Соціологія тема 2 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Етап

Представники

Характерні ознаки

Протосоціологічний період

Античний період І тис. до н. е. — IV ст. н. е

Демокріт, Платон, Аристотель

• на початкових етапах політична і соціальна думка розвивалася на основі релігійно-міфологічної свідомості, пізніше - на основі епосу, а потім - на основі історичних хронік

• відсутність розмежування суспільства і держави

• Демокріт стверджував, що цивілізоване суспільство було створене шляхом задоволення потреб людей. Найважливішою умовою життя людей вважав поділ праці, результати якого оцінював з погляду інтересів рабовласницького класу. Платон вважав, що більшість людей завдяки лише власним зусиллям не можуть наблизитися до досконалості, що зумовлює існування держави і законів. Створив власну теорію соціальної стратифікації. Соціальна структура суспільства створювалась внаслідок дії надлюдського розуму. Держава - ідеократія. Ідеальна держава створена не в інтересах індивіда, а заради цілого, самої держави, поза якою індивід не існує. Аристотель: першим елементом будь-якої історичної одиниці є родова община. Держава - об'єднання родових громад. Інший основний елемент держави - рабство. Поза державою залишаються або морально нерозвинені істоти, або надлюдина.

Середньовіччя V - середина XІVст.

Фома Аквінський, М. Падуанський, Данте Аліг‘єрі, Франческо Петрарка, Л. Бруні, В. Лоренно

• головним джерелом знань про світ, природу, людину та суспільні відносини стає релігія, що поставила собі на службу науку

 • догматичний тиск, насамперед, з боку католицтва, схоластичність, метафізичність свідомості

• єретичні рухи народних мас (богомоли, катари, альбігойці), які виражали соціальний протест проти існуючої католицької церкви та феодально-кріпосницького ладу. Фома Аквінський виводить ієрархію форм світу: від Бога — чистого розуму — до духовного світу і матеріального, де вищі форми дають життя нижчим. Так само будується й суспільство: піддані підкоряються царям і світській владі на основі законів, як природних і писаних, так людських і божественних. Людська воля має підкорятися волі Бога; порушення феодальних законів є тяжким гріхом.

Доба Відродження XV- XVІІст.

Т. Мор, Т. Кампанелла, Н. Макіавеллі, Ж. Боден, М. Лютер, Ж. Кальвін, Г. Гроцій, Ф. Бекон, Дж. Локк, Т. Гоббс, Б. Спіноза

У центрі світоглядних, естетичних конструкцій знаходиться людина, а гуманізм — своєрідне світське вільнодумство — витісняє догматизм церкви, схоластику. Повага до гідності людини, визнання пріоритету її прав, необхідності її гармонійного розвитку і соціального буття були в цей час провідними.

• у XVII ст. особливого значення набувають концепції природного права та суспільного договору

• Т. Гоббсом була розвинена договірна теорія виникнення і сутності держави

 • одним з перших в європейській науці до ідеї розмежування держави і суспільства прийшов Дж. Локк.

Епоха Просвітництва XVIII - перша пол. XIX ст.

Ж.-Ж. Руссо, Ж. Мельє, Мореллі, Л.-М. Дешан, Ф. Пізо, О. Т‘єррі, Л. П‘єр, Т. Джефферсон, О. Гамільтон, Б. Мандевіль, Д. Юм, Ш. -Л. Монтеск‘є, Д. Дідро, П-А. Гольбах, К-А. Гельвецій

• загалом концепції першої половини XIX ст. можна розділити на три напрями: 1) консерватизм, який критикував зміни у суспільстві з позиції минулого, 2) лібералізм, що відстоював принципи буржуазного активізму та раціоналізму; 3) утопічний соціалізм, спрямований на пошук нового справедливого суспільного ладу

Академічний період

Сер. XIX — поч. XX ст.

О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм, Т. Бокль, К.Гаусхофер, А. Шеффле, Л-Ф Уорд, В. Мак-Дугал, Г. де Тард, М. Вебер, В.-Ф. Парето

• окреслюється предмет соціології, сформульовано її закони

 • пояснюються фундаментальні категорії соціології.

 • особлива увага вчених зосереджується на аналізі понять «соціальний організм», «соціальна система», «соціальна динаміка», «позитивна наука» тощо.

 • мислителі другої половини XIX ст. були впевнені у невідворотності соціальної еволюції, визнавали закономірность всього існуючого, точність висновків.

Новітній період

перші десятиліття XX ст. - і до цього часу

М.Вебер, П. Сорокін, Т. Парсонс, Р. Мертон, Дж. Мід, Р. Парк, Ф. Знанецький, А. Турен, Ю. Габермас, Т. Лукман,

• стрімко розвиваються немарксистські концепції суспільного розвитку.

 • розквіт "малих соціологій" - соціологій середнього рівня: соціології міста, соціології індустріального суспільства, соціології культури, соціології політики, соціології конфліктів, соціології девіацій, соціології адаптацій, соціології інтимності, тендерної соціології, соціології книги та ін.

 • бурхливого розвитку набуває прикладна соціологія, удосконалюється методика й техніка конкретних соціологічних досліджень.

 • з'являються та швидко поширюються ефективні методики здійснення емпіричних досліджень.

• проводяться моніторингові дослідження, започатковуються ґрунтовні електоральні дослідження.

Українські автори та твори

Період теоретичних розробок

Основні соціологічні ідеї

Іларіон «Слово про закон і благодать»; Нестор «Повість временних літ»; Володимир Мономах «Повчання»

Київська Русь

 XI—XIII ст.

♦ Самостійність Русі, її захист

 ♦ Єдність та незалежність Русі

♦ Моральні принципи, настанови на справедливий соціальний устрій, громадянський мир

♦ Взаємна допомога у боротьбі з ворогами

♦ Місце та роль держави

 ♦ Славиться хрещення Русі

♦ Церковно-державні відносини

Д. Наливайко, І. Вишенський, П. Могила, Ф. Прокопович, Ю. Рогатинець

Запорізька Січ. Національно - визвольна боротьба XV— XVII ст.

♦ Демократизм, справедливість, свобода, рівність

♦ Турбота про соціальний розвиток освіти, виховання

 ♦ Боротьба проти соціально-церковного гніту

 ♦ Самостійність та незалежність України

♦ Національний патріотизм

 ♦ Завдання держави: забезпечення потреб людини

Г. Сковорода

XVIII ст.

♦ Рівність між людьми (матеріальна і духовна натура світів)

 ♦ Права людини на щастя та свободу (теорія трьох світів)

♦ Виховання людини через самовиховання

♦ Самореалізація індивіда через «сродну працю»

М. Драгоманов, І. Франко, П. Юркевич, В. Лесевич, К. Ганкевич, О. Стронін та інші

Кін XІX – поч. XX ст.

♦ Рівність та справедливість, самоврядування

 ♦ Конституційне право людини та суспільства

♦ Прогнозування соціально-демографічного розвитку, національне

М. Грушевський «Початки громадянства (генетична соціологія)»

Початок XX ст.

♦ Сутність суспільства та його ґенеза

♦ Трансформація суспільства від традиційних форм до індустріальних

♦ Спеціалізація праці та перетворення людини

♦ Якісні характеристики української нації

♦ Необхідність незалежної, національної церкви