Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в Україні.

Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в Україні.

Станіслав Косіор, виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що “…на Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог,націоналіст – у нас більш досвідчений,ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу”. Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці масових репресій у другій половині 30-х років ХХ ст. Вони отримали назву «Великий терор». Пік репресій припав на 1937-1938рр.

Причини репресій. Прагнення Й. Сталіна захистити і зміцнити свою владу. Масова звичка до насильства, що культивувалася з часів громадянської війни. Відчуженість людей від держави, ставлення до них, як до гвинтиків. Створення значної системи каральних органів. Негативні риси характеру Сталіна (підозрілість, мстивість, жорстокість…)

Початок5 серпня 1937-го року розпочався сумнозвісний "великий терор", під час якого комуністична влада руками органів держбезпеки ув’язнювала, катувала, відтак розстрілювала або депортувала чи кидала до таборів ГУЛАГу понад 1,5 млн людей. Пересічні українці, як, утім, і всі радянські люди, до останнього не відали, що на них чекає. Проте енкаведисти навіть середньої ланки вже на початку липня 1937-го зрозуміли - насувається щось масштабне. Адже Москва зажадала від обласних управлінь НКВС по всьому СРСР терміново подати відомості про кількість "ворогів народу", що мешкають в області, а також кадрові пропозиції щодо складу обласних позасудових "трійок" - для винесення вироків.І замовником такої інформації був не аби хто, а політбюро ЦК ВКП (б) (рішення № П51/94 від 2 липня, підпис: "Секретар ЦК И. Сталін"). Нарком внутрішніх справ Микола Єжов велів готуватися до масштабної "чистки" населення СРСР від "антирадянських елементів". Цинічно зауважив, що "у зв'язку з розгромом ворогів буде знищена і деяка частина невинних людей, але це неминуче". І додав: "Біди в цьому великої немає".

Нарком дозволив начальникам відділів управлінь НКВС "застосовувати і фізичні методи впливу". На запитання когось із присутніх про граничний вік "ворогів" - наприклад, чи брати 80-літніх людей, - нарком відрубав: "Якщо тримається на ногах - стріляй!".17 липня 1937 року, під час проведення наради керівників НКВС, на якій Єжов наказав готуватися до масштабної "чистки", його нагородили орденом Леніна. Наступного дня постанову надрукувала газета "Правда"

Методи залякування : Репресії мали на меті не лише знищення окремих людей, а й створення атмосфери страху. Почалися нічні арешти, тортури, показові судові процеси :1928 р. - «Шахтинська справа»1929 р. - поява «трійок» (перший секретар райкому партії, голова райвиконкому і начальник місцевого відділення ДПУ)1930 р. - суд над міфічною організацією «Спілка визволення України»1933 р. - суд над «Українською військовою організацією»; боротьба з «українським буржуазним націоналізмом» репресовано більшість українських партійних і культурних діячів1937 р. – узаконена практика застосування тортур1937-1978 рр. - репресії в армії…

Місцями масових розстрілів стали Сандармох та Биківнянський ліс. Сандармох — це урочище в Карелії, поблизу міста Медвеж'єгорськ. Саме тут у період з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. Було розстріляно 1111 осіб, з них: 287 українців, близько 100 осіб, пов’язаних з Україною. Під прикриттям ночі до Биківнянського лісу (під Києвом) звозилися тіла замордованих у київських катівнях НКВД . Серед розстріляних — українські вчені, митці, вчителі, військові, священники, службовці, робітники та селяни. Точної цифри знищених не має (від 20 до 100 тис.)

«Червоний ренесанс» або «розстріляне відродження» - умовна назва літературно-мистецької генерації України 20-30-х рр. яких репресував сталінський режим. Жертвами терору стали найкращі представники української культурної еліти: М. Світальський (геолог), М. Кравчук (математик), М. Яловий (прозаїк і драматург), Г. Косинка (письменник), Д. Фалькович (письменник), Л. Курбас (режисер),К. Бурецький (письменник), М. Бойчук (художник), О. Вишня (письменник, гуморист), В. Підмогильний (прозаїк, письменник), І. Агол (генетик), М. Яворський (історик), М. Грушевський (історик)та багато багато інших талановитих діячів науки і мистецтва України

Жертви Биківнянської трагедіїМихайло Бойчук — художник-монументаліст, засновник школи «бойчукістів». Василь Седляр — художник, учень Бойчука.Іван Падалка — живописець, представник «бойчукізму». Матвій Яворський — історик, академік. Кость Буревій — письменник, драматург, літературознавець.

Масштаби і наслідки терору. Роберт Конквест у книзі «Великий терор» писав :«Терор був настільки загальним і настільки «скорострільним», що законні органи влади розпалися. В українському ЦК більше не було кворуму, що призначав уряд. Наркоми, що призначалися не регулярно, з’являлися у наркоматах на тижні чи навіть дні і потім щезали. Безпрецендентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії… навіть формально партійна і радянська робота завмерла».

Масштаби і наслідки терору. Репресивно-каральні органи стали основним знаряддям боротьби за владу. Репресії охопили всі верстви суспільства. Остаточно утвердився сталінський тоталітаризм. З 1929 р. до червня 1941 р. Жертвами масових репресій стало 739,9 тис. громадян України, проте точної цифри не маєНевідновних втрат зазнала національна культура і духовність: митці, науковці, священики, селяни… - всі, хто був носієм національних традицій, стали “ворогами народу“Було знищено українську державність. Гинули ідеали честі, совісті, добра, заохочувалися доноси, наклепи, негідницькі діяння. У українського селянина відібрали землю, знищили почуття власника і перетворили на кріпака

Конституція УРСР 1937р.законодавчо закріпила перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства;морально-політичну єдність українського народу;економічною основою проголошувалася соціалістична власність у формах державної та колгоспно-кооперативної власності й соціалістична система господарства, яка спрямовувалася на втілення принципів «хто не працює, той не їсть» та «від кожного по здібностям, кожному – за його працю»Вищим органом влади оголошувалася Верховна Рада УРСР, виконавчо-розпорядчим органом був РНКОфіційно закріплювалася назва УРСР, а столицею став Києв. Сталінська конституція через систему рад закріплювала диктатуру партії більшовиків, створюючи ілюзію народовладдя.