ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ЗАСАДАХ
СТАЛОСТІ, ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Олійник Л.В., вчитель-методист Хмельницької середньої загальноосвітньої школи № 21 м. Хмельницький, Україна Освіта для сталого розвитку – сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на встановлення діалогу, орієнтацію на порушення та практичне розв'язання місцевих проблем.
Мета освіти для сталого розвитку полягає у сприянні засвоєнню знань, вмінь та переконань, які дають змогу ухвалювати та впроваджувати рішення на місцевому та глобальному рівнях, спрямовані на підвищення якісного рівня життя і які не загрожують можливостям наступних поколінь задовольняти свої потреби [4].
Освіта для сталого розвитку передбачає зміни в навчальному процесі, що стосуються викладачів, учнів та управління освітою: для викладачів – це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду; для учнів – це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення; для керівництва навчальним закладом – це зміни у використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації в управління, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення. Створюється освітнє середовище, де можливо висловлювати та відстоювати власну точку зору; робити свідомий вибір між альтернативами; відповідати за свій вибір та прогнозувати його наслідки; слухати та розуміти інших; вчитися поважати демократичні рішення; розв'язувати конфлікти цивілізовано; вчитися домовлятися та взаємодіяти [4].
Організація навчання української мови здійснюється на основі застосування й поєднання основоположних дидактичних і методичних принципів. Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, діяльнісна і соціокультурна, яка сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що формують гуманістичний світогляд, духовний світ учня, його мораль, загальну культуру, світоглядні переконання, громадянські якості, особистісні риси громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти
[6].
Основні засади світової стратегії стійкого розвитку в галузі освіти: - освіта здійснюється протягом всього життя та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти;
- вона не повинна обмежуватися системою формальної освіти;
- у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисциплінарності;
- виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи, усвідомленні необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища за принципом гуманоцентризму;
- забезпечити поширення знань, умінь і навичок для прийняття рішень [5].
Завдання сучасної школи – дати здобувачам освіти такі вміння та навички, що допоможуть їм реалізувати себе в майбутньому. Крім цього, педагогам варто пам’ятати, що крім базових умінь та навичок потрібно вчити учнів адекватно сприймати навколишній світ і розуміти, що бездумне споживацтво шкодить не тільки довкіллю, а й усім живим організмам, у тому числі й людині.
Під час проведення уроків української мови вчитель має низку засобів та матеріалів, що дозволяють реалізувати концепцію сталого розвитку.
Під час вивчення у 8 класі теми «Однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них», даючи поняття «узагальнювальне слово», наводимо приклад таких слів: дерева, квіти, тварини. До цих слів учні добирають однорідні члени. Під час практичного застосування набутих знань пропонуємо речення про навколишнє середовище. Під час релаксації учні переглядають відео аерозйомку квітучого лугу. Самостійно добирають до побаченого узагальнювальні слова з однорідними членами. Для закріплення пропонуємо скласти усне есе на тему «Як людина може зберегти природу», використовуючи речення з однорідними членами.
Вивчаючи у 6 класі тему «Основні способи словотвору», визначаємо способи творення слів «підсніжник» і «пролісок». Під час роботи розповідаємо, чому цих квітів так мало залишилося. Пропонуємо учням назвати інші рослини, які занесені до Червоної книги України. Для словникової роботи використовуємо слова «сон-трава», «мати-й-мачуха». На етапі закріплення вивченого матеріалу під супровід слайдів з фотографіями читаємо учням текст «Легенда про сонтраву», яку записав Король Н. П. Учні мають виписати з тексту слова, утворені префіксальним та суфіксальним способами. Проводячи фізкультхвилинку, пропонуємо дієслова на зразок: не рвати, посадити, топтати, милуватися… Якщо слово називає дію, яку можна робити з квітами, учні піднімають руки догори, якщо дію, що вказує на те, що робити не можна, то присідають. Після проведення фізкультхвилинки пропонуємо роботу в групах з відтворення і доповнення ряду слів, які почули: перша група добирає слова, які вказують на те, що робити не можна, а друга – що робити потрібно, щоб зберегти рідкісні рослини.
Список використаної літератури:
1. Концепція «Нова українська школа»
2. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково – методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с.
3. Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В., Вишенська І., Маслюківська О. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. Путівник / За ред. В.Підліснюк – К.:
Видавництво СПД «Ковальчук», 2005. – 88с., розділ 1 , 10-18с.
4.Пометун О. І. Освіта для стійкого розвитку – інновація ХХІ століття / О. І. Пометун // Шлях освіти : науково-методичний журнал. – 2010. – № 3. – С. 12–17. 5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи (Автори – Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М.
Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф). – К.: Перун, 2005.
6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://naurok.com.ua/integraciya-ideystalogo-rozvitku-na-urokah-ukra-nsko-movi-140083.htm
7.[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/