14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Курсова робота "Розвиток творчої активності дітей у закладі позашкільної освіти"

Про матеріал
Проблема формування і розвитку творчої активності особистості виступає одним із головних завдань навчання і виховання дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Перегляд файлу

1

ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ЗАВОДСКОГО РАЙОНУ»

 

 

 

РОБОТА

на тему: «Розвиток творчої активності дітей
у закладі позашкільної освіти»

 

 

 

 

Виконав:
Боровльова Тетяна Василівна

завідуюча організаційно-масовою роботою позашкільного навчального закладу “Будинок дитячої та юнацкої творчості Заводського району”


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Запоріжжя

 

ЗМІСТ

Вступ ___________________________________________________                  3

РОЗДІЛ І. Поняття творчих здібностей в освітньому процесі ______               5

  1. Зміст і передумови дитячої творчості____________________                  5
  2.  Етапи розвитку творчої діяльності дитини_______________     7
  3.  Характерні особливості дитячої творчості________________   7
  4.  Показники творчої активності__________________________    9

 ІІ.  Виховання творчої активності школярів ___________________            11

2.1. Формування творчої активності особистості — важлива

 умова гуманізації навчально-виховного процесу_____________           11

2.2. Розвиток творчої активності дітей у позашкільному

закладі________________________________________________                  12

2.3. Створення  умов для розвитку творчих здібностей
вихованців у ПНЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості
Заводського району» м. Запоріжжя_________________________               14

2.4. Діагностичні методики виявлення здібностей дітей______                  18

Висновок__________________________________________________             19

Список використаної літератури______________________________              21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ

 

 Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті ставить перед педагогами важливі завдання, основним з яких є створення умов для розвитку й самореалізації кожного її громадянина. Держава й суспільство відчувають потребу у формуванні покоління, здатного акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, навчатися впродовж життя, створювати та вдосконалювати цінності громадянського суспільства [1].

Позашкільний навчальний заклад – повноцінна ланка в системі неперервної освіти, яка оперативніше, ніж школа, реагує на зміни у суспільстві, надає учнівській молоді широкі можливості для розвитку творчого потенціалу, вільного самовизначення та самостійності кожного вихованця [2]. Законом України «Про позашкільну освіту» визначені пріоритетні завдання позашкільної освіти: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, задоволення їх потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації; пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей [6].

Актуальність дослідження проблеми творчого розвитку учнівської молоді зумовлена потребою у зростанні творчих ресурсів дитини в умовах глобалізації суспільства, необхідністю покращення творчої активності в усіх сферах конструктивної діяльності у зв’язку з прискоренням розвитку всіх сфер духовного і матеріального виробництва в суспільстві та у провідній ролі творчості як суб’єктивного й об’єктивного факторів розвитку культури самої особистості вихованця ПНЗ. [9]

Проблема формування і розвитку творчої активності особистості виступає одним із головних завдань навчання і виховання дітей молодшого та середнього шкільного віку. Загальні питання творчої активності особистості досліджуються у працях Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, Н. Тализіної.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема творчої активності особистості залишається однією із найактуальніших і репрезентується всебічно і досить ґрунтовно (А. Алексюк, В. Буряк,
М. Лазарев, В. Лозова, Л. Мамот, Л. Охотін, В. Паламарчук, М. Савіна, О. Савченко, С. Сисоєва, М.Чернишова, Т.Шамова, Г. Щукіна та ін.).

Отже, дослідження показили, що на передній план виходить проблема      виховання у дітей розвитку творчої ініціативи, що є однією з основних передумов розвитку творчої особистості.

Головною метою цієї роботи є визначення умов, що забезпечують ефективність формування творчих здібностей дітей на гурткових заняттях у позашкільному навчальному закладі.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ПОНЯТТЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

 

  1. 1.Зміст і передумови дитячої творчості.

 

На підставі наукових досліджень дитячої творчості сформулюємо її визначення. Дитячу творчість слід розуміти як створення дитиною суб'єктивно значущого для неї продукту - малюнка, конструкції, гри, оповідання, створення невідомих раніше деталей, що по-новому характеризують створюваний образ: різних варіантів зображень, ситуацій, рухів, характеристик героїв, інших дій; застосування засвоєних раніше способів зображення або засобів виразності у новій ситуації; прояв ініціативи в усьому.

