Спрощення в групах приголосних. Подвоєння букв

Спрощення в групах приголосних. Подвоєння букв Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури КЗ «Ков’язький НВК» Шаповал Н. Г.

Єдиний шлях, що веде до знання , – це діяльність. Джордж Бернард Шоу, ірландський драматург і публіцист

§ 28. -ЖДН-, -ЗДН-, -СТН-, -СТЛ1. У буквосполученнях -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- випадають д і т на письмі: ти́ждень — ти́жня — тижне́вий; виїзди́ти — виїзни́й; прої́зд — проїзни́й; вість — ві́сник; ко́ристь — кори́сний; пе́рстень — пе́рсня; честь — че́сний; я́кість — я́кісний; ле́стощі — уле́сливий; стели́ти — сла́ти; ща́стя — щасли́вий. Але в словах зап’я́стний, кістля́вий, пестли́вий, хвастли́вий, хвастну́ти, шістна́дцять, дев’яно́стники букву т зберігаємо. Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження на - ст, букву т у буквосполученні -стн- зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо: аванпо́ст — аванпо́стний, бала́ст — бала́стний, компо́ст — компо́стний, контра́ст — контра́стний, форпо́ст — форпо́стний. 2 -ЗКН-, -СКНУ буквосполученнях -зкн-, -скн- перед дієслівним суфіксом -нувипадає к: бри́зки — бри́знути, брязк — бря́знути, блиск — бли́снути, писк — пи́снути, плюск — плю́снути, тріск — трі́снути, але: ви́пуск — випускни́й, виск — ви́скнути. 3. -СЛНУ буквосполученні -слн- випадає л: ма́сло — масни́й; мисль — уми́сний, навми́сне; ремесло́ — ремісни́к.

§ 29. Подвоєння букв як наслідок їх збігу1. Подвоєння букв на позначення приголосних звуків маємо, якщо збігаються однакові приголосні: 1) префікса й кореня: ввіч, вві́чливий, відда́ти, ві́дділ, завви́шки, зза́ду, беззву́ чний, обби́ти, роззбро́ їти, роззя́ва. Примітка. Немає подвоєння букв у таких словах, як ото́й, оту́т, ота́к, ота́м, отепе́р, ото́ді, а також оце́й тощо. 2) кінця першої та початку другої частини складноскорочених слів: військкома́т (військовий комісаріат), міськко́м (міський комітет), юнна́т (юний натураліст); 3) кореня або основи і суфіксів прикметників чи іменників: день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, тума́н — тума́нний; башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця; дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — тума́нно;

§ 29. Подвоєння букв як наслідок їх збігу2. Якщо збігається буква с основи дієслова минулого часу і постфікса -ся: ви́нісся, па́сся, розріс́ ся, тря́сся. 3. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо також: 1) у наголошених суфіксах -анн-(ий) (-янн-(ий), -енн-(ий) прикметників, що вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості або на можливість чи неможливість дії: невблага́нний, недоторка́нний, нездола́нний, незрівня́нний, несказа́нний; височе́нний, здорове́нний, нездійсне́нний, незліче́нний, непримире́нний, нескінче́нний, силе́нний, страше́нний, числе́нний; 2) у суфіксах -енн-(ий), -янн-(ий) прикметників старослов’нського походження зі значенням можливості або неможливості дії: благослове́нний, блаже́нний, мерзе́нний, огне́нний, окая́нний, свяще́нний, спасе́нний, а також у прикметникові боже́ственний; дві букви н зберігаємо також в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: нездола́нність, нездола́нно, числе́нність, числе́нно тощо. Примітка. Немає подвоєння н у дієприкметниках: ви́вершений, ви́хований, зро́блений, поо́раний, ска́заний, спе́чений, у прикметниках на -ен-(ий), співвідносних із відповідними дієприкметниками (що мають інший наголос): варе́ний (пор. дієприкметник ва́рений), пече́ний (пор. дієприкметник пе́чений), а також у прикметниках віддієприкметникового походження: довгожда́ний, жада́ний, навіже́ний, скаже́ний, шале́ний. Треба розрізняти такі слова, як здійсне́нний (який може здійснюватися — прикметник) і зді́йснений (який здійснився — дієприкметник), нездола́нний (непереможний) і нездо́ланий (якого не подолали), незліче́нний (представлений у дуже великій кількості) і незлі́чений (не порахований) та ін. 4. Маємо подвоєння приголосних у словах бовва́н, Га́нна, лляни́й, овва́ , сса́ти, а також у похідних від них словах боввані́ти, Га́ннин, ви́ссати, ссавці́ та ін.

§ 30. Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних1. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (на письмі їх позначаємо двома буквами), коли вони вжиті після голосного: 1) перед я, ю, і, є в усіх відмінкових формах іменників середнього роду другої відміни (крім форми родового множини): знаря́ддя, знаря́ддю, (на) знаря́дді та ін.; життя́ , життю́ , (у) житті́; моту́ззя, (у) моту́ззі; коло́сся, коло́ссю, (у) коло́ссі; гілля́ , гіллю́ , (на) гіллі́; знання́ , знанню́ , (у) знанні́; збі́жжя, збі́жжю, (у) збі́жжі; сторі́ччя, сторі́ччю, (у) сторі́ччі; підда́шшя, підда́шшю, (на) підда́шші; а також у похідних словах: гілля́ — гілля́стий, гілля́чка; життя́ — життє́вий (і життьови́й), життє́пис та ін., але: знань, знаря́дь, підда́ш, сторі́ч, угідь; якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігаємо: відкриття́ — відкритті́в, почуття́ — почуттів;

§ 30. Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних2) перед я, ю, і, е в усіх відмінкових формах деяких іменників чоловічого та жіночого роду першої відміни (за винятком родового множини на -ей): суддя́ , судді,́ суддю́ , су́ ддів і т. д.; стаття́ , статті́, статте́ю (але в родовому множини — стате́й); рілля́ , ріллі́, ріллю́ , рілле́ю; Ілля́ , Іллі́, Іллю́ , Ілле́ю, І́лле та ін.; 3) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини третьої відміни, якщо в називному відмінку їхня основа має один м’який або шиплячий приголосний: мо́лодь — мо́лоддю, мить — ми́ттю, мазь — ма́ззю, вісь — ві́ссю, міць — мі́ццю, сіль — сі́ллю, тінь — ті́нню, по́дорож — по́дорожжю, ніч — ні́ччю, ро́зкіш — ро́зкішшю. Примітка. Якщо основа закінчується на два приголосні, губний або р, їх подовження немає: мо́лодість — мо́лодістю, при́язнь — при́язню, по́вість — по́вістю, кров — кро́в’ю, ма́тір — ма́тір’ю, не́хворощ — не́хворощю. 4) перед я, ю в прислівниках зра́ння, навмання́ , спросо́ння; попідвіко́нню, попідти́нню; 5) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслів ли́ти, ли́тися: ллю, ллєш, ллємо́ , ллєте́ , ллють; ллє́ться, ллю́ться, а також у похідних від них: ви́ллю, віділлю́ , наллю́ , розіллю́ ; розіллє́ться, розіллю́ться та ін. Примітка. Немає подвоєння букв на позначення приголосних в іменниках кутя́ , попадя́ , свиня́ та в порядкових числівниках тре́тя, тре́тє та ін.

Виконуємо тести на закріплення матеріалу

Тести до теми « Подовження і подвоєння приголосних»1. Подвоєння відбувається. А унаслідок чергування приголосних. Б унаслідок збігу приголосних на межі морфем. В унаслідок уподібнення давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного. Г унаслідок умов, які склалися в сучасному українському лексичному складі2. Подовження відбувається. А унаслідок чергування приголосних. Б унаслідок збігу приголосних на межі морфем. В унаслідок уподібнення давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного. Г унаслідок умов, які склалися в сучасному українському лексичному складі3. У всіх словах якого рядка відбувається подовження приголосних?А бистрінню, осінній, вволю, вугілля. Б бідонний, повіддя, овва, попідтинню. В узбережжя, проміння, розіллятий, ломаччя. Г життя, чуття, Ілля, возз’єднання

Тести до теми « Подовження і подвоєння приголосних»4. У всіх словах якого рядка відбувається подвоєння приголосних?А пониззя, ззамолоду, розводдя, ввезти. Б роззутися, численний, лляний, співвласник. В співвітчизник, привілля, оббілений, донісся. Г священний, міськком, заввідділом, піччю5. У всіх словах якого рядка відбувається подовження приголосних у формі орудного відмінка однини. А сталь, ожеледь, покуть, честь. Б сіль, тінь, безліч, заводь. В Шампань, нежить, ніч, піч. Г капость, поташ, любов, радість6. У всіх словах якого рядка не подвоюються і не подовжуються приголосні?А плем..я, трет..є, от..ой, скошен..ий. Б обмін..ик, чест..ю, незбагнен..ий, навман..я. В л..ється, морквян..ий, доблест..ю, юн..ат. Г від..звеніти, від..аний, від..кусити, від..ректися

Тести до теми « Подовження і подвоєння приголосних»7. У якому рядку всі слова написані правильно: А Піддашшя, ллю, тінню. Б Сіллю, маззю, ніччу. В Зрання, попідтинню, обличча. Г Роздоріжжя, навмання, реченя8. У якому рядку всі слова на правило подовження м'яких приголосних написані правильно? А Створення, уявлення сторіччя. Б Створеня, уявлення, сторіччя. В Створеня, уявлення, сторіча. Г Створеня, уявлення, сторічя9. У якому рядку в усіх словах є помилка? А Змаганя, ніччу, ожеледю. Б Річчю, січчю, льєВ Зрання, піддашшя, словосполученя. Г Міццю, змагання, ллє

Тести до теми « Подовження і подвоєння приголосних»10. У якому рядку всі слова написані правильно : А Століття, сторіччя, середньовіччя. Б Кошення, зрання, ніччю. В Волосся, колося, кошеня. Г Покликання, Іля, радісттю11. У якому рядку всі слова на правило подвоєння написано правильно : А Щорічний, цілоденний, змінний. Б Стараний, довгожданий, шаленний. В Зміїний, пташинний, орлиний. Г Веснянний, осінній, сонячний12. У якому рядку наведено всі винятки з правила про подвоєння приголосних? А Жаданий, шалений, довгожданий. Б Старанний, міцний, сповнений. В Жаданий, написаний, осінній. Г Весняний, телефонний, журнальний

Відповіді на тести до теми « Подовження і подвоєння приголосних» :1б, 2г, 3г, 4а, 5б, 6а, 7а, 8а, 9а, 10 а, 11 а, 12а.

Джерела:https://sites.google.com/view/altukhova/https://www.google.com/imgres

Недостатньо тільки отримати знання; їх треба застосувати. Недостатньо тільки бажати; треба діяти. – Йоганн Вольфганг фон Гете, німецький філософ і письменник.

Сьогодні на уроці я: Дізнався …Навчився …Потренувався …Запам’ятав …

Дякую за роботу!!!До нової зустрічі!