Педагогічна співпраця класного керівника, вчителів і батьків - це могутня сила. Найбільш активними учасниками навчально-виховного процесу, союзниками та партнерами є батьки в початковій школі Говорячи про виховання: батьки, мають перед учителем певні переваги, оскільки особисто відповідають за долю своєї дитини.
Практика показує, що система відносин «вчитель - батьки учнів» не завжди виконує свої функції. Що ж заважає спільній співпраці?відсутність яких-небудь контактів у педагогічному впливі на дитину; вчитель іноді має невизначене уявлення про батьків учня, а батьки знають про вчителя тільки зі слів дитини; взаємне або однобоке невдоволення один одним.
Основні завдання сімейного виховання. Засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етнічних норм взаємин із близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки,правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності,Здатності виявляти турботу про молодших милосердя до слабких і людей похилого віку.
Пріоритетними принципами батьківсько-вчительської взаємодії єпринцип взаємодії вчителів і батьків;… гуманізації взаємин вчителів і батьків;… демократичності;…систематичного аналізу;… творчості й успіху;… діалогічного спілкування;… включення у діяльність;… індивідуально-особистісного підходу;… довіри і підтримки;… високої духовності.
Модель співпраці школи з батьками та громадськістю ШКОЛАОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВОД СІМ’ЇСТВОРЕННЯ БАНКУ ДАНИХ СІМЕЙСПІВПРАЦЯ З ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИДІАГНОСТИКА БАТЬКІВ ШКІЛЬНИМ ПСИХОЛОГОМБАТЬКИ В УПРАВЛІН-СЬКІЙ СТРУКТУРІ«Родинний міст»
Відвідування родини …багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з’ясування умов виховання. Необхідно: Заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування а також визначити мету візиту;Прийти в гарному настрої, бути привітним, доброзичливим;Забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків. Поведінка та настрій дитини також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.
Бесіди… проводяться як індивідуальні, так і групові. Потрібно чітко визначити мету: що необхідно з’ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значущий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення своїх думок. Педагог повинен не тільки говорити, а й слухати батьків, виявляти свою зацікавленість, доброзичливість.
Тематика бесід- Мати і батько в житті дитини.- Моральна відповідальність батьків за виховання дітей.- Роль внутрішньо сімейних стосунків у вихованні дітей.- Виховання у дітей любові та поваги до батьків, усіх дорослих членів родини.- Вікові та індивідуальні особливості дітей.- Як допомогти дитині адаптуватися до школи. - Спільна діяльність батьків і дітей, дотримання сімейних традицій…
Лекції - це форма психолого-педагогічної освіти, що розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Кращий лектор - сам учитель, який знає інтереси, проблеми та турботи батьків. Головне в лекції – науковий аналіз виховних явищ, ситуацій, тому в лекції варто розкривати причини явищ, умови їхнього протікання, механізм поведінки дитини, закономірності розвитку її психіки, правила сімейного виховання.
«Кумир сім’ї» Інколи бажання вберегти дитину від найменших труднощів, неприємних обов’язків стає настільки великим, Що навколо неї створюється атмосфера захоплення, перебільшення, захвалювання її здібностей, найчастіше неіснуючих. Всі бажання дитини виконуються, вона в центрі уваги – кумир сім’ї. Виховується егоцентризм, виникають труднощі у створенні навичок систематичної праці і самостійності.
Надмірна вимогливість Часто можна чути від батьків: “Я не мала можливості…”, “ У моїх батьків не було змоги…”, “Я все життя мріяла, то нехай моя дитина досягне цього”. Батьки стараються дати дитині якомога ширшу освіту, розвинути неіснуючі здібності. Дитина постійно зайнята, від неї вимагають високих результатів, не враховуючи її інтелектуальних можливостей. Дитина не має змоги гратись, спілкуватись з однолітками.
Конфлікти з батьками Причина конфліктів: учитель несправедливий до дитини, ображає її, принижує, але ж моя дитина – найкраща, найрозумніша й неповторна. Навіщо ж штучно формувати в ній ці комплекси? При цьому батьки , бачачи “в чужому оці пилинку”, у своєму, як кажуть, “не помічають колоди”. Самі приділяють дитині мало часу й усю відповідальність перекладають на школу.
Психологи стверджують, що понад 70 % батьків переконані, що їх контакт із викладачами дітей має бути епізодичним, тобто цілком достатньо батьківських зборів. Але ж дитина переважну частину часу проводить у школі, і це її життя для мами з татом – таємниця “ за сімома печатками”. Утім, вихід усе-таки є – в ідеалі батькам і педагогам потрібно стати союзниками: Учителю – частиною родинного мікросередовища, батькам - частиною мікросередовища школи.
Проведення заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків: У спілкуванні з батьками важливо уникати категоричного тону, який може спровокувати образи; нормою повинні стати стосунки, засновані на взаємоповазі, цінність яких полягає у розвитку почуттів власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов’язку як учителів, так і батьків.
Довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні Психологічно батьки готові підтримати потреби школи; навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки і освіти, як правило, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей.
Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім’ї: Класний керівник – особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім’я, вчитель повинен бути тактовним, ввічливим, використовувати інформацію про сім’ю лише з метою допомоги батькам у вихованні.