СРСР в 1928 -1930рр.

Урок № 20                                                                                           

Автор: Антонюк Євгеній Володимирович

Тема: СРСР в 1928 -1930рр.

Після цього уроку учні:

• дізнаються про хід реалізації сталінської моделі соціалізму в СРСР;

• оволодіють поняттями: «індустріалізація», « колективізація», « культурна революція», « нова людина», «шахтинська справа», « розкуркулення»;

• зможуть визначати риси тоталітаризму.

Тип уроку: комбінований.

Форми і прийоми роботи на уроці: урок-лекція, МП, робота в парах, колективне прогнозування, робота з посібниками, робочим зошитом.

Обладнання

ХІД УРОКУ

І Організація класу.

ІІ Активізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.

Перед початком опрацювання нової теми переглянемо відео-сюжет про події , які мали місце з 1918 р. на території вже більшовицької Росії - нової імперії ХХ ст.  (Відео №1)

Нова більшовицька модель державності ніщо інше як чергова імперія.

Сьогодні ми будемо мати нагоду розглянути як відбувався процес становлення СРСР в 1928-1930-х роках.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Тема уроку : СРСР в 1928 -1930рр.

Після цього уроку ви:

• дізнаєтеся  про хід реалізації сталінської моделі соціалізму в СРСР;

• оволодієте поняттями: «індустріалізація», « колективізація», « культурна революція», « нова людина», «шахтинська справа», « розкуркулення»;

• зможете  визначати риси тоталітаризму в СРСР.

IV Вивчення нового матеріалу. Сприйняття та усвідомлення.

1. Індустріалізація

Кінець 20-х років в СРСР:

1.Немає Леніна, в 1929 році утвердилася остаточно влада Й.Сталіна.

2. Посилилась б-ба серед партійної верхівки

Завдання

На інтерактивній дошці співставити ПІБ партійної верхівки з портретами особистостей: Лев Троцький, Йософ Сталін, Володимир Ленін, Григорій Зіновєв, Лев Каменєв,Микола Бухарин.

3.СРСР-в міжнародній політичній ізоляції, окрім співпраці із Німеччиною

4. Економічна відсталість – від США  на 50 років, а також від краї Європи.

5.Борги царської Росії не повернуті.

6.СРСР- єдина соціалістична держава, світова революція не відбулася.

Запитання

Які  завдання стоять перед більшовицькою владою? (Коло ідей)

Щоб залишитися при владі більшовики мали подолати економічну відсталість

Два шляхи реалізації:

І – Ліберальний; 

ІІ – політичний.

Перший – ліберальний напрям – був можливий лише за умов одночасного проведення політичних реформ, просування країни шляхом парламентської демократії. Але тоді постало б питання про правомірність диктатури пролетаріату, диктатури пролетаріату, диктатури однієї партії й однієї особи. Тому був обраний другий шлях.

Сталінська модель  побудови  соціалізму в окремо взятій державі передбачала: Індустріалізацію СРСР + колективізацію+ культурна революція.

Розглянемо першу складову сталінської моделі соціалізму:

Індустріалізація – це процес створення важкої промисловості для перебудови всього народного господарства на базі передової машинної техніки; прискорений розвиток промисловості з метою забезпечення обороноздатності країни

Через неї проходять всі країни, які переходять від аграрної до промислової. Різниця лише у шляхах, методах і засобах перетворення країни у промислову.

Особливості індустріалізації в СРСР:

•         Країна могла розраховувати лише на внутрішні джерела фінансування;
•         Бракувало кваліфікованих спеціалістів;
•         Почалася з важкої промисловості (група «А»);
•         Проводилася форсовано, завищеними темпами;

Джерелами для проведення індустріалізації в СРСР:

- Перерозподіл коштів із легкої та харчової промисловості у важку;

- Збільшення прямих і непрямих податків;

- Внутрішні примусові позики;

- Продаж за кордон творів мистецтва;

- Вилучення коштів із  сільського господарства

- Вивіз за кордон за демпінговими цінами нафти,лісу, хліба, хутра;

- Використання праці в’язнів ГУЛАГу;

- Безкоштовна праця у вихідні (суботники, недільники);

- Жорстока експлуатація робітників і селян;

- «П’яні гроші» - збільшення випуску горілки для населення;

- Використання народного ентузіазму, ініціативи трудящих і масової ударної праці (стаханівський рух, соціалістичне змагання);

Курс було взято ще в 1925 р. на ХІV партійному з’їзді. Це був період НЕПу. В 1926 р. було взято курс на форсування індустріалізації. Нестача фінансових та трудових ресурсів підштовхнула Сталіна і його оточення на прийняття першого 5-ти річного плану.

1928-1932 рр. – перша: форсований ривок розвитку важкої індустрії. Заміна «відправного» плану на «оптимальний»

- 1933-1937 рр. – друга: подальший розвиток індустріалізації трохи зниженими темпами

Виконання третьої 1938-1942 рр. перервала війна.

- 1938 – 1941 рр. третя: спад виробництва внаслідок репресій спеціалістів, відсутності матеріальної зацікавленості 

З’явилося таке поняття, як «штурмівщина», коли плани капітального будівництва неодноразово переглядались, але кожен із них мав виконуватись.