Дитяча творчість - це також процес створення образів з казки, оповідання, гри-драматизації у малюванні, конструюванні, пошук у ході діяльності способів, шляхів розв'язання завдань. Передумовою творчості, прояву творчих здатностей дітей є креативність (Е.Торренс), потенційна здібність до різнобічного мислення, почуттів та дій. Креативність сприймається як синонім творчої активності, що являє собою індивідуальну траєкторію психічного розвитку дитини, притаманну їй інтегральну якість, що проявляється: в домінуванні допитливості, прагнення до пізнання; у спроможності долати стереотипи; у характері - системі власних ставлень та поведінки. Креативність можна розглядати як основу продуктивного розвитку дитини, як потенціал, що забезпечує його зростання, властиве так чи інакше кожній дитині. А результат - дитяча творчість, тобто той рівень оволодіння соціальним досвідом, для якого характерні самостійний вибір  спрямованості його діяльності, вміння виробляти новий продукт.

У процесі образотворення діти проявляють ініціативу, власне естетичне ставлення, пошукове зацікавлення, прагнуть привернути увагу до результатів своєї творчості. Це, можна сказати, творчість для себе. Відтак змінюється сама дитина, вона оперує новими засобами діяльності, знаннями та вміннями. У діяльності відображаються її творчі здібності. Учені віддають належне власній активності дитини, "спонтанності", "саморуху" (Г.Костюк), завдяки яким людина змалку сама творить свою психологічну долю.

На думку В.Кудрявцева, "творчість для себе" стає передумовою "творчості для інших". А крім того, здійснюючи свої задуми, дитина відкриває нове про себе. Проявляється її розуміння навколишнього, власне ставлення до нього, що допомагає збагнути її єство, особливості сприйняття світу, уявлення, інтереси, здібності. Проблеми дитячої творчості певною мірою висвітлені у педагогічних і психологічних дослідженнях особливостей художньої та пізнавальної діяльності дитини. Так, під керівництвом Н. Ветлугіної, О. Дьяченко, Т.  Комарової вивчалася художня творчість; К. Тарасова, Б. Теплов досліджували прояви музичної творчості дітей;
Л. Венгер, О. Запорожець,В. Котирло, Н. Лейтес, О.  Проскура - пізнавальну та перцептивну діяльність; Т.Піроженко, Т.Рєпіна - комунікативно-мовленнєву діяльність.

Дошкільний та шкільний вік вважають сприятливим періодом для розвитку творчих нахилів особистості, їхнього прояву у сферах пізнання та художньої діяльності. Добре відомо, що в дітей з цього віку психічні процеси (пам'ять, мислення, сприйняття, уява, почуття) перебувають на стадії становлення, зміни, розвитку. Саме тому вони надзвичайно рухливі, нестійкі, мінливі, суперечливі. Дитина, реалізуючи задум, почувається вільною, вона не скута досвідом, знаннями, не обмежена заборонами, які не дають їй змоги вільно оперувати предметами, матеріалами тощо. А вільний рух думки поза межами відомого допоможе знайти й неочікуваний розв'язок. Виникнення в дітей несподіваних зіставлень й узагальнень, оригінальних думок, можливо, певним чином і пояснюється браком засвоєних способів аналізу, готових штампів, новизною для них власне розумової роботи. Через ігровий тренінг творчості проходить кожна дитина, і він їй необхідний. Усе це, з одного боку, спричинює істотні недоліки в характері дитячої творчості, а з другого - надає їй важливого значення й переваг перед творчістю дорослого.
 

1.2. Етапи розвитку творчої діяльності дитини

 

Творча діяльність, на думку вчених (В. Дружинін, Н. Хазратова), має певні етапи розвитку:

  •              перший етап - становлення "первинної креативності" як загальної творчої здібності - настає у віці 3-5 років. У цей час пряме наслідування значущого дорослого як креативного взірця є основним механізмом формування в дитини креативності. Потрапляючи у нову ситуацію, вона репродукує готовий спосіб дії, повторює його за дорослим задля досягнення бажаного результату;
  •              другий етап - творче наслідування: внесення елементів новизни, прояв самодіяльності без внесення істотних змін у пропоновані іншими схему дій, зразок, ідею. Ось вона і є - перша заявка про себе, своє бажання самовияву. Саме на цій стадії дитина ознайомлюється з різними варіантами інноваційної діяльності, визначає свої переваги відповідно до власних нахилів та вмінь;
  •              третій етап - репродуктивна творчість: уміння взяти за основу пропоновану схему (ідею), але істотно переробити її, внести зміни. Тут дитина переробляє інновації на свій кшталт, перевіряє їхню відповідність вимогам ситуації, додає щось нове, своєрідне;
  •              четвертий етап - справжня творчість, створення нового.
     

