Мета: залучити педагогічний колектив до широкого обговорення визначеної проблеми; виробити загальні підходи до організації навчально-виховного процесу в період адаптації; проаналізувати вікові особливості молодших школярів; визначити ефективність способів їхньої діагностики, способи дезадаптації дітей у перехідний період; визначити момент взаємодії та взаємоприйнятності індивідуальних стилів учителів початкової й середньої ланок навчання.
Причини труднощів періоду адаптації Різка зміна умов навчан-ня збільшився обсяг і кількість навчальних предметів; збільшилось тижневе навантаження; розширилося коло вчителів-предметників, з якими учні мають постійно спілкуватися; розмаїтість і якісне ускладнення вимог, що висувають перед учнем різні вчителі-предметники; на зміну першій учительці прийшов класний керівник; відбувся перехід на кабінетну систему навчання; змінився статус “старшого” у початковій школі на “наймолодшого” – в основній. Що робити, коли ображають старшокласники? Як впоратись із зростанням кількості уроків, а, отже, і домашніх завдань? Як стати значимою дитиною для класного керівника? Як не загубитись в просторах школи? Як розподілити час на перерві і для переходу в інший кабінет, і для підготовки до наступного уроку, і для відпочинку, і для відвідання їдальні? Як налагодити відносини з різними учителями, пристосуватися до їхніх вимог, методів навчання, темпераменту?
Причини труднощів періоду адаптації Вікові особли-вості учнів недосконалість нервової системи; незначний життєвий досвід; низький ситуативний імунітет фізичні та фізіо-логічні зміни початок статевого дозрівання; інтенсивний ріст тіла; зростання фізичного навантаження на всі органи; нерівномірність фізичного розвитку і нервової системи підвищена втомлюваність; зниження рівня концентрації уваги; часта зміна настрою; уповільнення будь- якої діяльності; зниження успішності. нестій-кість психіки роздратованість; збудженість; психічне напруження; проблеми соціалізації.
Причини труднощів періоду адаптації Органі-заційні недолі-ки відсутність чітких вимог до учня; дезорганізованість педагогічного та учнівського колективів недоскона-ла система організації навчально-виховного процесу неправильні методи виховання в сім’ї несприймання дитини; відсутність єдиних вимог з боку батьків; жорстоке ставлення до дитини; занадто лояльне ставлення до дитини низька організованість; неуважність і недисциплінованість на уроках; низький рівень працездатності ; зниження інтересу до навчання і його результатів; високий рівень тривожності.
Причини труднощів періоду адаптації Проблеми наступності у навчанні недоліки розвитку інтелектуальних здібностей – вищих форм мислення, що не розвинулися в початковій школі; неповноцінність навичок, зокрема навичок читання, письма, лічби; несформованість понятійного мислення; відсутність мотивації навчання; несамостійність учнів; деіндивідуалізація, знеособлювання підходу вчителів-предметників до учнів; високі вимоги учителів-предметників, які часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими учнями основної школи; предметне навчання (важко переключитися з одного виду діяльності на інший).
Дезадаптація Дезадаптація учнів – порушення процесу пристосування до нових умов навчання, що характеризується зниженням успішності в навчанні, неадекватною поведінкою учнів, зниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності. Прояви дезадаптації: у вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм, напруженість, роздратованість); у вигляді пасивного протесту (депресія, страх, відсутність інтересу до навчання та шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).
Ознаки успішної адаптації п’ятикласника успішне засвоєння навчального матеріалу; готовність до виконання вимог учителів без попереднього заохочення; адекватне сприймання оцінок учителя; активність, уважність, стриманість на уроках; позитивне оцінювання власних дій і результатів докладених зусиль; спілкування з однокласниками та учнями старших класів; вміння робити правильний вибір…
Кого з учителів ти б хотів бачити на уроках у своєму класі частіше? 5-А клас Зубкова М.В.(5уч.) Семілєтова Д.К.(5уч.) СупруненкоВ.О.(3уч.) Терещук А.В.(2уч.) Сухонос Л.М. (1уч.) Приходько Ю.С. (1уч.) Лукомська Ж.А. (1уч.) 5-Б клас Терещук А.В.(4 уч.) Зубкова М.В.(2 уч.) Пойда М.Ю.(1 уч.) Приходько Ю.С.(1 уч.) Щур Г.Д.(1 уч.)
Що тебе найбільше дратує і не подобається у школі? Уроки (англійська мова, французька мова, світова література, природознавство); рано прокидатися, рано починаються уроки; задають домашнє завдання; шум у класі; контрольні роботи; черги повсюди; багато писати; не випускають на вулицю; вчителі, старшокласники.
1. Учителям-предметникам, які читають у 5-х класах: враховувати в навчально-виховному процесі вікові психофізіологічні особливості учнів; враховувати труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п’ятикласників у виборі термінології, методичних прийомів; не перевантажувати учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозувати їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку; стежити за темпом уроку: високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал; Методичні рекомендації
1. Учителям - предметникам, які читають у 5-х класах: не використовувати оцінку як засіб покарання учня: оцінка досягнень повинна орієнтуватись на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню; фіксувати позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнювати учнів одного з одним, а порівнювати певні досягнення сьогодні і вчора); розвивати навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу і роботу класу; забезпечувати наступність вимог між початковою і середньою школою; на засіданнях методичних об’єднань розглянути критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та здійснити порівняльний аналіз вимог в основній школі;
1. Учителям-предметникам, які читають у 5-х класах: формувати активно – пізнавальне ставлення до свого предмету; розвивати навички самостійної роботи: користування додатковою літературою, словниками, довідниками, інтернет – ресурсами; спонукати учнів до вивчення правил, практичного їх застосування за допомогою інтерактивних методів (робота в групах, парах, форма діалогу); розвивати уважність, уміння зосереджуватися на окремих деталях; дотримуватися єдиних вимог до усного та писемного мовлення; на кожному уроці проводити фізкультхвилинки; виховувати почуття відповідальності за одержані знання, переконувати учнів у майбутньому їх застосуванні;
1. Учителям-предметникам, які читають у 5-х класах: не створювати ситуацій, що травмують психіку, під час виставлення оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо; виставляти оцінки не формально, а з урахуванням особистих досягнень кожного учня; враховувати принципи роботи з обдарованими дітьми, які мають високі потенційні здібності; під час навчально–виховного процесу та на уроках фізичного виховання , під час позаурочних, позашкільних заходів враховувати стан здоров’я школярів.
Методичні рекомендації 2. Учителям початкових класів : прагнути не механічного заучування, а осмисленого запам’ятовування учнями правил та основних понять з навчальних дисциплін; працювати над розвитком зв’язного мовлення учнів, логічного мислення, орфографічної грамотності; активізувати роботу на розвиток концентрації та обсягу уваги.
Методичні рекомендації 3. Класним керівникам: спланувати роботу зі здійснення соціально-педагогічного супроводу за результатами діагностичних досліджень; спільно з практичнм психологом та соціальним педагогом провести батьківські збори щодо актуальних проблем виховання дітей молодшого підліткового віку, зокрема «Психологія співпраці: як будувати свої взаємини з підлітком?», проводити групові та індивідуальні консультування батьків з проблем адаптації.
Методичні рекомендації 4. Практичному психологу та соціальному педагогу: забезпечити соціально – психологічний супровід навчально– виховного процесу в період адаптації; створити і організувати роботу корекційних груп учнів, які відчувають труднощі у навчанні та спілкуванні; постійно проводити індивідуальне консультування батьків і учнів з проблемних питань навчання та виховання; провести тренінги з учнями 5-х класів, спільні заняття учнів та батьків для зменшення емоційної напруги, створення належних умов навчання і виховання дітей в сім’ї і школі.