(Відео №2)

Під час п’ятирічок їхні плани неодноразово змінювалися у бік підвищення показників, проте країні бракувало сил виконати навіть найнижчі завдання. Причини невдач влада пояснювала протидією «шкідників» та інших «ворогів народу». Над ними влаштовувалися показові судові процеси, звинувачуваних змушували обмовляти себе та інших, часто навіть незнайомих їм людей.

Так у 1928 р. був проведений так званий «шахтинський процес» над «шкідниками» у вугільній промисловості, з яких 11 обвинувачених засуджено до розстрілу; 3 — до 10 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна; 21 — на термін ув'язнення від 4 до 8 років.

«Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам'яновугільній промисловості СРСР» — сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Перший політичний процес в СРСР, під час якого засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу.

У 1930 р. відбувся процес над «Промпартією». До заарештованих застосовувалися моральні й фізичні тортури, вимагаючи зізнання в тому, що буцімто, вони мали намір зірвати радянську індустріалізацію. За такого судочинства на суді звинувачені зізналися навіть у зв’язках із засновником газети «Утро России» - П. Рябушинським, який помер ще в … 1924 р.

До судової відповідальності притягнуто вісім осіб. П’ятеро з них були засуджені до страти (пізніше Президія ЦВК СРСР замінила покарання 10-ма роками позбавлення волі і 5-ма роками поразки в правах). Троє отримали строки від 5-ти до 10-ти років виправно-трудових таборів.

(Відео №3)

Форсована індустріалізація супроводжувалася трудовим рекордами, ініційованими партактивами підприємств. Так у країні масового поширення набув рух на перевиконання планів, пов'язаний з ім’ям донбаського шахтаря Олексія Стаханова, який в 1935 р. перевиконав виробничу норму в 14 разів.

Його приклад наслідували машиніст П. Кривонос, коваль О. Бусигін, ткачихи сестри Виноградови.

(Відео №4)

Стаха́новський рух — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.

Для морального стимулювання стахановців було затверджено державні нагороди за трудові досягнення: ордени Трудового Червоного Прапора, Леніна та «Знак Пошани».

Щодо матеріального рівня життя, то за винятком «стахановців», він залишився низьким, адже перевиконання планів не супроводжувалося підвищенням оплати праці. Навпаки, рекорди одинаків відразу запроваджувалися як норми для всіх інших при збереженні тієї ж заробітної платні.

Умови праці були дуже тяжкими, адже багато об’єктів зводилися в тундрі, відкритому степу; бракувало техніки, житла, найнеобхідніших продуктів тощо. При цьому багато працівників свідомо йшли на жертви, щиро прагнучи зробити свій внесок у загальну справу створення індустріальної країни.

Трудовим ресурсом були в’язні ГУТБу (ГУЛАГУ) - (Головного управління трудових таборів і трудових поселень).

Наслідки : видобували до 50% золота і хромонікелевих руд, понад 30% платини і деревини. Вязнями були збудовані міста: Магадан, Ангарськ, Норильськ, канал Москва-Волга.

Робота з картою

Біля карти учні 2-3 показують об’єкти.

2. Колективізація

Наступна складова – колективізація

Колективізація - це створення колективних господарств – колгоспів, радгоспів - шляхом насильницького вилучення земельних угідь у селян-власників.

Мета:

1. позбутися селянина – власника (пояснення хто такий власник?)

2.створити  джерело  фінансування індустріалізації (продаж зерна за кордон по демпінгових цінах, адже в Європі розпочалася глибока криза)

Етапи розкуркулення та їх наслідки

Рік	Заходи	Наслідки
1929	Початок суцільної колективізації. Направлено в села 25 тисяч комуністів	Розкуркулено заможних селян, середняків. Суди « трійки» над селянами
1930 -1931	ІІ хвиля колективізації	Розкуркулено 200 тис. г-ств Це 1,4 млн осіб 860 тисяч вислано у віддален райони СРСР 95 млн. крб. майно розкуркулених Масові селянські повстання
1932	Натуральні штрафи на селян	Початок голоду
1933	« Чорні» дошки	Пік голоду Голодомор в Україні – геноцид проти народу До 12 млн. – жертви Голодомору
1937	Завершення колективізації в СРСР	Створено колгоспно-радгоспну систему на селі Перетворення селян в найманих робітників

30 січня 1930 р. вийшла  постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Куркульськими вважалися господарства які мали хоча б одну із ознак видрукуваних в 1930 р.:

- наявність млина

- крупорушки

- олійниці чи інших пристроїв тощо.