1.3. Характерні особливості дитячої творчості

Розглядаючи творчість крізь призму траєкторії її поетичного розвитку, її філогенезу (загального розвитку), варто виділити характерні особливості творчої діяльності дитини: її суб'єктивні аспекти, продукт та умови, в яких відбувається творчий процес. Діти роблять власні відкриття й створюють цікавий, часом оригінальний, продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірша тощо (Н. Ветлугіна, М. Поддьяков, К. Чуковський та ін.). Суб'єктивність новизни відкриттів та продукту - перша важлива особливість дитячої творчості. Малюючи, вирізуючи та конструюючи, дитина створює для себе суб'єктивно цінне, нове. При цьому першорядне значення для неї має сам процес створення продукту. Діяльності дитини притаманні емоційність, прагнення шукати й багато разів апробовувати різні рішення та отримувати від цього особливу втіху, інколи значно більшу, ніж від досягнення кінцевого результату (О. Запорожець, Л. Парамонова, М. Поддьяков та ін.). Це - друга особливість дитячої творчості.

Для дорослого початок розв'язування проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) ­ процес важкий і болючий. Дитина ж не відчуває таких труднощів (якщо, звичайно, дорослий не висуває жорстких вимог). Вона легко й передусім практично починає діяти орієнтовно, почасти навіть не зовсім осмислено, і ця діяльність, поступово набуваючи більшої спрямованості, захоплює її пошуком та навіть дає позитивний результат (Л. Парамонова, 
Г. Урадовських). Ось третя особливість дитячої творчості, пов'язана з першими двома, а надто з другою.

Істотна риса дитячої творчості - відсутність у ній внутрішнього критика, що породжує скутість, ускладнює діяльність. Але не варто вважати, що діти не здатні до самоконтролю. Він є, але спрямований на процес творчості, а не на якість продукту.

В. Дружинін виділяє три підходи щодо дослідженні творчих здібностей: роль інтелекту, незалежність креативності від інтелекту, зумовленість інтелектуальною обдарованістю, особистими якостями та мотивацією [16, с. 49–54]. Психолог зазначає, що загальні розумові здібності варто розділити на пізнавальні й творчі. Загальні здібності науковець, у свою чергу, поділяє на інтелект (здатність вирішувати), навчання (здатність здобувати знання) і креативність (в інших концепціях має інше визначення) – загальна творча здатність (перетворення знань). Властивості здібностей, визначені
Г. Костюком, є такими: уважність, чутливість, сприйнятливість до зовнішніх вражень, спостережливість; якості пам’яті людини; здатність перетворювати дійсність в образах, уявленнях; здатність людини мислити (широта, глибина та зрозумілість думки, її послідовність, самостійність, критичність, свобода від шаблонних способів розв’язування завдань [13].  С. Гончаренко вважає, що здібності варто поділити на загальні – такі, що виявляються у будь-якій діяльності, і спеціальні – характерні для певних її видів (математичні, технічні, музикальні та ін). Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднано окремі психічні властивості (чутливість, спостережливість, особливості пам’яті, уяви, мислення) [20].

 

1.4. Показники творчої активності

 

Творчість дитини як її індивідуальна властивість проявляється у здатності відмовлятися від стереотипних способів мислення у ході реалізації будь-яких завдань: ігрових, побутових, навчальних, соціально-моральних тощо. Подані ознаки проявів творчості відбивають її основні характеристики: створення нового, оригінального продукту, нестандартне "бачення" у відомому нових можливостей, а також перспектива продукувати необмежену кількість ідей.

Аналізуючи дитячу творчу діяльність, І. Лернер називає можливі способи продукування ідей, зокрема:

  • самостійне   перенесення   раніше  засвоєних знань у нову ситуацію;
  • віднаходження  нової функції предмета (об'єкта);
  • виявлення проблеми у стандартній ситуації;
  • бачення структури об'єкта;
  • здатність до альтернативних рішень;
  • комбінування раніше відомих способів діяльності з новими.

О. Савенков, спираючись на метод моделювання, виділяє характерні особливості розвитку творчості, дослідницької поведінки дітей. На його думку, творчість проявляється у допитливості, чутливості до проблем, надситуативній активності; у високому рівні розвитку логічного мислення, підвищеному інтересі до проблемних завдань; в оригінальності, гнучкості мислення, легкості генерування ідей та асоціювання, здібності до прогнозування, високій концентрації уваги, добрій пам'яті, самостійності, гуморі тощо.

Творча дитина, творча особистість (за М. Поддьяковим) - це результат усього способу життя дитини, результат спілкування та спільної діяльності з дорослими, результат його власної активності. У нього поступово формується складний суперечливий внутрішній світ, який надає усій його діяльності творчого характеру. А чим багатший, оригінальніший внутрішній світ дитини, тим радикальніші й неочікуваніші творчі перетворення набутих нею знань. Дж. Гілфорд та Е. Торренс відзначають, що творча особистість характеризується яскравістю вражень, образністю пам’яті, багатим уявленням і високим емоційним станом, виявляє гостроту уваги до життя, уміння вибирати об’єкти уваги, закріплювати у пам’яті ці враження, вводити до системи асоціацій і зв’язків, що визначаються творчою уявою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

2.1. Формування творчої активності особистості — важлива умова гуманізації навчально-виховного процесу.

 

Найважливіше завдання освіти в Україні – виховання творчої активності особистості.   Орієнтація на творчість — головна умова створення системи гуманістичного виховання, що дозволяє сформувати незалежну, вільну, яскраву, самобутню особистість.

Адже саме творча особистість є справжнім творцем історії, оскільки весь шлях, який пройдено людством, — це безперервний процес творіння. Саме колективній творчості людства сучасність зобов’язана всіма досягненнями матеріального та духовного життя суспільства. Творчість дає людині можливість актуалізувати свої потреби, інтереси, схильності, знаходити форми проявів індивідуальної активності. Творче самовираження сприяє формуванню особистісної значущості, емоційного розкріпачення, впевненості у собі, забезпечує самостійність у процесі діяльності.

 Цілеспрямоване формування творчої активності особистості — важлива умова гуманізації навчально-виховного процесу, що передбачає повагу до людини, врахування її індивідуальності, пізнавальних, творчих потреб, нахилів та інтересів.

Так, поняття «активність» і «творчість» розглядається у певному взаємозв’язку та взаємозалежності. Активність — як риса особистості, що проявляється у стані готовності й прагненні до самостійної діяльності. Творчість — як діяльність людини, що спрямована не тільки на створення нових за змістом та формою матеріальних і духовних цінностей, але й і на розвиток самої особистості. Виходячи із суті та структури творчої активності, ми визначаємо творчу активність  школяра як якість особистості, що базується на високому рівні духовності особистості, формується у процесі відповідної діяльності, знаходить своє виявлення через якість цієї діяльності, сформованість потреби й інтересу до творчої діяльності, самостійність і пізнавальну активність.

 

2.2.  Розвиток творчої активності дітей у позашкільному  закладі

 

 Позашкільна робота являє собою сукупність різних видів роботи і має широкі можливості впливу на дитину. Це – різноманітна позашкільна діяльність, що сприяє більш різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей дитини, розвитку в дітей інтересу до різних видів діяльності та збагачує особистий досвід дитини, її знання про розмаїття людської діяльності, під час яких дитина  набуває необхідні практичні вміння і навички. Будується позашкільний педагогічний процес на основі створення середовища і системи гармонійної розвивальної стратегії впливу, яка здійснюється в умовах відкритого діалогу педагогів і вихованців, що створює оптимальні передумови для закріплення пізнавального інтересу, формування особистісної самостійної активності, розкриття творчих потенцій і стимулювання саморозвитку дитини.

