Стаття "Формування ключових компетентностей молодших школярів"

Про матеріал
У статті розглянуто особливості реалізації компетентнісного підходу, який змінює акценти роботи вчителя в організації освітнього процесу. Проаналізовано потенціал новітніх технологій, що виступає як засіб оновлення змісту шкільної освіти Нової української школи, зокрема й у межах науково педагогічного проекту «Інтелект України»
Перегляд файлу

 

Адзима Т. М.

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

В МЕЖАХ НПП «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

У статті розглянуто особливості реалізації компетентнісного підходу, який змінює акценти роботи вчителя в організації освітнього процесу. Проаналізовано потенціал новітніх технологій, що виступає як засіб оновлення змісту шкільної освіти Нової української школи, зокрема й у межах науково педагогічного проекту «Інтелект України»

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих й економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямування освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Концепція компетентнісно  орієнтованої освіти є популярною в сучасній європейській педагогіці. Її розробляють відомі міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Комісія з питань культурної співпраці при Раді Європи. Нова українська школа також базується на ідеї необхідності формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід відповідно до ситуації. На теоретико-методологічному рівні феномен компетентнісного підходу в освіті є предметом міждисциплінарних досліджень українських і зарубіжних учених. Як результат, маємо науковий доробок із питань реалізації компетентнісного підходу в освітніх системах (Е. Абель, К. Абромс, Дж. Думас, А. Зольні, С. Клепко та ін.), розробки поняттєво термінологічного апарату компетентнісної освіти (В.Гриньова, І. Зязюн, О. Ковальова, С. Куликовський, В. Луговий та ін.), обґрунтування її психолого-педагогічних засад (І. Бех, Н. Бібік, С. Бондар, О.Овчарук, О. Пометун та ін.), характеристики ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей (І. Аршава, Н. Голуб, Р. Девлетов, І. Єрмаков та ін.), аналізу окремих аспектів упровадження компетентнісного підходу в національну школу (Е. Воронцова, С. Кириленко, О. Онопрієнко, О. Савченко та ін.).

Мета статті: проаналізувати теоретико-методологічні та методичні основи та особливості впровадження технології реалізації компетентнісного підходу в науково педагогічному проєкті «Інтелект України».

Нині таке завдання держави і суспільства реалізується через системні підходи Нової української школи: «Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору» [1, с.3].

Важливо, що Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи). А вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу.

До ключових компетентностей належать: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність [2, с. 11].

Вищезазначене мало незаперечний вплив на формування цілей початкової освіти в науково педагогічному проєкті «Інтелект України» (далі Проєкт), у яких пріоритетними визначено: всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості [4].

Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проєкті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактується відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегрована якість особистості, що являє собою динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Компетентнісна початкова освіта в Проєкті втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів [4].

Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми (Закон України «Про освіту», стаття 1); ставлення та цінності.

До ключових у Проєкті відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», стаття 12).

Компетентнісна освіта в Проєкті реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти. А також розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо.

Так, у Проєкті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей.

Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 12-х проектних класів відбувається під час ранкових зустрічей, роботи дитячих організацій, клубів тощо (виховна модель), на годинах спілкування, на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку).

Вона моделюється й впроваджується в освітню практику на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі органічного поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного/декількох варіантів його організації, у тому числі й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти [3, с.13].

Ключові компетентності, наскрізні вміння – основа формування успішного та здатного до самореалізації громадянина суспільства. Саме вони є основою до активної життєвої позиції, прагнення до самовдосконалення, до пошуку та засвоєння нового, вміння брати відповідальність на себе.

Виховання учнів на основі здобутків світової культури, наукових досягнень, вплив на емоції через створення позитивних ситуацій, формування активності, відповідальності, все це реалізується на кожному уроці в науковому педагогічному проєкті «Інтелект України» [4].

Місія Нової української школи – допомогти розвинути здібності і таланти кожній дитині, адже всі вони мають неповторні, унікальні можливості. А завдання вчителя, педагога в тому, щоб створити середовище навчання, розвитку, виховання молодшого школяра, яке забезпечить їх активність, прагнення до успіху, позитивне ставлення до світу природи і людей.

Саме тому «розвиток освіти України, на який істотно впливають глобалізація, інтеграція та інформатизація суспільства висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців» [5, с.28], які спроможні не тільки генерувати ідеї, а й реалізовувати їх у сучасній педагогічній діяльності.

Інструментом сучасного вчителя є сучасний, з використанням новітніх технологій. Урок у науково педагогічному проєкті «Інтелект України» має певну структуру. До неї входять: організаційний етап (підготовка робочого місця, привітання, діяльність з метою реалізації принципів позитивного мислення); емоційно-мотиваційний компонент уроку передбачає здійснення діяльності для налаштування учнів на успішну спільну плідну працю в умовах емоційно-комфортного клімату на уроці; перевірка домашнього завдання; аналіз теми та завдань уроку. Реалізація першої змістової лінії уроку містить актуалізацію опорних знань, опрацювання ключових компетентностей, формулювання практичних умінь та навичок (виконання вправ, завдань посібника з друкованою основою), елементи здоров’язбережувальних технологій (фізкультхвилинки із застосуванням відеоматеріалів, гімнастика для очей).

Актуальним є засвоєння навчальних одиниць на основі таксономії цілей Блума: формування понять, знань, вивчення законів, правил, алгоритмів; вправи на закріплення вивченого матеріалу та його практичне застосування та узагальнення (аналіз, синтез, систематизація); елементи здоров’язбережувальних технологій (хвилинка релаксації).

