Стан реалізації математичної галузі та виконання вимог Держстандарту в базовій та профільній школі

Педагогічна рада № 8 Стан реалізації математичної галузі та виконання вимог державного стандарту в базовій та профільній школі. Директор школи Мар’яна НОДЖАК

Державний стандарт базової середньої освіти було затверджено 30 вересня 2020 року і оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів, а повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 № 1392 ( в частині повної загальної середньої освіти впроваджується з 1 вересня 2018 року). Він передбачає: *Діяльнісний підхід. *Навчальна програма. *Особистісно зорієнтований підхід.*Компетентнісний підхід.

Державний стандарт визначає: Вимоги до обовязкових результатів навчання учнів на рівні базової та повної загальної середньої освіти;Загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями;структуру та зміст базової середньої освіти. Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає^засвоєння системи знань удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистостірозуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання математичної освітньої галузі ( змістові лінії) за такими напрямами:*методологія математики (математична термінологія і символіка; математичні твердження; аксіоми і теореми; методи доведення тверджень; індуктивні та дедуктивні міркування; формулювання, доведення та спростування гіпотез; метод математичного моделювання); *числа і вирази (числові множини; натуральні, цілі, раціональні та ірраціональні числа, дії із ними та їх порівняння; десяткові дроби; відношення і відносні величини, відсотки, пропорції; вирази та їх перетворення); *рівняння і нерівності (рівняння та системи рівнянь; нерівності та системи нерівностей);*функції (функціональні залежності; елементарні функції та їх властивості; числові послідовності; арифметична та геометрична прогресії);

*геометрія і вимірювання геометричних величин (первинні геометричні об’єкти (фігури та відношення); аксіоми планіметрії; найпростіші геометричні фігури; трикутники, многокутники; основні геометричні форми: лінії, поверхні, тіла; коло і круг; многогранники і тіла обертання: призма, піраміда, циліндр, конус, куля; геометричні перетворення (рухи, перетворення подібності); рівність та подібність фігур; вимірювання відрізків та кутів; площа плоскої геометричної фігури; об’єм та площа поверхні тіла; вимірювання та обчислення площ і об’ємів фігур);*координати і вектори (система координат, прямокутна декартова система координат; лінії в прямокутній декартовій системі координат на площині; скалярні та векторні величини; координати вектора; відношення векторних величин; операції над векторами); *дані, статистика та ймовірність (дані, їх види, представлення та перетворення; статистичне дослідження та його основні етапи; числові характеристики вибірки; елементи комбінаторики; ймовірність випадкової події).

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: * дослідження проблемних ситуацій та виокремлення проблем, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;* моделювання процесів і ситуацій, розробка стратегії, плану дій для розв’язання проблем;* критична оцінка процесів і результатів розв’язання проблем;* розвиток математичного мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіння математичною мовою.

Відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України у всіх закладах загальної середньої освіти математика вивчається:у 5 класі – 5 годин на тижденьу 6 класі – 5 годин на тижденьу 7 класі – 4 години на тиждень,у 8 класі – 4 години на тиждень; у 9 класі – 4 години на тиждень;Допрофільна підготовка 8-9 клас , поглиблене вивчення математики (алгебра – 5год, геометрія – 3год) Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, математика вивчається:на рівні стандарту в 10 класі - 3години на тиждень;на профільному рівні в 10 класі - 9 годин на тиждень.на рівні стандарту в 11 класі - 3 години на тиждень;на профільному рівні в 11 класі - 9 годин на тиждень.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає розширене, поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге - підготовку до майбутньої професійної діяльності. Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів та можливостей учнів, перспектив здобуття подальшої освіти і професійних перспектив учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону. Школа формує ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, спеціальних курсів, курсів за вибором та факультативів відповідно до профільного самовизначення учнів.

Передумови для профільного навчання:організація допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи (8-9 класи), і як результат – вмотивований вибір учнем профілю навчання;дотримання наступності й перспективності у навчанні;необхідність створення знаннєвої й функціональної бази для формування професійної компетентності та її складових;забезпечення повної реалізації варіативної складової навчального плану відповідно до потреб і інтересів учнів;запровадження поглибленого вивчення одного або кількох предметів в основній школі;вивчення бажань, потреб та можливостей учнів 8-9 класів щодо необхідності введення того чи іншого профілю (анкетування, тестування, співбесіди тощо);організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками (особами, які їх замінюють) щодо необхідності та можливостей навчального закладу у відкритті того чи іншого профілю;необхідність урахування двох джерел цілевизначення – соціального замовлення та потреб і можливостей учня;врахування потреби та перспектив національного та регіонального ринків праці;наявність можливих матеріальних та фінансових ресурсів школи та регіону тощо.

Процесуальні моделі навчання математикиметоди навчання. Базовий рівень– пояснювально-ілюстративний– репродуктивний– проблемний виклад– евристичний метод. Поглиблене вивчення– пояснювально-ілюстративний– репродуктивний– проблемний виклад– евристичний метод– дослідницький метод

Процесуальні моделі навчання математикиформи навчання. Базовий рівень– урок – основна форма навчання– он-лайн (дистанційний) урок– бінарні/інтегровані уроки. Поглиблене вивчення– урок – основна форма навчання(зокрема, дистанційний)– лекційно-практична система (лекції,практикуми з розв’язування задач, семінари)– бінарні/інтегровані уроки– факультативи та елективні курси– самостійна робота– проектно-дослідна робота (МАН)

Процесуальні моделі навчання математикизасоби навчання. Базовий рівень – підручники (рівень стандарту)– друковані; демонстраційні;креслярські– інформаційно-технічні– інтерактивні засоби навчання(програмні продукти)Поглиблене вивчення– підручники (профільний рівень, поглиблене вивчення)– друковані; демонстраційні; креслярські– інформаційно-технічні– інтерактивні засоби навчання (програмні продукти)

Процесуальні моделі навчання математикипедагогічні технологіїБазовий рівень – – технології особистісно орієнтованогонавчання– технології проблемного навчання– інтерактивні технології навчання– авторські технології навчання–змішане навчання. Поглиблене вивчення– – технології особистісно зорієнтованого навчання(зокрема, технологія «Портфоліо учня»)– технології проблемного навчання– інтерактивні технології навчання– технологія проєктного навчання– дослідницька технологія– авторські технології навчання– змішане навчання

Інтерактивних засобів навчання ,які можна використовувати на уроках математики: програмні продукти, такі як електронні підручники, інтерактивні довідники,інтерактивні тренажери (наприклад, тести ЗНО онлайн); презентації та відеоуроки; комп’ютерні програми, такі як Динамічна геометрія, Geo. Gebra, Mathcad, Cabri 3 DFraction, Algebrator, Winmat, Wingeom тощо; мобільні програмні додатки (Photo. Math, Mal. Math, My. Script Calculator, Формули Free,Geometryx тощо); додатки-месенджери Вайбер, Вотсап, Телеграм; web-сайти; web-сервіси Live Worksheets, Wizer.me, Formative та інші; хмарні сервіси (Google Диск, Google форми, Google презентації, Google таблиці тощо),хмарні платформи (Zoom, Teams); цифрові інструменти формуючого оцінювання (Learning. Apps, Kahoot).