 Робота у гуртку несе дитині спілкування з іншими дітьми, радість і задоволення від виконання роботи та розвиток творчих здібностей. Під час проведення занять у гуртку потрібно навчити вихованців бачити і творити красу, яка буде милувати та радувати оточуючих і розвивати уявлення у дитини. Успіх виховання й навчання багато в чому залежить від того, які методи й прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати в них знання, уміння, навички, а також розвинути здатності в тій або іншій області діяльності [9].

 Педагоги залучають вихованців до спільної діяльності, що  прискорює розвиток їхніх творчих здібностей.

Особлива роль в організації творчої діяльності вихованців відводиться керівнику гуртка, оскільки він повинен працювати з кожним учнем індивідуально, ураховуючи інтелектуальні й творчі здібності кожного учня. Добре, коли поряд з творчим учнем знаходиться творчий педагог, який є прикладом для наслідування, адже тільки творча людина може виховати митця, винахідника.

Демократичний стиль взаємин між педагогом і дитиною є важливою умовою виявлення й розвитку здібностей обдарованих вихованців. Значну увагу необхідно звертати керівнику гуртка на формування в дітей таких особистісних рис, як відповідальність, чесність, працьовитість, самостійність тощо. Наявність творчих здібностей у людини ще не гарантує творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний «двигун», що запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні мотивація до діяльності бажання й воля.

 Гурткова робота в позашкільних навчальних закладах, допомагає розв’язувати окреслені питання, зокрема шляхом організації творчої діяльності на заняттях у гуртку. Вихованці гуртка спочатку в основному виконують практичну роботу за зразками. Після оволодіння технікою виготовлення певних виробів, дітям пропонуються традиційні та нетрадиційні форми й методи роботи, що мають творчу спрямованість. На заняттях гуртка використовуються сучасні технології активного навчання, проектно-технологічна діяльність, за рахунок чого значно розширюються можливості розвитку креативності школярів упродовж виконання всіх навчальних модулів програми. На заняттях учням прищеплюється любов до рідного краю, діти вчаться оцінювати та аналізувати власноруч виготовлені вироби. Доступність змістовного матеріалу, практичне призначення виробів, раціональність використання сировини та інструментів роблять гурток привабливим і дозволяють займатися в ньому учням із різним рівнем підготовки та матеріальним становищем сім’ї. Виконуючи творчі завдання в гуртку, вихованці вчаться: ставити конкретну мету, керуватися нею у своїх діях; добирати і використовувати відповідні прийоми роботи, знаходити відповідні технічні засоби, знаряддя, матеріали, дотримуватися правил безпечного користування ними; володіти практичними вміннями й навичками; орієнтуватися у правилах доцільної та безпечної поведінки; виявляти творчу ініціативу, вигадку, демонструючи гнучкість і оригінальність мислення. Керівник гуртка  має допомогти кожній дитині усвідомити важливість творчої праці, учити планувати свою роботу, пояснювати, радити, як краще виконати завдання, спонукати до самостійного прийняття рішень, пробуджувати інтерес до майбутньої професії, підтримувати вихованця під час роботи, приділяючи особливу увагу вихованню в нього терпіння, самостійності, наполегливості та ініціативі, тренуванню в самостійному прийнятті рішень; коректно вказувати на зроблені помилки, пояснювати й давати поради щодо їх усунення в подальшій роботі. Заохочення та справедлива похвала педагога допомагає викликати в дитини ентузіазм і зберегти інтерес до роботи, бажання створювати прекрасне своїми руками. Формуючи в молоді відповідальне ставлення до оновлення світу, у якому вони живуть, педагог сам повинен бути яскравою, неповторною, творчою особистістю. Колективна праця, спілкування з іншими дітьми та мудрим педагогом, обмін творчими ідеями позитивно впливають не тільки на розвиток творчої особистості, а й на соціалізацію юного громадянина України.

 

2.3. Створення  умов для розвитку творчих здібностей вихованців у позашкільному навчальному закладі «Будинок дитячої та юнацької творчості
Заводського району»  міста Запоріжжя.

 

Позашкільний навчальний заклад «Будинок дитячої та юнацької творчості Заводського району»  Запорізької міської ради Запорізької області  працює з 1979 року. Головна мета роботи закладу –  створення максимально сприятливих умов для розвитку творчих здібностей кожної дитини, виховання вільної, інтелектуально розвиненої, духовно багатої, фізично здорової особистості, яка орієнтована на загальнолюдські моральні цінності, здатної до успішної самореалізації в умовах сучасного суспільства.

