Стаття "АКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЕДАГОГІВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ"

Ніколайчук Наталія Володимирівна, вихователь-методист комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 113  Криворізької міської ради

Ключові слова: інтерактивні форми методичної роботи, творчий потенціал педагога, професійна компетентність, рефлексія, «Відкритий мікрофон», психолого-педагогічні тренінги, творчі проекти, «Хвилинки-презентації», «Хвилинки-емпатії».

АКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЕДАГОГІВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Анотація: матеріали даної статті розкривають досвід роботи дошкільного навчального закладу з формування професійної компетентності та творчого інноваційного потенціалу педагогів; висвітлюють значення інтерактивних форм методичної роботи для творчого зростання вихователів і практичні шляхи їхнього застосування.

Вступ. Нові завдання та напрями розвитку освіти в Україні визначають і особливі вимоги до особистості й професійної компетентності педагогів. Як зробити, щоб кожен вихователь став активним, зацікавленим учасником різних форм методичної роботи? Адже зрозуміло, що тільки творчий педагог виховує творчу особистість, від рівня його компетентності, готовності до інтерактивної взаємодії залежить ефективність і результативність реалізації інтерактивної освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідники з даного питання К.Л.Крутій, Л.Пироженко, О.І.Пометун, Н.В.Гавриш, підкреслюють, що методична робота, організована за допомогою інтерактивних заходів, не тільки насичує  зміст освітньої діяльності, удосконалює форми, а й впливає на якість безпосередньої роботи з дітьми. І.П.Жерносек в своїх наукових працях визначив, що включення активних форм методичної роботи  повинно відповідати наступним критеріям, а саме: перший — критерій результативності (успіхи в розвитку дітей без перевантаження педагогічного процесу); другий — критерій раціональності (підвищення майстерності вихователя за умов раціональної витрати часу та зусиль методиста); третій — критерій психологічності (покращення психологічного мікроклімату в колективі, зростання творчої активності педагогів).

 Тому методична робота з педагогічними кадрами в нашому дошкільному навчальному закладі  спрямована на формування творчого потенціалу та культури вихователів, здатних адекватно сприймати інновації, підвищення їх професійного зросту та компетентності.

Основна частина. Власна педагогічна практика свідчить, що активне використання інтерактивних форм методичної роботи, по-перше: сприяє не тільки професійному зростанню, формуванню компетентності, але  є й глибинним поштовхом до самоосвіти педагогів; по-друге: це висока мотивація, міцність знань, творча дослідницька діяльність, акцент на індивідуальність, орієнтація на зону найближчого розвитку  педагога.

      Активні форми методичної роботи дозволяють стимулювати процеси набуття та підвищення професійної компетентності вихователів, рівень їх активності та самостійності, змінювати особистісно-професійну позицію педагога. Для цього ми вдало поєднуємо колективні, групові та індивідуальні форми методичної роботи, широко використовуємо такі інтер­активні форми, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні посиденьки, круглі столи, мозкові штурми, майстер-класи, банки ідей, моделювання, створення творчих проектів.

      Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вно­сять в освітній процес свіжі думки та нові ідеї, формують організаторські здібності і навички спілкування, виробляють вміння приймати нестандартні рішення, аналізувати й оцінювати свої дії, сприяють згуртуванню колективу. На відміну від традиційних форм роботи, їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, допомагають зняти суб'єктивні бар'єри в спіл­куванні (побоювання помилитися, проявити творчість тощо), учать педагогів самостійно формулювати свою думку. Стрижнем інтерактивних форм роботи з кадрами є колективні обговорення, міркування, аргументація висновків, змагання умів і талантів.

      Адміністрацією дошкільного закладу здійснюється керівництво освітнього процесу за принципами відкритості, співробітництва, особистого та колективного бачення шляхів діяльності. Тому проведення «Відкритого мікрофону», а саме рубрики «Почуємо кожного», сприяє активізації не лише педагогів, а й всіх членів колективу, бо жодна думка не критикується та активно обговорюється.

      Поряд з цим не менш дієвим вважаємо використання методу зворотного зв'язку (рефлексії) будь-якого методичного заходу. Це спосіб діалогічної взаємодії учасників навчального процесу, за допомогою якого кожен оцінює, аналізує та визначає власне ставлення до процесу і результатів спільної діяльності. Серед таких  методів є : «Мої очікування», «Лист до самого себе», «Самооцінка» тощо.

      Цікаві вправи використовуємо на психолого-педагогічних тренінгах, наприклад: «Знайомство» (допомагає згуртувати гру­пу учасників, розкритися, більше дізнатися одне про одного); «Що в нас спільного» (для сприяння міжособистісному спілкуван­ню); «Маю свою думку» (для підвищення активності учасників); «Рухавки» (активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери); «Збір врожаю» (підведення підсумків).

      Створення і реалізація педагогами творчих проектів сприяє пошуку нових, цікавих форм подальшої роботи з дітьми («В гостях у казки», «Екологічна стежина», «На гостини до Весни», «Маленькі дослідники» та інші).

      Свій педагогічний досвід та самопрезентацію короткотривалих досягнень педагоги висвітлюють   за короткий час протягом «Хвилинки презентації». Ознайомлені з досвідом, педагоги оцінюють ідеї та обговорюють,  який із презентованого матеріалу варто докладно вивчити та впроваджувати у власну роботу. «Хвилинки емпатії» («Я – красива  квітка», « Я – Мальвіна», «Я – ласкаве сонечко») надають можливості добре розуміти позицію опонента, гнучко вирішувати проблеми і конфлікти. Під час цих хвилинок педагоги навчаються ставити себе на місце іншого.

Висновки і перспективи. Підводячи підсумок, хочеться відмітити, що наш педагогічний колектив усвідомлює необхідність і значимість застосовування інтерактивних форм методичної роботи для того, щоб скористатися знаннями, вміти аналізувати, розв’язувати проблеми, знаходити неординарні рішення, співпрацювати з іншими учасниками освітнього процесу. При цьому, звичайно, у пошуку нового ми не відкидаємо набуте, а прагнемо його постійно удосконалювати. Керівництвом до дії є мудра порада В.О. Сухомлинського, який стверджував, що «зрозуміти, відчути красу, творчість, вічну новизну й неповторність педагогічної праці допоможе дух творчого пошуку, творчого дослідження».

ЛІТЕРАТУРА

1. Групові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі /За заг. ред. К.Л.Крутій. – ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004.-144с.
2. Жерносек І.П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях: Монографія.-К.,2001.-204с.
3. Землянська О.В. Управлінські фактори інтерактивного навчання педагогів у діяльності методиста //Педагогічна скарбниця Донеччини.- 2004.-№2.-ст.8-9
4. Єрмола А.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. – Харків, 1999.
5. Карабаєва І. Майстер-клас – інтерактивна форма підвищення кваліфікації педагогів /Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. - № 9.
6. Крутій К.Л. Планування роботи дошкільного закладу освіти: реалії та перспективи. – Запоріжжя, 1999.
7. Масові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі /За заг. ред. К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004.-128с.
8. Методична робота в ДНЗ /Упорядник: Л.А.Швайка. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.
9. Пахарь О. Інтерактивні методи навчання педагогів /Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. - № 8.
10. Технології методичної роботи. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 1 /Укладачі: Ю.Буган, Г.Г.Свінних, В.І.Уруський. – Тернопіль: Астон.