Стаття "Формування ключової компетентності «Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури» на уроках російської мови (з досвіду роботи)

Формування ключової компетентності «Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури» на уроках російської мови (з досвіду роботи)

Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури – це одна із десяти ключових компетентностей, яка повинна формуватись на уроках російської мови. Розглянемо складові цієї компетентності та методи їх формування. Таких компонентів три: вміння, ставлення та навчальні ресурси.

Вміння

Перш за все необхідно вчити дітей використовувати мову, яка вивчається, Вона повинна бути засобом пізнання національної та світової культури, засобом культурного самовираження. Так записано в програмі вивчення російської мови.

На уроках я часто використовую гру »Перекладач», під час якої перекладаються тексти з української мови на російську. Наприклад, під час вивчення теми «Іменник» учні сьомих класів перекладали уривок із ст. 10 Конституції України про роль держави у забезпеченні всебічного розвитку та функціонуванню «української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». (Цей уривок є у підручнику). Також в цій статті наголошується про те, що держава гарантує «вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

Тема використання мов дуже актуальна, тому й обговорення статті було жвавим. Учні демонстрували вміння висловлювати свої думки, наводили багато прикладів із життя. Говорили під час уроку про використання мов у сфері освіти. На перерві в закладах освіти, за «Законом про мову», учні повинні спілкуватися  українською мовою, за межами школи – за бажанням. Суперечок щодо виконання цієї норми закону не було.

Важливим моментом є те, що під час використання мови необхідно дотримуватися норм мовного етикету. Не секрет, що багато учнів використовують нецензурну лексику і в школі, й поза нею. Культурне мовлення добре формується під час складання діалогу на теми, пов’язані з ситуаціями із повсякденного життя. Наприклад, в сьомих класах учні складали та розігрували діалог на тему «На перерві». Цікаво було дізнатися, про що, як говорять учні під час відпочинку та як себе поводять. Роботи учнів показали, що на перерві їх цікавить предмет наступного уроку, меню їдальні, виконання домашнього завдання, тобто говорять діти про елементарні шкільні речі. Під час демонстрування діалогу на уроці порушень норм мовного етикету не було. Довелося звернути увагу учнів на відмінності у підготовленому діалозі та спілкуванні спонтанному на «гарячі» теми, коли необхідно стримувати свої емоції, поводити себе культурно. 

У розвитку культури в учнях велике значення мають твори мистецтва. Вчу дітей оцінювати твори мистецтва, ділитися враженнями від них. Гарний матеріал для збагачення культурного світогляду є в усіх підручниках.

 Коновалова М. В. в підручнику для сьомого класу помістила значну кількість репродукцій відомих художників, є фотографії  історичних пам’ятників культури, наприклад фото Хортиці, репродукції Шишелова, Джоді Харта, Полєнова, Заваріна, Січкова та інших. На задум автора, репродукції в основному грають роль ілюстрацій, але їх можна використовувати для створення опису картини, співставлення картин, проведення віртуальної екскурсії в творчу майстерню художника та інших видів робіт.

Багато гарних текстів, ілюстрацій є в підручнику Н. Ф. Баландіної для 9 класу. Бесіди, відгуки, твори, коментарі, есе та інші види робіт дозволяють залучати дітей до масової та елітарної культури, висловлювати в письмових текстах та усному мовленні свої почуття і оцінки навколишнього світу.

Дуже подобається мені підручник для 8-го класу Т. М. Полякової та О. І. Самонової. Автори цього нового навчального посібника залишили поетичні рядки, репродукції картин російських та інших творців, багато цікавих текстів, фотографій, додали матеріали підручника сучасними інтерактивними завданнями. Саме завдяки такому гарному матеріалу, цікавим формам занять формуються обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури і не тільки.

