Стаття "Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей"

 

 

 

 

 

 

 

"Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей"

 

 

Підготувала: вчитель української мови та літератури

вечірньої (змінної) школи №20 м. Києва

Вакула Наталія Олександрівна

 

 

 

 

Київ - 2023

"Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей"

Анотація.  У статті розглянуто питання впровадження в освітній процес української середньої школи елементів цифрової трансформації. Розглянуто основні етапи впровадження цифровізації у сучасне освітнє середовище закладів середньої освіти, які зумовлені тенденціями розвитку комп’ютерних та цифрових технологій та цифрового суспільства. Також розглянуто основні шляхи впровадження таких перетворень. Підкреслено переваги, які виникають на тлі цифровізації середньої освіти, зокрема, появу нових інноваційних інструментів для комунікації учасників навчального процесу та побудову динамічних індивідуальних освітніх траєкторій.
 Усі зміни, які відбуваються в суспільстві, відображаються в освітньому процесі. Традиційне навчання з цифровими технологіями – це не тренд, а вимога часу. Цифровізація навчання дозволяє збільшити віртуальну мобільність учнів. Застосування сучасних технологій в освіті відіграє нині важливу роль у створенні необхідних умов для  саморозвитку учнівської молоді, активізації творчих здібностей, формування необхідних компетентностей.

  Система освіти, застосовуючи нові технологічні інструменти та необмежені інформаційні ресурси,  повинна навчитися ефективно їх впроваджувати в освітній процес. Практика онлайн-курсів і змішаного навчання створює поле безмежних освітніх можливостей, що орієнтує на якість освіти для кожної  людини, незалежно від місця проживання, умінь, але  відповідно до її інтересів і можливостей.

  У вітчизняних школах усіх форм навчання цифровізація носить скоріше вимушений аніж зважений  і добровільний характер. Порівняно з практикою європейських колег цифровізація в Україні є вимушеним, тимчасовим кроком в умовах війни. Але, з огляду на непередбачуваність ситуації в Україні може виникнути потреба в цифровізації освітнього процесу протягом  тривалого періоду. Тому, на мою думку, необхідно  виявити напрями покращення онлайн-навчання в ЗЗСО.
   Для багатьох учнів та вчителів швидкість повної цифровізації навчального процесу викликала як деструктивні, так і конструктивні зміни.

Для забезпечення дистанційного навчання учнів учитель/ка може створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси на свій вибір. При цьому обов’язково надати учням рекомендації щодо використання ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Щоб привчати дітей до академічної доброчесності, важливо завжди давати коректні посилання на джерела використаної інформації. Найголовнішим критерієм вибору інструментів для організації дистанційного навчання має бути відповідність поставленим методичним цілям, тобто те, наскільки певний сервіс чи ресурс уможливлює досягнення очікуваних результатів навчання в дистанційному форматі. При цьому бажано також урахувати універсальність цих інструментів, щоб скоротити кількість різних платформ, які використовуються для навчання. Порівнюючи кілька інструментів, варто враховувати зрозумілість інтерфейсу як для вчительства, так і для учнівства. Перевагу краще надати україномовним ресурсам або таким, що мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Водночас важливо врахувати можливі особливі потреби учнів та засади універсальної доступності програмних засобів. В умовах, коли навчання відбувається за допомогою персональних пристроїв, слід зважати на розмаїття цих пристроїв та обирати ресурси, які максимально підходять для різних платформ (персональні комп’ютери, планшети, мобільні пристрої Apple, Android тощо.). Важливим моментом є необхідність реєстрації учнів на веб-ресурсі, адже слід пам’ятати про інформаційну безпеку та мінімізувати кількість платформ, на яких ми пропонуємо реєструватись учням та педагогам. Потрібно уважно ознайомлюватись із правилами використання платформ і, наскільки можливо, мінімізувати обсяг персональних даних, які фіксуються на них.

Основні форми онлайн-комунікації

Відеоконференція — це конференція в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час. Відеоконференція — один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і вчитель/ка перебувають на відстані. Отже, обговорення й ухвалення рішень, дискусії, захист проєктів відбуваються в режимі реального часу. Учитель/ка й учні можуть бачити одне одного, учитель/ка має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом.

Форум — найпоширеніша форма спілкування вчителя/вчительки й учнів у дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений певній проблемі або темі. Модератор/ка форуму реалізує обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над проєктом створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкуватися під час дослідження щодо поставленого для групи завдання, потім — обговорити загальну проблему проєкту спільно, з залученням усіх учасників освітнього процесу (веб-конференція).

Чат — спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативної комунікації людей через інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-, відеочат. Найбільш поширений — текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови в дистанційній формі є важливим моментом. З освітньою метою у разі необхідності можна організувати спілкування в чатах з носіями мови. Це реальна можливість мовної практики, яка проводиться в рамках запропонованої для дискусії проблеми, сумісної проєктної діяльності, обміну інформацією.

Блог — це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. Автор (учитель/ка, один учень/учениця чи їх група) розміщує на сайті свого мережевого щоденника (блогу) допис (твір, есе) і надає можливість іншим учням прочитати й прокоментувати розміщений матеріал. В учнів з’являється можливість обговорити й оцінити якість публікації, зокрема й іноземною мовою, що сприяє розвиткові мовленнєвих навичок.

Електронна пошта — це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача/викладачки й учня/учениці, а також учнів між собою.

Анкетування — для поточного контролю в ході дистанційного навчання зручно використовувати різноманітні анкети. Анкета є достатньо гнучким інструментом, оскільки питання можна ставити безліччю різних способів. У дистанційному навчанні після засвоєння кожної теми можна використовувати анкети, в яких учень/учениця може зробити самооцінку результатів навчання за такими показниками: зрозумів/ зрозуміла, можу розв’язати самостійно; зрозумів/зрозуміла, можу розв’язати з підказкою; не зрозумів/не зрозуміла, не можу розв’язати.

Соціальні мережі, служби обміну миттєвими повідомленнями та мобільні застосунки на кшталт Viber, Telegram дозволяють створювати закриті групи, спільноти, чати, вести обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

Основним способом оцінки рівня інформаційно-цифрової компетентності педагогічного працівника є порівняння вимог Професійного стандарта вчителя відповідної кваліфікаційної категорії власним рівнем компетентності за допомогою рефлексії, консультативної допомоги колег з професійної спільноти.

 Для оцінки власного поточного рівня інформаційно-цифрової компетентності рекомендується користуватись зокрема наступними інструментами для самооцінювання вчителів:

● «Цифрограм для вчителів» (національний тест, розміщений на платформі Дія. Цифрова освіта)

● «SELFIE для вчителів», розроблений Європейською комісією та розміщений на її сайті

https://digcompedu.jrc.es

Можна обрати один з цих інструментів або використовувати обидва для деталізованої самооцінки.

 

 

Українські Платформи дистанційного навчання для учнів і вчителів з вільним доступом

Педагогічні працівники можуть підвищувати свій рівень інформаційно-цифрової компетентності, навчаючись на платформах, які пропонують дистанційні курси для професійного розвитку, а також застосовувати на практиці та вдосконалювати набуті цифрові навички на платформах дистанційного навчання учнів. Крім державної загальнодоступної «Всеукраїнської школи онлайн», на якій з 2022 року розпочинається розміщення курсів для вчителів, відомих платформ масових онлайн курсів на зразок Prometheus та EdEra, вартими уваги є такі масштабні некомерційні проєкти, як "Learning Passport" та "МКФ для інклюзивної освіти".

Платформа "Всеукраїнська школа онлайн"

Всеукраїнська школа онлайн (ВШО) — це загальнодержавна платформа для дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів, методичної підтримки вчителів.

Платформа містить відео, тести та матеріали для самостійної роботи з основних предметів, серед яких: українська література, українська мова, біологія, біологія та екологія, географія, всесвітня історія, історія України, математика, алгебра, алгебра і початки аналізу, геометрія, мистецтво, основи правознавства, природознавство, фізика, хімія, англійська мова та зарубіжна література.

Навчальні матеріали розділені на уроки, кожен з яких містить:

● навчальне відео

● конспект уроку

● приклади розв’язування завдань

● додаткові матеріали

● тестові завдання

Навчальний контент на платформі ВШО представлений у різних формах: крім відео і тексту, це й інфографіка, візуалізовані дані, елементи анімації, лабораторні досліди. Завдання розроблені з урахуванням підходів критичного осмислення ситуацій, створення середовища для навчального
діалогу, творчого застосування набутих знань.
Усі матеріали створені з урахуванням потреб і можливостей учнів з особливими освітніми потребами. Кожне відео супроводжується транскриптом і файлом звукоопису для доступного сприйняття інформації.
Для досягнення навчальних цілей кожного курсу на платформі використовуються такі інструменти оцінювання:

● тестові завдання з формувального оцінювання в кожному уроці для поточної перевірки і самоперевірки навчальних досягнень

● тестові завдання підсумкового оцінювання в кінці кожної теми

Також, на платформі ВШО створений Кабінет учителя, щоб вчитель/вчителька мали можливість налаштовувати свій курс згідно з навчальними потребами, організовувати дискусії та обговорення. У Кабінеті вчителя також можливо відстежувати прогрес своїх учнів і класу загалом
для того, щоб у разі необхідності коригувати навчальний процес, впливати на групову динаміку і на індивідуальну освітню траєкторію учнів.

Зміст навчальних матеріалів, порядок їх розташування на платформі відповідають затвердженим програмам МОН, тому вчитель може впевнено використовувати їх в освітньому процесі як під час дистанційної чи змішаної форми навчання, так і для додаткового повторення пройденого матеріалу.
Якість навчальних матеріалів перевірена експертами «Українського інституту розвитку освіти».

Платформу створено створено на замовлення Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України та державної установи «Український інститут розвитку освіти», за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich. Експертний супровід з питань інклюзивності та організації навчань для авторів уроків здійснив ЮНІСЕФ. Функціонал «Кабінет учителя» та мобільні застосунки реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Платформа «Learning Passport»

«Learning Passport» — глобальна ініціатива ЮНІСЕФ, Microsoft та Кембриджського університету, онлайн ресурс для формальної і неформальної освіти. В Україні впроваджується у співпраці з Українським інститутом розвитку освіти. Україна стала однією з перших трьох країн, їде платформа розпочала роботу. Станом на кінець 2021 року на платформі був розміщений 61 курс в 12 розділах, зокрема 17 курсів у розділі «Для освітян». Платформа Learning Passport, від початку розроблена для дистанційної онлайн освіти дітей-біженців та переселенців, корисна передусім для самоосвіти та неформальної освіти.

Платформа має простий користувацький інтерфейс. Курси можуть складатися з «уроків» у вигляді окремих блоків формату .pdf, .doc, відео, зображень, інтерактивних вправ та веб-сторінок уиформаті html5, а також інструментів формувального та підсумкового оцінювання у вигляді тестів.

   Після глобального переходу в онлайн сучасну освіту неможливо уявити без цифрових технологій. Які інновації полегшать життя вчителям і зекономлять їхній час? Які платформи перетворять навчання на захопливі відкриття? Та які інструменти допоможуть з навичками читання і рахування?

 Зібралf для вас найкращі продукти й технології для навчання та викладання з рейтингу HolonIQ 2023 року.

Для роботи в класі

Science Bits

Це сховище мультимедійних уроків з природничих дисциплін, що базуються на освітній моделі, заснованій на дослідженні, відкритті, критичному мисленні та навчанні в процесі роботи. Програма природничих дисциплін сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу. Science Bits можна використовувати або як заміну підручникам, або як додатковий матеріал.

Для динамічного та об’єднаного навчання використовуються інтерактивні мультимедійні ресурси: 3D-моделі, відео, аудіо, анімації, віртуальні експерименти та симуляції.

У програмі є сотні завдань для самоконтролю та інші ресурси для ефективного навчання, інструменти для точного відстеження досягнень учнів. А уроки зосереджені на наскрізних поняттях та ключових ідеях природничих наук.

Програма розроблена для того, щоб полегшити роботу вчителя в класі. Її можна використовувати на комп’ютері або мультимедійній дошці. Інтернет-мережа Science Bits дозволяє вчителям створювати групи учнів, призначати їм індивідуальні завдання, планувати іспити, відстежувати прогрес школярів та оцінювати відкриті запитання.

За проєктом Science Bits стоїть команда вчителів природничих дисциплін, освітян, науковців, відеомонтажерів та мультимедійних фахівців з усього світу, які працюють у рамках Міжнародного фонду викладання природничих дисциплін (International Science Teaching Foundation).

 

Imagine Learning

Платформа з навчальними програмами для базової освіти з додатковою підтримкою та персоналізованими підходами до потреб учня.

Imagine Edgenuity — початкові курси та курси відновлення знань для учнів 6–12-х класів, що адаптуються до унікальної навчальної траєкторії кожного учня.

Imagine Learning Odell Education — програма з англійської мови за професійним спрямуванням для 9–12-х класів, що розвиває творчість та критичне мислення. Вона сприяє розвитку самостійності учнів через дослідження, а також надає вчителям можливість управляти навчанням, використовуючи різноманітні тексти і теми.

Навчальні посібники Imagine Learning — посібники з читання та письма в різних жанрах для 3–12-х класів.

PrepMyFuture

Платформа для учнів та студентів, що допомагає підготуватися до іспитів. На ній є стандартні курси з англійської, французької, іспанської та німецької мов. А також курси підготовки до TOEIC, TOEFL, IELTS, Linguaskill, LanguageCert LTE, CELPIP, Road Trip US — B2, Internship BBC — C1.

Платформа передбачає візуалізацію сильних та слабких сторін за допомогою карти знань. Містить індивідуальні плани навчання, детальні й чіткі пояснення та функцію імітації іспиту. Протягом навчання складність вправ адаптується до рівня кожного учня.

Вчителі можуть встановлювати власні навчальні плани та відстежувати бали своїх учнів.

Для вчительської роботи

Evernote

Цифровий органайзер для вчителів, у якому можна створювати нотатки, розклад уроків, планування проєктів та різноманітні завдання. Також в Evernote можна зберігати і коментувати вебсторінки, зображення і PDF-файли. Він замінить купу записників, тек на комп’ютері та закладок у браузері, які вчителі використовують для роботи.

  Пошук в Evernote можна здійснити за ключовими словами, навіть якщо вони містяться на світлинах, сканах рукописних текстів або документах.

  Також Evernote працює з програмами Google Drive, Slack, Outlook, MS Teams, Zapier та Gmail. Тож звідти можна імпортувати все необхідне в цифровий органайзер.

  Нотатки з важливими завданнями можна прив’язати до подій календаря, і Evernote відобразить інформацію саме тоді, коли вона буде потрібна. Також до файлів можна додати дедлайни, нагадування та прапорці. А ще створювати повторювані завдання, якщо є щотижневі чи щомісячні справи.

  Усі файли можна комбінувати між собою, якщо одне завдання містить різні документи, світлини та нотатки.

Choosito — це інтелектуальний пошуковик на основі штучного інтелекту для вчителів. Він призначений для пошуку ресурсів, які проіндексовані відповідно до стандартів для учнів. Розробники створили унікальні алгоритми штучного інтелекту для пошуковика на базі знань, як люди навчаються та яка інформація їм для цього потрібна.

  Пошуковик має бібліотеку з понад 200 тис. надійних вебсайтів, відфільтрованих за рівнем читання учнів і тематикою. Шукає зображення за типом ліцензії Creative Commons. А також містить добірки сайтів на певні теми та окремо добірки сайтів, які створили та поширили вчителі.

 

Замість підсумку. Цифровізація значно змінює освітній простір, сприяючи формуванню ключових компетентностей. Застосування технологій у навчальному процесі розширює можливості доступу до інформації, розвиває навички критичного мислення та сприяє розумінню цифрового середовища. В цьому контексті важливо навчати учнів креативно використовувати технології, розвивати цифрову грамотність та комунікативні навички для ефективної співпраці в сучасному світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Е-платформа Нова українська школа. URL: http://nus.inf.ua/.
2. Карплюк С.О. Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку. Матеріали методологічного семінару НАПН України. 4 квітня 2019 р. / за ред. В. Кременя, О. Ляшенка ; укл. А.В. Яцишин, О.М. Соколюк. Київ, 2019. С. 188–197.
3. Про затвердження Положення про Національну освітню електронну платформу : наказ № 523 від 22 травня 2018 р. / Міністерство освіти і науки України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/ RE32154?an=103.
4. Smart-освіта: ресурси та перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-метод. конф. (Київ, 7 грудня 2018 р.) : тези доповідей. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2018. 252 с.
5. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи: зб. тез доповідей учасників всеукр. наук.-практ. семінару (Київ, 28 лютого 2018 р.) / за заг. ред. О. Коневщинської, О. Овчарук. Київ, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2018. 61 с.
6. Цифрові технології в освітньому процесі закладів освіти : збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської інтерактивної науково-практичної конференції / упоряд. Н.А. Басараба. Рівне, РОІППО, 2019. 126 с.
7. Фамілярська Л.Л. Модель навчального середовища у післядипломній педагогічній освіті. URL: http://www.confcontact.com/2016-specproekt/ familyarskaya.html.
8. A Digital Agenda for Europe: Communication from the commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social
9. Кучерак І.В., Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей. https://lib.iitta.gov.ua/