Стаття "Формування інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу на уроках географії"

                                                     Глуховцов Олександр Віталійович,

                       учитель географії І категорії

                                               Великовільмівської філії опорного закладу

                                                Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів         

                                                Сумської  районної ради Сумської області

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Анотація

     У статті висвітлені питання формування інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу та використання ІКТ  на уроках географії.

   Ключові слова: компетентність, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), освіта, Інтернет, учасники освітнього процесу, середовище.

    Постановка проблеми. Сучасне суспільство ставить перед школою завдання підготовки компетентних, конкурентноздатних випускників,  здатних самостійно набувати необхідні знання, грамотно працювати з інформацією. Тому актуальність розвитку інформаційно-цифрової компетентності та впровадження ІКТ в освітній процес постійно набуває значущості.

     Актуальність дослідження На сучасному етапі в освітньому просторі для опису навичок і компетентності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій паралельно використовується низка понять, зокрема «цифрова компетентність», «інформаційно-цифрова компетентність», «інформаційно-комунікаційна компетентність», «медіа-компетентність», «цифрова грамотність», «цифрова культура» як здатність людини застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в житті, навчанні та роботі, постійно  її розвивати.

    Тлумачення сутності понять "цифрова грамотність", "цифрова компетентність", "цифрова культура", визначення їх структури, особливостей знаходимо в багатьох працях зарубіжних і вітчизняних науковців. У дослідженнях Н. Сороко, О. Спіріна науково обґрунтовано питання цифрової грамотності та інформаційно-комунікаційної компетентності людини. Роботи О. Гриценчук, І. Іванюк, С. Литвинової, І. Малицької, Н. Морзе, О. Овчарук О. Кравчини та ін. присвячені проблемі оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності.

    Формуванні інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу передбачена Законом України «Про освіту», тому метою статті є висвітлення перспектив розвитку цифрової компетентності на уроках географії.

         Виклад основного матеріалу дослідження.

    Зміни, які сьогодні відбуваються в освіті, значною мірою викликані  тим, що сучасний учень вже відноситься до абсолютно нового типу людини — людина інформаційна. Сьогодні здобувач освіти значний проміжок часу знаходиться у цифровому світі. Це спричиняє відповідний вплив на характер проведення навчальних занять, у тому числі й з географії. Медіасередовище  здійснило значний вплив на методику навчання географії і зробило актуальним звернення педагогів до проблем застосування активних й інтерактивних методів навчання. Інноваційні технології навчання створюють необхідні умови як для формування компетентностей (ключових і предметних), так і для виховання особистісно активних громадян з відповідною системою цінностей.

   Впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти України. Отже, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких завдань, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку. Саме тому, перед учителем постає завдання вміло управляти процесом входження дитини в інформаційний світ, навчити її грамотно використовувати переваги медіа середовища, формувати інформаційно-цифрову компетентність  [8].

      Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання і гуманітаризації географічної освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Виникає необхідність у новій моделі навчання, побудованій на основі сучасних інформаційних технологій, яка реалізує принципи особистісно орієнтованої освіти.

   Сучасну географічну освіту важко уявити без інформаційно-комунікативних технологій. Саме завдяки їм досягається найвищий рівень мотивації учнів до навчання й активізація їхньої пізнавальної активності. У глобалізованому світі знання, як система понять, змінюються швидше, ніж покоління людей, а в сучасну школу приходять діти, що живуть у звичному для них інформаційному суспільстві, тобто в цифровому середовищі. Сьогодні учні є представниками так званого «екранного покоління»: воно прекрасно читає з екрану, любить електронні видання, будь-які технічні новинки, йому не потрібно вчитися використовувати мобільні телефони, ноутбуки. У таких умовах допомогти людині соціалізуватися, стати конкурентоспроможним спеціалістом й успішною особистістю, налагоджувати комунікації з оточуючими може оновлений і осучаснений учитель. Особливим напрямом діяльності вчителя в сучасних умовах інформаційного суспільства є навчання дітей умінню користуватися інформаційними технологіями, співіснувати в медіапросторі, уникати суперечностей між можливостями науки й техніки і власними вміннями.

    Інформаційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дають змогу необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють прийоми навчання. А учні постійно перебувають в оточенні інформаційного простору, що чинить прямий чи опосередкований уплив на них. Крім цього, інформаційні та комунікаційні технології становлять вагому частку світового виробництва, що спричиняє глобальний перерозподіл як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Оволодіння сучасними засобами комунікації, вибірковість сприйняття різної інформації,  ось головні завдання, які на сьогодні стоять перед учнями. А нагромадження інформаційних ресурсів і засобів навчання, які стають доступними для більшості учнів, мобільність школярів, зумовлюють переосмислення функцій учителя і можливостей освітнього процесу [6].

     Завдання вчителя: спрямувати всі можливі ресурси на самостійну активну роботу учнів, допомогти їм опанувати вміння користуватися різними джерелами інформації, долучитися до медіасередовища. Завдання вчителя — уміло управляти процесом входження дитини в інформаційний світ. Для цього потрібно, у першу чергу, навчитися самим управляти інформаційними потоками, оволодіти основними комунікаційними вміннями. Застосування інформаційних технологій докорінно змінює роль і місце педагога й учня, учитель перестає бути просто «ретранслятором чи репродуктором» знань, а є співтворцем сучасних технологій навчання. Трансформація вчителя є відповіддю на виклики сучасного світу.

     Використання ІКТ реалізує низку дидактичних можливостей уроку: індивідуалізацію навчального процесу. досягнення високого ступеня наочності під час навчання географії, пошук необхідних ресурсів для занять через мережу Internet, можливість моделювання природних процесів і явищ, організацію групової роботи, здійснення проектної діяльності на заняттях географії, забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання, визначення рівня навчальних досягнень учнів та якості географічної освіти, організацію дистанційного навчання.

     Використовувати інформаційно-комунікаційні технології можна в різних видах освітнього процесу. Доцільним може бути застосування ІКТ на уроці, у позаурочних заходах, дослідницькій діяльності. Часто в своїй роботі вчителі географії використовують електронні карти, електронні атласи, засоби візуалізації: фото, відео, схеми, таблиці, презентації. Для перевірки знань активно використовуються різноманітні варіанти електронного тестування. Надзвичайно важливим джерелом інформації є мережа інтернет. Сьогодні багато електронних ресурсів наприклад Еd-era, Prometheus пропонують можливість навчання на онлайн-курсах. Таке навчання може бути корисним для підготовки до ЗНО, перевірки свого рівня засвоєння інформації а також, як доповнення до урочної системи навчання. Особливо актуальним стає застосування ІКТ в умовах карантину та організації дистанційного навчання. 

    Використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, відеоматеріалів призводить до підвищення якісного рівня використання наочності на уроці; підвищення продуктивності заняття; реалізації міжпредметних зв’язків; з’являється можливість організації проектної діяльності учнів, покращуються взаємини педагогів з учнями, змінюється ставлення школярів до комп’ютера. Вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а результативність учителя, його фаховість поступово підвищується.

   Поєднуючи в собі позитивні риси багатьох традиційних інформаційних технологій, комп’ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп’ютерна технологія також здатна індивідуалізувати й диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати й активізувати навчання. Загалом, комп’ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси географії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі — у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки географічних фактів і проведення порівняння різних об’єктів за якимось параметром [3].

      Ще одним варіантом опитування на уроці з використанням ІКТ є географічний диктант, програмовий контроль, перевірка географічної номенклатури на електронних контурних картах, робота з інтерактивною картою. Комп’ютерні тренажери використовують для попереднього практичного відпрацювання навичок і вмінь роботи на контурній карті, аналізу карт атласу. Засобом для цього виступають електронні навчальні курси з географії, що містять тематичні карти, таблиці, запитання у розрізі змістових блоків, ілюстрації. Особливим є значення електронних атласів для вивченняі теми «Географія своєї області» в курсах 8 та 9 класів.

     Розвиваючи творчий підхід до вивчення географії, слід практикувати завдання із самостійної розробки учнями тестів, підбору проблемних питань. Це дозволяє навчити їх самостійно опрацьовувати літературу, логічно мислити, структурувати здобуті знання.

    Ряд підручників географії нового покоління поєднали у собі, як відповідні текстові блоки, так і систему завдань, розрахованих на використання ІКТ і досліджень із залученням  сервісу «Google Earth». Це стосується підручників «Географія. 9 клас», авторів О. Ф. Надтока, О. М. Топузов [6]; «Географія. 6 клас»( 2014) та «Географія. 7 клас» (2015), авторів: О. Топузова, О. Надтоки, Т. Назаренко, Л. Вішнікіної, А. Шуканової, В. Самойленка, підготовлених ДНВП «Картографія» [9].

Висновки

   Використання інформаційного середовища на заняттях географії дозволяє підвищити якість навчання, зробити його динамічним, забезпечує реалізацію низки дидактичних принципів: наочності, доступності, індивідуального підходу, самостійності в навчальній діяльності учня.

     Сьогодні школа потребує учителя, який повинен шукати й застосовувати новітні освітні технології, спрямовані на формування вміння пошуку, збору та аналізу інформації; здійснення дослідницької діяльності й розв’язання проблем. Комп’ютерні технології у навчальному процесі, це не поодинокий аспект, а вимога часу, що потребує системного впровадження і використання. Проте й без комплексу всіх форм і методів, без живого спілкування між учнем і вчителем процес навчання в цілому неможливий. Тому необхідно збагатити вчителя засобами активного застосування елементів сучасного інформаційного середовища, які можливо використовувати в рамках навчального заняття. Завдяки використанню ІКТ можна кардинально покращити якість середньої освіти, підготувати конкурентоспроможного випускника, успішну людину ХХІ століття, затребувану на ринку праці в сучасному суспільстві.

Створення в рамках навчального заняття відповідного медіасередовища є відповіддю на виклики сучасного глобалізованого світу, де зміни відбуваються дуже швидко, й, отже, загальноосвітня школа утверджується як місце для особистісного і соціального розвитку.

   Список використаних джерел

1. ДаниленкоЛ. І. Інноваційні пошуки в сучасній освіті  /Л. І. Даниленко, В. Ф. Паламарчук. — Київ : Логос, 2004.-220 с.
2. Дидактика географії : монографія / В. М. Самойленко, О. М. Топузов, Л. П. Вішнікіна, О. Ф. Надтока, І. О. Діброва. — К. : Педагогічна думка, 2014. — 586 с.
3. Корнєв В. П. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій. // Шкільна географічна освіта: ІКТ у навчально- виховному процесі: зб. наук. праць. — Київ : ДНВП «Картографія», 2008. — С. 50-53.
4. Концепція географічної освіти в основній школі: проект / Інститут педагогіки НАПН України  / за заг. ред. О. М. Топузов, О. Ф. Надтока  та ін. — К.: Педагогічна думка, 2014. — 30 с.

5. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні — інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати . / Кремень В. Г. — К.: Грамота, 2005. — 448 с.

1. Надтока О. Ф. Зміна ролі вчителя географії в медіасередовищі сучасного навчального заняття / О. Ф. Надтока, Т. С. Мартинюк // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2015. - № 2. - С. 30-35.
2. Пищик О. В. Інформаційно-комунікаційні технології та сучасний урок. // Педагогічна майстерня. — 2011. — №2. — С. 27-29.
3. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179).  
4. Топузов О. М. Географія: підруч. для 7 кл. / О. М. Топузов, О. Ф. Надтока, та ін. — К. : ДНВП «Картографія», 2011. — 320 с.

10. Шевченко А. Л. Використання ІКТ у сучасній школі / Шевченко А. Л. // Педагогічна майстерня. — 2012. — №3. -С. 2-7.