Стаття «Формування комунікативної компетентності шляхом використання інтерактивних методів навчання»

Про матеріал

Анотація: у статті розглядаються особливості формування комунікативної компетентності за допомогою інтерактивних методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Зроблено припущення щодо ефективності використання інтерактивних методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів за умов їх поєднання з іншими у процесі формування комунікативної компетентності. Доведено, що інтерактивні методи на уроках забезпечують високу мотивацію дітей, розвивають комунікативні навички, покращують психологічний клімат у класі.

Перегляд файлу

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 

 

Анотація: у статті розглядаються особливості формування комунікативної компетентності за допомогою інтерактивних методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Зроблено припущення щодо ефективності використання інтерактивних методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів за умов їх поєднання з іншими у процесі формування комунікативної компетентності. Доведено, що інтерактивні методи на уроках забезпечують високу мотивацію дітей, розвивають комунікативні навички, покращують психологічний клімат у класі.

 

Ключові слова: вчитель, комунікативна компетентність, критерії професіоналізму вчителя, структурні компоненти комунікативної  компетентності ,інтерактивні методи навчання, спілкування, взаємодія.

 

Компетентність має три аспекти: знання, уміння, навички. Термін «компетенція» широко використовується в наш час там, де йдеться про навчання і виховання. Компетентність – це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку, знання, уміння, навички; має здатність до творчого вирішення завдань, ініціативності, самостійності, самооцінки, самоконтролю; це сформованість інтелектуальних операцій, спрямованість у діяльності, усвідомленість і мотиваційна насиченість. На кожному віковому етапі компетентність має орієнтовні показники розвитку особистості, тобто різні види компетенції.                            Виходячи з того, що компетентність є складним утворенням, більшість дослідників виокремлюють у цьому педагогічному явищі певні напрями чи групи. Зупинюсь на одному з найважливішому з них.                           

Комунікативна компетентність – це вища здатність особистості, яка дає змогу розв’язувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях, це конгломерат знань, мовних та позамовних умінь і навичок спілкування,,набутих особистістю під час природної соціалізації, навчання та виховання (за Ю. Ємельяновим).                            Отже, якщо людина заявляє про те, що володіє комунікативною компетентністю, то це означає, що вона опанувала рядом навичок, які можуть принести користь.                                                                                                               

 Серед них:

-        зрозуміло і чітко висловлювати свою думку як усно, так і письмово;

-        адекватне оцінювання ситуації, у якій доведеться вести діалог, і прогнозувати його вектор;

-        спрямовувати та корегувати формат спілкування у тому ключі, який потрібен, враховуючи особливості комунікативного акту для досягнення потрібного результату;

-        реалізувати на практиці етикет ділового спілкування;

-        використовувати різні комунікативні тактики і стратегії;

-        аналізувати зовнішні сигнали співрозмовника (міміка, мова тіла і т.д.);

-        діяти в конфліктних ситуаціях і працювати на зниження градуса конфлікту, якщо такий все ж назріває;

-        активно слухати;

-        застосувати на практиці інструменти ораторського мистецтва;

-        організовувати і вести переговори, зустрічі у тому числі і складні;

-        проявляти емпатію.

Одним із основних напрямків формування комунікативної компетентності є розробка й упрова­дження інформаційно – комунікаційних технологій. Це викликало зміни у сфері освіти і спонукало учасників навчально – виховного процесу до засвоення та використання ІКТ.              Застосування інтерактивних та інформаційно – комунікаційних технологій дає можливість організувати уроки таким чином, що практично всі учні є активними учасниками дійства. Кожен має можливість внести свій індивідуальний вклад у спільну діяльність, іде обмін знаннями, ідеями, способами дій. Проходить це в атмосфері доброзичливості, взаєморозуміння, взаємопідтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але й розвиває навички пізнавальної діяльності.               Застосування ІК технологій допомагає зробити уроки цікавими і незабутніми. У цьому допомагають навчальні комп'ютерні програми. Я працюю з такими програмами: «Розумники», навчальна платформа «Vchy.com.ua», «Міксіке», «STEM-ОСВІТА». Але, на додачу, намагаюсь використовувати різноманітні електронні посібники та інші цифрові ресурси.               Роботу на уроці можна організувати і через інтерактивну дошку для всього класу та індивідуально через комп'ютер. Інтерактивна дошка дозволяє здійснювати активне коментування матеріалу. Під’єднання класу до всесвітньої мережі робить можливим використання різноманітних Інтернет ресурсів.                                          

Використання інтеракцій надає можливості учням стати головними діючими особами на уроці (учитель вже не є центральною фігурою), розвиває уміння виконувати різні види діяльності. Діти вчаться бути толерантними, приймати всі ідеї, які виникають під час спроб спілкування (завжди повторюємо і пам’ятаємо : «Кожна ідея має право на існування»). Як тільки учні відчують, що їх поважають і цінують, вони будуть активно демонструвати те, на що вони здатні, будуть висувати пропозиції і брати участь в різноманітних видах діяльності. Таким чином, створюється ситуація успіху для кожного учня, формується його позитивна «я-концепція». 
Коли учні працюють у формі інтеракції з будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, набувають комунікативної компетентності. Набуті навички вони використовують для розвитку власного творчого потенціалу: чим більше вони знають і вміють, тим легше їм створювати власні творчі ситуації.
  Умовою і результатом інтерактивного навчання є сформованість в учнів здатності і бажання вчитися самостійно, здійснювати пошук інформації з використанням різноманітних джерел, застосовувати знання в нових ситуаціях, виробляти вміння діяти, прагнути саморозвитку.              

Таким чином, я використовую на уроках: 
- групові та парні форми роботи; 
- роботу з різними джерелами інформації; 
- проектні форми роботи; 
- інші види творчих робіт.  

На уроках намагаюсь, створити психологічний комфорт, що допомагає учням подолати страх перед помилками, вільно приступити до роботи, орієнтуючись на успіх, а не на уникнення невдач , створюю необхідні умови для успішного засвоєння навчального матеріалу.                                                                      

Уроки проводжу у швидкому темпі. Це дає можливість опрацювати більше матеріалу, використати заощаджений час для інформування, використання додаткового матеріалу, імпровізації, творчого пошуку і не дає учням можливість нудьгувати.              

На уроках постійно створюю або стимулюю створення таких ситуацій, в яких спілкування було б природнім і в яких учні можуть вживати в реальному спілкуванні все те, що вони вивчили формально.Крім ситуативного мовлення систематично організовую парну роботу. За умов парної роботи всі учні в класі отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота парами не є лише засобом навчання діалогічного мовлення. У парах практикую, наприклад, змагання на краще читання нової лексики, мовних зразків. В умовах дружнього змагання кожна пара намагається відповісти якнайкраще. У парах учні здійснюють роботу над текстами, створюють та відгадують загадки, описують малюнки, складають короткі повідомлення та ін. Це дозволяє їм практикувати говоріння в невимушеному контексті, без остраху. Робота в парах передбачає час на обдумування, обмін ідеями з партнером. І лише потім думки озвучуються перед класом.                            

Робота в групах - це чудова техніка концептуального навчання, творче вирішення проблеми формування комунікативних навичок. На уроках застосовую найчастіше такі форм групової роботи: «Мозковий штурм», «Обери позицію», «Броунівський рух», «Акваріум», «Коло ідей», «Рухливий диктант». Учні часто пишуть групові листи, складають кросворди з різних тем, грають у рольові та словникові ігри, упорядковують речення, тексти, куплети, готують та презентують проекти та ін.                                           Під час групової роботи у моїх учнів виникає бажання фантазувати, спілкуватися, формується впевненість у власній значимості. До активної діяльності долучаються навіть найпасивніші. Така робота знімає напругу, ліквідує дефіцит спілкування іноземною мовою. 

Але, чи не найцікавішою інтерактивною груповою формою навчання я, як і мої учні, вважаю проектну роботу.                                                                                                 

Цей вид діяльності:
-  інтегрує усі чотири види мовленнєвих навичок, ще й граматику у смисловому контексті; 
-  створює умови для підвищення рівня мотивації завдяки тому, що діти можуть зробити власний вибір щодо форм і змісту роботи, використати власний життєвий  досвід ; 
-  дає можливість учням вчитися один в одного.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, вчитель повинен не тільки досконало знати свій предмет, володіти методичним знаннями, знати психологічні особливості розвитку дитини, характеризуватися загальною ерудицією, високою моральною культурою, а й бути комунікабельною особистістю, до якої б тягнулися діти, з якою б хотіли спілкуватися, разом проводити час, взаємодіяти, до якої на зустріч радо б спішили до школи. Комунікативна компетентність педагога, майстерність ділового та міжособистісного спілкування є необхідним інструментом гуманізації освіти. Високих результатів у навчально-педагогічній діяльності може досягти лише той учитель, який вміє налагодити гарні стосунки з вихованцями, батьками, якому притаманні вміння зрозуміти іншого, спрямувати процес комунікації на досягнення педагогічних завдань.

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Нікон Віта
Додано
29 січня 2019
Переглядів
2405
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку