Соціально-побутова драма «Наталка –Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя.

 

Українська література  9 клас

Урок № 27

Тема: Соціально-побутова драма «Наталка –Полтавка»  - перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя.

Мета: виявити основні особливості першого драматургічного твору нової української літератури, його ідейно-тематичну спрямованість, композицію, конфлікт; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння грамотно робити висновки, належним чином їх обґрунтовуючи; аналізувати художній твір; виховувати почуття поваги до І. Котляревського, історичного минулого рідного краю, любов до рідного слова, вітчизняної культури.

Завдання

• Перевірити знання змісту п’єси «Наталка – Полтавка». 
• Дослідити історію написання та сценічну долю п’єси.
• Розглянути особливості побудови драматичного твору.
• Охарактеризувати  народність драми.

Епіграф:

                    Таємниця живучості «Наталки Полтавки» —

                    в глибокій сердечності, у немеркнучім і чистім,

                    як день, сяйві життєвої правди.

                                                                          М. Рильський

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель. Діти, сьогодні у нас незвичайний урок і я хочу розпочати його притчею.

Притча.

 Уявіть, що кожного дня ви в банку отримуєте 86 400$. І витратити ці гроші можна тільки цього дня, переносити покупки ні в якому разі не можна. Що ви будете робити? Звичайно витрачати гроші!

 У кожного вас є такий банк і він називається ЧАС. Щоранку ви отримуєте 86 400 секунд, пізно вночі ви підраховуєте підсумки, не дивлячись ні на що!!!

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує рік, запитайте про це студента, який не склав  вступні іспити до інституту.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує місяць, запитайте про це жінку, котра чекає дитину.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує тиждень, запитайте про це редактора щотижневої газети.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує година, запитайте про це закоханих, які чекають на побачення.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує хвилина, запитайте про це людину, яка запізнилася на потяг.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує секунда, запитайте про це людину, яка дивом врятувалася від аварії.

 Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує мілісекунда, запитайте про це спортсмена, який отримав срібну медаль на Олімпійських іграх замість золотої.

 Кожного дня ви отримуєте 86 400 секунд, і кожного вечора вони зникають. Даремно чи ні – все залежить тільки від вас. І мені хочеться, щоб 2 700 секунд, які ми проведемо разом,  минули недаремно й торкнулися ваших сердець. Успіхів вам!!!

ІІ. Актуалізація спорних знань.

• Над творчістю якого письменника ми працюємо?
• Який його твір вивчали?
• Який за жанром твір «Енеїда»?
• Чому це бурлескно-травестійна поема?
• Чому поема «Енеїда досягла таких висот, що підняло її високий рівень? (перший драматичний твір, написаний живою української розмовною мовою).

 

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Мета: виявити основні особливості першого драматургічного твору нової української літератури, його ідейно-тематичну спрямованість, композицію, конфлікт; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння грамотно робити висновки, належним чином їх обґрунтовуючи; аналізувати художній твір; виховувати почуття поваги до І. Котляревського, історичного минулого рідного краю, любов до рідного слова, вітчизняної культури.

Завдання

• Перевірити знання змісту п’єси «Наталка – Полтавка». 
• Дослідити історію написання та сценічну долю п’єси.
• Розглянути особливості побудови драматичного твору.
•  Охарактеризувати  народність твору

Звучить пісня «Віють вітри…»

Слово вчителя

     Так було майже двісті, сто п'ятдесят, сто двадцять років тому. Коли на сцені звучало тужливе «Віють вітри…»і звучало із вуст героїні те, що йшло від самого  її серця, глибоке і тужливе: «Де ти, Петре», глядачі завмирали, співчуваючи Наталці. А потім разом із нею тужили, змахуючи непрохану сльозу, і раділи поверненню втраченого, здавалося б, щастя.

      Подібно до «Енеїди», яка стоїть біля витоків нової поезії, «Наталка –Полтавка» започаткувала становлення нової української драматургії. Як перша п'єса з народного життя, вона знаменувала новий етап у кількасторічній історії української драматургії і театру, стала імпульсом у дальшому розвитку словесного і сценічного мистецтва на засадах реалізму і народності. Заснована на спостереженнях, винесених письменником з реальної української дійсності, пройнята високим гуманістичним пафосом, повагою до людини-трудівника, «Наталка – Полтавка» відкрила нові можливості українського художнього слова в його безупинному поступальному розвитку.

     І.Котляревський  любив сценічне мистецтво, добре знав українську драматургію ХУІІІст., цікавився пєсами сучасних йому авторів. Він, як драматург зумів відповісти на ті питання, які ставило життя перед мистецтвом. Невідкладною потребою часу стало зображення в художній творчості реального життя з його  складнощами і суперечностями, показ людини у зв'язках зі своїм середовищем. Саме так драматург і змальовує дійсність: доля однієї з полтавок, майстерно узагальнена в аспекті вимог нароної етики й моралі, постала перед світом як високопоетична історія становлення особистості в нелегкій боротьбі з гнітючими соціальними умовами.

     Неперехідне значення п'єси Котляревського полягає насамперед у тому, що це твір про народ, про щоденне життя, працю, побут, звичаї трудівників, про відстоювання людиною законного права на щастя, твір про щедре серце, глибоку душу, світлий розум простої дівчини. Скажемо відразу: таких творів світова література ще не знала.

     «Наталка – Полтавка» - п'єса для того часу справді новаторська і за гостротою розвитку соціального й психологічного конфлікту, майстерністю використання уснопоетичної образності, органічного поєднання ліричних і гумористичних тональностей.

ІV. Основний зміст уроку

    Робота в групах. Презентація сторінок літературного журналу

     Ось все це ми повинні з вами детельніше сьогодні розглянути. І я пропоную провести наш урок у формі усного літературного  журналу. Окремі учні отримали випереджальне завдання, відповідно до сторінок журналу.

1 сторінка

Відвідування театру (Актори)

2 сторінка

Історія написання та сценічна доля п'єси І.Котляревського «Наталка – Полтавка» (Історики)

3 сторінка

Історія написання та сценічна доля п'єси І.Котляревського «Наталка – Полтавка» 4 сторінка

 Народність п'єси (Народознавці)

1 сторінка

   Азараз я запрошую вас у театр. Під розлогою вербою, що наполовину закриває селянську хату, стоїть струнка вродлива дівчина з відрами через плече. Біля неї у шанобливій позі  чоловік в одязі чиновника, а з-за дерева виглядає якийсь дідуган. Вдалині  - вишневі садки, луки, в'ється річка…

     Виступ акторів

2 сторінка. Історики

 

Історія написання та сценічна доля п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка»

      «Наталка Полтавка» — перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом Івана Карпенка-Карого, є «праматір'ю українського народного театру».П'єсу написав Іван Котляревський у 1819 році. Ставши директором полтавського театру, він був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об'єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як гідні поваги й наслідування.

     За свідченням дослідників твору, для створення пєси І.Котляревський використав Справжні життєві факти українського суспільства того часу (авторові, напевно, були відомі й інші подібні історії, коли дівчат силоміць видавали заміж, і він узагальнив їх);  українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні пісні: «Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон...», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»; українські, вертепні, шкільні драми-інтермедії та досвід більш досвідчених драматургів XVIII ст.

     П'єса «Наталка Полтавка»  відразу ж була поставлена у Полтаві за участю відомого актора Михайла Щепкіна. Із цього часу починається сценічне життя «Наталки Полтавки», яка стала улюбленою п'єсою глядачів. Сучасник І. Котляревського О. Терещенко відзначив, що вона була прийнята з гучним схваленням не тільки в Україні, а й у Росії.

      Популярності п'єси сприяли чудова музика Миколи Лисенка та майстерна гра акторів. Першою в ролі Наталки виступила артистка Катерина Нальотова. Велике враження на глядачів справляв М. Щепкін, який грав роль виборного. Це спеціально для нього Іван Котляревський написав цю роль. 1845 року в Тифлісі Макогоненка грав Іван Драйсіг. І настільки майстерно, що один із рецензентів писав: «Драйсіг грав виборного так гарно, так натурально, що найкорінніші полтавці визнали б його за свого родича». Та найповніше краса п'єси розкрилася у трупах М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського і П. Саксаганського. В ролі Наталки тут виступала знаменита М. Заньковецька. Потім — М. Садовська-Барілотті, Є. Зарницька, О. Петрусенко.

     Із Полтави п'єса пішла у великий світ. її дивилися в Петербурзі і Москві, Казані і Києві, Чернігові і Тифлісі. У 1839 році журнал «Отечественньїе записки» відзначав: «"Наталку Полтавку" грали в полтавському театрі не раз, не десять, не сто разів — і театр завжди був повний, захоплення було запальне, оплескам не було кінця».

     «Наталку» грали все частіше і частіше, дивилися її завжди охоче, і зали кожного разу були переповнені. Наприклад, «...у Єлисаветі "Наталка" виставлена була в залі дворянського собранія шість разів: три рази вдень і три рази увечері, при повнісіньких зборах».

     1886 року трупа М. Кропивницького три місяці грала в Петербурзі, поставивши «Наталку» двадцять разів. І кожного разу — сила людей, і кожного разу — надзвичайний успіх. Заслужений артист України Л. Сабінін, який протягом 60 років артистичного життя часто брав участь у виставах «Наталки Полтавки», згадував: «Мені доводилось виступати на Кавказі, в Сибіру, на Далекому Сході — і всюди успіх... Пам'ятаю, як в Єнісейську вистава обернулась у велике урочисте свято».

     З газетних повідомлень про вистави «Наталки Полтавки» можна довідатися про похід полтавської дівчини по малих і великих сценах Кубані і Казахстану, Білорусії і Молдови, Литви і Грузії. Популярна «Наталка Полтавка» і в країнах Західної Європи, в Америці.

І сьогодні п'єса чарує нас своєю красою, соковитою мовою персонажів, чарівними піснями, незабутніми героями, досконалою грою акторів.

3 сторінка. Літературознавці

Ідейно-художній аналіз п'єси «Наталка Полтавка»

      Тема твору: показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу XIX ст..

      Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного.

    Основна думка: офіційна мораль тогочасного суспільства суперечить гуманістичним принципам.

     Жанр: сам автор визначав свій твір як «малоросійську оперу». справді, «Наталка...» має ознаки одразу декількох жанрів драматургії: є театрально-драматична й музична форми. Му­зику до цієї п'єси написав М. Лисенко. Тому вважають комічну оперу І. Котляревського синтетичною (змішаність елементів) п’єсою (драматично-музичним твором, близьким до драми).

Особливості твору:

      Якщо тогочасні політичні опери мали переважно розважальний характер, то п'єса І.Котляревського — серйозний твір і прекрасну душу народу,  його щедре серце, світлий розум гірке безталання.

     Письменник реалістично зобразив життя «простолюду», критично засудив тодішнє суспільство (хабарництво, обдурювання, зверхність багатих над бідними та ін.).

     Автор змалював взаємини між простими людьми, використав скарби народної розмовної мови і пісенної творчості.

Композиція

     Весь текст п'єси поділяється на великі частини — дії (їх у тврі дві) кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергу на яви, пов'язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі дії писані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами зрідка трапляються монологи.

     Дія твору відбувається в одному полтавському селі.

      Композиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталкою). Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.

     Зав'язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко. 

     Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитись на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який вертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин , батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя коханих — майнова нерівність.

     Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружині ввозного.

       Розв'язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».

     Таким чином, композиція п'єси «Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читача у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової особи і її поведінки, хвилює її.

Певну композиційну роль відіграють у цій п'єсі ремарки (авторський текст у творі), вони здебільшого короткі, стислі, влучні, виразні, ясні.

Дійові особи твору.

     У п'єсі діє всього шість осіб, і кожна з них займає певне місце в розвитку дії. Всі вони належать до двох протилежних типів перший — Наталка, Петро і Микола, другий — решта. Щоправда, мати в ході розвитку подій потрапляє у перший табір, то в другий, що обумовлюється її великою материнською любов`ю до дочки, бажанням їй щастя в житті, а ще боязню якогсь начальства, взагалі «сильних світу цього».

4 сторінка. Народознавці

Народність п'єси

     Пєса «Наталка Полтавка» - це перший драматичний твір,  написаний живою укр. мовою.

     У «Наталці Полтавці» пісня є суттю твору, формою його існування. Народна пісня, музика були невід'ємною частиною духов­ного життя народу.

    Кожен герой у п'єсі має свою пісню, яка допомагає нам глибше пізнати цей образ. У піснях персонажі виливають свої почуття, висловлюють свої погляди, самохарактеризуються. 
Феноменальність твору — 22 пісні.

У творі використано:

• пісні, написані самим автором:

•    «Ой мати, мати! Серце не вважає»;

•   «Віють вітри, віють буйні»;

• «Ой я дівчина Полтавка»;
•                   «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву»;

•  «Чого вода каламутна, чи не хвиля збила?»;

• «Де згода в сімействі»;

•    «Підем, Петре, до тієї»;

•    «Начинаймо веселиться».

•                   фольклорного походження, але оброблені І. Котляревським відповідно до змісту своєї п'єси, тобто нові варіанти відо­мих народних пісень:

•   «Сонце низенько, вечір близенько»;

•   «Ворскло, річка невеличка» та ін.

-  літературного походження, але перероблені автором:

•    «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди;

•   «От юних літ...»;

• «Ой доля людськая — доля єсть сліпая!»;

- народні пісні, введені у п'єсу майже без змін:

•  «Ой під вишнею, під черешнею»;

•  «Гомін, гомін по діброві»;

•   «Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»;

•   «У сусіда хата біла»;

• «Дід рудий, баба руда».

Деякі дослідники авторство пісень «Віють вітри, віють буйні» «Чого вода каламутна» приписують напівлегендарній поетесі Марусі Чурай.
     За характером змісту і художніх засобівпісні у творі можна розподілити на:

• ліричні;
• сатиричні;
• гумористичні.

Найбільше у творі ліричних пісень. Змінюючи прозаїчну мову, ці пісні надають усій п’єсі глибокої задушевності, теплоти і щирості.

    Мова дійових осіб п'єси виразно індивідуалізована відповідно до соціального становища і характерів. Говорять ці персонажі побутовою мовою В мові дійових осіб нерідко помічаються народні приказки і прислів'я («Знайся кінь з ко­рівкою віл з волом», «Живемо, як горох при дорозі: хто не схоче, скубне», «На похиле дерево і кози скачуть» тощо),  вирази («Шануючи бога і вас», «Взятись за розум», «Буцім і не знаєш» та ін.), а також близькі до пісенних («З кінця світа прилинув би», «Трудно, ми! викинути Петра з голови, а ще трудніше з серця», «І для цього тільки побачились, щоб навіки розлучитися» тощо). Народна мова у п'єсі «Наталка Полтавка» використана ширше, ніж в «Енеїді».Мова виборного, то мова селянської верхівки.

Слово вчителя

     Дякуємо нашим групам. І зараз давайте повернемося до епіграфу нашого літературного журналу і зробимо висновок: у чому ж сила п'єси І.Котляревського.

( Сила п'єси – в правді і простоті. У ній відтворено реальні події селянського життя на Україні початку ХІХ століття, змальовано народний побут, звичаї, використано народнопоетичну творчість. Образами пєси Котляревський високо підніс глибокий розум, працьовитість, гідність, чистоту почуттів, високі моральні якості простих людей.

Вікторина «Чи знаєш ти героїв п’єси «Наталка Полтавка»?

• «…скаржиться, що йому і подібним до нього» трудно становиться жити на світі, бо «взяточок, сиріч – ви нужденний подарочок, весьма – очень іскусно у істця ілі отвітчика треба виканючити» (возний)
• «…заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати». (виборний)
• «…погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним». (возний)
• «…пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без кска хліба»  (батько)
• «..день і ніч чекає коханого, а, щоб догодити матері, дає слово одружитися з нелюбом» (Наталка)
• «…пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством» (Петро)
• «..хто тепер – теє-то як його – брешеть і хто не обманівать» (возний)
• На нас бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть»  (Горпина Терпелиха)
• «все, здається, близило мене до щастя: но як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! Кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі!» (Петро)
• «..так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий ф хапун такий, що і з рідного батька злупить» (Микола про возного)
• «один собі живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту, «..що робить, і сам не знаю» (Микола про себе)
• «Чоловік і добрий був би, так біда – хитрий, як лисиця, і на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться…» (Микола про виборного)

V. Підсумок уроку

• Що вам сподобалось на уроці?
• Чим твір близький до сучасного життя?
• Що цінного взяли для себе з уроку?

VІ.  Оцінювання знань.

VІІ. Домашнє завдання за варіантами.  

Керівники сьогоднішніх груп знову розділять завдання між учасниками. Підготувати характеристику образів, добираючи цитати з твору.

І в. – Наталки і Терпилихи.

ІІ в. – Возного і Виборного.

ІІІ в. Петра і Миколи.