Тема: Спорт і фізичне виховання – утвердження здорового способу життя та зміцнення миру.
Задачі: 1. Ознайомити учнів з історією виникнення Олімпійських ігор.
2. Виробити стійку мотивацію у школярів до систематичних занять фізичними вправами і ведення здорового способу життя.
Місце проведення: актовий зал школи.
Частина уроку | Зміст уроку | Дозува ння | Медотичні рекомендації |
1. Підготовча (10 хв.) | 1. Привітання, повідомлення теми та завдань уроку. 2. Конкурс про здоров'я: - закінчити прислів'я разом; Слова вчителя: «Здоров'я – це скарб», - сказав Монтень. А давайте заглянемо до скарбнички народної мудрості і дізнаємося, що ж думає про здоров'я наш народ. (Перелік прислів'їв: -Нема щастя (без здоров'я); -Здоровому все (здорово); - Щоб працювати – треба (силу мати); -У здоровому тілі – (здоровий дух); -Сила та розум – (краса людини); -Сила без голови шаліє, (а розум без сили мліє); -Коли неамє сили, (то й світ немилий); -Веселий сміх – (здоров'я); -Горе стихає, ( а здоров'я зникає). -Не смерть страшна, (а недуга); -Як дитина бігає і грається, (то й здоров'я їй усміхається); -Росте, як (каченя на воді); -Хто лазню знає, той (хвороб не має); -Люди часто хворіють, - (берегтись вони не вміють); -Гіркий тому вік, (кому треба лік); -У кого болять кості, той (не думає про гості); -Старому та слабкому годи, (як малому); -Держи голову у холоді, живіт – у голоді, а ноги в теплі, - (довгий вік проживеш на землі); -Було б здоров'я, - (все інше наживемо); 3. Вчитель: як бачите, питання здоров'я – здавна цікавило народ і воно найважливіше в нашому житті. А тепер послухайте, як в сиву давнину люди дбали про своє здоров'я і що з цього виникло. (Доповідь на тему: «Історія започаткування Олімпійських ігор, олімпійська символіка та ритуали». Важливу роль в розвитку фізичної культури відіграла Древня Греція. Фізична культура в цій країні розвивалася як складова частина античної культури. Різноманітні спортивні змагання проводилися серед мешканців Древньої Греції. Це й не дивно. Адже сила, спритність, витривалість, хоробрість цінилися дуже високо, тому що це значно підіймало боєздатність воїнів, а грекам приходилось вести довгі війни для установлення свого панування на Балканському півострові і в басейні Егейського моря. В Греції сам процес фізичного виховання називався гімнастикою (від грецького слова «гімнос» - голий), бо займалися фізичними вправами в голому вигляді. Більш поширені фізичні вправи: - біг на одну стадію ( - стрибок у довжину з розбігу, - метання диска і списа на дальність, -боротьба. Греки вважали, що в цих вправах майбутній воїн зуміє проявити всі необхідні бійцеві якості. На менш короткі дистанції, ніж одна стадія, греки не бігали, але інколи збільшували дистанцію до 24-х стадій, і це давало певні результати. Так, після перемоги над персами в містечку Марафон (490 років до н.е.) один воїн пробіг майже 42 км195 м, щоб сповістити про перемогу мешканців Афін. На честь цього дистанція в 42км195м була названа марафонською. Окрім щорічних змагань в грецьких містах Афіни та Спарта для своїх мешканців проводилось багато й інших змагань. На ці змагання приїжджали атлети навіть з берегів Чорного моря, де знаходились грецькі колонії. Змагання, загалом, присвячувались головним божествам, або пам'яті загиблих воїнів. Найбільш значними були змагання на честь бога морів Посейдона, бога мистецтв Аполона, богині міста Афін Паллади, але найкращими були змагання на честь головного бога Зевса. Час греки виміряли чотирирічними періодами – олімпіадами. Звідси і повелося, що один раз в чотири роки проводилися змагання. Греки їх називали Олімпіадою. На кожній олімпіаді обов'язково організовували свята з обов'язковими змаганнями на честь Зевса, мешкавшого, по уяві греків на грі Олімп. До вершини цієї гори необхідно було доставити факел з вогнем, який оповіщав всім, що почалися Олімпійські ігри. І цим самим припинялися війни. На олімпійські празники обов'язково приїздили всі керівники грецьких держав, які раз в чотири роки установлювали торгівельні зв'язки, підписували договори. Таким чином, олімпійські ігри були не тільки самими головними змаганнями атлетів, але й основними релігійними святами. Перші згадки про олімпійські змагання відносяться до 776 року до н.е. З цих часів ведеться запис переможців. Про виникнення олімпійських змагань є багато міфів і легенд. На олімпійських іграх, крім спортивних змагань, виступали співаки, музиканти, танцюристи, які теж нагороджувалися призами за перемогу. | 30'' 9'30'' | Запропонувати дітям закінчувати прислів'я разом |
Заключна частина | Конкурс Дітям задається питання: -Які види спорту ви знаєте? (Відповіді: -Футбол. -Хокей. -Легка атлетика. -Спортивна гімнастика. -Баскетбол. -Волейбол. -Вільна боротьба і т.д. | |
Додаткова література: Стовбур В.В. Історія фізичної культури і спрту. – 1983.
Журнал «Фізична культура в школі» - 1989, №7,9, 12.
Урок-бесіда з фізичної культури
Тема: Спорт і фізичне виховання – утвердження здорового способу життя та зміцнення миру.
Задачі: 1. Ознайомити учнів з історією виникнення Олімпійських ігор.
2. Виробити стійку мотивацію у школярів до систематичних занять фізичними вправами і ведення здорового способу життя.
Місце проведення: актовий зал школи.
Частина уроку |
Зміст уроку |
Дозува ння |
Медотичні рекомендації |
1. Підготовча (10 хв.) |
1. Привітання, повідомлення теми та завдань уроку. 2. Конкурс про здоров’я: - закінчити прислів’я разом; Слова вчителя: «Здоров’я – це скарб», - сказав Монтень. А давайте заглянемо до скарбнички народної мудрості і дізнаємося, що ж думає про здоров’я наш народ. (Перелік прислів’їв:
3. Вчитель: як бачите, питання здоров’я – здавна цікавило народ і воно найважливіше в нашому житті. А тепер послухайте, як в сиву давнину люди дбали про своє здоров’я і що з цього виникло. (Доповідь на тему: «Історія започаткування Олімпійських ігор, олімпійська символіка та ритуали». Важливу роль в розвитку фізичної культури відіграла Древня Греція. Фізична культура в цій країні розвивалася як складова частина античної культури. Різноманітні спортивні змагання проводилися серед мешканців Древньої Греції. Це й не дивно. Адже сила, спритність, витривалість, хоробрість цінилися дуже високо, тому що це значно підіймало боєздатність воїнів, а грекам приходилось вести довгі війни для установлення свого панування на Балканському півострові і в басейні Егейського моря. В Греції сам процес фізичного виховання називався гімнастикою (від грецького слова «гімнос» - голий), бо займалися фізичними вправами в голому вигляді. Більш поширені фізичні вправи: - біг на одну стадію (200 м), - стрибок у довжину з розбігу, - метання диска і списа на дальність, -боротьба. Греки вважали, що в цих вправах майбутній воїн зуміє проявити всі необхідні бійцеві якості. На менш короткі дистанції, ніж одна стадія, греки не бігали, але інколи збільшували дистанцію до 24-х стадій, і це давало певні результати. Так, після перемоги над персами в містечку Марафон (490 років до н.е.) один воїн пробіг майже 42 км195 м, щоб сповістити про перемогу мешканців Афін. На честь цього дистанція в 42км195м була названа марафонською. Окрім щорічних змагань в грецьких містах Афіни та Спарта для своїх мешканців проводилось багато й інших змагань. На ці змагання приїжджали атлети навіть з берегів Чорного моря, де знаходились грецькі колонії. Змагання, загалом, присвячувались головним божествам, або пам’яті загиблих воїнів. Найбільш значними були змагання на честь бога морів Посейдона, бога мистецтв Аполона, богині міста Афін Паллади, але найкращими були змагання на честь головного бога Зевса. Час греки виміряли чотирирічними періодами – олімпіадами. Звідси і повелося, що один раз в чотири роки проводилися змагання. Греки їх називали Олімпіадою. На кожній олімпіаді обов’язково організовували свята з обов’язковими змаганнями на честь Зевса, мешкавшого, по уяві греків на грі Олімп. До вершини цієї гори необхідно було доставити факел з вогнем, який оповіщав всім, що почалися Олімпійські ігри. І цим самим припинялися війни. На олімпійські празники обов’язково приїздили всі керівники грецьких держав, які раз в чотири роки установлювали торгівельні зв’язки, підписували договори. Таким чином, олімпійські ігри були не тільки самими головними змаганнями атлетів, але й основними релігійними святами. Перші згадки про олімпійські змагання відносяться до 776 року до н.е. З цих часів ведеться запис переможців. Про виникнення олімпійських змагань є багато міфів і легенд. На олімпійських іграх, крім спортивних змагань, виступали співаки, музиканти, танцюристи, які теж нагороджувалися призами за перемогу. |
30’’
9’30’’ |
Запропонувати дітям закінчувати прислів’я разом |
Заключна частина |
Конкурс Дітям задається питання:
(Відповіді:
|
1’ |
|
Додаткова література: Стовбур В.В. Історія фізичної культури і спрту. – 1983.
Журнал «Фізична культура в школі» - 1989, №7,9, 12.