Спільні збори учнівського і батьківського колективів класу

Про матеріал

Розроблено новий підхід до проведення батьківських зборів, які відіграють важливу роль у навчанні і вихованні дітей.Батьки бачать місце своєї дитини серед однокласників, спостерігаючи за її активністю та порівнюючи з іншими учнями. При цьому учитель ні в якому разі не називає прізвищ і не дає характеристики окремим дітям. Це дає змогу батькам самостійно побачити недоліки своєї дитини і зробити висновки щодо того, як їх виправляти.

Перегляд файлу

 Діяльність батьків і педагогів заради інтересів дитини буде успішною лише в тому випадку, якщо вони стануть союзниками, що дасть їм змогу краще пізнати дитину, побачити її в різних ситуаціях, і таким чином допомогти дорослим усвідомити індивідуальні особливості дітей, розвивати їх здібності, формувати  ціннісні життєві орієнтири долати негативні вчинки і прояви у поведінці.

Успішне виконання сім'єю виховних функцій залежить від ряду чинників. Найважливішим  серед них є педагогічна культура батьків.

Багаторічний досвід переконує - найбільш визнаною  традиційною формою спілкування з батьками є класні батьківські збори, їх тематику найчастіше підказує саме життя, потреби класного колективу.

Відмова від одноманітності та формалізму у проведенні батьківських зборів сприятиме формуванню і підтрим­ці інтересу членів родини до життя класу, прагнення брати посильну участь у організації навчально-виховного процесу, співпрацювати з учителем.

Якими ж повинні бути ці збо­ри, щоб приносити відчутну користь сім'ї і школі у їх спіль­ній справі - навчанні і вихованні дитини?

Зазвичай як буває? Класний керівник повідомляє про стан навчально-виховної роботи, відповідає на питання. Якщо на зборах присутні вчителі-предметники, що працюють у цьому класі, вони теж розпо­відають про свої вимоги, виражають претензії, називають, ким і чому незадоволені і т.д. І далеко не завжди учитель виказує своє незадоволення у тактовній формі. Звідси - об­рази, нерозуміння.Учителі не пропонують батькам поради, як справитись з ситуацією, а лише контролюють, вима­гають і...сердяться. Часто батьки учнів, яких постійно критикують, перестають хо­дити на батьківські збори.

Взаємозв'язок втрачено. Підвищувати рівень педа­гогічної культури покликані і лекції, які часто проводяться на зборах. Тільки от що підмічено: батьки не дуже люблять лекції. Мабуть тому, що за­гальні педагогічні положення, про які повідомляє лектор, важко пристосувати до кон­кретної дитини.

Постає питання: якщо така загальна розмова - непродук­тивна, а дуже конкретна - не­хороша, то як же бути? Як по­єднати на зборах виховання у батьків педагогічної культури, інформацію щодо дитини (як почувається дитина в колек­тиві; чи встигає засвоїти на­вчальний матеріал у тому темпі, якого вимагає програма) і запропонувати методичну до­помогу? Я пропоную методику прове­дення спільних зборів батьків та учнів, присвячених різним питанням виховання.

До таких зборів потрібно ре­тельно готуватися, продумува­ти всі коментарі і запитання, упереджувати можливі варіанти відповідей.

Перша частина цих зборів проводиться як аналог лек­ції. Наприклад, актуальне пи­тання на даний час - взаємо­відносини дітей у колективі. Вчитель будує діалог з дітьми, використовуючи запитання, ілюстрації, ситуативні завдан­ня, технічні засоби і т. д. При цьому він іноді звертається з коментарями до батьків. Спостерігаючи за бесідою вчителя і дітей, батьки знаходять від­повіді на запитання: як дитина повинна вести себе в колекти­ві, чи розуміє вона це, на що потрібно звернути увагу у ви­хованні дитини.і т.д.

Друга частина зборів присвячена навчанню дитини. Це своєрідна панорама фрагмен­тів уроків, де батьки не тільки побачать свою дитину в про­цесі навчання, а й почують ме­тодичні рекомендації.

        Вважаю, що спільні збори учнівського і батьківського ко­лективів класу більш ефектив­ні, ніж звичайні. Чому?

        1)Батьки отримують повну інформацію про навчання і по­ведінку своєї дитини. Причому вони не зможуть дорікнути вчителю в упередженому став­ленні, як це іноді буває, бо самі бачили свою дитину в роботі, і як характеризували її товариші, самі того не знаючи, а вчитель не назвав жодного прізвища.

      2)Батьки можуть порівняти успіхи своєї дитини з іншими. І тут важливо показати, що діти вже повинні вміти на даному етапі навчання:

-як читати;

-як говорити;

-як пояснювати.

Порівнюючи свою дитину з іншими, батьки бачать недоліки і знають, над чим потрібно попрацювати

        3) Такі збори підвищують пе­дагогічну культуру батьків, а для дітей мають виховне зна­чення.

 

Порівнюючи свою дитину з

іншими, батьки бачать недолі-

м ,і .ЗШЖШ? гНЩ1 тії попрацювати.

  1.                      Такі збори підвищують пе­дагогічну культуру батьків, а для дітей мають виховне зна­чення.

4) Дуже важливо, що на збо­рах даються і методичні ре­комендації батькам по пред­метах. Доцільно брати теми, де батькам варто послухати пояснення матеріалу. Вони дивляться, як працюють діти, і разом з тим слухають пояснення. Це дає змогу батькам при потребі правильно допо­могти своїм дітям.

Теми для зборів потрібно брати ті, які підказує життя кла­су, залежно від теми, будува­ти діалог з дітьми. На спільних зборах батьків і учнів слід по­казувати тільки позитивне у вихованні, кращі зразки читан­ня і т. д. Ні в якому разі не ста­вити в незручне становище та не принижувати когось із дітей чи батьків. Спостерігаючи за поведінкою та роботою своїх дітей, порівнюючи їх з іншими, батьки і самі зроблять пра­вильний висновок.

 

 

 

 

 

 

Перегляд файлу

Тема. «Дивись, не забудь: людиною будь»

 

План

  1.          Вступне слово вчителя. Повідомлення теми зборів.
  2.          Бесіда: учитель – батьки, діти.

а) Слово вчителя. Хто ж така людина?

б) Розігрування і обговорення ситуацій.

в) Соціометричне опитування.

3. Показ фрагментів уроків.

    а) Читання.

    б) Математика.

4. Виставка кращих зошитів.

5. Продовження роботи з батьками (без дітей).

     а

Обладнання:

1)фішки для звукового аналізу;

2)каса цифр;      

3)ілюстрації із зображенням ситуацій;

4)картки для соціометричного опитування;

5)пам’ятки для батьків першокласників


Хід зборів

1. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми зборів.

      Добрий день, шановні батьки! Ми раді вітати вас, у нашому класі. Сьогодні ми поговоримо про те, що треба робити, щоб наші діти виросли справжніми людьми: добрими, щирими, працьовитими, чесними.

1 учень:    Ти знаєш, що ти – людина?

                   Ти знаєш про це чи ні?

                    Усмішка твоя – єдина,

                    Мука твоя – єдина,

                    Очі твої – одні.

2 учень:     Більше тебе не буде.

                     Завтра на цій землі

                    Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі

3 учень:     Сьогодні усе для тебе –

                    Озера, гай, степи.

                     І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

4 учень:     Бо ти на землі – людина,

 І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

                               (В. Симоненко).

 

       Хто ж така людина? Людина – найцікавіша частина живої природи. Людина вміє думати, розмовляти, пізнавати те, що навколо неї, оцінювати себе. Щоб навитись цьому,  вона повинна жити серед людей, спілкуватися з ними.

Усі люди схожі між собою, але кожна людина особлива. Ось погляньте на своїх однокласників. У одного волосся світле, в іншого – темне. Хтось вищий, хтось – нижчий. І в кожного є щось, притаманне тільки йому: його усмішка, його погляд, його голос і т. д.

Кожен з вас, діти , особливий, неповторний. У кожного з вас обов’язково є хороші риси, які подобаються іншим людям, за які вас можна любити і поважати.

Розігрування і обговорення ситуацій.

(Деякі ситуації розіграти, деякі показати на ілюстраціях.)

Слова – висновки: чемність, ввічливість, чуйність, подільчивість, доброта, дисциплінованість, надруковані на окремих аркушах, в порядку обговорення ситуацій прикріплювати на дошку.

                 Діти слідкують за діями і словами дітей, що розігрують ситуацію, при потребі поправляють, роблять висновки.

  1.          Позичити, а потім віддати ручку (чи щось інше).

                     Висновок: чемність.

  1.          Звернутися до вчительки (дорослого).

  Висновок: чемність.

  1.          Зустрілися з учителькою, знайомими, друзями.

                    Висновок: ввічливість.

  1.          Обговорення ситуації. Закінчився урок. Вітя швидко встав із-за парти і ненароком зачепив рукою підручник однокласника, що сидів позаду нього. Підручник упав на підлогу. Як потрібно поступити Віті в цьому випадку?      

                         Висновок: ввічливість, доброзичливість         

  1.          Обговорення ситуації, зображеної на ілюстрації.  (із серії «Давай поговоримо»).
  •              Що роблять діти? (Катаються з гірки).
  •              Що трапилося з дівчинкою? (Вона впала і плаче).
  •              Оцініть поведінку хлопчиків. Хто з них вам подобається? Чому?
  •              Як можна назвати цього хлопчика? (Добрим, чуйним)  

 

                 Такі ситуації можуть бути не тільки на гірці, а будь-де: і на вулиці, і в класі, і на уроці фізкультури. Тож коли з кимсь трапилася біда, то будьте добрими і чуйними, допоможіть, а не насміхайтеся.  Бо це може трапитися з кожним і буде боляче і неприємно, коли хтось буде з цього сміятися, замість того, щоб допомогти.

  1.          Як назвемо учня, який дотримується встановлених правил поведінки?  (Дисциплінованим).
  2.          Вікторина «Слова ввічливості».          

Правила гри: клас поділено на три команди. Вчитель задає запитання кожній команді, учні хором відповідають. За правильну відповідь отримують один бал, Перемагає команда з найбільшою кількістю балів.

Запитання ля вікторини:

  • Ці слова ми кажемо, побачивши когось зранку;
  • Так ми вітаємось вдень;
  • Зустрівшись із кимось увечері, ми говоримо…;
  • Коли лягаємо спати, своїм рідним ми кажемо…;
  • Яке чарівне слово треба сказати, коли щось просимо? ;
  •  Що ти скажеш, коли тобі хтось допоміг;
  • Що треба сказати, коли наступив комусь на ногу;
  • А якщо ти запізнився на урок;
  • Як ви будете прощатися.

 

Але не завжди ми буваємо такі чемні і добрі. Інколи трапляється ось таке.                                                                                                                                                           

             М. Пригара

Маленька дівчинка

Чого це на мене так сердяться в школі?

Таж не чіпаю нікого ніколи.

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,

а з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала – така в мене звичка –

 що в Галі, як мишачий хвостик, косичка.

Що в Каті спідничка – неначе з рогожі,

 та ще й черевички на човники схожі.

Що в Тані волосся нечесане досі,

що очі в Мар’янки маленькі і косі,

Що в зошиті Лесі одні тільки плями:

напевне, бруднючими пише руками.

Я ж правду кажу їм… І що тут такого?

Таж я не чіпаю ніколи нікого,

сиджу собі тихо і в школі, і вдома.

І чом вони сердяться всі, невідомо!

Обговорення ситуацій. Чому ж усі сердилися на дівчинку?

 

Слово вчителя.

 

Ми повинні завжди обдумувати те, що говоримо, тому що мудре і добре слово дає радість, а нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна так образити людину, що вона захворіє, а можна заспокоїти, коли їй погано. Словом можна викликати усмішку, а можна змусити людину плакати.

Мені дуже прикро, що  у нашому класі є діти, які вживають образливі слова. Я дуже сподіваюсь, що після сьогоднішніх зборів вони постараються більше цього не робити.

 

Соціометричне опитування.

 

Перед кожним із дітей лежить на парті три картки (пронумеровані).

  1.                   Часто ображає.
  2.                   Ввічлива дівчина.
  3.                   Ввічливий хлопчик.

За завданням учителя діти кладуть картку, кому вважають за потрібне. Кожне завдання озвучується окремо. Після виконання цих трьох завдань діти забирають картки зі своєї парти і віддають мамі (чи татові).

 

 

Слово вчителя до батьків.

 Я думаю, шановні батьки, що у вас є інформація для роздумів.

 

1 учень:        Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю.

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину.

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина в цьому світі

лиш добро повинна творити.

 

                                                         (Н. Іванків).

 

2 учень:       Добро твориться просто – ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в’ється і сміється пташка,

як трудиться мурашка-горопашка

 

                                        (І. Драч)

 

3).  Хочеться вашим батькам знати, як ви ведете себе і працюєте на уроках. Найкраще буде, коли вони побачать це самі.

 

       а) Читання

На партах лежать заздалегідь підготовлені підручники, відкриті на потрібній сторінці. Вчитель викликає учнів, у яких хороша техніка читання. Названі діти по черзі читають текст, решта – слідкують. Батьки мають змогу почути, як потрібно читати на даному етапі навчання, а також порівняти читання своєї дитини з читанням кращих учнів і, відповідно, зробити висновки.

 

Звуковий аналіз окремих слів.

  1.                   Зробити звуковий аналіз названого слова з допомогою фішок (на партах самостійно). Вчитель проходить між партами і називає, в кого правильно.
  2.                   Пояснення біля дошки (Зозуля, ялина).

 

 

 

б) Математика

Задача 1 (читає вчитель).

Хлопчик вирізав з паперу 6 ялинок. 4 ялинки він подарував сестрі. Скільки ялинок залишилось у хлопчика?

  • Що відомо в задачі?
  • Що потрібно дізнатися?
  • Викласти розв’язок за допомогою фішок.

 

(Вчитель проходить між партами і називає дітей, у яких задача розв’язана правильно.)

 

Задача 2 .

У Світлани 7 ляльок, а в Оксани – на 2 ляльки більше. Скільки ляльок у Оксани?         (Аналогічно).

 

Приклади.    Пояснити (усно).

 

9 + 6                    8 + 4                                                                 7 + 4

        13 - 5                                    17 - 8                                                    13 - 4

 

в) Хотілося б ще  похвалити діток, у яких гарні зошити.  (Названі діти з зошитами виходять до дошки, демонструють свої роботи).

г) Отже, шановні батьки, із сьогоднішніх зборів ви взяли достатньо інформації про свою дитину. Я сподіваюсь, що спільними зусиллями ми допоможемо дітям справитись з навчанням і з життєвими ситуаціями, потрібно тільки правильно і вміло їм допомогти.

 

  1.                   Продовження роботи з батьками (без дітей).

 

а) Бесіда + педагогічні читання. Стаття «Дитяча жорстокість», «Шкільний світ», 2008р.

 

б) Роздати пам’ятки для батьків першокласників.

 

 

.jpg
zip
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
748
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку