Статичні візуальні джерела

Тема 8. Статичні візуальні джерела медіа та їх контент.

1. Сприйняття інформації статичних візуальних джерел медіа.
2. Фотографії, реклама, карикатура, плакати, комікси. Основні складові візуального медіа тексту та визначення їх змістовного навантаження.
3. Вплив візуальних джерел інформації на свідомість медіа споживача.
4. Аналіз візуальних образів.

1. Сприйняття інформації статичних візуальних джерел медіа.

Візуальні джерела інформації — джерела інформації, які передають інформацію за допомогою зображень. Порівняно з текстовою інформацією, візуальна інформація сприймається людиною швидше та легше, може бути більш інформативною та більш переконливою.

 Візуальні джерела інформації можуть бути представлені в друкованих (книги, журнали, газети, плакати, листівки) та електронних (вебсайти, соціальні мережі, цифрові фотографії) форматах.

Візуальні джерела інформації можна розділити на такі типи:

• фактографічні — джерела, які передають фактичну інформацію, наприклад, фотографії подій, карти місцевості;
• ілюстративні — джерела, які ілюструють або пояснюють текстову інформацію, наприклад, ілюстрації до книг, діаграми до наукових статей;
•  рекламні — джерела, які рекламують товари або послуги, наприклад, рекламні плакати, відео.

 Відмітимо переваги та обмеження візуальної інформації порівняно з текстовою:

2. Фотографії, реклама, карикатура, плакати, комікси. Основні складові візуального медіа тексту та визначення їх змістовного навантаження.

Візуальна інформація відіграє важливу роль у сучасному суспільстві. Вона використовується в різних сферах життя, зокрема, в освіті, рекламі, засобах масової інформації. Візуальна інформація може бути ефективним інструментом для навчання, інформування та впливу на людей.

 Дизайн візуальних повідомлень — процес створення візуальних зображень для передачі інформації. Мета дизайну полягає в тому, щоб зробити інформацію доступною, цікавою та ефективною для сприйняття аудиторією.

 Створюючи візуальне повідомлення, дизайнер повинен враховувати такі критерії:

• цільова аудиторія (кому адресовано повідомлення?);
• мета повідомлення (що потрібно досягти за допомогою повідомлення?);
• тема повідомлення (про що повідомлення?);
• формат повідомлення (у якому форматі буде представлено повідомлення?);
• засоби вираження (які засоби виразності будуть використовуватися для створення повідомлення?).

Дизайн візуального повідомлення повинен відповідати таким принципам:

• ясність (повідомлення має бути зрозумілим для цільової аудиторії;
• ефективність (повідомлення має ефективно досягати своєї мети);
• привабливість (повідомлення має бути привабливим для цільової аудиторії).

Візуальне повідомлення складається з таких елементів:

• композиція (розташування елементів на площині);
• колір (використання кольору для створення певного ефекту);
• форма (використання форми для створення певного ефекту);
• графіка (використання графічних елементів для створення певного ефекту);
• текст (використання тексту для передачі інформації).

 Дизайн візуальних повідомлень важливий у сучасному інформаційному суспільстві, де великий обсяг інформації конкурує за увагу користувачів.               Ефективний дизайн може покращити сприйняття та розуміння інформації, забезпечуючи якісну комунікацію.

 Візуалізація — процес створення візуального зображення для передачі інформації. Візуалізація може використовуватися для різних цілей, наприклад, для навчання, інформування, реклами або розваги.  

Таблиця «Візуальна інформація»

 Мем — короткий, інформативний і зазвичай гумористичний візуальний образ, який поширюється в Інтернеті. Використовуючи гумор, іронію або сатиру, меми можуть висловлювати складні ідеї чи коментувати актуальні події. Їхній вплив на культуру інтернет-спільнот та сучасну комунікацію важко переоцінити, оскільки вони дозволяють виражати ідентичність та спільні цінності.

 Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням.

