Стаття " Формування компетентностей особистості на основі використання традиційних та інноваційних технологій через інтегровану систему навчання"

Формування компетентностей особистості

 на основі використання традиційних та інноваційних технологій

через інтегровану систему навчання

   Сучасне суспільство вимагає випускників та здобувачів освіти, які хочуть і вміють змінюватися, пристосовуватися до нових вимог та обставин життя, користуватися та керувати інформацією, активно і сміливо діяти, швидко та оперативно приймати рішення і головне навчатися протягом всього життя. А це здебільшого залежить від отриманих знань, умінь і навичок, для позначення яких і використовується поняття  «компетентність», що якраз відповідає сучасному розумінню мети освіти. Сьогодні немає необхідності перевантажувати пам'ять здобувачів освіти знаннями «щоб було», «для загального розвитку», бо існують величезні бази інформації і потрібно навчити  правильно ними користуватися. Схема «записали – здали -  забули» виглядає застарілою.

   Сьогодні до школи приходять діти, які живуть в цифровому  суспільстві і цими перевагами потрібно вміти користуватися з розумом. Завдання школи підготувати здобувачів освіти до дорослого життя так, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, зуміли сформувати мету та цілі в життя, змогли найефективніше реалізувати свої здібності. Сучасні навчальні засоби повинні виконувати е лише інформаційну функцію, а й мотиваційну та розвиваючу. Особливої уваги потребує мотиваційний компонент, вміння самостійно вчитися. Мотиви надають особистісного значення пізнанню. Для формування оцінки рівня сформованості ключових компетентностей потрібно використовувати  інтерактивні технології, які грунтуються на діалозі, моделюванні ситуації, вільному обміну думками, свободі вибору тощо. Навчально-виховний процес організовують  так, щоб здобувачі освіти мали можливість  вчитися співпрацювати в парах, групах, але могли і  захистити власну ідею, навчитися критично мислити, сперечатися, керуючись доказами та аргументами, враховувати правила ведення суперечки або диспуту, використовувати полемічні прийоми.

        Характеристика технологій навчання: концептуальність, системність, керованість (процесом керує вчитель), ефективність, відтворюваність (використання чужого досвіду), виправлення помилок. Важко не погодитись із висловлюванням про готовність педагогів до інноваційного навчання відомого педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського: «Якщо вчитель не навчився аналізувати факти, усвідомлювати педагогічні явища, то справи, що повторюються з року в рік, здаються йому нудними, одноманітними, він втрачає інтерес до власної праці… Суть педагогічного досвіду в тому і полягає, що перед вчителем щороку відкривається щось нове. І в прагненні спіткати нове розкриваються його творчі сили».

        Ми не знаємо як складеться доля наших випускників, що чекає їх в майбутньому, але хочу, щоб роки в школі були щасливими спогадами та впевненим початком в житті. Виховати відповідальність, людяність, повагу  до людини та її праці,  не ламаючи при цьому індивідуальність, ось завдання вчителя. І батьків, які не повинні перекладати все на вчителів і школу.

     Будь-яка творча робота дає можливість висловити власну думку, наприклад, такі види роботи як «мікрофон», «сенкан», урок з елементами гра, кросворди, ребуси, практичні заняття, рольові ігри ( постановка вистав) та ін. Завдяки цьому формується зв’язне мовлення, соціальна компетентність. Це захоплюючий процес. І якщо учні та учениці  будуть  навчатися з бажанням, відчувати себе частиною навчального процесу, чекати нового уроку і нових відкриттів, вміти користуватися додатковими джерелами, то вони закінчать школу, не розгубляться в житті.

     Сьогодні стоїть питання: «як розкрити життєвий потенціал молоді?». Галузь освіти та педагогіки має накопичений величезний досвід, який складається з різних педагогічних шкіл та напрямів. Все це вимагає серйозного аналізу й синтезу. Не слід запозичувати все популярне з всього відомого, це має бути цілісна система – освітній процес – педагогічні технології, майстерність думки, синтез традицій та  експериментального підходу. Це має бути гармонійне  поєднання педагогічної науки і практики.

     Що краще традиційне навчання чи інноваційне навчання? Але всі погодяться, що в центрі має бути особистість, а не навчальний процес. Принципова розбіжність полягає в ролі тих, хто навчається, в реалізації навчальної діяльності. Традиційне навчання включає в себе викладання, засвоєння та відтворення. Як результат репродуктивний характер, фронтальна форма навчання, недостатній рівень реалізації, перевантаження пам’яті, обмаль творчої самостійної роботи.  Стимул – оцінка і бажання догодити батькам ( - А чому не 12 балів?)

