Становлення постіндустріального суспільства, економічні виклики

Економічні виклики постіндустріального суспільства. Всесвітня історія 11 клас

Мета: ознайомитись зі становленням постіндустріального суспільства, вивчити поняття: транснаціональні корпорації, НТР, «німецьке економічне диво, «рейганоміка», «теччеризм»;розвивати вміння аналізувати факти, давати їм ґрунтовну оцінку;виховувати бажання накопичення знань, толерантного ставлення до минулого, любов до праці

Актуалізація опорних знань: Постіндустріальне суспільство- це…Який сектор економіки переважає у постіндустріальному суспільстві?Які причини такої переваги?Викладення нового матеріалу1. Транснаціональні корпорації2. Науково-технічна революція (НТР)3. РЕЙГАНОМІКА4. ТЕТЧЕРИЗМ5. Сутність соціального ринкового господарства. Шведська соціальна модель. План уроку

Транснаціональні корпораціїУ 1947 р. 23 країни підписали Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ), спрямовану на упорядкування міжнародної торгівлі і максимальне зняття (а в ідеалі й повну ліквідацію) митних перешкод та інших обмежень. У березні 1994 р. було прийнято рішення про перетворення її у Світову організацію торгівлі (СОТ). Крім цього, посилення спеціалізації виробництва спричинювало перетворення великих сучасних компаній на концерни: різні етапи створення продукту здійснювалися в різних країнах. Так великі компанії перетворювалися на транснаціональні корпорації (ТНК).

Транснаціональна корпорація — корпорація, що здійснює міжнародне виробництво промислових продуктів на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями, що функціонують відповідно до глобальної стратегії «материнської компанії». Транснаціональні корпорації

ТНК вимагають від урядів держав світу уніфікації (єдинства) правил міжнародної економіки; ліквідації перешкод на шляху вивезення товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Проникнення ТНК до інших країн супроводжується привнесенням нових знань, нових технологій виробництва і нових виробничих відносин / негативне: трагедії й скандали, пов'язані з порушеннями норм охорони здоров'я, екологічними проблемами тощо. Транснаціональні корпорації

Науково-технічна революція (НТР) — якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, перетворення науки на провідний чинник виробництва, що супроводжується докорінними змінами у взаємодії людини і природи, трансформацією індустріального суспільства. НТР спричинила кардинальні зміни в праці людини, і у вимогах до самої людини та її професійних якостей. Виникає багато професій, які дедалі менше використовують фізичну роботу і дедалі більше — інтелектуальну. (на заводі в одну зміну можуть працювати лише 10-20 осіб, а в конструкторському бюро цього заводу — кілька сотень.)Одним із наслідків НТР, підвищення продуктивності праці є зміна співвідношення між зайнятістю у виробництві та у соціальній сфері, «виробництві послуг». Економіка дедалі більше повертається до задоволення соціальних, культурних, духовних потреб людей. Науково-технічна революція (НТР)

РЕЙГАНОМІКАНовий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної системи в США за часів президента Р. Рейгана у 1981—1989 рр., Дістав назву «рейганоміка». Теоретичною основою «рейганоміки» були неоконсерватизм та неолібералізм. Рональд Рейган (1911-2004 рр.) — президент США в 19811989 рр.

Неоконсерватизм (або «новий», «сучасний консерватизм») — одна з провідних ідеологій сучасності, яку провадили Р. Рейган (США), М. Тетчер (Велика Британія), Г. Коль (Німеччина). Основні ідеї — обмеження втручання держави в господарське життя, відповідальність людини за себе та сподівання на власні сили. РЕЙГАНОМІКАВ економіці неоконсерватизм передбачав:відмову від кейнсіанських (макроекономічних) принципів регулювання економіки;приватизацію державної власності;зменшення частки валового національного продукту, що перерозподілялася через бюджет;збалансованість доходів і видатків державного бюджету;помірні податки для бізнесу і скорочення соціальних програм.

Неолібералізм (або «сучасний лібералізм») — ідеологія, що базується на постулатах:1) ринок є найефективнішою формою господарювання;2) учасникам господарської діяльності має бути забезпечена максимальна свобода. РЕЙГАНОМІКАУ рамках курсу «рейганоміки» передбачалося:скорочення податків для бізнесу;обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм;розширення свободи підприємництва;проведення твердої кредитно-фінансової політики. Р. Рейган орієнтувався на середній клас, тобто більшість американців, і прагнув активізувати їхню підприємницьку діяльність. Рейганові вдалося зупинити економічну кризу

У цілому «рейганоміка» мала позитивні наслідки:впроваджено ресурсозбереження, зменшилося споживання нафти, газу, сталі, чавуну тощо;за менших витрат відбулося досягнення вищої ефективності суспільної праці (10 корів у фермерському господарстві почали давати стільки молока, скільки раніше отримували від 100 корів);зросли особисті доходи американців, що означало розширення ринку для збуту американських товарів;удвічі скоротилося безробіття;стабілізувався курс долара відносно валют інших країн. Однак найголовнішим результатом «рейганоміки» стала трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне з раціональним розв'язанням багатьох соціальних проблем. РЕЙГАНОМІКА

Наприкінці 1970-х років, коли при владі перебували лейбористи, Велику Британію почали називати «хворою людиною Європи»: продукція державного сектору, що розширювався, не могла успішно конкурувати на світовому ринку; колосальні витрати на соціальні програми призвели до появи в суспільстві тенденцій до «утриманства»; розвалилася британська колоніальна імперія. ТЕТЧЕРИЗМНа парламентських виборах 1979 р. перемогли консерватори. Главою британського уряду вперше стала жінка — Маргарет Тетчер.11 років влади консерваторів

«тетчеризмом» — британським різновидом неоконсерватизму, що базувався на ідеалах вільного ринку та сильної державної влади. На основі принципів «тетчеризму» уряд визначив основні напрями внутрішньої і соціально-економічної політики: Податкова політика мала сприяти створенню бездефіцитного бюджету і, одночасно, заохочувати приватне підприємництво. З цією метою податки на прибуток скорочувалися майже на 12 млрд дол. Денаціоналізація і приватизація. Фінансова підтримка держави лише рентабельних і наукоємних підприємств. Пільги підприємцям, які впроваджували новітні технології. Заохочення і створення «здорової конкуренції». Акцент на розвиток дрібного і середнього бізнесу. Захист ТНК, у яких британський капітал відігравав важливу роль. Комерціалізація систем освіти й охорони здоров'я, розпродаж муніципального житла. Звуження прав профспілок на оголошення страйків. ТЕЧЧЕРИЗМ

Серйозним випробуванням для глави уряду став воєнний конфлікт з Аргентиною у 1982 р. щодо Фолклендських островів, вдале завершення операції підвищили рейтинг консерваторів. У 1990 р. М. Тетчер вирішила піти у відставку. Лідером партії та прем'єр-міністром став Дж. Мейджор. На парламентських виборах у 1997 р. консерватори зазнали поразки. До влади прийшла партія лейбористів, а її лідер Т. Блер став наймолодшим прем'єр-міністром країни за останні 200 років. Блер обіцяв провести соціальні реформи, залагодити конфлікт у Північній Ірландії та знизити податки. Усе це він зробив тож перемога і на виборах 2001р. Серед проблем, з якими зіткнулися лейбористи на початку ХХІ ст. — імміграція до Британії та зіткнення на расовому ґрунті між «білою» молоддю та вихідцями з африканських і азійських країн; конфлікти між роботодавцями і найманими робітниками тощо. Утім економіка Британії динамічно розвивалася, лейбористи встановили рекордно низьку ставку на житловий кредит, збільшили соціальні виплати, поповнили бюджети державних шкіл і лікарень. Це сприяло їхній перемозі на виборах 2005 р. Т. Блер — перший в історії лідер, який привів Лейбористську партію до трьох перемог поспіль. Кінець ТЕЧЧЕРИЗМУ

Соціальне ринкове господарство — такий устрій соціально-економічного та політичного життя країни, за якого свобода ринку поєднується із принципом соціального вирівнювання — перерозподілу державою доходів на користь непрацездатних і малозабезпечених. Держава в соціальному ринковому господарстві виконує функції:контролює правила вільної конкуренції та ціноутворення;проводить антимонопольну політику;гарантує та охороняє приватну власність;здійснює активну соціальну політику. Сутність соціального ринкового господарства. Шведська соціальна модель.

Понад п'ять десятиліть (з 1932-го до кінця 1980-х років) у Швеції владарювали соціал-демократи.«Шведську модель» інколи називають «скандинавською моделлю», тому що її основні ідеї і принципи намагаються втілити не тільки в Швеції, а й у Норвегії, Фінляндії, Данії тощо. Кожний громадянин має рівні можливості в житті суспільства, що спрямоване на розвиток особистості. Досягнення цієї рівності забезпечує держава через надання безкоштовних або дешевих послуг у найважливіших сферах Йдеться про систему сімейної допомоги дітям, безкоштовну шкільну освіту та харчування, забезпечення людей у старості, надання помешкання, розвиток сфери відпочинку. Було сформовано єдину систему охорони здоров'я, освіти і пенсійного забезпечення, широку мережу дитячих садків і шкіл. Шведська соціальна модель. На фото Її Королівська Високість принцеса Данії Мері везе своїх дітей — принца і принцесу — до дитячого садка. Які думки викликало фото?

Пошуки кращих моделей соціально-економічного розвитку ставлять питання вибору перед Україною та іншими країнами, які намагаються подолати складні економічні та соціально-політичні проблеми. Швеція не входить до жодного військового блоку, сповідуючи політику активного нейтралітету та витрачаючи великі кошти на забезпечення обороноздатності країни. Нині рівень життя у Швеції на 11 % вищий за середньоєвропейські показники. Шведська соціальна модель

Складіть тезовий конспект відповіді, включаючи пункт «Німецьке економічне диво»Читати параграф 6,7 Домашнє завдання