Жартівливі зображення останніми роками набули надзвичайного поширення. Хоча сам термін і концепція мема були запропоновані ще у 1976 році професором оксфордського університету біологом Річардом Докінзом.

Докінз популяризував ідею того, що подібно тому, як біологічна інформація складається з найменших одиниць – генів, так і вся культурна інформація складається з мемів. Причому термін meme походить не від англійського memory (пам'ять), а від терміну «меметика» (теорія еволюції культури).

Функції та значення мемів:

• репрезентативна: відтворення побаченого, прочитаного чи почутого з відповідним акцентом на певній інформації;
• комунікативна: реакція на ситуацію, яка породжує дискусію, а також створення особливого мовного простору, зрозумілого певній групі;
• креативна: відтворення подій дійсності у творчому форматі з використанням сучасних онлайн-інструментів.

 За якими принципами створюється меми

• Інформаційна складова. В основі мему може бути певна фраза, спірне питання, формула, афоризм тощо. Мем – це лаконічна змістовна фраза, яка має гумористичний відтінок, зрозумілий та близький для певної групи людей.
• Емоційна складова. Сенс мему – гумор, емоційна близькість поєднання зображення та текстової складової для репрезентативної групи учнів (наприклад, певний клас чи паралель).
• Парадокс, новий сенс загальновідомого. Використовуйте гру слів, оксюморони, метафори чи переносне значення слів, тобто ситуації, коли певне словосполучення набуває нового нетипового значення.

Ідеї завдань з використанням мемів

Візуалізація широко використовується для подачі навчального матеріалу. Раніше ми вже писали про такі прийоми, як скрайбінг, хмари слів, інтелект-карти, буктрейлери, хронолайнери тощо. Інтернет-меми також набувають поширення не тільки як інструмент для спілкування у мережі, але й у освітній сфері.

Онлайн-ресурси для створення власних мемів

Для створення мемів можна скористатися спеціальними онлайн-інструментами. Ми дібрали кілька найбільш простих та зручних ресурсів.

1. Meme generator – безкоштовна програма для створення мемів, яку можна використовувати через браузер комп`ютеру чи, завантаживши застосунок на смартфон.

Переваги:

• більше 900 шаблонів старих та нових мемів;
• вибірки популярних мемів за певний період;
• можливість завантажити власне зображення із визначенням меж текстового поля;
• наявність теки «Вибране», куди можна додавати вподобані зображення;
• можливість поділитись власним мемом у соціальних мережах;
• пошук популярних мемів, створених іншими користувачами, за певним тегом.

2. Meme arsenal – безкоштовний онлайн-генератор мемів і коміксів.

Переваги:

• можливість створювання мему не лише на єдиному зображенні, але і генерації коміксу;
• зручний пошук шаблонних зображень (за ключовим словом, тегом, серед популярних чи нових, зі світлин, малюнків чи коміксів);
• налаштування розміру букв, центрування та положення тексту у завантаженому і шаблонному файлі при створенні мему.

Комікс — вид мистецтва, який розповідає історію за допомогою послідовності малюнків та супровідного тексту. Використовуючи кадри, бульбашки для тексту та виразний малюнок, комікс створює динамічний наратив. Ця форма візуалізації може бути використана для різних жанрів — від гумористичних до драматичних, створюючи неповторний досвід читання та сприяючи розвитку критичного мислення. Комікси можуть використовуватися для різних цілей, наприклад, для розваги, освіти або пропаганди.

3. Вплив візуальних джерел інформації на свідомість медіа споживача.

 З психологічних досліджень відомо, що до 90% інформації передається візуальним способом, але можливості феномена візуалізації не повною мірою реалізуються у сфері викладання історії і в освіті. Функції візуальних джерел різноманітні і різнобічні, а саме:

• Допомогти учню створити образ чи представити образ,який потім дитина може втілити при розповіді чи відповіді;
• Вчитель може проконтролювати повноту і характер засвоєння переданої  ним інформації;
• Сприяти розвитку фантазії і уяви;
• Виявити як індивідуального сприймається і переробляється навчальна інформація;
• Виявити або викликати певне ставлення до вивчаємого матеріалу, окремих ситуацій, героїв, їхнім вчинкам;
• Створити необхідний настрой уроку;
• Пробудити певні почуття;
• Посилити чи послабити певний емоційний вплив або стан учня, зняти стрес, послабити гостроту переживань;
• Активізувати пізнавальний інтерес учнів на уроці;
• Переключити увагу на інший об'єкт;
• Розвинути здібності до аналізу і порівняння;
• Організувати тренування уважності і спостережливості;
• Сформувати здатність робити висновки і логічні умовиводи;
• Викликати певні асоціації;
• Аргументувати свою позицію;
• Сформувати здатності бачити і проводити аналогії;
• Усвідомлювати і обґрунтовувати свою точку зору;
• Сконцентрувати увагу на чомусь важливому;
• Закріплювати вивчений матеріал.

 Педагоги та методисти відмічають що візуалізація починається з емоційно-чуттєвого переживання зображень, зовнішніх ознак досліджуваного об'єкта – це на першому етап. Потім, на другому етапі, йде визначення властивостей об'єкта на основі абстрагування і встановлення зв'язків між елементами змісту. Далі на інших етапах, - відбувається побудова образно-концептуальних моделей поняття і дій та виявлення функціональних зв'язків у структурі об'єкта .  На завершення - цикл застосуванням орієнтовних засобів для безпосереднього виконання конкретних дій з пізнаваним об'єктом, а також для перевірки й оцінки навчальних дій учнів – це 6-й етап. Отже, основне призначення засобів візуалізації навчання полягає в підтримці логічних дій на всіх етапах навчальної діяльності, в першу чергу при виконанні аналітичних операцій, а саме аналізу, порівняння, висновків, систематизації, виявлення зв'язків і відносин, згортання інформації та ін.

 В сучасних умовах діяльність педагога здійснюється на основі переходу від емпіричного складання наочності до проектування і моделювання навчального процесу, конструювання та дидактичного дизайну. Новий рівень діяльності вчителів припускає використання різноманітних компактних елементів конструювання мислених образів (понятійних, піктограмних, знаково-символічних, символьних і т.п.), а також візуально зручних способів їх логічної організації. А тут важливий саме компетентнісний підхід що,на противагу концепції «засвоєння знань», передбачає опану­вання учнями різних умінь, які дають змогу їм у майбутньому діяти ефективно в ситуаціях про­фесійного, особистого й суспільного життя. Загальнопредметних компетентностей учень набуває впродовж засвоєння змісту освітньої галузі у всіх класах середньої школи. Працюючи з візуальними джнрелами, учні розвивають навички :

• користуватися довідковою літературою та Інтернетом,
• уміння систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми,  плани,
• самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел,
• виявляти різні точки зору, визна­вати й сприймати їх різноманітність,
• критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історич­ні джерела,
• висловлювати власну точку зору.

   При комплексному досліджені, вилучені та використані інформації візуальні джерела дають змогу дослідникові,учню не лише доповнити свої судження про явище, подію, а й «поглянути» на неї в буквальному розумінні цього слова. Відомо, що зоровий ряд сприйняття ін­формації є так само важливим, як і слуховий, дотиковий, інте­лектуальний. Виходить що безпосередня фіксація інформації в момент дії - це одна з основних властивостей переважної більшості різновидів зображальних джерел - документів (фото-, кіно-, відео-):

• по-перше, вони образно відображають конкретний час й місце;
• по-друге, самі є відбитками ,тобто,слідами певної епохи, отже, її прямими документами;
• по-третє, закодована в них ін­формація потребує прочитання й розуміння.

Тому саме такі джерела часто не поступаються за інформативністю джерелам друкованим чи писемним. Завдяки саме «візуальності» їм варто віддавати перевагу. Тим паче, що в сучасних умовах, коли іде комп'ютеризація освіти, впроваджуються мультимедійні технології, з'явилася можливість широкого застосування візуальних джерел на уроках. Крім того, змінилася сама мета, з якою на уроках відбувається застосування візуальних джерел. Якщо раніше вони доповнювали, підтверджували текст параграфа підручника, то тепер учні на уроках вчаться самостійно здобувати з них інформацію. Адже візуальні джерела можуть нести так само інформацію, як і текстові, при цьому вони є більш яскраві, виразніші, а отже, і більш сприйнятливі для учня, якому потрібно працювати з такими джерелами інформації і це буде набагато цікавіше, ніж з текстовими.

 На думку сучасного дослідника Ю. Комарова, візуальні джерела є абсолютно самостійними джерелами інформації та набагато легше надаються для різноманітних тлумачень, дають більше простору для уяви, більш яскраві, отже, більш придатні для сприйняття сучасним учнем. Саме візуальні джерела допоможуть вирішити одну з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики – це активізацію пізнавальної діяльності учнів. Саме від її вирішення залежить ефективність навчальної діяльності, яка проявляється в міцному засвоєнні знань, стимулюванні та розвитку інтересу до навчання, формуванні самостійної думки та підготовці до самостійного життя.

4. Аналіз візуальних образів.

Методика: як аналізувати візуальні образи

 Скористайтеся цією стратегією, щоб долучити учнів до детального аналізу зображення. Дотримуючись кроків у цій процедурі, вчителі розвивають у дітей усвідомлення історичного контексту, критичне мислення, підвищують навички спостереження і тлумачення та розробляють концептуальні методи навчання. Ви можете використовувати цю стратегію з будь-якими візуальними медіа, включаючи картини, фотографії, політичні мультфільми, агітаційні плакати або відеокліпи.

Виберіть зображення

Виберіть зображення, яке підходить для глибокого аналізу. Ця стратегія аналізу працює найкраще, коли образ відображає (навмисно чи ні) певну думку, точку зору або перспективу. Візуальне мистецтво, пропагандистські образи, фотографії та політичні карикатури є гарними прикладами візуальних медіа, які відображають перспективу.

Долучіть учнів до аналізу

Поділіться зображенням зі учнями, роздавши копії, проектуючи або демонструючи їх у класі. Долучати школярів треба повільно, застосовуючи наступні шість кроків, зупиняючись між кожним з них, щоб дати їм час для обдумування і записів.

 Крок перший:

Попросіть учнів придивитися до картини протягом тривалого часу. Попросіть їх звернути увагу на форми, кольори, текстури, положення людей та / або предметів тощо.

 Крок другий:

Попросіть учнів записати те, що вони бачать, не роблячи інтерпретації зображеного.

 Крок третій:

Запитайте учнів: Які запитання ви маєте до цієї картини, на які треба відповісти, перш ніж ви зможете почати її інтерпретувати? Задайте стільки питань, скільки маєте.

 Крок четвертий:

Попросіть учнів обговорити свої питання з двома іншими школярами в класі, щоб спробувати знайти відповіді.

 Крок п'ятий:

Враховуючи історичний контекст і тематику твору, запитайте учнів, що художник намагається сказати (що означає цей фрагмент), і хто, на їхню думку, є цільовою аудиторією?

 Крок шостий:

Обговоріть свою інтерпретацію з класом і будьте готові підтримати вашу точку зору, звернувшись до конкретних елементів зображення і того, що ви знаєте про історію того часу.

 Обговоріть процес

Виділіть кілька хвилин, щоб обговорити з учнями враження від процесу аналізу візуальних медіа. Для багатьох він може бути занадто повільним, але, практикуючи і обговорюючи цей процес, діти почнуть реагувати більш продумано і критично на образи, з якими вони стикаються щодня.

Джерело:https://medialiteracy.org.ua/metodyka-yak-analizuvaty-vizualni-obrazy/