Стан викладання образотворчого мистецтва в умовах змішаного навчання з використанням технологій дистанційного навчання у 2023-2024 н.р.

Стан викладання образотворчого мистецтва

в умовах змішаного навчання з використанням технологій

дистанційного навчання у 2023-2024 н.р.

         Особливості опанування мистецтва пов’язані з його унікальною освітньою місією – формування в людини ціннісних естетичних орієнтацій у процесі впливу на розум і почуття, свідомість і підсвідомість. Художні твори здатні пробуджувати креативний потенціал учнів для самореалізації та участі в соціокультурній творчості. Сучасні електронні мережі, долаючи культурні кордони, надають можливість отримувати художню інформацію в найрізноманітніших обсягах і форматах; але вона потребує адекватної інтерпретації, критичного ставлення, естетичного оцінювання, тобто вміння вирізняти в інформаційних потоках справжні цінності й орієнтуватися на них. З огляду на швидку цифровізацію освітньо-комунікативного середовища зростає роль візуальної інформації в розвитку людини. Візуальною образністю пронизані тексти різної природи, зокрема глобальні масиви медіатекстів, які можуть мати як естетичний, так і антиестетичний вплив на учнів. Тому вивчення мистецтва має спрямовуватися на розвиток не лише загальної і художньої культури особистості, а й на низку ключових і предметних компетентностей, зокрема медіа-компетентності як чинника подолання загроз і викликів віртуальної реальності, формування естетичного імунітету.

          Модельна навчальна програма «Мистецтво» для 5-6 класів – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового, сенситивного для формування цінностей і пошуку життєвих сенсів, розвитку емоційного інтелекту і критичного мислення. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету мистецької освітньої галузі – цілісний розвиток особистості учня у процесі опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

         Програма реалізує визначені в Державному стандарті ціннісні орієнтири та ключові компетентності, а саме: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій; інноваційність; екологічна й інформаційно-комунікаційна компетентності; навчання впродовж життя; громадянські 3 та соціальні компетентності; підприємливість і фінансова грамотність, а також пріоритетна для мистецької галузі культурна компетентність.

        Мета інтегрованого навчання мистецтва досягається шляхом реалізації таких завдань:

● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів та естетичних потреб, емоційного інтелекту;

● формування системи художніх знань, яка відображає видову і жанрову специфіку та взаємодію мистецтв; опанування мистецької грамоти, насамперед музичної і візуальної;

● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; здатності брати участь у дискусіях на теми мистецтва, висловлювати й аргументувати власні думки, судження, пріоритети;

● здобуття мистецького досвіду в різних видах практичної діяльності; в індивідуальних, групових і колективних мистецьких проєктах; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до роботи в команді на засадах толерантності й партнерства;

● розвиток художніх здібностей, уяви та інтуїції, критичного і креативного мислення, інноваційності;

● формування потреби в естетизації середовища, готовності до участі в соціокультурному житті, до збереження і примноження мистецько-культурних цінностей.

Принципи, на яких ґрунтується програма та визначаються дидактичні пріоритети:

● дитиноцентризму та індивідуалізації, врахування вікових особливостей і природних здібностей учнів;

● систематичності, неперервності, наступності між початковою і базовою освітою, адаптаційним і основним циклами навчання;

● глокальної освіти – поєднання глобального (загальнолюдського), національного (державного) та локального (етнокраєзнавчого) аспектів змісту освіти;

● дидактичної інтеграції на основі взаємодії мистецтв і методів компаративістики, спрямованих на поліхудожній розвиток учнів;

● континуальності – єдності навчання і виховання особистості, художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування мистецьких цінностей;

● варіативності змісту, засобів, методів і технологій навчання мистецтва;

● діалогічної суб’єкт-суб’єктної взаємодії, партнерства, емоційно-енергетичної насиченості навчання;

● пріоритету художньо-творчої самореалізації учнів, пошуку особистісних сенсів у навчанні мистецтва;

● стимулювання мистецької самоосвіти, єдність формальної, неформальної та інформальної освіти.

       Програма побудована на підґрунті компетентнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення змісту навчання мистецтва і широку палітру методичного інструментарію вчителя. Компетентнісний підхід розглядаємо як з позиції цілей і результатів загальної мистецької освіти, які вимірюються у відповідних формах контролю та оцінювання учнів, так і з позиції організації процесу навчання: добору доцільного змісту і відповідних художньо-педагогічних технологій. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжгалузевих зв’язків, інтеграції навчання мистецтв із соціокультурним середовищем. Особистісно зорієнтований підхід сприяє підвищенню мотивації до навчання, забезпечує розкриття творчого потенціалу і розвиток індивідуальних художніх здібностей учнів відповідно до інтересів і потреб. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток практичних умінь учнів у різних видах мистецтва, наскрізних навичок (soft skills) і здатності застосовувати їх у власній життєдіяльності. Культурологічний підхід зумовлює розгляд мистецтва в широкому культурологічному контексті в єдності цінностей культури національної та зарубіжної, народної і професійної, елітарної і популярної, традиційної та інноваційної; у результаті такого підходу в учнів має сформуватися цілісний художній образ світу, готовність до діалогу культур і бажання збагачувати особистісний культурний потенціал за допомогою ресурсів світового мистецтва (за формулою «людина в культурі - культура в людині»).

        В умовах воєнного стану у 2023-2024 навчальному році навчання відбувалося в безпечному освітньому середовищі. Освітній процес у гімназії відбувається за змішаною формою навчання, що поєднує очний і дистанційний режими.

       На уроках образотворчого мистецтва працювала із здобувачами освіти з використанням технологій дистанційного навчання. Здобувачі освіти, за розкладом,  отримували завдання уроку, рекомендації, відеоролики майстер-класів виконання певних зображень або online-уроки.

    Здобувачі освіти працювали у асинхронному режимі та синхронному. Асинхронний режим є більш гнучким, оскільки учні можуть виконувати завдання у зручний час.

        Календарне планування уроків складено відповідно до програми: Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авторки: Масол Л. М., Просіна О. В.) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

        Всі уроки проводила відповідно до календарного планування.  На кожному  уроці намагаюся, щоб мету було досягнуто, доцільно обираю структуру уроку. Намагаюся раціонально використовувати навчальний час, забезпечувати зв’язок теорії з практикою, використовувати методи роботи, які відповідають темі і завданням уроку.

       На уроках формую вміння художньо осмислювати світ, бачити красиве, розвивати образне мислення, уяву, схильність до самовираження засобами мистецтва, виховую в учнів об’ємно-просторове сприйняття світу, навчаю аналізувати процес побудови форми предмета, розвиваю здібність, спостерігати та передавати найбільш типові риси явищ і предметів – форму, пропорції, об’єм, колір, матеріал, положення у просторі, тобто явища перспективи, відчувати світлотінь.

       Для розвитку у здобувачів освіти спостережливості використовую вправи – малювання предметів по пам’яті та за уявою з наступною перевіркою їх зображення з натури. Малювання з натури розвиває в учнів окомір, сприяє координації рухів рук, допомагає повірити в свої  можливості. З учнями 7 класу, вивчаючи тему повітряної перспективи, здобувачі освіти вчаться спостерігати за предметами віддаленими від очей. При цьому закріплюються знання про хроматичні та ахроматичні кольори, поняття лінійної перспективи. Учні знайомляться з творами мистецтва, розглядаючи різноманітні картини, учні порівнюють зображення предметів.

       На уроках образотворчого мистецтва ефективно використовую міжпредметні зв’язки з історією, літературою, технологіями/трудовим навчанням. Викладання образотворчого мистецтва пов’язує з історичним минулим нашої країни, знаннями про народні ремесла, духовну та культурну спадщину українського народу. З учнями 5-7 класів розвиваю навички сприймання естетичних явищ у дійсності та художнього образу в творах мистецтва, діти навчаються застосовувати різноманітні техніки для виконання творчих завдань, самостійно зображати з натури, пам’яті, за уявою окремі предмети, природу, архітектурні споруди, тварин з урахуванням теоретичних основ побудови, зображення, перспективи, композиції.

       Роботи, виконані учнями гімназії, демонструються на виставках у школі. беруть участь у міських та обласних конкурсах малюнків.

       Під час проведення уроків звертаю увагу на дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання завдань та дотримання правил безпеки під час повітряної тривоги; визначаю перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для дітей у цей час та наголошувала про можливість замінювати знайомі конструкційні матеріали на альтернативні, доступні у побуті.

       Здобувачі освіти виконували завдання на платформі Google classroom.

Працюючи з інтернет-ресурсами, використовувала електронні версії підручників: з офіційного сайту Інституту модернізації змісту освіти за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1KOG9kF5UARits5iUrdkx0DZB1tjcEcRv/view?usp=classroom_web&authuser=0  Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти / Олена Гайдамака, Наталія Лємешева.

https://drive.google.com/file/d/1_fhSlWVwynPSk8aD-KvL0rNKrjj6clmA/view?usp=classroom_web&authuser=0  Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти / Олена Гайдамака, Наталія Лємешева.

https://shkola.in.ua/tag/%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%8F  Образотворче мистецтво 7 клас Рубля 2014

       Здобувачі освіти виконували практичні роботи у альбомах та надсилали вчителю файли з виконаними домашніми завданнями у classroom або у Viber; проходили тестування відповідно вивченої теми на освітній платформі: «На урок».

     Результати оцінювання навчальних досягнень я повідомляла учням у такі способи: виставляла в Google classroom, надсилала учню або класним керівникам, використовуючи Viber повідомлення по телефону.

      В організації щоденного освітнього процесу надавала учням консультації щодо виконання завдання, відзначала кращі практичні завдання: вироби декоративно-прикладного мистецтва,   гарні ескізи виробів, цікаві проекти, відео сюжети виконання виробів. За допомогою Google classroom можна давати завдання, заохочувати учнів до спільної роботи та підтримувати з ними зв'язок. Діти сьогодні зростають у мобільному світі і для них цілком природним є цифрове середовище, яке вони використовують для отримання та обміну інформацією.

              У 5-7 класах деякі здобувачі освіти під час виконання завдання на платформі Google classroom ставили відмітку, що виконали домашнє завдання, але не прикріплювали жодного файлу. Оцінка їм не виставлялася і робота була повернута.

        У гімназії навчаються здобувачі освіти, які перебувають на індивідуальному навчанні у вигляді педагогічного патронажу: 1) Васильєв Кирило (6-Б клас)  переглядав відео майтер-класів, знайомився з матеріалом уроку у підручнику та виконував завдання, виконував тестування на сайті “На урок” та відправляв у classroom.

2) Романов Іван (6-Б клас) переглядав відео майтер-класів, знайомився з матеріалом уроку у підручнику та виконував завдання, виконував тестування на сайті “На урок” та відправляв у classroom.

       Всі здобувачі освіти атестовані з образотворчого мистецтва за І семестр навчального року.

       Вчитель образотворчого мистецтва                                    Лойко Л.Є.