«За останні шість років темпи розвитку нашої економіки знизилися приблизно в два рази.... Зовнішні причини. Ми значну частину засобів відпускаємо на оборону... із приблизно 100 млн працюючих в СРСР ЗО — 40 млн зайнято в оборонній промисловості. У нас нееквівалентний обмін з іншими країнами. Ми торгуємо в основному сировиною, бо багато країн, у тому числі й соціалістичні, не хочуть купувати у нас готової продукції через її низьку якість...». З доповіді члена-кореспондента АН СРСР А. Аганбегяна «Сучасний стан радянської економіки» (1965 p.)
Програму економічних реформ розробив головарадянського уряду Олексій Косигін і спробувавреалізувати їх у 1965-1967 рр. Економічна реформа -зміни в системі господарського механізму,що їх проводить держава,спрямовані на розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва,системи заходів із вдосконалення управління виробництвом, які відповідали б потербам часу
Протиріччя реформи 1965 р. Посилити централізм в економіці. Відновлення централізму, що розпочалося одразу ж після проголошення реформи, призвело до створення 40 союзних міністерств і відомств, які знову взяли під контроль 90% підприємств УРСР. Наростаюча бюрократизація економіки,Задіяти ринкові економічні регулятори (рентабельність, прибуток тощо). Командно-адміністративна система не змогла пристосуватися до вимог та змін, продиктованих НТР, що, поряд з іншими факторами, стало однією з головних причин затухаючого, диспропорційного економічного розвитку.