Ставлення

Наступний компонент у розвитку вказаної компетентності – це ставлення. У чому воно виражається? В потребі у читанні як джерелі естетичного задоволення і емоційної рефлексії. Сформувати цей компонент на основі тільки матеріалів підручника російської мови, думаю, неможливо. Тому пропоную учням читати твори російською мовою в повному обсязі. Такі завдання частіше даю на канікули з урахуванням вивчення програмних творів на уроках зарубіжної літератури.

 Важко сформувати у покоління любителів Інтернет-розваг цю потребу. Більшість дітей вважає читання важкою працею. Але робимо, що можемо. На канікулярний час даю дітям різні завдання: наприклад, сьомим класам – прочитати повість Н. В. Гоголя,  підготувати усний переказ уривку; восьмому класу – прочитати «Капітанську доньку» О. С. Пушкіна, запропонувала виразне читання уривка, усний переказ епізоду (за бажанням); 9-м класам запропонувала подивитися фільм «Михайло Ломоносов», підготувати усний відгук про твір мистецтва. Крім того, пропоную дітям знайти свої форми представлення твору мистецтва. Практика показує, що не всі виконають завдання, але послухають цікаві роботи товаришів у класі всі. Можливо, з’явиться інтерес до твору мистецтва. А обговорення твору сформує відкритість до міжкультурної комунікації.

Навчальні ресурси

Останній компонент формування обізнаності та здатності до самовираження у сфері культури – це навчальні ресурси. До них відносяться твори різних видів і жанрів мистецтва. Я вже говорила про них під час розглядання таких складових культурного розвитку учнів, як вміння та ставлення.

Крім того, в програмі вивчення російської мови визначені стилі мовлення, на які робиться акцент. Так в 7 класі – це художній та науково- популярний стилі мовлення, в 8-му класі – публіцистичний стиль, в 9-му класі – офіційно-діловий. Але фактично в кожному класі задіяні всі стилі мовлення. Тому можна залучати до розвитку названої в темі статті компетентності різні ресурси.

Крім творів, програма рекомендує використовувати виставки, презентації, у тому числі онлайн виставки. На своїх уроках я використовую всі можливості інтернету, сама створюю презентації, користуюся бібліотечним фондом нашої школи, особистою бібліотекою, рекламую твори. Багато матеріалу накопичилося на моїй флешці. Коли є можливість, я обов’язково його використовую. 

Остання презентація присвячена життю та творчості В. П. Катаєва. В підручнику для 9-го класу був урок розвитку культури мовлення, на якому учні знайомилися з уривком із повісті В. П. Катаєва «Біліє вітрило самотнє». Звичайно у підручнику є фото автора твору, але зображення В. П. Катаєва не було. Тобто якимось чином я намагаюся розширити уявлення про автора. Наприклад, створюю презентацію, розказую головнепро його життя та творчість.

Що стосується створення проектів культурологічної мистецтвознавчої спрямованості, то таку практику я також використовую. Так в 7-му класі під час читання російською мовою повісті О. Гріна «Пурпурові вітрила»  діти приготували багато цікавих особових проектів:  ілюстрації з оповіданням за ними, вікторини, кросворди,  словник морських термінів, виразне читання уривків. На уроці дивилися уривки з фільму, слухали сучасну пісню «Пурпурові вітрила», милувалися святкуванням випускного вечора в Санкт-Петербурзі з участю вітрильника з пурпуровими вітрилами, ділилися враженнями. Вийшов колективний цікавий проект «Пурпурові вітрила в різних видах мистецтва і в нашому житті»

Всі роки роботи в школі на уроках російської мови я намагаюся залучати дітей до знайомства з різними видами культури. Якщо даю завдання прочитати художній твір, то орієнтуюся на програми минулих років, на теперішню програму із зарубіжної літератури. Вчу учнів самовиражатися у сфері культури українською та російською мовами. Такий білінгвізм йде дітям тільки на користь.  Нехай вони гарно говорять обома  мовами, отримують гарні оцінки з двох предметів.

Джерело інформації

Програма: Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л.,Кошкіна Ж.О.,  Ґудзик І.П.) – Київ: Освіта, 2017 р.