Одними з головних завданнями є: виховання громадянина України; вільний розвиток особистості; виховання у дітей любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу; створення умов творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців; розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців; організація змістовного дозвілля дітей.

Пріоритетними напрямками діяльності ПНЗ у ПНЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості Заводського району»  залишаються: художньо-естетичний – розвиток умінь і навичок, реалізація здібностей, забезпечення  художньо-естетичної освіченості та вихованості особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, формування  її художньо-естетичної культури засобами кращих національних надбань, спортивний, науково — технічний, гуманітарний, туристсько-краєзнавчий, соціально-реабілітаційний.

Вагомі результати участі вихованців  ПНЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості Заводського району»  у заходах різного рівня свідчать про виконання головних завдань.

В межах державної політики щодо доступності позашкільної освіти,  у закладі працює 30 гуртки, 62 груп художньо-естетичного, екологічного, технічного, гуманітарного напрямів, у яких займається  1030  вихованців віком від 4 до 18 років. Пріоритетними залишаються художньо-естетичний, декоративно-прикладний та гуманітарний напрями – 91% (29 гуртків), що свідчить про стабільну роботу закладу та популярність його серед населення Заводського району міста Запоріжжя.

Діяльність педагогів закладу  спрямована  на реалізацію методичної проблеми «Створення умов для формування системи естетичних поглядів у становленні світогляду дитини». Будинок дитячої та юнацької творчості
  дарує  юним  запорожцям  яскравий світ творчості, пізнання  та спілкування.

Вироблені та прийняті рекомендації щодо забезпечення відповідного середовища для успішної реалізації особистості дитини та її духовного розвитку. Серед вихованців  Будинку дитячої та юнацької творчості проведено тестування «Зростаю у творчості та натхненні»,  тести на виявлення здібностей дітей.

Основними критеріями оцінювання професійної майстерності педагогів залишається  результативність участі вихованців у конкурсах, виставках різного рівня; робота з обдарованими дітьми. Творчі колективи та окремі вихованці закладу постійно беруть участь у конкурсах, фестивалях, виставках від міського до всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Протягом 2018–2019 н.р. вихованці ПНЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості» брали участь у 22 міських конкурсах (431 учасників, 47 грамот, дипломів переможців); у обласних – 16 (148 учасників, 77 грамот, дипломів); у всеукраїнських – 15 конкурсів, фестивалів (206 учасників, 34 нагород); у Міжнародних – 9 конкурсів, фестивалів (234 учасника, 25 нагород). 

Будинок дитячої та юнацької творчості залишається для дітей країною радості, щастя, добра, країною здійснення мрій і бажань. Творча, цілеспрямована робота педагогічного колективу  дає  плідні результати. Керівники гуртків несуть у світ красу й духовність; допомагають кожній дитині «знайти і розкрити» себе, дарують радість дитинства. Серед педагогів - Відмінники освіти України, нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки України, мають відзнаки обласного і міського рівнів

Справжньою окрасою  Будинку творчості є Зразкові колективи  образотворчого мистецтва: «Петриківські барви» (керівник І. А. Ковальова), «Батик» (керівник Н. В. Трифонова),  «Чарівна палітра»” (керівник Є. О. Дімітрова) - Дипломанти  міжнародних виставок-конкурсів дитячої творчості образотворчого  та декоративно-прикладного мистецтва «Золота скарбничка», «Grand Fest Кам’янець», «Дивосвіт»; Всеукраїнських: «Знай і люби свій край», «Таланти Хортиці», «Талановиті! Наполегливі! Успішні!»  фестивалю-конкурсу «Новорічна феєрія»,  «Первоцвіти» (Суми), “Україна  - європейська країна”, “Шляхами мужності славетних козаків”, обласних конкурсів-виставок декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва “Знай і люби свій край”,  “Народна іграшка”, “Подаруй мені казку”, обласного фестивалю писанок “Писанковий рай” та ін.

