Стаття. Досвід "Розвиток творчого потенціалу учнів на уроках словесності"

Комунальний заклад Сумської обласної ради

Роменська Загальноосвітня школа-інтерант 1-ІІІ ст.. ім.. О.А. Деревської

 

 

 

 

                   Із досвіду

вчителя української мови та літератури

вищої категорії, вчителя-методиста

Лісненко Тетяни Станіславівни

 

М. Ромни Сумська область

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

Базова модель досвіду

 

Актуальність і перспективність досвіду:

 

забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації     та самовдосконаленні;

дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

 

Мета досвіду:

 

створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу  дитини на уроках словесності;

створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

 

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (В.Моляко, Н.Лейтес, Р.Грановська, Я.Пономарьов), Особливої уваги заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), працях В. Сухомлинського, в яких обґрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності .

 

Сучасних методистів цікавлять різні аспекти цієї проблеми, про що свідчать праці лінгводидактів (М.Вашуленко, Л.Скуратівський, Г. Шелехова, О Кучерук). Загалом творчість розглядається як діяльність людини, спрямована, за влучним визначенням С.Рубінштейна, на створення чогось нового, «оригінального, що входить не лише в історію розвитку самого творця, а й в історію науки, мистецтва».

 

Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.

 

Спираючись на концепції навчальних методів І.Лангера,  М.Скаткіна,  в основі яких лежить  пізнавальна діяльність дітей, важливу роль у розвитку творчої самостійної діяльності школярів відіграє дослідницький метод, що є основоположним у методиці творчого навчання. Тобто навчання як творчого процесу відкриття дитиною світу.

 

Пропагандистами активних методів навчання, що передбачають відкриття (дослідження), є В.Вахтеров та  Л.В. Занков. В основі  розвитку  творчого потенціалу   учнів лежать  дидактичні принципи розвивального навчання (система Л.В.Занкова), особливістю  методики якого є розвиток пізнавального інтересу, а  впровадження на уроках інформаційних технологій дає великі можливості  для його розвитку і є  вимогою сучасності, розвивають ініціативу,  уяву, співпрацю з іншими учнями .На їх  переконання, потрібно «викликати» в мозку учня той розумовий процес, який переживає творець і винахідник певного відкриття чи винаходу. Учені акцентують на винятковій важливості розумових умінь школярів: аналізу, порівняння, комбінування, узагальнення, робити висновки, користуватися прийомами наукового дослідження бодай на елементарному рівні.

 

Щоб учень оволодів цими уміннями, учитель повинен застосовувати евристичний метод викладання: ставити лише мету або проблему, дати матеріал, а учень сам, власними зусиллями відшукує, відкриває те, що було відкрито чи винайдено до нього.

 

У кожній дитині природа закладає певний творчий потенціал. Завдання вчителя – розвинути його. Саме теоретичні положення упровадження технології інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко, С. Подмазін ), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу) спрямовані на реалізацію теми досвіду.

 

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку творчого потенціалу  школярів.

 

Результативність досвіду.

 

Підвищується інтерес до вивчення предмета, збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення  відсотків якості знань.

 

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінований  характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМО, РМО вчителів української мови та літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань ( матеріали опубліковано у фаховому  журналі «Вивчаємо українську мову та літературу»,  інтернет-виданні для педагогів).

 

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

 

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка  могла б гідно представляти себе, свою націю, свій народ, мову у світовій цивілізації.

 

Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

 

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень.  Це людина, яка володіє  певним  переліком  якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

 

Головна мета школи – дати можливість виявити й розвинути творчі сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною. Нова школа – школа творчості та успіху.

 

Завдання вчителя – створити  умови  для утвердження атмосфери творчості,   допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність  спрямовувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей дитини.

 

У  книзі «Сто порад учителю» В. Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»

 

Яким же чином можна сформувати й розвивати творчий потенціал учнів? Шлях до розвитку творчого мислення можна розкласти на кілька етапів:

 

 

 

РОЗВИТОК

 

 

 

спостережливості      асоціативного мислення      уяви      уміння говорити нове

 

 

 

Надзвичайно важливо навчити дитину спостерігати, бо чим більше матеріалу дає пам'ять, тим більше можливостей відкривається для комбінаційної роботи фантазії, тож, щоб створити новий образ, треба «оживити» в пам’яті сприйняті в минулому враження.

 

Розвивати творчий потенціал можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчого потенціалу  більшості школярів важливою є саме роль учителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, створює ситуацію успіху, сприяє  повноцінній діяльності кожної дитини.

 

Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя й учні прагнутимуть до творчості.

 

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:

 

•    проектне навчання;

•    інтерактивна технологія;

•    особистісно орієнтоване навчання;

 

Особливе місце  у творчому процесі посідає літературно-краєзнавче дослідження.

 

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.   Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:

 

•    підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

•    спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

•    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

 

Учитель, постійно поглиблюючи свої знання, опрацьовуючи додаткову літературу, повинен привчати до цього і своїх учнів. Підручник не є єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників, інтернет-видань.  Допомагають у цьому сучасні технології когнітивного методу навчання.

 

При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.          Більшість учнів  розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову, отже,   не будуть мислити критично, доки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню  до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість.  Таким чином розвиваються в дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне в теоретичному матеріалі.

 

Упровадження  інтерактивних технологій не самоціль, а засіб  порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху,  зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності до творчості.

 

Особливо ефективним є поєднання упровадження ІКТ з інтерактивними методами та прийомами навчання: "Мікрофон", "Незакінчені речення",  «Криголам», "Мозковий штурм", метод «Прес", "Дерево рішень", «Сенкан» та ін. Організовуючи роботу учнів у парах, кожен   виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію.

 

Часто використовую такі прийоми роботи в парах , як: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка". Дієвим є використання різноманітних вправ , зокрема: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – портфель", " Я – підсніжник", " Я – промінчик сонця" та ін.).

 

Важливим є спілкування, співпраця вчителя й учнів на уроці. Тому важливу роль відіграє рефлексія організаційного моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу  доброзичливості. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку як особистісно значущі.

 

Міні-тренінги, вправи : "Привітаймося без слів", "Слухняний язик". Наприклад:

 

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

 

Розвиток творчого потенціалу  відбувається  інколи й  у непередбачуваній ситуації. Зокрема, корисно використати ситуацію, яка складається на початку уроку. І це буде найкращою мотивацією до діяльності, ситуацією успіху і творчого розвитку.

 

Наприклад, на початку уроку  за вікном раптово зірвався сильний вітер і грайливо  розколихав віття берези. Цим здивувавши  дітей і відволікаючи увагу їх. Треба використати цей момент як мотивацію до роботи – провести «Хвилину творчості». Запропонувати школярам написати вірш про вітер, де б не було слова «вітер», чи акростих. Таким чином, ви згадаєте ряд термінів: рима, стопа, віршовий розмір, епітет, метафора. Коли в інший час діти захочуть їх повторити чи згадати вдумливо, як в такі моменти?

 

Серед багатьох методів роботи , які стимулюють інтерес учнів до нових знань, застосовую метод проектів  в  основі якого лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність:  уникнути  штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

 

Теми для проектів, що виконували  учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в учнів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект  «Твір-опис тварини »; учні 6 класу працюють над проектом «Частини мови»,  у 8 класі - «Твір-опис місцевості», в 11 класі - «Написання переказу  із творчим завданням» і інші. Діти оформляють результати роботи у вигляді   мультимедійних презентацій, повідомлень, доповідей, публікацій, буклетів.

 

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку їх творчого потенціалу.

 

Учні 11 класу працюють над довготривалими проектами, створенням навчально-пізнавального портфоліо "Мої досягнення ". На початку роботи учні отримали таку настанову:

 

« Не бійтесь експериментувати, говоріть про свої досягнення".

 

Ця робота захоплює  учнів наскільки, що вони стали змагатися між собою, придумували нове наповнення для портфоліо: оформляють  презентації,  складають вірші, зберігають виконані роботи для спільного проекту, літературних досліджень,намагаються показати більш вдалі роботи. Почався такий бажаний для кожного вчителя  процес творчого самовираження.

 

Вагомим поштовхом для розвитку творчого потенціалу  учнів дає літературно-краєзнавче дослідження, адже література - художній  літопис суспільства, має величезний виховний потенціал. Завдання словесника – розвивати пізнавальну активність учнів, допомагати їм осягнути суть відображеного життя, дослідити проблеми, що турбують сьогодення. І в цьому національне виховання повинно відігравати провідну роль в усьому навчально-виховному процесі школи. Бо, як відомо, патріотизм починається з любові до оселі, вулиці, селища, в якому народився й зростаєш, з рідної мови, пісні.

 

Саме ці фактори формують поняття «малої батьківщини» і є головним чинником національного світогляду, а краєзнавча робота є потужним засобом розвитку пошуково-пізнавальної активності, розвитку творчого мислення учнів.

 

Щоб викликати в учнів зацікавленість до вивчення літературної Сумщини, необхідно їх навчити володіти навичками роботи з краєзнавчою літературою та періодичними виданнями, що є основою для самостійних досліджень учнів, написання науково-дослідницьких робіт. Самостійно зроблена мультимедійна  презентація життєвого чи творчого шляху письменника, цікаві факти з біографії , його автограф, лист від нього, зустріч з ним, «заочна подорож» чи екскурсія до місця, де народився й зріс, опрацювання щоденників  – усе це допомагає краще зрозуміти його творчість, усвідомити тісний зв'язок літератури із сучасністю.

 

 

Отже,  розвиток творчих здібностей через літературно-краєзнавчі дослідження залежить від того , як така робота впливає на емоції учнів, від майстерності учителя, його вмінні   зосередити увагу учнів, аби надати поштовх до творчості. Увесь матеріал для дослідження збираємо  в теки.

 

У старших класах краєзнавчі обрії розширюються. Старша школа – це період юності, коли формується творча індивідуальність школяра. Так, досліджуючи проблематику новел роману «Тронка»  Олеся Гончара ,  учні розкривають таїну світобачення героїв твору та проблеми сучасності, актуальні для підростаючого покоління. Саме тут доцільно провести урок літератури рідного краю «Тим, хто ми є, завтра вже не будемо… » (Проблематика роману М.Голуба «Запасний аеродром»). І як результат проведеної роботи – написання дослідницької роботи.

 

Цікавою й пізнавальною для учнів є робота з текстами віршів. Учитель пропонує завдання: на яких травах, квітах.  деревах виплекана поезія Бородянщини?

 

Учні перечитують збірки, виписують цитата в зошити. На підсумкових заняттях практикуються вікторини, кросворди. Учні пишуть творчі звіти, зокрема  «Кольорові прикметники в ліриці поетів-земляків», у яких,   уважно прислухаючись до ритму, відновлюють попередній вигляд поезії, до цього перетворені в прозу.

 

Тексти із творів використовуються для списування, для навчальних диктантів, переказів, творів, причому усі вони переважно стосуються морально-етичної проблематики.

 

Використовується краєзнавчий матеріал і для вправ з «ключем».  Учні пишуть власні твори, намагаючись сказати щось нове, зродити ще ніким не сказане поетичне слово про рідний край. Учням подобаються дослідницько-творчі завдання. Матеріал, що пропонується,  має як навчальне, так і пізнавальне спрямування.

Так, вивчаючи пряму мову, звертання, вставні слова, складне речення, вироблені вміння й навички закріплюємо на кращих поезіях та прозових творах. Доречно практикувати «поетичні»  диктанти.

 

На практичних заняттях з розвитку зв’язного мовлення проводяться діалоги за збірками поетичних творів. У такий спосіб учні демонструють рівень мовленнєвої культури. Особливо цікаво проходить вивчення теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова» з використанням поезії. Через художнє слово учні глибше розуміють уточнюючу та увиразнюючи роль дієприкметників та дієприкметникових зворотів у описах природи.

 

Особливо цікаво проходять тематичні уроки з розвитку зв’язного мовлення. На кращих  прикладах поезії учитель розвиває образне мислення учнів, їхні творчі здібності, вчить сприймати серцем красу художнього слова, виховуючи почуття патріотизму, любові до рідного краю. На таких уроках  учні вчаться писати твори-есе, пейзажні етюди, замальовки, власні поетичні твори. Тематика творів може бути різноманітна:   «Осінній плач калини». «Сипле каштанами осінь…», «Тумани над Здвижем», «Зимове  надвечір’я», « Березовий листочок», «Я сніжинка біла…», «Проліскова пісенька»  «Травневий розмай». А також твори на морально-етичні теми, зокрема: ««Мамині руки», «Бабусина посмішка», «На доброті існує світ..». Часто творчий злет думки виливається  у віршовані рядки, перші поетичні твори.

 

Взагалі, питання поетичної творчості дуже важливе в умовах середньої школи.  Зрозуміло, не кожен учень стане поетом, проте така робота з учнями сприяє розвитку критичного мислення, умінню висловлювати свої думки стисло і глибоко, розвиває творчу уяву, а в дійсно обдарованих - прихований талант. Учнями школи виконано проект: альманах вибраних поетичних творів учнів , які є членами поетичної студії «Дивослово». Таку роботу здатні виконувати саме ті школярі, які виросли в атмосфері творчості, єднання, ділової  гри - складових сучасних технологій.

 

Творча робота – предмет особливий, бо передбачає напружену роботу думки й пам’яті, володіння навичками пошукової діяльності, а відтак залишає глибокий слід, допомагає розвивати мислення, почуття життєрадісності, самодостатності, розширює кругозір, формує світогляд, розвиває естетичні смаки.

 

Продовження роботи над  розвитком творчих здібностей учнів продовжується в позакласній роботі. Проведення Свята  поезії   членами літературної студії «Дивослово» дає надзвичайне емоційне піднесення. Саме воно дає потужний емоційний  заряд для самовираження, самовдосконалення, прагнення творити .

Учні дорослішають, а з цим приходить усвідомлення себе громадянином  Батьківщини – України.  Члени літературної студії «Дивослово» мають власні збірки віршів.  Вони стають лауреатами, переможцями районних та обласних творчих конкурсів: «Вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Об’єднаймося ж брати мої …»  «Дивослово»), «Першоцвіт».

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

 

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить,  формувати творчу особистість учня.

Отож, робота над розвитком творчого потенціалу  учнів на уроках словесності   – це потужний потенціал для  обдарованих, талановитих учнів у виборі подальшого життєвого шляху,  розвиває почуття громадянської відповідальності, активну життєву позицію, а душу наповнює гордістю, що Бородянщина причетна до однієї зі славетних мистецьких сторінок України  - літературної України.

 

Вважаю, що моя праця вчителя над обраним питанням плідна. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую учням, а не собі, а віддачі шукаю в повазі, доброзичливому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .