Сонце - найближча зоря

Про матеріал
Со́нце — зоря, що є центром Сонячної системи. Це майже ідеальна куля з гарячої плазми, розігрітої до світіння термоядерними реакціями, що йдуть у її надрах. Навколо Сонця обертаються Земля та інші планети, як і комети, астероїди, метеороїди, космічний пил та інші дрібні об'єкти. Сонце випромінює у спектрі видимого світла, в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах, є найважливішим джерелом енергії для життя на Землі, випромінюючи необхідні для фотосинтезу фотони, а також визначає клімат планети. Сонячна світність у середньому становить 3,827⋅1026 Вт.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Сонце – найближча зоря. Брунько Ярослав 11 Б

Номер слайду 2

Со́нце — зоря, що є центром Сонячної системи. Це майже ідеальна куля з гарячої плазми, розігрітої до світіння термоядерними реакціями, що йдуть у її надрах. Навколо Сонця обертаються Земля та інші планети, як і комети, астероїди, метеороїди, космічний пил та інші дрібні об'єкти. Сонце випромінює у спектрі видимого світла, в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах, є найважливішим джерелом енергії для життя на Землі, випромінюючи необхідні для фотосинтезу фотони, а також визначає клімат планети. Сонячна світність у середньому становить 3,827⋅1026 Вт. Сонце перебуває на відстані близько 26 тис. світлових років від центру Галактики й обертається навколо нього з періодом близько 220 млн років.

Номер слайду 3

Сонце — найближча до нас зоря із великим кутовим розміром, на поверхні якої за допомогою телескопа можна вивчати дрібні деталі, розміром до кількох сотень кілометрів. Це типова зоря, тому її вивчення допомагає зрозуміти природу зір загалом. За зоряною класифікацією Сонце має спектральний клас G2 V. Водночас Сонце часто класифікують як жовтий карлик. Сонце світить майже білим світлом, однак через сильніше розсіювання і поглинання короткохвильової частини спектра атмосферою Землі пряме світло Сонця біля поверхні нашої планети набуває жовтого відтінку. Якщо небо ясне, то блакитний відтінок розсіяного світла складається з жовтуватим прямим сонячним світлом і загальне освітлення об'єктів на Землі стає білим. Сонячний спектр містить лінії іонізованих і нейтральних металів, а також іонізованого водню. Середня відстань Сонця від Землі, яку називають астрономічною одиницею, дорівнює близько 149,6 млн км. Фото Сонця в справжніх кольорах, через астрономічний фільтр

Номер слайду 4

Залежно від температури й характеру процесів, що нею визначаються, Сонце можна умовно поділити на чотири частини:ядро (відстань приблизно 1/3 радіуса від центру), де тиск і температура забезпечують перебіг ядерних реакцій;промениста зона (відстань від 1/3 до 2/3 радіуса), у якій енергія передається назовні внаслідок послідовного поглинання і випромінювання квантів електромагнітної енергії;конвективна зона (від верхньої частини «променистої» зони майже до видимої поверхні Сонця), де температура швидко зменшується з наближенням до видимої поверхні світила, внаслідок чого збільшується концентрація нейтральних атомів; речовина стає прозорішою, променисте перенесення стає менш ефективним і тепло передається здебільшого шляхом перемішування речовини, подібно до кипіння рідини в посудині, яка підігрівається знизу;сонячна атмосфера — починається відразу за конвективною зоною і сягає далеко за межі видимого диска Сонця;сонячна зона переносу — тонкий і дуже нерівномірний шар сонячної атмосфери, що відділяє гарячу корону від набагато холоднішої хромосфери. Плазма ниткоподібної форми, що з'єднує регіони з різною магнітною полярністю. (Фото з оптичного телескопа на супутнику Hinode, 12.01.2007)

Номер слайду 5

Сонце є зорею третього покоління (популяції I) із високим вмістом металів, тобто, воно утворилося з речовини, яка була збагачена важкими елементами, що утворилися в надрах зір першого й другого поколінь (відповідно популяцій III й II). Сьогодні Сонце приблизно на середині найстабільнішої фази свого життя. Воно не зазнало кардинальних змін за понад 4 останніх мільярдів років і залишатиметься відносно стабільним ще понад 5 мільярдів років. Однак після того, як зупиниться синтез водню в його ядрі, Сонце зазнає сильних внутрішніх та зовнішніх змін. Еволюція Сонця як зорі

Номер слайду 6

Всередині Сонця (під фотосферою) виокремлюють такі структурні шари:сонячне ядро — внутрішня частина, де відбуваються термоядерні реакції, простягається до 139—173 тис. км від центрузона променистого переносу, у якій перенесення енергії від центральної частини до верхніх шарів відбувається переважно шляхом випромінювання, простягається від ядра до 494 тис. км від центру.конвективна зона, у якій перенесення теплової енергії відбувається переважно шляхом конвекції, тобто рухами іонізованого газу, і яка простягається до видимої поверхні Сонця. Сонце у розрізі

Номер слайду 7

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОНЦЕВсередині Сонця могло б поміститися понад 1.3 мільйона планет розміром із Землю. Його маса у 330 000 разів більша за масу Землі. Складається переважно з водню (70%) та гелію (28%). Температура на поверхні близько 5 500 °C, а в ядрі — 15 мільйонів °C. Середня відстань від Землі — 150 мільйонів кілометрів (1 астрономічна одиниця). Світлу потрібно 8 хвилин і 20 секунд, щоб дістатися до Землі. Вік Сонця — 4.6 мільярда років, воно пройшло половину свого життя. Залишилося ще близько 5 мільярдів років, після чого перетвориться на червоного гіганта, а потім на білого карлика. Колір: Насправді біле, але через атмосферу Землі здається жовтим. Магнітне поле: Викликає сонячні спалахи та бурі. Гелій: Елемент гелій названий на честь Сонця, оскільки його вперше виявили в сонячному спектрі.