Хореографічні колективи: народного танцю «Чобіток» (керівник
Н. А. Гончарова) та естрадного танцю «Ексклюзив» (керівник Н. Б Ченцова) -  дипломанти  міжнародного фестивалю-конкурсу «Мегаполіс» (м. Харків), всеукраїнських конкурсів дитячої творчості:   «Сяйво Українки» (м. Київ), «Зірки ХХІ сторіччя» (м. Дніпро,) «Краса і гордість козацького краю»,  «Світ талантів» (м. Запоріжжя). Основною метою педагога - залучання вихованців до мистецтва хореографії, розвиток їх здібностей і художнього смаку, формування моральних якостей. Заняття в колективі сприяють формуванню у вихованців поширених теоретичних і практичних знань мистецтва танцю та розвитку виконавчої майстерності і акторського мистецтва. Багато уваги приділяється самостійності вихованців, їх професійної зацікавленості, тому деякі з них своїм фахом обирають хореографію. Репертуар колективу різноманітний та багатогранний, створений з урахуванням вікових властивостей дітей, рівня їх підготовки, поваги до культури свого народу.

Упродовж  2018–2019 навчального року у закладі проводилися масові різнопланові заходи: традиційні, тематичні,  з нагоди відзначення державних та календарних свят, творчі зустрічі, акції, флешмоби, квести, були організовані виставки дитячих робіт декоративно-прикладного мистецтва, майстер-класи, тематичні виставки дитячих робіт декоративно-прикладного мистецтва, виїзні концерти, творчі майданчики тощо.

Для реалізації передумов розвитку творчих здібностей вихованців використовуються ефективні форми й методи навчання, як: пояснювально-ілюстративний, розповідь, бесіди, робота з книгою, демонстрація, вправи, практичні роботи репродуктивного і творчого характеру, методи мотивації і стимулювання, навчального контролю, взаємоконтролю й самоконтролю, пізнавальна гра, проблемно-пошуковий, ситуативний, екскурсії. Дитяча творчість особливо яскраво виявляється на заняттях-мандрівках, заняттях-казках де вихованці мають змогу фантазувати.

Вдосконалюються форми і методи роботи з творчо обдарованими  вихованцями:

1. створення творчого простору закладу заради спільної роботи педагога та вихованців для самореалізації та саморозвитку дитини як творчої особистості;

2. провадження системи пошуку й диференціації творчих та обдарованих дітей на рівні груп;

3. розвиток творчих здібностей дітей шляхом використання особистісно орієнтовного підходу;

4. анкетування, тестування вихованців та аналіз матеріалів діагностики рівня творчого потенціалу вихованців та їх навчальних досягнень;

5. формування вміння виконувати творчі завдання;

6. сприяння творчому самовираженню дітей;

7. заохочення вихованців до участі у конкурсах і виставках;

8. покращення умов для реалізації здібностей вихованців;

9. формування позитивної мотивації навчання та вибору професії.

Керівники гуртків використовують різноманітні виховні технології – тематичні бесіди, тренінги, презентації, концертні та ігрові програми, соціальні та творчі проекти, благодійні акції, проблемні дискусії, зустрічі з успішними представниками громади Запоріжжя, екскурсії до міської бібліотеки тощо.  Перевага надається активним формам роботи з вихованцями, що передбачає самостійну або спільну роботу, набуття вихованцями соціального досвіду; сприяє формуванню національної свідомості, креативному мисленню, ініціативності, творчому підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки.

 

2.4.  Діагностичні методики щодо виявлення здібностей дітей.

 

Методики, які допомагають виявити та розпізнати можливості розвитку дитини в майбутньому (творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення), зокрема це:

- «Анкета з визначення здібностей учнів» за методикою

американських вчених Хаана і Кафа. Вона допомагає визначити особливості спрямованості характеру даної особистості на основі співставлення з інтересами однолітків;

- методика «Неіснуюча тварина» допоможе визначити, наскільки в

дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан;

- методика «Віддалені асоціації», невербальна модифікація тесту

А. Медніка, виявить оригінальність і гнучкість мислення, уміння

перекомбінувати дані елементи в нові комбінації;

- методика «Прогресивні матриці Равена» допоможе визначити рівень

аналітико-синтетичних умінь;

  • тест «Не проґав вундеркінда!» допоможе батькам виявити та

розвинути приховані здібності та задатки дитини;

  • методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних

здібностей;

  • методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості

дитини;

  • методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту;
  • методика «Особливості творчої уяви» (В.Ф.Маценко) допоможе

виявити рівень словесно-логічного мислення [12].

