Термін «постіндустріалізм» було запроваджено в науковий обіг англійським соціологом А. Пенті ще на початку XX ст. Науковець дав і його перше визначення: «стан суспільства, яке постане після розвалу індустріалізму». Він пропонував використати цей термін для роздумів про майбутнє у зв’язку з тим, «що індустріалізм приречений».
Як сформована концепція постіндустріалізм склався в 1970-х рр. і пов’язаний з ім’ям професора соціології Гарвардського університету Данієля Белла. Ще з кінця 1950-х рр. він активно пропагував цю концепцію. А в 1970 р. на VII Міжнародному соціологічному конгресі Д. Белл проголосив свою концепцію постіндустріального суспільства.
Мовою документів Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла (1970 р.) ... Суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти й підвищення якості життя, у якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що найважливіше, у якому впровадження нововведень усе більшою мірою залежить від досягнення теоретичних знань. Постіндустрiальне суспільство передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають як консультанти, експерти або технократи...
Перехід від виробництва товаpiв до виробництва послуг Переважання серед робітництва класу професійних фахівців і техніків Ознаки постіндустріального суспільства в концепції Д. Белла Провідна роль теоретичних знань як основи нововведень в економіці, політиці й соціальній структурі суспільства Opiєнтація в майбутньому на методи контролю й оцінювання можливих напрямів розвитку технології Прийняття рішень на засадах «інтелектуальної технології»
Індустріальне суспільство. Постіндустріальне суспільство. Технічний базисіндустріальнийінформаційний. Основа суспільного добробутутоваризнання. Масовий класробітникислужбовці, менеджери. Принцип управліннякерівництвоузгодження. Форма власностіприватнаакціонерна. Політичний режимавторитаризм, представницька демократіябезпосередня демократія, самоуправління. Порівняння індустріального та постіндустріального суспільства
Основні напрямки розвитку НТР Перетворення науки на безпосередню продуктивну силу Відкриття та використання нових видів енергії Інформаційна революція Автоматизація та роботизація виробництва Упровадження нових технологій Зміна предметів праці Розвиток генної інженерії та біотехнологій
50-і рр. - воднева бомба, штучні супутники Землі, реактивний пасажирський літак, електроенергетична установка на базі ядерного реактора, верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ) 40-ті р. - телебачення, транзистори,комп'ютери, радар, ракети, атомна бомба,синтетичні волокна, пеніцилін. Перший етап НТР
70–і рр. - Мікропроцесори, волоконно-оптична передача інформації, промислові роботи, біотехнологія. Другий етап НТРНа другому етапі НТР, у 60-ті роки, масовою стаєавтоматизація виробництва: широковикористовуються роботи, автоматизовані системиуправління виробництвом.60-і рр. - Лазери, інтегральні схеми, супутники зв'язку, швидкісні експреси.
Третій етап НТР80-і рр.. - надвеликі і об'ємні інтегральні схеми, надміцна кераміка, комп'ютери п'ятого покоління, генна інженерія, термоядерний синтез. З початку 80-х років настав третій етап НТР. Автоматизація та роботизація виробництва досягли такого рівня, що робітник дедалібільше відходив від процесу виготовлення продукції і здійснював лише регулювання таконтроль виробничого процесу.