Виховна година « Україно, моя хто без з тебе я?»

Виховна година

Тема : « Україно, моя хто без з тебе я?»

Мета: розширювати знання дітей про Україну. Поповнювати їх словниковий запас. Розвивати цікавість до українських віршів. Розвивати цікавість та толерантність, допитливість. Виховувати почуття патріотизму до своєї держави. 

Обладнання : слайд шоу українські письменники, малюнки про Україну.

  Хід уроку:

І Організаційний момент

• Звучить гімн України!

ІІ Основна частина.

• Вчитель. Доброго дня, люба дітвора!Сьогоднішню зустріч, хочеться розпочати з таких слів « Україно моя, хто без тебе я». Як ви розумієте, цей вислів?
• Так, вірно! Ми українці, живемо на мальовничі , прекрасні, квітучій землі  - Україні! Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. Не даремно вона співзвучна слову « батьки». У кожної людини своя Батьківщина, і кожен має пишатися нею.

 Учень. Батьківщина – це Україна. Я вважаю її найкращою у світі. Бо я тут народився, тут мої батьки  і друзі. Я люблю її широкі лани, густі діброви. Я пишаюсь тим, що живу в країні з такою багатою історією.

1. Зачитування творів – есе про Україну.
2. Звучить пісня « Це моя Україна»
3. Складання асоціативного куща « Що для тебе Україна?»

 

Україна

 

4. Читання віршів про Україну.

( Всі вірші авторські)

 

1.Рідний край

Рідний край це -

Де ти народився,

Вперше на світ подивився,

Вперше на руки попросився,

Вперше посміхнувся,

Перше слово сказав,

Вперше людину впізнав,

Першу ложку каші з’їв,

Вперше на колінна сів,

Вперше зробив крок,

Вперше пішов на урок,

Перший дзвоник продзвенів,

Вперше ти за парту сів,

Першу букву написав,

Перше слово прочитав,

Вперше вірш розказав,

Вперше вчительку полюбив,

Вперше ти когось побив,

Вперше пробачення попросив,

Вперше мамі квіти подарив,

Вперше захворів,

Вперше додому друзів привів,

Вперше ти розчарувався,

Вперше закохався,

Рідний край,

Ти завжди пам’ятай,

Де все вперше було –

Це твоє рідне місто чи село.

*

2 .

Батьківщина – це Україна,

Батьківщина – це твоє село і твоя рідна долина,

Батьківщина – це батьківська хатина,

Батьківщина – це мала дитина,

Батьківщина – це ти і я,

Батьківщина – це свята земля,

Батьківщина – це рідна мова,

Батьківщина – це калина,

Батьківщина – це молода дівчина,

Ти будь готовий захищати свою Батьківщину,

Сьогодні, завтра і завжди,

Будь таким сильним,

Будь таким розумним,

Будь таким працьовитим,

Сьогодні, завтра і завжди, і всюди,

Щоб тобі усміхалися тільки добрі люди.

3.

Українські Карпатські ліса,

Ох, яка там краса,

Там зеленим килимом постелена трава,

Там великі, превеликі дерева,

Там природа восени жовтнева,

А взимку снігом покривається,

І морозом огортається.

Там зачарована душа,

А очі мої,

Розбігаються по всій землі,

Губляться у тій красі,

Бо Українські ліса,

Це диво Карпатка краса.

4.

Україно, дівчинко, красуня,

Ляж та відпочинь,

Тільки не згинь.

Не зникай свята буква,

Не пропадай рідне слово,

Не журися Чорне море,

Не сумуй широке поле.

 

А відкрийте очі й подивіться,

Які в нас юнаки широкоплечі,

А дівчата біля печі,

Щойно витягнули хліб,

А на столі стоїть сніп,

Із золотої пшениці,

Радісно бавляться діти білолиці,

В рідненькій, гарненькій хатинці.

 

Хай розквітає Україна,

У містах і в селах,

Хай у грудях гордість росте,

А в устах лунає,

Солов'їна мова

І хай кожна дитина у руках міцно тримає,

Прапора свого та й не забуває,

Матусині сорочки,

Бабусині рушнички,

Татові настанови,

Дідусеві розмови.

5.

Хай на вікні квітнуть квіти барвисті,

А за вікном течуть джерельні води чисті,

Хай скрізь ростуть дерева хвойні та зеленолисті,

А у мисці, хай лежать постійно гарні яблука та груші соковиті.

Хай вічно лунають пісні голосні,

В день і в ночі,

А в неділю і святкові дні, хай лунають церковні дзвони,

Адже вони є найкращим звуком на цій святій землі.

• Вчитель. Дітки, ви великі молодці! А яких українських письменників, ви знаєте? (Перегляд слайд шоу « Українські письменники» та згадуємо, які твори вони написали)

5. Важкі часи для України.

Сьогодні, Україна переживаєте не легкі часи!

На заході воюють наші земляки.

Чиїсь брати, батьки і юні молоді жінки!

Дітки дорогі, давайте пригадаємо їх!

Тих хто полягли! За мир на цій землі!

(Хвилина мовчання)

 

6. Вірші про воїнів.

 

 

1.  

Тримайся Україна

Швидко телевізор вмикаю,

І відразу новини шукаю,

Бо за кожну людину серце болить,

Вони б’ються за життя, за Україну,

Йдучи в АТО, не знаючи,

Що буде далі,

Чи повернуться живі та не ушкоджені,

Чи вже у могилі,

Ой, хлопці мої, милі!

Хлопці дорогі, солдати незламні,гинете ви,

За Батьківщину,

Йдете до того тину,

І лягаєте у вічний сон,

( Хай вам сниться квітуча Україна,

Де мати обіймає живого сина,

А дитина тата,

А сестра, хай цілує брата).

 

2.

Схід, АТО,

Ховаючись  солдати

І боротьбу ведуть,

Проти ворогів,

Які на нашу землю танками йдуть.

Та раптом один солдат,

Вириваючись вперед,

Не дивлячи на ті,

Ворожі танки,

Які стріляють собі,

І вдень, і вночі.

Він мчить, що духу,

Щоб подати руку,

А дівчина, стояла серед поля одна,

Заплакана і змучена,

Та іншого шляху, не бачила вона

Як піти під ті ворожі кулі,

Які,

Забрали все,

Хату, маму, тата,

Сестру і брата…

Не залишивши нічого,

Та й жити для кого – думала вона.

Але той солдат біжить і кричить:

«Стривайте, не стріляйте і хвилинку зачекайте…»

І він її подавши рук,

І затягнувши туди,

Де ховаються товариші,

Вона сказала два слова:

«Спасибі тобі»,

А потім тишина, мовчання

Й велике-велике кохання,

Що пройшло між ними.

 

Її послали в мирне село,

Вона чекала з нетерпінням його,

Свого коханого,

Той хто врятував життя

І той хто дав повірити у краще майбуття,

Вона чекала, але дарма,

Бо вже давно виросла могила,

І знов залишилась одна,

І знов із ока потекла сльоза.

 

3. Невернусь я,

Пробач мені, матінко моя,

Й не відкрию очі, й не побачу світ,

Та не скажу більше нікому ніколи, ото чарівне слово: « Привіт ».

 

Пробач, за те, що вкритий я землею,

Що ти стоїш наді мною

І вмивається сльозою,

Мамо, не треба, я завжди з тобою.

 

Влітку я буду сонечком,

Взимку – сніжком,

Навесні – калиновим цвітом,

А восени – жовтим листочком

Мамо, я буду завжди твоїм синочком.

 

Мамо я вже не прийду на кухню

І не стану ніжно обіймати,

А ти вже свого сина,

Не будеш пирогами пригощати.

 

«Сину, дитино моя,

Кохаю тебе я»,

Мамо, я Україну кохав більше ніж тебе,

Пробач мене.

 

Витри сльозу,

Та й скажи мені фразу,

Одну, як Україна

Іще досі війна?

 

Мати наклонилася низенько

І промовила тихенько:

« Війна, ще триває

І людей в хаті не тримає ».

 

4.

Боже звертаюсь до тебе я,

Іще  ніколи так не боліла душа моя,

О, Боже, почуй мої слова: «Дай у цю важку хвилину

Миру,  злагоди й добра».

Бо ще вчора було на Україні,

Безхмарне небо,

Спокійно, люди ходили містом вільно.

А  сьогодні чорна хмара  накрила нашу землю,

Та той солдат, що ледве дихає і кричить:

«Я Україну люблю!», «Люблю свою землю!»,

Та він вже не рухається, а лежить,

А мати, мати ночами не спить,

Все  молиться за своє дитя,

А молода дружина тримає на руках немовля,

Та то немовля не може вимовити ані слова,

Але тягне до Господа Бога,

Свої рученята,

А тата  вже нема

 

Пісня « Вічно живи, Україно моя»

ІІІ Підсумок

• Демонстрація малюнків « Україно – моя, хто без тебе я».

( Дані малюнки складають в посилку і відправляються нашим героям на Захід)