    Тотальна інформація і поширення ІКТ спричинили радикальні зміни у ментальному плані особистості.  Успішність значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості і можливості програмного забезпечення (роль батьків, якщо школа не може забезпечити технікою) і від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів ( спойлер – не головне). Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби: дошка, крейда, друковані джерела(підручники, зошити, словники та ін.). ІКТ дає можливість застосовувати відео, аудіо, анімацію, графіку, що впливає на емоційну сферу (не варто забувати про емоційний інтелект), що сприяє підвищенню інтересу до предмета. Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. Необхідно навчити кожного за короткий проміжок часу засвоювати, перетворювати і застосовувати в практичній діяльності великі масиви інформації. Тут варто пам’ятати про медіаграмотність. Важливо організувати навчальний процес так, щоб учень активно працював на уроці і бачив результат своєї праці, мав мотивацію виконувати домашнє завдання самостійно. Здобувачі освіти повинні усвідомити, що штучний інтелект виконає за нього домашню роботу, але не виконає поставленої мети. Допомогти вчителю у вирішенні цього нелегкого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп’ютерних.

    Використання ІКТ не може заповнити весь урок, кожен предмет, кожен день. Використання ІКТ -  органічна інтеграція в певні уроки, що допоможе зробити їх мобільними та індивідуальними.

    ІКТ дозволяють учителям та здобувачам освіти:

• забезпечити зворотній зв'язок в процесі навчання,
• зробити навчання більш інтенсивним,
• підвищити рівень використання наочності в навчальному процесі,
• забезпечити пошук інформації з різних джерел ( але це не замінить бібліотеку, оскільки не вся наукова інформація є в Інтернеті),
• індивідуалізувати навчальний процес для учнів з різними стилями навчання  і різними можливостями сприйняття (інклюзія),
• здійснювати контроль навчальних досягнень,
• дозволяють учителю економити час і максимально ефективно вирішувати справи і обов’язки як фахівця,
• готуватися до уроків ( створення презентацій, пошук відео, аудіо, наочності тощо),
• оформлювати шкільну документацію,
• відслідковувати результати начальної діяльності учнів,
• налагодити спілкування з батьками,
• обмінюватися  з колегами досвідом роботи, поширювати власний досвід (публікація на сайтах https://naurok.com.ua/, https://urok.osvita.ua/  та інші)

    Як показує практика, якість знань учнів підвищується, коли вони самостійно засвоюють навчальний матеріал , використовуючи ПК, а вчитель виконує роль організатора і координатора навчального процесу. Урок має структуру і цілі, комп’ютер не замінить вчителя, він його має лише доповнювати. Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті, але не головну. Необхідно пам’ятати: планування і проведення уроків з  інтерактивними технологіями потребують компетентності в цих технологіях перш за все саме вчителя, його вмінь і навичок.

     Режими застосування ІКТ: демонстраційний, індивідуальний та  комбінований. Ступінь стомлюваності учнів на уроках з використанням ПК вища, ніж  звичайний урок. Це зміна емоційного статусу, напружена робота зору, вимушена робоча поза, тому потрібно дотримуватися гігієнічних принципів безпечного для здоров’я застосування комп’ютерних технологій під час навчання, що є важливою його складовою  і про це слід пам’ятати. Пам’ятати, що домашнє завдання також пов’язане з використанням ПК і те, що свій вільний час учні проводять за комп’ютерними іграми, тому батькам слід дуже ретельно контролювати скільки часу їхні діти витрачають на роботу з ПК.

     Завдання ІКТ навчально-інформуючі: енциклопедії, словники, кінофільми (уривки з кінофільмів), електронні підручники (хоча слід заначити більшість  учнів надають перевагу паперовим), програма презентацій Power Point та інші.

       ІКТ дуже зручно використовувати на уроках позакласного читання з літератури: порівняльна характеристика роману та його екранізація, театральна вистава (бо хто як не учитель поведе учнів в театр, хай і віртуальний). Можна використати музичний супровід, наприклад показати кольорову гаму вірша А.Рембо «Голосівки» і я переконана, що якщо учням дати це завдання, то вони зроблять його краще за вчителя за умови, що в них  буде мотив, а це вже залежить від учителя.  Під час вивчення біографії митця, коли хронологічна таблиця вже нікого не зацікавить, можна влаштувати відеоекскурсію сторінками життя чи відвідати музей, не виходячи з класу ( а гідом буде вчитель). А вправи з мови чи математики робити більш інформативними та цікавими, використовуючи різноманітну анімацію та графіку. Не забуваємо про ментальні карти, схеми таблиці тощо. І не обов’язково шукати платні програми, безкоштовні мають безліч можливостей, потрібно лише бажання. А учні для саморозвитку можуть створювати базу дидактичних пам’яток, які їм знадобляться  і в вищих навчальних закладах. В плані роботи дидактичних засобів можливості ІКТ  дуже великі і до кінця далеко не вивчені та ще й щодня з’являються нові можливості.

       Формування компетентностей здобувачів освіти має відбуватися на основі використання традиційних та інноваційних технологій через інтегровану систему навчання. І вчорашні випускники будуть завжди пам’ятати школу та учителів за квиток у життя повне можливостей та інтересів.