Соціалізація особистості в умовах сучасних викликів

 

 

 

 

 

 

 

Соціалізація особистості в умовах сучасних викликів

 

 

 

                                                Із досвіду роботи вчителя

 зарубіжної літератури

           Лози Т.В. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              

Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити активність, життєтворчість, мобільність та самостійність. Сьогодні йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізуватися, а отже, про формування компетентної особистості.

Традиційна освіта створювалася на вимогу промисловому суспільства. Вона виконувала  соціальне замовлення: дати учневі певні знання, уміння й навички. Опанувавши ними, він міг успішно працювати в різних виробничих сферах. Сьогодення вимагає не поверхнево начитаних людей, готових працювати в на монотонних роботах, а людей, які можуть приймати критичні рішення.Таким є соціальне замовлення , навіть якщо воно не до кінця осмислене і сприйняте. Вчитель сьогодні повинен думати про завтрашній день, про соціалізацію учня в сучасних умовах.

 Вивчення літературних надбань людства – це не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Потрібно віднайти такі форми подачі навчального матеріалу, знань, які б допомогли дитині осягнути себе як особистість, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї індивідуальності. Отже, сучасний урок літератури повинен бути уроком співтворчості, партнерства, де вчитель і учень намагаються осягнути в спільній праці вершини омріяного успіху, де головне в роботі відводиться учневі,  який сприймає  себе причетним да таємного, описаноно письменником, а вчитель має скерувати роботу школяра у правильне русло, направити думки, що необхідні для розуміння і які неможливо пропустити. Сучасний урок літератури –  це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше знання під час опанування нового змісту предмета, засвоює практичні дії, формує світогляд, самостійність, активність, творче мислення, це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної освіти і відповідає завданням виховання юної особистості в дусі культури миру, злагоди і творчої співпраці. На сьогодні змінюється сприйняття ролі вчителя: від формули «Вчитель — джерело знань»  - на «Вчитель — фасилітатор та наставник освітнього процесу». Вчитель-фасилітатор буде ставити певні завдання або проєкти в групах, а далі відслідковувати групову динаміку, давати поради, рекомендувати інструменти. Учитель-тьютор— це більше про індивідуальну взаємодію з учнем. Наставник допомагатиме скласти освітню траєкторію відповідно до інтересів та потреб дитини.

 «У кожній людині є сонце … Тільки не треба його гасити». Цей вислів мудреця Сократа повинен стати епіграфом до кожного уроку зарубіжної літератури, що стимулює  розвиток життєвих компетентностей учнів.

     На уроках літератури потрібно не просто давати дітям знання, а й навчити бачити головне, робити висновки, самостійно здобувати знання, відкривати для себя щось нове, щоб потім адаптуватися в суспільстві та творчо працювати. Головною умовою ефективності сучаного уроку є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності, серйозної підготовки викладача.  Сьогодні учителю  неможливо підготувати сучасний урок  за шаблонами.  Діти  щороку  приходять інші.

Те , що було цікавим  для них  кілька років тому ,   є неактуальним для них сьогодні.

 На зміну стандартним урокам світової літератури приходять новаторські – це частіше за все імпровізовані навчальні заняття, що містять нетрадиційну, нешаблонну структуру. Наприклад: уроки-портрети (урок-щоденник душі поета (Дж.Байрона, Г.Гейне, М.Лермонтова), урок-портретна галерея (боги Давньої Греції, адресати пушкінської лірики, поети срібної доби); уроки-подорожі (сторінками книги («Божественна комедія» Данте), урок-експедиція (за творами Дж.Свіфта, Дж.Лондона), урок-квест (Л.Бессон «Артур і мініпути», К.С.Льюїс «Хроніки Нарнії», К.Паоліні «Ерагон». Основними формами організації таких уроків є випробування для учнів, пошук артефактів, пригоди, надзавдання), урок-подорож у світ людської психіки (Стендаль «Червоне і чорне», О.Вайльд «Портрет Доріана Грея»); театралізовані уроки ( урок-інсценівка («Маленький принц» А.Сент-Екзюпері), урок-суд (над Гамлетом, над героями «Мертвих душ» М.Гоголя, над збіркою «Квіти зла» Ш.Бодлера), урок-засідання Нобелівського комітету (обговорення творів сучасної світової літератури), урок-репортаж (репортаж з місця події за оповіданням Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; враження від подорожі Гулівера в Ліліпутію); інтегровані уроки; уроки-діалоги; уроки почуттів (урок-сповідь (творчість Г.Гейне, А.Рембо), урок-інтрига (біографія Шекспіра, містифікації в історії світової літератури), урок-засудження (стикання Гамлета зі злом; характеристика рис героїв – носіїв зла); уроки-фантазії тощо.

Особливо хочу зупинитися на творчих завданнях, бо вони дають змогу учневі стати співавтором генія, і, можливо, після наслідування письменника чи поета хтось напише власний шедевр. Завдяки таким прийомам можна виховати талановитого читача:«Недописаний рукопис» - дописати продовження твору;«Може бути й інакше» ;«Загадка» ;«Переклад навпаки» ;«Робота над помилками» .

