійно витягнута форма рельєфу з одноманітним падінням дна.

Експедиція – форма наукових досліджень, пов’язана з пересуванням дослідників по території, яка вивчається.

Ерозія – розмивання або змивання текучою водою гірських порід і грунтів.

Заплава – відносно рівна частина дна річкової долини, що затоплюється в повінь.

Заповідник – природна територія, де повністю виключено господарську діяльність, здійснюється охорона і вивчення

 природного комплексу. Заповідник охороняється державою.

Зсув – спорзання земляних мас і шаруватих гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння.

Компас – прилад, що вказує напрямок магнітного меридіану. Компас використовується для орієнтування стосовно сторін

 горизонту.

Конгломерат – гірська порода, що складається із зцементованих округлих валунів та гальки.

Ліс – природний ареал поширення деревних, чагарникових і трав’янистих рослин.

Маршрут – заздалегіть намічений або встановлений шлях слідування; слідування; послідовність руху.

Масштаб – умовна міра, що показує, у скільки разів відстань на малюнку, кресленні, плані чи карті менша за відстань на

 місцевості.

Меандри – вигини русла річки.

Мікрорельєф – дрібні форми рельєфу розмірами не більше кількох метрів (степові блюдця, прируслові вали, колловани,

 урвища тощо)

Мінерали – природні тіла, приблизно однорідні за складом і властивостями, що утворилися в результаті фізико-хімічних

 процесів в надрах або на земній поверхні.

Народні звичаї – звичаї, що їх дотримується певний народ, нація.

Наноси – тверді частинки, що переносяться течіями в річках, водосховищах, озерах, морях.

Непридатні землі – землі, малопридатні для сільськогосподарського використання: кам’янисті місця, суцільні солончаки,

 яри, болота.

Озеро – природна заглибина суходолу, заповнена водою.

Орієнтування на місцевості – визначення свого місцезнаходження стосовно сторін горизонту і місцевих предметі

Падіння річки – різниця висот рівнів поверхні води у двох точках, що розташовані на відстані по довжині річки.

Пам’ятка природи – унікальне природне утворення, що має особливу природоохоронну цінність і охороняється з метою

 збереження його у природному стані в наукових, культурно-освітніх та естетичних цілях.

План місцевості – зображення умовними позначеннями і в масштабі невеликої ділянки місцевості.

Притока – водний потік, що впадає до більшого водотоку, озера або в іншу внутрішню водойму.

Рельєф – сукупність різноманітних за формоюі походженням нерівностей земної поверхні.

Топографічна карта – детальна загальногеографічна карта великого масштабу (1:200000 і крупніше).

Урочище – ділянка місцевості з різко вираженими границями, що чимось виділяється серед інших ділянок.

Яр – від’ємна лінійнаформа рельєфу, що утворилась у процесі розмивання пухких відкладів тимчасовими потоками

 дощових і снігових вод.