Спадщина Сухомлинського

          В.О. Сухомлинський  питання  виховання  та  навчання  дітей  розглядав  крізь  призму   педагогічної  етики  - науки  по  формування  моральних  основ  людської  особистості ,  де  образному  та  художньому  мисленню  належить  провідне  місце .. До казки Василь  Олександрович   звертався  ще  на  початку  свого  творчого  шляху  і  тому  не  випадково  ,  що   всій  його  педагогічній  діяльності  властиве бачення  проблем  виховання.

      Серед  численних народних та авторських  казок особ­ливо виділяю  коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського. Високоморальні, сповнені любові до природи, до всіх і до всього живого, вони є тим благодатним засобом, за допомогою якого можна забезпечити комплексну реалізацію завдань фізичного розумового, мовленнєвого, естетичного, трудового, громадянського виховання дитини...

       Читаючи дітям текст, їх навчаю слухати й ро­зуміти усне мовлення; фіксувати початок та кінець опо­віді; усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як),логічні зв'язки між ними; уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується; співпереживати з дійовими особами. У дітей формують елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, речен­ням, словом, звуками мовлення. На основі казки можна також розробити сюжетне заняття з фізичного виховання, а ще — подати знання про при­родне, людське і предметне довкілля. Спонукатимуть дітей відтворити зміст казки в малюнку, ліпленні, аплі­кації, конструюванні творчі завдання з розділів програ­ми: "Трудове навчання", "Образотворче мистецтво", "Ху­дожня праця" та ін.  Я  заохочую  дітей  до   складання  казок , творів – мініатюр .  Адже ,  вважаю, що  казка  робить  дитину  розумнішою та  спостережливішою.

                               Система  роботи  над  складанням  казки. 

                                  І.  Підготовка  вчителя  до  роботи.                                                                                                                   На своїх  уроках часто  використовую  авторські  казки  В.О. Сухомлинського.  Дуже  важливо  визначити  тип  тексту  майбутньої  казки ,  чи  вона  буде  складатися   у  формі  опису  чи  розповіді.

 1.Необхідно  підібрати  тему  до  казки. Бажано, щоб  вона  була  конкретною і  виходила  із  безпосередніх  спостережень  за  природою.

 2.Формулювання  плану. Підбір  опорних  слів ,  образних  виразів  для словникової  роботи. Вибір  форм, методів  та прийомів  роботи  на  уроці.

                                              ІІ.  Підготовка  учнів.                               _

1. Мотивація  уроку. Наука  рекомендує  створювати  з  цією  метою  проблемні  ситуації.

2.Спостереження  за об’єктами  природи, які мають  стати  дійовими  особами  казки. Необхідно вчити  помічати  найменші  деталі ,  активізуючи  всі  органи  чуття  дітей.

3. Активізувати образну  уяву  дітей( необхідно  використати  класичну музику ,  твори  живопису, поезію  за  темою  уроку).

                                 ІІІ.  Робота  над  складанням  казки.                

Ця  робота  теж  має  певну  систему. У  ході  спостереження  за  природою  казка  складається  усно. Спочатку  необхідно  дати  можливість  вільно  висловлюватися учням . на  даному  етапі  роль  вчителя – спрямовуюча – звернути  увагу  школярів на  деталі , допомогти  знайти влучний  вираз , зробити  висновок.  А от  на  другому  уроці  ,  коли  проводиться  оформлення казки ,  учні  пригадують типи  текстів  та  їх  структуру,  підбирають  заголовок,  складають  план. Словникова  робота  пов’язується  з роботою  над  реченням. Чітке  формулювання  мого  запитання  викликає  у  дітей  чітке  формулювання  відповіді. І  ось настає  кульмінаційний  момент уроку -  процес  творення  казки. Завжди в  класі в цей  момент тиша, кожен  заглибився  у  свою  казку. І  кожен  такий  урок закінчується  святом -  презентацією  складених  казок.

                             ІV.Застосування  складених  казок.

       Жоден  твір  учня  не  повинен  залишатися  без  уваги ,  кожен  має  знайти  застосування.  Казки  поки що зачитуються  у  класі. Далі  одні  з них пропонуються  для  виготовлення  книжок – саморобок , інші  для  загальношкільного  збірника. Слід  сказати , про  особливість  учнівських  казок.  Тут  немає  специфічних  для  українських  казок   примовок типу  « Жили собі, були собі…». Авторські  казки  учнів – це  мініатюри ,  що  за  структурою  нагадують  тексти – описи, тексти – розповіді, але  діючими  особами  є об’єкти  природи - сонце , хмари,  рослини,  тварини. Фактично ,  кожен  твір – це  фрагмент   реального життя , переданого  через  природу  і дитячі  відчуття.