Для цього  потрібно формувати в учнів певні вміння:

-прочитавши твір, уміти визначити проблеми, які порушуються, самостійно та критично їх аналізувати;

-уміти працювати з текстом твору, добирати факти, художні деталі, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення; працювати в колективі над розв’язанням проблем, поставлених однокласниками;

-користуватись знаннями, одержаними поза школою (інтернет, соцмережі телебачення);

-уміння правильно говорити й писати;

-добирати мовні  засоби відповідно до мети і ситуації спілкування; 

-уміння створювати власні висловлювання.

Уроки літератури є плодотворним ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У кожному творі є художня деталь, яка збудить уяву читачів, змусить задуматись, провести аналогії з сучасним життям. Корисним засобом формування комунікативної компетентності є дискусія, у процесі якої діти розмірковують, вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину. Наприклад, обговорюючи «Баладу про вересовий напій» Роберта Льюїса Стівенсона, аналізуємо основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство) і підкреслюємо утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей, проводячи паралелі із сьогоденним життям. Такі завдання мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над багатьма питаннями, які хвилюють людину. Також уроки літератури можна урізноманітнити не лише вивченням творів сучасних письменників, а й прослуховуванням подкаст-інтерв’ю за їх участі чи переглядом YouTube-каналів улюблених авторів чи про улюблених героїв.

  При роботі з дітьми підбираю інтерактивні  форми і методи компетентнісно зорієнтованого навчання,  які сприяють   розвитку критичного мислення учнів.  Спираючись на власний досвід,   вважаю найбільш результативними такі види робіт : 

•     Під час   аналізу    творів , літературних героїв та  історичних епох   - карти розуму.
•      Під час вивчення нового матеріалу  або узагальнення – хмару слів .

  В «хмарі»    діти читають питання, на яке необхідно знайти відповідь, використовуючи якомога більше слів, або із   «хмари слів» визначають тему уроку.

•     Для  кращого запам’ятування  літературних творів -  сторітелінг . 
•     Під час повторення і закріплення вивченого, систематизації знань -  лепбук .  
•     При постановці  проблемних питань - кейс – технологію.  
• При вивченні поезій з метою стимулювання  учнів  до    творчої  діяльності пропоную учням перетворити вірш у лист .

Сьогодні суспільству необхідно мати таку людину, яка не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а компетентну, ініціативну, креативну, здатну працювати в команді, прогнозувати й досягати своєї мети. Та, на жаль, не кожен здатен розвивати в собі лідерські якості, може прислуховуватися до думок інших і співпрацювати у тісній взаємодії один із одним. Із цією проблемою нам доводиться зіштовхуватися чи не на кожному уроці, адже учні за своїми віковими, психологічними особливостями різні. Тому ефективним методом у вирішенні цих питань є використання інтерактивних засобів навчання, одним з яких є гра.(дод.) Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”. Учитель літератури завжди дбає про те, щоб зацікавити учнів предметом, кинути в їхні душі зерна самостійного мислення. Тому на уроках  використовую інтерактивні ігри. Вони допомагають розвивати творчі здібності школярів, спонукають їх глибше усвідомити зміст твору та формують необхідні життєві компетентності, сприяють успішній соціалізації учнів.

Формування соціальної компетентності учнів – нагальна проблема сьогодення, розв’язання якої допоможе сформувати на уроках літератури вміння, необхідні для сучасного життя, а саме розвивати й закріплювати інтерес до предмета; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються; розкривати інтелектуальний, творчий, моральний потенціал кожного учня; виявляти здатність брати на себе відповідальність; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатними генерувати нові ідеї; творчо мислити та знаходити нестандартні рішення.

 Додаток

Інтерактивні ігри  уроках зарубіжної літератури

     

Прес-конференція з автором

• Попередня підготовка: учні отримують домашнє завдання ознайомитися з біографією письменника  та підготувати запитання на прес-конференцію, виступити в ролі журналістів. З числа учнів, які навчаються на високому рівні , учитель обирає « автора”, який  дає відповіді на запитання « журналістів» , що стосуються його життя та творчості. 

 «Продовж речення»

• Після ознайомлення з біографією письменника вчитель пропонує  учням продовжити речення типу :

• Я знаю про Марка Твена, що він …

• Найбільше мене вразило те, що Марк Твен …

• Найвидатнішою датою  біографії О. Генрі я вважаю…

• Найщасливіший період в житті  М. Гоголя, на мою думку, …

 «Аукціон»

• Попередня підготовка: учні (9-11 кл.)  отримують  завдання  детально ознайомитися з біографією письменника, скористатися додатковою літературою, підготувати цікаві повідомлення  по лотах аукціону.

•  “Ти мені – я тобі”

• Робота в групах. Групи отримують завдання опрацювати текст та підготувати запитання за змістом. Учні обмінюються  запитаннями, отримують вичерпні відповіді, самі виставляють оцінки членам групи опонентів.

«Мікрофон»

• Учні отримують завдання підготувати промову та виголосити її в уявний мікрофон.

• Перед цим вони  ознайомлюються з пам’яткою «Як  складаються промови».

