Соматична та вегетативна нервова система

План-конспект уроку з біології у 8-Б класі

Підготувала студент-практикантка Хандюк Т.В.

Учитель біології Яловенко В.В.

Тема: «Соматична та вегетативна нервова система».

Мета:

•        Навчальна: закріпити поняття в учнів про будову та функції нервової системи; сформувати поняття про соматичну та вегетативну нервову систему , відділи  вегетативної нервової системи та їх роботу;  пояснювати нервову регуляцію роботи внутрішніх органів людини; показати, як взаємодіє симпатична і парасимпатична нервова система під час регуляції.
•        Розвивальна: розвинути в учнів стійкий пізнавальний інтерес до біології, до дослідження власного організму; вміння логічно думати, виділяти головне, узагальнювати, робити висновки, висловлювати свої думки, розвивати вміння учнів працювати із підручником, виховувати увагу, вміння порівнювати, любов до інтелектуальної праці.
•        Виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування головного мозку та нервової системи вцілому для збереження здоров'я людини, сформувати  уявлення про життя як найвищу цінність.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

•        називає: основні функції соматичної та вегетативної нервової системи;
•        наводить приклади впливу соматичної та вегетативної нервової системи, зокрема симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи на діяльність деяких органів;
•        пояснює: яким чином відбувається нервова регуляція рухів та робота внутрішніх органів соматичною та вегетативною нервовою системою відповідно.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи і методичні прийоми:

•        словесні: пояснення, розповідь з елементами бесіди, фронтальне опитування;
•        наочні: ілюстрації на презентації, створеної за допомогою програми Microsoft Office Power Point, таблиці, схеми.
•        прийоми логічні: аналіз, порівняння, дедукція, індукція;
•        інтерактивні: вікторина «Фортуна», гра «Знайди відмінності».

Обладнання й матеріали: ноутбук, проектор, підручники, таблиці-слайди.

Основні поняття і терміни уроку: соматична та вегетативна (автономна) нервова система,  симпатичний та парасимпатичний  відділи вегетативної нервової системи.

Література:

Для учня:

1.     Біологія: підруч. Для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н.Ю. Матяш [та ін.]. –Київ : Генеза,  2016. – 288 с. : іл.

Для вчителя:

1.     Біологія: підруч. Для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н.Ю. Матяш [та ін.]. –Київ : Генеза,  2016. – 288 с. : іл.
2.     Свиридов О. І. Анатомія людини: Підручник / За ред. І, І, Бобрика. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с: іл.

Структура уроку

І. Організація класу до уроку (1 хв).

Добрий день, діти! Вітаю вас і сподіваюся на продуктивну роботу на сьогоднішньому уроці.

Відкриття – це 10% натхнення і 90% праці. (Т.Едісон)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (12 хв).

Вікторина “Фортуна”

Учні називають номер від 1 до 31, а вчитель задає учневі питання під цим номером у конспекті, хоча в той же час на слайді у випадковому порядку дані питання подані без номерів. 31-ше питання – “джокер”. Тобто учневі необхідно на “німому” малюнку назвати і показати складові головного мозку.

Питання:

1.     Що таке головний мозок? Яка його маса?
2.     Які оболонки має головний мозок? Назвіть їх.
3.     Яку функцію виконує біла речовина в головному мозку?
4.     Як розташовані сіра та біла речовина у головному мозку?
5.     Що таке шлуночки в головному мозку?
6.     Назвіть функції шлуночків.
7.     Які три структурні частини виділяють у головному мозку?
8.     Що включає стовбурна частина головного мозку?
9.     Де знаходиться ретикулярна формація?
10.  Яку функцію виконує ретикулярна формація?
11. Яку будову має довгастий мозок?
12. Які центри регуляції розташовані у довгастому мозку7
13. Яка структура головного мозку стовбурової частини зв’язує між собою довгастий і середній мозок, а також через яку проходять висхідні і низхідні шляхи проведення нервових імпульсів? (Міст).
14.  Які наслідки може спровокуватипошкодження в ділянці мосту?
15. Які це висхідні і низхідні шляхи проведення нервових імпульсів? Охарактеризуйте їх.
16. До складу якої частини мозку входять ядра окорухового та блокового нервів,  червоне ядро та чорна субстанція. Вона з’єднує довгастий і проміжний мозок.
17. Які центри регуляції зосереджені в середньому мозку?
18. Складовою частиною чого в головному мозку дві півкулі і черв’як? (Мозочок)
19. За що відповідає мозочок в організмі людини?
20. Які частини головного мозку відповідають за координацію рухів, рівноваги тіла? (міст, середній мозок, мозочок).
21. Назвіть складові частини проміжного мозку.
22. Що таке таламус?
23. Які функції виконує таламус?
24. Де розташований гіпоталамус?
25. У чому важливість гіпоталамуса? Чому він так необхідний?
26.  Яка частина проміжного мозку відповідає за контроль ендокринної системи – системи залоз внутрішньої секреції?
27. Назвіть основні типи зон кори головного мозку.
28. Охарактеризуйте рухові зони кори.
29. Яку функцію виконують чутливі зони кори?
30. Яку функцію виконують асоціативні зони кори?
31. Назвіть основні структури головного мозку,  користуючись “німим” малюнком.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (3 хв).

1. Давайте згадаємо що таке рефлекторна дуга?

Учень виконує на дошці схематичний малюнок рефлекторної дуги.

2. Що таке рефлекс?
3. Що таке рухові, чутливі та вставні нейрони?
4. З яких частин складається нервова система?
5. Назвіть складові кожної частини НС.
6. Що таке нервовий центр?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв).

• Діти, ви ніколи не задумувалися як і чому ви відчуваєте біль, дотик когось або чогось на вашому тілі? Не задавалися питанням чому ви відчуваєте перепади температури, то жарко, то холодно?

Або ж інший випадок… Уявіть собі прогулянку по горбистій місцевості. Поки дорога проходить по її рівнинній частині, і ви йдете не поспішаючи, дихання рівно і серце б’ється спокійно. Потім дорога пішла в гору і, як тільки це сталося, ваше тіло стало виконувати додаткову роботу, що приводить до комплексу змін: почастішання дихання і скорочень серця, прискорення розпаду білків, жирів і вуглеводів і так далі.

Які системи регулюють відповідні зміни у нашому організмі?

! Соматична та вегетативна нервові системи у першому та другому випадку відповідно.

От саме про ці нервові системи ми сьогодні з вами і поговоримо

Отже тема нашого уроку: «Соматична та вегетативна нервова система».

На вашу думку, що ми повинні зробити на сьогоднішньому уроці?

Давайте сформулюємо мету нашого уроку: розширити та закріпити знання про соматичну та вегетативну нервову систему , відділи  вегетативної нервової системи та їх роботу; визначити як взаємодіє симпатична і парасимпатична нервова система під час регуляції.

IV. Вивчення нового матеріалу. (22 хв)

План уроку:

1.     Функції соматичної нервової системи.
2.     Регуляція рухів соматичною нервовою системою.
3.     Функції вегетативної нервової системи.
4.     Нервова регуляція роботи внутрішніх органів.
5.     Вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи на діяльність деяких органів.
6.     Центральна регуляція діяльності вегетативної нервової системи.

1.     Функції соматичної нервової системи.

Як ви же знаєте, що за функціональними властивостями нервову систему поділяють на  соматичну і вегетативну (або автономну).

По ходу викладу матераілу записується схема:

Діти,  пригадайте,  яка між ними різниця?

Соматична нервова система (від грецього soma — тіло) – частина нервової системи, що іннервує м'язи тіла; забезпечує сенсорні і моторні функції організму. Або по-іншому, соматична НС охоплює ті відділи Ц і ПНС, які інервують опорно-руховий аппарат  і забезпечують чутливість нашого тіла (дотикову, больову, температурну).

Разом з вегетативною нервовою системою формують периферичну нервову систему.

Функції соматичної нервової системи:

•        Сприймає зовнішні подразнення
•        Забезпечує сенсорні і моторні функції
•        Збирає інформацію від органів відчуттів і направляє її в ЦНС
•        Передає сигнали від ЦНС скелетним м‘язам у відповідь на одержану інформацію, чим обумовлює рух.

2.     Регуляція рухів соматичною нервовою системою.

Усі рухи (мимовільні та довільні),  які організм здійснює для своїх потреб,  регулюють сруктури центральної нервової системи. Складні рухи забезпечують вищі рухові центри, розташовані в мозочку, середньому мозку, підкіркових ядрах і корі великих півкуль кінцевого мозку. Кожен з цих центрів регулює відповідні рухи.

Соматична нервова система містить два основних типи нейронів:

• сенсорні (аферентні) нейрони, які постачають інформацію від нервів до центральної нервової системи і
• моторні (еферентні) нейрони, що доставляють через все тіло інформацію від головного і спинного мозку до тканин м'язів.

Нейрони соматичної нервової системи тягнуться від центральної нервової системи прямо до м'язів і рецепторів. Тіло нейрона знаходиться в центральній нервовій системі, а аксони тягнуться далі, поки не досягають шкіри, органів почуттів або м'язів.

Соматична нервова система включає в себе також рефлекторні дуги, що відповідають за неусвідомлені дії (рефлекси). За допомогою рефлекторних дуг, м'язи рухаються без сигналів від головного мозку. Це трапляється тоді, коли нервові шляхи з'єднуються безпосередньо зі спинним мозком. Деякі приклади дії рефлекторних дуг: ви швидко відриваєте руку від гарячої каструлі чи несвідомо піднімаєте ногу, коли лікар б'є вас по коліну.

3.     Функції вегетативної нервової системи.

Вегетативна (автономна) нервова система – це частина периферичної нервової системи, що регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, судин, гладеньких та довго смугастих м’язів, а також керує процесами обміну речовин.

Основною функцією автономної нервової системи є підтримання гомеостазу – динамічної сталості внутрішнього середовища організму.

Діти, як ви думаєте, чому вегетативну нервову систему також називають автономною?

(Тому що регуляція відбувається несвідомо, бо більшість функцій, які вона регулює, не можуть бути викликані та припинені свідомо. Саме тому ця частина нервової системи інакше називається автономною).

Завдяки цій властивості життєво важливі органи (серце, кровоносні судини, шлунок та легені) не припиняють виконувати свої функції навіть тоді, коли людина непритомніє.

Вегетативна нервова система складається з рухових волокон і не має власних чутливих. Подразнення до центральної ділянки вегетативної нервової системи передаються по нервах, спільних для неї та соматичної системи.

Вищим центром контролю вегетативної нервової системи є гіпоталамус.

Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а автономної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів.

Вправа «Знайди відмінності»

Спираючись на поданий матеріал, давайте порівняємо рефлекторні духи соматичної та вегетативної НС

Рефлекторні дуги соматичного (а) і вегетативного (б) рефлексів: 1 — шкіра; 2 — чутливий нейрон; З — інтернейрон;

4 — мотонейрон; 5 — м"яз; 6 — внутрішній орган; 7— чутливий нейрон; 8 — інтернейрон; 9 — ефекторний нейрон 1-го рівня; 10 — ганглій.

4.     Нервова регуляція роботи внутрішніх органів.

Вегетативна нервова система складається з двох відділів, що справляють протилежну дію на органи і тканини організму - симпатичного та парасимпатичного.

Нервові волокна симпатичної нервової системи виходять з головного та спинного мозку. Ганглії (нервові вузли) розташовані поряд зі спинним мозком.

Нервові волокна парасимпатичної нервової системи також виходять з головного та спинного мозку, а ганглії розташовані поряд з органом, діяльність якого вони регулюють.

Схема будови вегетативної (автономної) системи:

Запам'ятайте!

Особливостями іннервації, яку здійснюють симпатична і парасимпатична частина вегетативної НС є те, що вона здійснюється за участі двох нейронів. Тіло одного з них (першого) хводить до складу нервових центрів ЦНС,  тіло другого –  за її межами.

Перші нейрони симпатичного відділу ВНС розташовані в грудних і поперекових сегментах спинного мозку, а їх аксони належать до складу спинномозкових нервів. Одна група симпатичних гангліїв утворює симетричні ланцюжки по обидві сторони хребта, інші ганглії розміщуються ближче до робочих органів. Такі ганглії, наприклад, утворюють сонячне сплетіння, розташоване в черевній порожнині. Аксони ефекторних нейронів, що виходять з симпатичних гангліїв, іннервують усі без виключення внутрішні органи.

Перші нейрони парасимпатичного відділу ВНС розміщуються в стовбурі головного мозку і в сегментах крижового відділу спинного мозку. їх аксони виходять у складі чотирьох пар черепно-мозкових нервів і крижових спинномозкових нервів. Головний нерв парасимпатичного відділу — блукаючий, він передає команди до багатьох органів.

На відміну від симпатичних нервових вузлів,  парасимпатичні розташовані поблизу або у товщі органів,  які вони іннервують.

5.     Вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи на діяльність деяких органів.

Симпатичний відділ автономної нервової системи посилює діяльність організму в умовах, що потребують мобілізації фізичних, розумових та емоційних зусиль,  а парасимпатичний – забезпечує відновлення ресурсів,  витрачених під час роботи.

Тож на органи вони діють протилежно, але при цьому взаємодіють між собою.

6. Центральна регуляція діяльності вегетативної нервової системи:

1. Роль гіпоталамусу
2. Лімбічна система – найдавніша частина головного мозку,  розташована на внутрішій стороні великих півкуль г.м.

• Основні структури: поясна звивина, що оточує мозолисте тіло, гіпокампова звивина, гіпокамп,  міндаловидні ядра, грушевидна звивина.
• Функції: регуляція вегетативних функцій (травлення); р-я поведінкових реакцій; формування і регуляція емоцій; формування і прояв пам'яті.

3. Ретикулярна формація – дифузне скупчення нервових клітин різного виду і розміру з довгими та дуже розгалудженими короткими відростками. Ретикулярна формація тягнеться від спинного мозку через стовбурову частину і далі – до переднього мозку,  зв’язуючи їх між собою. Через неї «просіюється» вся інформація,  що має надійти до півкуль кінцевого мозку.

• Функції: забезпечує і визначає готовність до діяльності різних відділів ЦНС. Ступінь збудливості р.ф. регулюється корою великих півкуль головного мозку.

Проблемне питання:

Яке має значення те, що дія симпатичного та парасимпатичного відділів ЦНС здійснює протилежну дію?

Завдання для учнів:

На с.188-189 підручника опрацювати таблицю

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ.Виставлення оцінок (2 хв).

VІІ.Домашнє завдання (1 хв)

1.     Опрацювати параграф 39, переписати таблицю 11 в зошит, опрацювати конспект.
2.     Підготувати проект або презентацію про профілактику захворювань нервової системи, про конкретні захворювання, а саме: неврастенія, істерія, психастенія, неврози, психози тощо. Доповідь 3 хв.