З метою результативного навчання проводиться реалізація другої та третьої змістової лінії уроку (середнє та дальнє повторення раніше вивчених матеріалів). Тобто етапи практичного втілення і закріплення отриманих знань. Для відновлення - елементи здоров’язбережувальних технологій (гімнастика для очей). Підсумковий етап містить науковий – на основі аналізу теми і завдань уроку та емоційно-ціннісний підсумок.

Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 12-х проєктних класів  НПП «Інтелект України» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («ажурна пилка», «алфавіт», «бреінстормінг», «броунівський рух», «виклик», «дерево припущень», «діалог», «карусель», «синтез думок», «тонкі та товсті запитання», «учитель», «шість капелюхів»); технології навчання в грі; дискусія («дебати у форматі Карла Поппера», «метод прес», «обери позицію», «парламентські слухання», «ток-шоу»); метод проектів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання), що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів успішної та щасливої життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми.

 Широко впроваджується технологія SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем високорозвинених країн, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій.

Опанування знаннями та практичними навичками відбувається на основі технології раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування; здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»; спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»; уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;

П’ятикратний цикл повернення до матеріалу базується на технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на методиці повного засвоєння знань, умінь і навичок у когнітивній, чуттєвій і психомоторній сферах Дж. Керролла і Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методі інтервального повторення Г. Еббінгауза.

Відповідно до цієї моделі в Проєкті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач [4].

Як показує практика, система технічних вправ, наукові тексти дають змогу сформувати наукові цілісні уявлення про світ природи і людей. Наукові статті (сприйняття супроводжується аудіо- та відеоматеріалами) дають можливість виділити проблемні питання. Відповідно до таксономії Блума текст сприймається на рівні розуміння: сприйняття → питання, ключові слова → знання → застосування. Застосування здійснюється за допомогою тестових завдань, «цікавинок від Еврики», схематичних малюнків, структурних таблиць, досліджень. Розуміння матеріалу наукових текстів досягається формуванням лексичного значення термінів (тлумачний словничок — аудіо, відео, текстовий). Розвиток навички швидкого, вдумливого читання здійснюється за допомогою вправ «Повітряні кульки» (на матеріалі наукових термінів); вправи «Сорока й черепаха» → уведення дитини в зміст наукового тексту; вправи «Фотоапарат», «Презентація Мудрої Сови» дають можливість збагачення лексичного запасу учня/учениці та подають необхідні наукові знання, а практичні роботи та дослідження — це практичне втілення здобутих теоретичних знань.

Від поняття «сім’я» рухаємося до поняття «рід», від «роду» (герб роду) до поняття «народ», «країна», «символи» (народні, державні). Ребуси, кросворди розвивають кмітливість, дають можливість застосування знань на практиці. Карти знань допомагають дитині повторити, закріпити знання, а інтелект-карти дають можливість узагальнити матеріал та відтворити його за принципом «дальнього, середнього та ближнього повторення». «Зоряні перегони», найулюбленіша вправа, також дає можливість на репродуктивному рівні відтворити наукову інформацію.

Аналізуючи ключові компетентності, можна зробити висновок, що вони є багаторівневими категоріями, які формуються протягом всієї життєдіяльності людини, починаючи з родини, взаємин з оточуючими. «У початковій школі має завершитися формування усіх життєвих навичок з усіх майбутніх життєтворчих компетенцій особистості.  Вони становлять основний набір найзагальніших понять, які включають деталізовані знання, уміння, навички, цінності, відносини» [6, с.80].

Таким чином, науково педагогічний проєкт «Інтелект України» в повному обсязі забезпечує виконання Державного стандарту загальної початкової освіти, реалізує Концепцію Нової української школи та визначає як основні компетентністний та особистісно орієнтований підходи.

 

Список використаних джерел

 

  1.               Закон України про освіту від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІI
  2.               Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 21 лютого 2018 р. №87. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 1-2 класи. / К: ТД «Освіта-центр+», 2018. 240 с.
  1.               Булахова Л., Жук Галина. Десять ключових компетентностей – основа формування успішного громадянина. /Початкова школа./2019. №17. С.12-14.
  2.                Нормативна база з питань реалізації науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в закладах загальної середньої освіти.URL: https://intellect-ukraine.org/files/Naukova_ta_metodychna_baza_2018_2019 Metodychni_materialy_2018_2019/Normatyvna_baza_z_pytan_realizatsii_proektu. pdf (дата звернення: 30.11.2019).
  3.               Примакова В. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: вітчизняний та європейський досвід. Розвиток життєвої компетентності особистості в умовах освітніх трансформацій: виховний, психологічний, інклюзивний виміри: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції  (20-21 вересня 2018 року, м. Херсон). Том ІІ / за ред. А. М. Зубка, В. В. Примакової та ін. /  Херсон: Айлант, 2018.  ст. 28
  4.               Комінарець Т. В. Формування і розвиток життєвої компетентності учня початкової школи як запорука самореалізації і самовизначення в подальшому житті. Розвиток життєвої компетентності особистості в умовах освітніх трансформацій: виховний, психологічний, інклюзивний виміри: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 вересня 2018 року, м. Херсон). Том І  / за ред. А. М. Зубка, В. В. Примакової та ін. /  Херсон: Айлант, 2018.  ст. 80

 

Адзима Тетяна Миколаївна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, лауреат ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2017», вчитель початкових класів Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3, т. 0953971841, електронна адреса: [email protected]

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
15 травня 2020
Переглядів
475
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку