Сценарій "З родини йде життя людини"

Одеська загальноосвітня школа №95 І ступеня

Одеської міської ради

Одеської області

 

 

 

 

 

Свято сім’ї

 

 

 

З родини

йде життя людини

 

 

 

 

 

 

Підготувала Заяць С.О.

 

 (Виходять двоє ведучих.)

Ведучий 1 Добрий день, шановна родино! Наше свято – це ще одна сходинка до сімейного зближення, до родинного єднання.

Ведучий 2  Сьогодні у цій залі свято,

ми дуже раді всіх вітати!

І сподіваємось, що кожен

для себе щось взяти зможе.

 

Хтось настрій добрий запозичить,

бо посмішка усім нам личить.

Хтось – слову доброму зрадіє,

бо про добро усі ми мрієм.

 

Та починати вже нам час,

сюди запросили ми вас,

Аби всі разом у дружнім колі,

В домівці нашій – рідній школі –

Сердечно й щиро привітати. Добра і щастя побажати.

 

Пісня «Перлина Україна»

 

Ведучий 1  Добрий день, люди добрі,

Раді святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Учні (разом) Добрий день!

Правда, чудова ця фраза?

Вона зближує з вами одразу

Сьогодні якраз буде вчасно,

Щоб у всіх був дійсно чудовий настрій,

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто,

Зустрітися з піснею чи навіть із жартом.

 учень.

Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник.

Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі,

Дай, Боже, нам віру і братню згоду

На довгії роки, на вічні роки

 учень.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті,

Сіяють очі щирі,

Щоб жилось у правді, щоб жилось у мирі.

           учень.

Хай цей хліб, який нагадує вам рідний дім,

Стане сьогодні символом родинного свята.     Вручення короваю.

Слово класного керівника.

Доброго дня, шановні батьки та рідні! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на святі «З родини йде життя людини». В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Родина – це не тільки родичі, це друзі, наш клас, школа й увесь народ. Батьки – це найцінніше, що є в кожної дитини.

Притча Про батьків

 учень.

Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать, вкладають у наші вуста добрі слова. Давайте привітаємо тих батьків, які сьогодні завітали до нас на свято (Оплески дітей).

Учень.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі багато тепла

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Учениця.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Поки ти живеш у рідній хаті.

Учень.

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.       

 

Як мені вас не любити.

Рідний батьку, нене!

Таж ви мене згодували

І дбали про мене.

Та ж ви мне згодували

Щирими руками,

Ой, нема то ніде в світі.

Як в батька і в мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Але так ніхто на світі.

Як вони не любить.

Пісня "Родина"

 

Ведучий1. Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них,був поруч у скрутну хвилину. Відгукувався на кожен поклик.

Ведучий 2.Мати – берегиня роду,домашнього вогнища сама вона є тим центром, який єднає всю родину. Коли її не стає, все в житті розладнується. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад. Перше слово, яке дитина промовляє, це слово мама. Мама вчила вас робити перші кроки, вимовляти перші слова.

 

Чи є в світі що світліше, як мамині очі?

Які зорять за дітками вдень і серед ночі.

Чи є в світі що світліше, як серденько мами?

Яке б’ється для дитини днями і ночами

Чи є в світі що миліше, як мама кохана,

Яка робить для дитини з вечора до рання.

А чуєш як в грудях у нас б’ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька.

 

Я знаю, тим серцем ми маємо жити

І Бога і маму і край свій любити.

Гарна ти матуся! Добра, люба, щира,

Ти мене ще змалку звичаю навчила

І щодня навчаєш як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну!

 

Пісня «Тата і мами»

 

Ведучий1. Перше наше усвідомлення себе в житті – це відчуття материнської турботи. Дитина через матір сприймає весь світ, а яким він побачить його – визначить її серце і любов. Мати вчить дитину розуміти любов, як добро, як вчинок на благо інших.

Ведучий 2. Про матерів можна розповідати нескінченно. І дійсно ні про що на світі не говорилося ніжніше і вдячніше, ніж про материнську любов.

Скільки в мами сонця, щирого тепла

Скільки, в мами радості. Щедрого добра

Всі ночі не спала – сон наш берегла

Ніжне своє серце і тепло дала.

Як нам не любити неньку дорогу?

У душі матусі почуттів глибінь,

У руках матусі праця без кінця.

А в устах матусі слово мудреця

Пісня «Мамина сорочка»

Молитва за маму

(дівчинка в українській сорочці із свічкою в руках)

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.

Учениця.

       Підростеш, як колос,

Підеш поміж люди, -

Мами рідний голос

Все з тобою буде.

Батькові турботи...

Сад і ліс, і поле...

Не цурайсь роботи

У житті ніколи.

 

Не забудь стежину

В рідний край, до хати.

В будь-яку годину

Мати буде ждати.

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

 

Пісня «Мои детские желания»

 

Мамочко, найкраща, дорогенька,

Ти для мене — сонечко ясне!

Я люблю тебе, моя рідненька

Й знаю я, як любиш ти мене.

 

Ти на ніч мені читаєш казку

І ведеш у поле та у гай.

І даруєш щедро ніжну ласку,

І розкажеш все, що не спитай!

За все, що я люблю і відчуваю,

Чарівність світу бачу кожен раз,

Я так добра і так тепла бажаю

Тобі, матусю, в цей святковий час.

 

Спасибі, мамо, за усе на світі!

І за життя, і радощі мої.

За те, що сонце так яскраво світить

І так співають гарно солов’ї.

 

Спасибі, мамо, мамочко рідненька.

За ласку, щедрість, щирість, доброту.

Здорова будь і будь щаслива, ненько,

Спасибі, мамо, за любов святу.

 

Як свічка — мати… Правда в тому є…

Вона у домі темінь проганяє.

Тепло і світло дітям віддає.

Ну, а сама тихесенько згорає…

 

А на свято платтячко пошиєш,

Щоб була охайна й гарна я.

Ти усе, усе на світі вмієш,

Найрідніша мамочко моя!

 

Закон природи. Є кінець всьому.

Нічого вічного у цім житті немає.

Відомо тільки Богу одному,

Як мати за усіх переживає…

 

Спасибі Вам, рідні мами

Що Ви тут сьогодні із нами

До Вас наше слово

Матусі, рідненькі, будьте здорові!

 

Кл.керівник:   Батько в сім’ї – захисник, годувальник. Батькове слово –це закон. Як скаже батько, так і буде, тому що він – голова сім’ї, зразок для своїх дітей. Кожна дитина хоче щоб батько був людиною сильною, справедливою, щоб був мудрим і мужнім.

Ведучий 1 Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тати часом суворі, вимогливі, але в своїй душі вони добрі ласкаві та ніжні, як мама. Це іхня чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.

Ведучий 2 Батькова любов до нас стримана, недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Як чудово, що у нас є ти.

Добре знає діло він своє.

Миє все, підлогу натирає,

Вихідний, матусі втомленій дає.   

 

Пісня  «Батьківський поріг»

 

Татку, любий татку,

Соколоньку ясний,

Який ти нам добрий

Який ти нам красний!

Можу я маленька., цілий світ сходити,

Море переплисти, в небо полетіти,

Та знайти не – знайду такого словечка,

Щоб виказати татові всю любов сердечка!

 

Де знайти співачку, аби оспівати,

Де ті фарби взяти, аби замалювати?

Хоч би я співала краще за пташатка,

То не виспіваю, як люблю я татка

Хоч би, як веселка,

Я всі фарби мала

Та любов до татка

Я б не змалювала.

Але є на світі

І на теє сила,

Щоб любов’ю серця

Серденько сповила

За слова миліший,

Кращий за малюнок

Нашим таткам милим

Буде поцілунок!

 

Вед.1  Жінка -  не лише мама, а й господиня, берегиня роду. Поряд із нею  завжди – чоловік, господар. Він – головний помічник у матусі.

Вед.2 Чому ж часто чоловіки так не люблять, бояться хатньої роботи, всіма можливими способами уникають її? Можливо, наступний учасник свята за допомогою байки Павла Глазового допоможе нам  знайти відповідь на це болюче питання.

Усмішка

Чом нема у нас охоти до домашньої роботи

Жінки наші нарікають  -  це вже звичним стало:

Що ми вдома по хазяйству помагаєм  мало.

Любі наші! Ми б охоче вам допомагали,

Якби за це нас хвалили газети й журнали.

Та не тільки, щоб журнали, не самі газети,-

Щоб славили художники, скульптори, поети.

От якби намалював хтось велику карту:

Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.

Або якби якийсь скульптор виліпив фігурку:

Стоїть дядько над плитою, общипує курку.

Якби так нас прославляли, я б прибіг з роботи

І пірнув би з головою в домашні турботи.

 

Пісня «Мы ваши детки»

 

Кл. керівник. У наших предків охоронців родинного вогнища була богиня Берегиня. Ми тож її знаємо. Прокидаємось уранці наспіх з’їдаємо сніданок приготований її руками, і біжимо до школи, забуваючи поцілувати ці руки. Засинаючи у вечері, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді тим очам сказати лагідне "На добраніч”. Це берегиня – наша бабуся. "Бабуся – невтомна бджілка і пече і варить, і внуків приголубить.”

Діти – це діти, а справжні діти – це онуки. Онуків любить більше ніж дітей. Бабуся! Це мамина або татова мама.

Дай бабусю, поцілую

Сивину твого волосся

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

 

Рідненькі бабусі!

Ви завжди у роботі.

На вас кинуті діти

Нема часу й хворіти

Густі зморшки покрили

Ваше добре лице

І все менше в вас сили

Пам’ятати про це!

 

Рідненькі бабусі!

Сьогодні я хочу вам спасибі сказати

За недоспані ночі

За натруджені руки

І за добрі поради

 

Спасибі бабусю,

 за все, що ви для нас зробили,

та дуже вас просимо бережіть свої сили!

Це було тоді, коли я

Заталапав чоботята

І, щоб сховатися, від тата,

До бабусі утікав!

А вона посварить покричить

Поцілує та й мовчить

Чи сюди чи туди,

Чи то хліба, чи води,

Чи сорочку, чи штанята,

Все до бабці, не до тата,

Там безпечно від біди.

І щасливий той живе,

В кого бабця люба є

Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

.

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачим ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові.

Я своїй бабусі пісню заспіваю,

Вона для мене сонечко й краса

Подібної до неї я не знаю,

Коли б зшукав всю землю й небеса.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас – дітей

                          Сценка

Онук. Ой, бабусю, а ваших косах вже чотири сиві волосинки,

А вчора було три. Чого це посивіла ще одна волосинка?

Бабуся. Від болю любий онучку. Коли болить серце, тоді сивіє волосинка.

Онук. А від чого вас боліло серце?

Бабуся. Пам’ятаєш ти поліз на високе - високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тонесенькій гілочці. Серце заболіло, а волосинка посивіла.

Онук. Бабусенько, люба. А як я вилізу на високе-високе дерево і сяду на товсту гілку, волосинка не посивіє?

Кл.керівник. Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків. Побажаєм вам сто років жити. Без горя, сліз і без журби. Хай з вами буде щастя і здоров’я на многії літа, назавжди

Кл. керівник. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Святість цієї близькості людини завше була незаперечною. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади, наповнені природним, народним дотепом, прислів’ями і приказками легендами, - саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.

Учениця.

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся,

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

 

Спасибі, вам за те, що нам читали казку,

За вашу лагідну усмішку,

За те, що з нами в ліс ходили

На поле і в зелений гай.

За те спасибі, що навчили

Любити палко рідний край.

Руки ласкаві цілуєм!

Літ до ста жити вінчуєм.

Український танець

Учень

Ну от і все, ця зустріч – як урок,

Пройшла так швидко, пам’ять відновилась,

І, як дитинстві, продзвенів дзвінок.

Як добре, що ми всі зустрілися!

Учень

Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших і сонячних літ,

Дідусям і татам, бабусям і мамам,

Братам і сестричкам

Палкий наш привіт.

Учень

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне!

Наше свято продовжується. Ми переходимо до конкурсів.

1. конкурс для тат «Пришиття ґудзика»

Це ніби проста справа, але інколи викликає труднощі. Вам потрібно якнайшвидше пришити ґудзик.

2. конкурс для мам «Угадай дитину по руках»

Діти ( 6 – 7 учнів) стають у коло. Мамі зав’язують очі. Вона повинна по руках впізнати свою дитину.

3. Гра «Що любить Ваша дитина»

(Мати і дитина стають спиною один до одного і на мої запитання тільки кивають головою.)

1. - Чи любить ваша дитина вставати рано?
2. - Чи застеляє постіль?
3. - Чи любить їсти манну кашу?
4. - Чи любить читати книжки?
5. - Чи миє посуд?
6. - Чи ділиться своїми секретами?
7. - Чи любить танцювати?
8. - Чи робить зарядку?
9. - Чи любить чистити зуби?
10.                   - Чи хоче йти до школи?
11.                   - Чи любить математику?
12.                   - Чи любить їсти гороховий суп?
13.                   - Чи прибирає в своїй кімнаті?

4. Конкурс «Пестливі слова» Матусі по черзі називатимуть пестливі слова, якими звертаються до дітей.

5. Конкурс «Заплітати дочками коси». Викликаються батьки по черзі.