Спортивна розвага «КОСМІЧНА ПОДОРОЖ»

Пізнавально-спортивна гра «КОСМІЧНА ПОДОРОЖ»

до Всесвітнього тижня космосу

Обладнання: зірки по кількості гравців.

Вихователь: Друзі, сьогодні ми з вами поговоримо про те, що багато століть, дивлячись в неозоре небо, людина мріяла про те, щоб подолати тяжіння Землі й вирватися в космічні простори. Для цього був потрібний апарат, який би розвивав першу космічну швидкість - 8 км за 1 секунду. (Слайд 1)

І от наступив 1957 рік. Такий апарат був створений у СРСР. Це була ракета. Вона пробилася крізь товщу повітряного океану, який оточує нашу планету, подолала земне тяжіння й опинилася на свободі. Вона віднесла на своїх "плечах" супутник - кулю. (Слайд 2)

 "Пеесик" - так ласкаво називали кулю ті, хто готував його до польоту. ПС означає "найпростіший супутник". Він дійсно був дуже просто влаштований. Перший супутник Землі являв собою блискучу кулю з алюмінієвих сплавів і був невеликий - діаметром 58 см, вагою - 83,6 кг. Апарат мав двометрові вуса - антени (їх було чотири), а усередині розміщалися два радіопередавачі. Ученим, інженерам і робітникам було дуже важливо, щоб Пеесик подав голос, повідомив, як він добрався до місця і як він себе почуває.

І Пеесик не підвів: як тільки він розстався зі своєю супутницею - ракетою, він розправив свої "вуса" і полетів на Землю його задерикуватий голосок: "Біп! Біп! Біп!" (Слайд 3)

Пеесик пролітав над жаркою Африкою, над холодною Антарктидою, над безкрайніми океанами, над зеленим морем тайги - і всюди чули його голос. Люди піднімали голів, бачили сріблисту зірочку, що швидко пролітала по небу, посміхалися й привітно махали руками: "Доброї дороги тобі, супутнику!"

Швидкість супутника становила 28800 км/ч. За півтори години супутник облетів усю земну кулю, а за добу польоту зробив 15 обертів.

4 жовтня 1957 року стало знаменною датою. У цей день був запущений перший штучний супутник Землі. Почалася космічна ера. (Слайд 4)

Вихователь: Побуваємо сьогодні у космосі і ми з вами. Буде важко. Космос не любить слабких силою і духом. Чи готові ви до випробувань? Тож починаємо.

Зараз наші ракети відправляться у політ на Місяць.

1-й конкурс «На старт!»

Перші гравці біжать до орієнтира, оминають його, повертаються до команди. Перший бере за руку другого гравця і тепер вони біжать вдвох. Потім втрьох і т.д. Перемагає команда, гравці якої першими повернулися на місце, не розірвавши при цьому ланцюг.

Вихователь: От ми й на Місяці. Але перш ніж вийти з ракети, ми пошлемо в розвідку роботів.

2-й конкурс «Перегони роботів»

Команди стають парами, один за одним, щільно притиснувшись. Той, що стоїть позаду, тримає товариша обома руками за пояс. Починають рух синхронно, з тієї самої ноги. Долають дистанцію до орієнтира і назад.

Вихователь: Роботи здійснили розвідку і дали людям дозвіл на висадку. Але що це? Дощ? Ні, це не просто дощ. Це – метеоритний дощ!

3-й конкурс «Метеоритний дощ»

Потрібно вцілити м’ячем у кошик.

Вихователь: Нарешті ми з вами ступили на місячну поверхню. Але як же важко по ній рухатись! Всюди місячні кратери.

4-й конкурс  «Місячні кратери»

На підлозі у два ряди розкладаються обручі на відстані 1/2 метра один від одного. Це кратери. Дітям необхідно по черзі стрибати із одного обруча в інший. Дострибавши до кінця, дитина бере м’ячик (камінь з Місяця) і стрибає назад, передавати естафету наступному.

Вихователь: Друзі, головна мета нашого польоту – взяття проб місячного ґрунту. Тож зараз попрацюють наші місяцеходи.

5-й конкурс «Місяцехід»

Гравці біжать до орієнтира, де намагаються, не допомагаючи руками, взяти в стакан невеличкий м’ячик і принести його команді.

Вихователь: Завдання своє ми виконали, можна перед поверненням на Землю й відпочити, помилуватися зірками. (Відео зіркового неба, музика).

Вихователь: Але що це? Тривога! На нас напали викрадачі зірок. Якщо вони переможуть, ми ніколи не зможемо милуватися нічним зоряним небом, ніколи не зможемо загадати бажання, побачивши падаючу зірку!

6-й конкурс «Викрадачі зірок»

Гравці шикуються один проти одного, по черзі супротивники «викрадають зірки», які гравці тримають на відстані простягнутої руки, утримуючи двома пальцями. Якщо викрадач встигне добігти до  контрольної лінії, він виграв. Якщо програв, то віддає свою зірку.

Вихователь: Тепер знатимуть космічні пірати і викрадачі зірок, що перемоги їм не бачити там, де панують дружба, злагода і гарний настрій. Молодці!

Зараз ми повернемось на рідну Землю, до свого класу, але завжди пам’ятайте: ви – одна команда, і поки ви разом – ви непереможні!

Вручення пам’ятних медалей. Повернення до класу.