 

 Висновки

Проблема розвитку творчих здібностей дітей сьогодні є дуже актуальною. Якими б феноменальними від природи не були здібності, самі собою, поза навчанням та діяльністю вони розвиватися не можуть. Тому, завдання позашкільних закладів – виявити і розвинути їх у доступній і цікавій дітям творчій діяльності, використовуючи ефективні форми та методи навчання. Залучення учнів до творчої діяльності розкриває перед ними горизонт людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь та здібностей. Саме в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отримавши можливість випробувати себе в різних видах діяльності, точно переконується в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей і тим самим адекватно оцінює свої можливості. Таким чином, повноцінний розвиток творчих здібностей дитини, у певній мірі залежить від умов та методів організації позашкільної роботи, які передбачають залучення учнів до наукового пошуку і використання отриманих знань на практиці при вмілому педагогічному керівництві. Отже, сьогодні одним із основних завдань діяльності позашкільного навчального закладу залишається забезпечення атмосфери комфорту, доброзичливості та співпраці й створення умов для розвитку дитячої творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Александровська Г. Л. Розвиток творчих здібностей учнів у позашкільних  закладах file:///C:/Users/USER/Downloads/Tvo_2014_
  2. Бабула І. І., Калугіна Формування творчої активності виховнців гуртка в умовах позашкільного навчального закладу http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/ Babula I. I., Kalugina I. N. Formation of pupils” Creative Activity in out – of –school Institution 1. Бирка М.Ф.,
  3. Базиленко Л.И. Заметки о творчестве // Обдарована дитина. - 2005. - № 7. - C. 25-27
  4. Ванзуряк Н.В. Розпочав роботу експериментальний майданчик // Чернівецька обласна інформаційно-методична газета «Освіта Буковини» № 45 (165) від 07.12.2012 року. – С. 2.
  5. Гаврилюк В.Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005. – С.
  6. Закон України «Про позашкільну освіту» // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К.: НЕНЦ, 2002. – С. 3-32.
  7. Калюкина А. Об опыте детского творчества // Начальная школа. - 2000. - № 12. - C. 44-47
  8. Концепція позашкільної освіти та виховання // Збірник документів щодо організації позашкільної освіти. – К., 2002.
  9.  Курчій О.В., Кушнерьова А. В. Розвиток творчих здібностей учнів середної школи на заняттях  у гуртках  «Молодий вчений» • № 5 (32) • травень, с. 356
  10.  Кульчицька О.І. Простір для здійснення творчих задумів // Обдарована дитина. - 2005. - № 7. - C. 2-5
  11.  Кульчицька О. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості// Обдарована дитина. - 2001. - № 1. - C. 3-10
  12.  Лемак М. В., Петрище Ю. В. Психологу для роботи: діагностичні методики. – Методичне видання. Збірник. - Ужгород, Видавництво А. Гаркуші, 2012. – 616 с. 8. Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник.3-тє вид. – К
  13.  Моляко В. О., Музики О. Л. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень – Житомир: Вид-во Рута, 2006. – 320 с. file:///C:/Users/USER/Downloads/, 2007. – 319 с.
  14.  Сущенко Т.І. Основи позашкільної педагогіки: Посібник для класних керівників, педагогів позашкільних закладів. – Мн.: Білий. наука, 2000. – 221 с.
  15.  Хоменчук І. Формування і розвиток творчих здібностей дітей // Світ дитячих бібліотек. - 2004. - № 2. - C. 21-22
  16. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – Спб : Питер, 2002. – 386 с. [ с. 49–54].
  17.  Чорноус В. Творчі здібності особистоті: визнчення, сутність, структура
  18. Шляхи розвитку творчої фантазії // Початкова освіта. - 2005. - № 37. - C. 5-6.
  19. Феномен дитячої творчості 20.10.2014 |2983 | Психологічна служба http://irshavarbdt.ucoz.ru/publ/psikholog/fenomen_ditjachoji_tvorchosti/6-1-0-73Спонукальні джерела творчості дитини.



 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
15 травня
Переглядів
81
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку