Способи випалювання: контурне,силуетне,з світлотінями,з розфарбуванням. Організація робочого місця.

Тема: Способи випалювання: контурне,силуетне,з світлотінями,з розфарбуванням. Організація робочого місця.

       Мета: засвоєння знань про види оздоблення виробів із фанери, принцип дії приладу для випалювання і розвивання логічного мислення і виховання акуратності під час виконання оздоблювальних робіт.

Обладнання: прилад для випалювання,  зразки малюнків  для перенесення на вибір, наждачна шкурка з нульовим зерном.

Пам’ятка „Як користуватися електровипалювачем„

(На парті у кожного учня)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

I. Організаційна частина.

Перевірка присутніх учнів на уроці. Призначення чергових.

II. Актуалізація опорних знань учнів, проводиться у вигляді лінгвістичної гри – змагання між двома командами. Кожна команда отримала випереджаюче завдання на урок – підготувати представлення команди і запитання суперникам для інтелектуальної розминки.

1. Візитка. Учні представляють команди .

2. Інтелектуальна розминка. На стіл суперника передають підготовлені заздалегідь запитання. Потім почергово відповідають.

Запитання для першої команди: 

— Що в перекладі з грецької означає пірографія та піротипія ?

—Яка принципова різниця між техніками пірографії та піротипії?

Запитання для другої команди:

—Яких найвідоміших гуцульських майстрів випалювання ви знаєте?

—Які інструменти і пристрої використовуються для пірографії та піротипії?

3. Кожна команда повинна пояснити будову та принцип дії електровипалювача, правила користування приладом. Дати відповіді на підготовленні наперед запитання. Одні учні із першої команди ставлять запитання, а відповідають на запитання учні протилежної команди.

Запитання першої команди:

—З якою метою виконуємо оздоблення виробу?

—Пояснити будову електровипалювача по таблиці, яку ми розглядали  на попередніх уроках?

—Коли можна вмикати випалювач?

Запитання другої команди:

—Як і чим регулюють нагрівання пера (наконечника) під час випалювання?

—Що може статися, коли перо розігріється до яскраво-червоного кольору.

—Коли можна стати справжнім майстром?

4. Робота за пам’яткою „Як користуватися електровипалювачем?„ (На парті у кожного учня).

— Що слід пам’ятати під час роботи з приладом? (відповідь: не слід поспішати, оскільки неправильно випалену лінію чи навіть крапочку важко, а іноді й неможливо виправити).

III. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Вчитель. Сьогодні, діти, ми продовжимо працювати з електровипалювачем. На попередньому уроці ми вивчили спосіб шліфування, спосіб перенесення  малюнка на матеріал.

IV. Повідомлення теми, мити, завдань уроку.

Вчитель зачитує заздалегідь написану на дошці тему уроку, повідомляє навчальні завдання:

—засвоїти спосіб та прийоми випалювання кромок деталей виробу;

—запам’ятати, що випалювання крапками – один з найпоширеніших способами випалювання;

—виконувати вимоги до якості випалювання  кромок деталей та крапками.

Слово вчителя. Способи випалювання умовно поділяються на три основні види:

Контурне, силуетне, художнє.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

— Способи випалювання кромок деталей виробу.

— Випалювання крапками – один з найпоширеніших  способів  випалювання.

— Вимоги до якості випалювання кромок деталей та крапками.

Працюючи випалювальним апаратом, треба пам’ятати:

1. Прилад можна вмикати тільки з дозволу вчителя.
2. Перед вмиканням приладу все має бути готовим для випалювання.
3. Перо має бути розжареним до темно-червоного  кольору.
4. Після 10-15 хвилин  випалювання прилад вимикати на 2-3 хвилини.
5. Періодично провітрювати приміщення.
6. Забороняється залишати прилад увімкненим.

1.Вступний інструктаж.

Пояснити послідовність виконання роботи:

• за допомогою копіювального поперу перенести зображення малюнка на одну  зі сторін виробу;
• поставити випалювальний апарат праворуч від себе, встановити ручку в положенні М і ввімкнути вилку в мережу.
• повернути ручку в бік положення Б, довести розжарене перо до темно-червоного  кольору;
• короткими рухами пре виконати малюнок.
• під час роботи не слід сильно тиснути на перо, оскільки нагрівання воно може зламатись.

2. Поточний інструктаж .

• акцентую увагу дітей на те, що тонкі лінії можна виконати, якщо ставити маленькі крапки однакового розміру при середньому нагріванні пера;
• товсті лінії  утворюються за більш високого нагрівання пера, яке рухають повільніше;
• бажано, щоб поверхня малюнка, що випалюється, була достатньо освітлена.

3. Самостійна  робота в робочому зошиті – конспекті.

Завдання:

4. Вправити крапкового випалювання за зразком , перш ніж випалювати якийсь малюнок, треба навчитись нагрівальним пером ставити крапки одного розміру близько одна від одної, які поступово утворюють тонкі лінії і при повільному русі пера — товсті лінії. Наносячи крапки більш або менш густо, можна показати об’ємність предмета.

Дуже часто любителі випалювання стараються прикрасити випалюванням не тільки лицеву поверхню виробу, але і бокові кромки. Випалювання крапками — один з найпоширеніших способів випалювання кромок.

Як правило, кромки випалюють дрібненькими крапками на всю їх ширину. Також часто використовується спосіб, коли розжарену дротину електровипалювача послідовно прикладають до кромок деталі так, щоб вийшов орнамент або малюнок.

Під час випалювання кромок повітря в приміщенні стає тяжким, тому не слід нахилятися під час роботи над виробом. Сидіти треба прямо й дихати через ніс, кімнату провітрювати.

VІ.Практична робота учнів.

Обробка кромок випалюванням.

Крапкове випалювання.

1. Учні готують для роботи інструменти і матеріали.
2. Чергові роздають інструкційні карти.
3. Обхід робочих місць з метою проведення індивідуальних і фронтальних інструктажів.
4. Контроль за організацією робочих місць, дотримання правил техніки безпеки праці.
5. Збирання даних для заключного інструктажу.

VІІ. Технологічна карта.

Послідовність роботи.

VІІІ. Підбиття підсумків.

Виставлення оцінок за роботу на уроці. Визначення найкращих.

Заключна бесіда:

• Чи була робота на уроці корисною, творчою?
• Чого ви навчилися?
• Чи можете ви скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті?
• Над яким вмінням ще потрібно працювати?
• Як ви розумієте епіграф до уроку?
• Чи вкладали ви в роботу душу і серце?
• Які маємо результати своєї праці?

Домашнє завдання.