- Розмір прибутків яких становив понад 300 руб в рік на одного члена сімї, але не менше 1500 рублів на господарство

Категорії куркулів

Категорії куркулів	Здійснені заходи
Активні вороги радянської влади – учасники антирадянських виступів (повстання, збройний опір)	10 років ув`язнення або розстріл.
Пасивні вороги радянського ладу ( ті, хто в межах радянського законодавства намагалися захистити свою власність)	Конфіскація майна, виселення з родинами до   північних та східних  районів СРСР
Лояльні до політики більшовиків, що не чинили опору радянській владі, але не бажали вступати до колгоспів	Виселення за територію колгоспів, надання гіршої землі, розселення в спеціальних поселеннях за місцем проживання

 

Ще в 1928 р. Сталін переконував, що в країні «куркульські» господарства становлять 5%, а з них 2-3% - дуже заможні

Постановка проблемного завдання.

 Сталін називав колективізацію “революцією зверху”.

 “…Сталінська  “революція згори” спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців … О . Субтельний “Україна : історія”

Запитання

Чи можна цю «революцію» назвати війною режиму проти селянства?Чому?

Наслідки колективізації. Голодомор 1932-1933 рр.

Наслідки колективізації:

– одержано кошти для індустріалізації;

– знищення найбільш працездатних селянських господарств;

– дезорганізація аграрного сектора (індивідуальні селянські господарства руйнувалися, а колгоспи технічно й організаційно були ще слабкими);

– наростання кризових явищ у сільському господарстві (зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна тощо);

– утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванні колгоспів державній владі;

А результати від 3 до 12 млн. жертв в Україні. У 1937 р. колективізацію було завершено. На кінець 30-х в колгоспи об’єдналися майже 97% селянських господарств.

(Відео №5)

Результати сталінських експериментів були закріплені в Конституції «перемігшого» соціалізму 1936 р.

Формально-влада належала радам, які фактично були підконтрольними правлячій ВКП(б)

Права людини проголошувалися формально і порушувалися в умовах масових репресій, які тривали впродовж 1936-1938 рр. Про що ми будемо говорити на наступному уроці.

Партійні органи взяли під контроль всі сфери суспільного життя:і навіть особисте.

Державний апарат,громадські організації, освіту, культуру, радіо, пресу, спорт все перебувало під контролем партійного керівництва. Хто виходив за рамки цього контролю-той отримував ярлик « ворога народу» . Про це на наступному уроці.

3. «Нова людина»

Третя складова сталінську експерименту-це « нова людина» як результат «культурної революції»

Культурна революція-це утвердження єдиної ( комуністичної) ідеології і створення людини» нового» типу.

Сьогодні історики виділяють такі її риси:

1) фанатична віра в ідею комунізму

2)людина-практик, діяч, схожий на інших, як і вони схожі на нього

3)представник партії, класу, народу.

Які ще риси ви можете додати ?

№ 290

Ті хто прагне тотального панування, мусять знищити будь яку мимовільність, що її завжди породжує саме існування індивідуальності, і викоренити її в найбільш особистих формах, незалежно від того, на скільки аполітичними й нешкідливими вони могли б видатися. Собака Павлова – взірець людини зведеної до найелементарніших реакцій, яку завжди можна ліквідувати і замінити іншою сукупністю реакцій, що поводитиметься точно так само, є моделлю «громадянина» тоталітарної держави; і такого громадянина не можна до пуття витворити поза таборами.

Аренд Х. Джерела тоталітаризму. – К., 2002. – С. 508

№ 291

Нова людина… може надто багато і довго вчитися, але при цьому дуже мало думати. Тому що думати – означає шукати, сумніватися ставити запитання. А якщо світ легко і просто пояснюється і до кінця зрозумілий та очевидний – то думати не треба. Така стандартизована людина – людина маса – може бути найжахливішим породженням радянської цивілізації. І на ньому-то вона і тримається. За своїм духовним світом, за своїм моральним переконанням і навіть за інтелектом вона стоїть незмірно нижче від найтемнішого, найнеосвідченішого, най безграмотнішого мужика. Тому що вона утратила всі, чи майже всі добрі ознаки, які притаманні простим людям, а натомість придбала – нахабність, розв’язність, зарозумілість, готовність судити про все на світі й усе пояснювати, звичайно, найпримітивніше. Це дикун, якому здається, що він усе знає і що саме він перлина творіння, найпрекрасніша і найрозумніша істота в світі.

Синявський А. Д. Основы советской цивилизации. – С. 213.

Опрацюйте матеріали на стор.235-236 ( док.290-292)

4) рабська душа

5) без почуття гідності

6) донощик

V Підсумок уроку.

20-30-і роки в СРСР - це період встановлення сталінської моделі тоталітаризму. Складові цієї моделі ми спробуємо відобразити в апофеоз яку запозичимо в художника Верещагіна ( нам екран)

Завдання:

На аркуші напишіть терміни, події, наслідки, дати, все, що вас вразило, запам’яталося з цього уроку. Підійти до дошки і скласти наш апофеоз, який розкриє всі сторони сталінської тоталітарної моделі суспільства. Прокоментуйте по можливості.

VІ. Повідомлення домашнього завдання

Опрацювати параграф №14 (пункт 4 - самостійно)

Підготувати з Інтернету музичний ряд «Пісні 1920-30-х років»

Повідомлення «Повсякденне життя робітника/колгоспника 1930-х роках»

Твір-роздум «Гомо-советікус» або ж МП «Плакати 1930-х років».