 « Якби тварини вміли говорити»

• Учням  пропонується завдання розповісти про проблеми тварин -літературних персонажів від першої особи.

«Лист літературному персонажу»

• Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати  його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його  вчинків.

 « Допоможи героям»

• Вчитель пропонує учням втрутитися в сюжет  і допомогти героям у складних ситуаціях, розробити для них план дій.

• Наприклад, при вивченні роману Ж.Верна « П’ятнадцятирічний капітан» вчитель задає  учням запитання: «Коли, на вашу думку,  необхідно втрутитися в сюжет і допомогти героям уникнути помилок, що призвели до багатьох нещасть»

« Ланцюжок»

• Учні по черзі характеризують якогось літературного героя. Кожен промовляє одне речення.

« Колективна розповідь»

• Вчитель пропонує учням скласти  колективно розповідь на задану тему.  Кожен промовляє  одне речення, пов’язуючи його з  попереднім.

 « Літературний турнір»

• Учень викликає до себе іншого учня, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, викликаний учень викликає наступного і запитання ставиться йому.

 « Таємнича валіза»

• Робота в групах. Учитель пропонує групам вгадати, якому літературному героєві належить валіза, називаючи речі, які в ній лежать.

 « Таємничий герой»

• Можна застосувати під час проведення підсумкових уроків. Вчитель пропонує учням впізнати літературного героя за його особистими  прикметами.

• Наприклад,  при проведенні   залікового заняття з теми «Драматургія 19 ст.» учні впізнають героїв за такими характеристиками:

• «Вона молода, непогана на вроду дівчина. Одягнена бідно. Потребує послуг дантиста. Заробляє на прожиття, продаючи квіти на вулиці. Має досить прямий, жорсткий характер, вміє відстояти свої інтереси. Розмовляє засміченою і грубою мовою. У неї є мрія - працювати в магазині квітів». (Еліза Дулітл з «Пігмаліона» Б. Шоу)

• « Вона – молода , вродлива жінка. Заміжня, має двох дітей. Її палко кохає чоловік, називає її «моя пташечка, мій жайворонок». На перший погляд , вона цілком щаслива жінка, але у неї є таємниця, яку вона ревно оберігає від усіх.

 (Нора з «Лялькового дому «Г.Ібсена )

 

« Продовж сюжетну лінію»

• Вчитель пропонує учням придумати  своє продовження сюжетних ліній, пофантазувати, як склалися подальші долі головних  та другорядних героїв. 

• Фантазують, чи  стануть у майбутньому Том Сойєр та Гек Фінн розбійниками, як вони мріють .

«Впізнайте книжку»

• Вчитель розповідає про історію створення  книжки , цікаві  дані про автора та інші  подробиці, пропонуючи  відгадати її назву.

 «Зустріч літературних героїв»

• Учні називають своїх улюблених літературних героїв, уявляють їхню зустріч, про що вони б розмовляли, які поради дали б один одному.

 « Заплутаний лист»

• Учитель зачитує лист від автора або літературного героя, в якому допущено ряд помилок або пропущені  слова, учні повинні виправити помилки або вставити пропущені слова.

« Символ твору»

• Використавши кольорові олівці або фломастери, виконайте такі завдання :

• намалюйте  предмет , який символізував би твір чи був  би символом літературного героя.

• визначте колір  настрою уривка поезії ;

• намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку;

 « Кіносценарій»

• На уроках розвитку зв’язного мовлення, об’єднавшись у групи, складаємо кіносценарій фільмів за вивченими творами або  документальних фільмів за життєвим та творчим шляхом письменників. Обираємо режисера, оператора, художника-костюмера,

• відомих акторів на головні ролі та ін.; придумуємо назву фільму, країну, де будуть проводитись зйомки. Кожна група представляє свій проєкт кіносценарію, серед яких обираємо найкращий.

 

Список використаних джерел

1. Пометун О.І., Сущенко І.Основи критичного мислення: методичний посібник для учителів. – К.: Ліра, 2016 – 156 с.
2. Пометун О.І., Сущенко І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів. – К .:Ліра, 2016 – 144 с.
3. Пометун О.І. Технології розвитку критичного мислення учнів: викладачам, освітянам, які цікавляться розширенням можливостей сучасної освіти, студентам-майбутнім педагогам, учителям-практикам, шкільним адміністраторам. - адаптований переклад з анг. / Алан Кроуфорд, Е. Венди Саул, Самуел Метьюз, Джеймс Макінстер; за заг. ред. Олени Пометун. – 2006.
4. 4.Шевчук О. Роль школи в соціалізації особистості. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015.
5. 5.https://svitppt.com.ua/pedagogika/innovacii-v-osviti0.html
6. 6.http://gnpu.edu.ua/files/naukovi%20chitanny/filologia/shramko.htm
7. 7.Газман О.С.  В школу – с игрой: [кн. для учителя. ]  / О.С.  Газман , Н.Е. Харитонова – М.: Просвещение, 1991. – 96 с.
8. 8.Ісаєва О. Інтерактивні види та форми робіт при вивченні зарубіжної літератури в школі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - №3. – С.53-55.